Ухвала суду № 79605070, 05.02.2019, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа №175/436/19-ц

Провадження №2/175/113/19

У Х В А Л А

05 лютого 2019 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Озерянської Ж.М.,

за участі секретаря Іщенко Д.Г.,

розглянувши у судовому засіданні в смт. Слобожанське заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, про визнання майна подружжя об’єктом спільної сумісної власності та про розподіл майна подружжя, -

В С Т А Н О В И В:

31 січня 2019 року до суду надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, про визнання майна подружжя об’єктом спільної сумісної власності та про розподіл майна подружжя. Разом з позовом до суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову, в якій позивач просив вжити заходи по забезпеченню позову та до розгляду по суті накласти арешт та заборонити будь-яким особам відчуження автомобіля марки Mercedes-Benz, модель 970.02 D, 2003 року випуску, тип кузова: вантажний фургон, VIN WDB9700151K874005, реєстраційний номер НОМЕР_1 та автомобіль марки MITSUBISHI, модель LANCER, 2008 року випуску, тип кузова: легковий седан-В, VІN JMBSTCY4A8U018138, реєстраційний номер НОМЕР_2, право власності на які зареєстрованого за ОСОБА_2.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно вимог ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до п. 3-4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року №9, позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Позивачем не наведено вмотивованого обґрунтування, що саме цей вид заходу забезпечення позову необхідно вжити, та що невжиття такого заходу ускладнить або унеможливить виконання рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, про визнання майна подружжя об’єктом спільної сумісної власності та про розподіл майна подружжя; не доведено та не надано належних доказів того, що вид забезпечення позову, який просить застосувати, є співмірним із заявленими позовними вимогами; не зазначено, яким чином може сприяти виконанню рішення суду вказаний захід забезпечення позову; не зазначено обставини та не надано документи, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, не доведено в чому існує небезпека ускладнення можливості виконання рішення суду і чи є вона реальною. ОСОБА_1 не надав суду підтверджуючих документів на підставі яких рухоме майно (автомобілі) зареєстровано на ім’я відповідачки. Окрім цього, позивачем не надано пропозицій щодо зустрічного забезпечення, що на думку суду, унеможливлює виконання дій по забезпечення позову.

Враховуючи те, що позивачем не обґрунтовано необхідність забезпечення позову, тобто що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів, за захистом яких він звернувся, суд вважає за необхідне у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Згідно ч. 6 ст. 153 ЦПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 149-153 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, про визнання майна подружжя об’єктом спільної сумісної власності та про розподіл майна подружжя – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в п’ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Озерянська Ж.М.