Рішення № 79602955, 30.01.2019, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/1308/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Чистякової І.О.

за участю секретаря судового засідання Семенова О.Є.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Конституції, 7, ідентифікаційний код 04059243) до Публічного акціонерного товариства "МТБ БАНК" (68003, Одеська область, місто Чорноморськ, пр. Миру, будинок 28, ідентифікаційний код 21650966) про стягнення 1694303,17 грн. за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 за довіреністю № 08-21/1/2-19 від 02.01.2019р.;

відповідача – адвоката ОСОБА_2, довіреність №461 від 26.09.2018р.;

ВСТАНОВИВ:

Харківська міська рада (позивач) звернулася до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача - Публічного акціонерного товариства "МТБ БАНК" безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 1694303,17 грн. за період з 01.10.2017 по 30.04.2018 згідно ст. ст. 1212-1214 ЦК України.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 14.05.2018 №123764557 право власності на нежитлові будівлі літ. "А-1", загальною площею 19,8 кв.м., літ "Б-1", загальною площею 62,2 кв.м., літ. "В-1", загальною площею 459,4 кв.м., літ. "Г-1", загальною площею 456,2 кв.м., літ. "Д-2", загальною площею 711,0 кв.м., літ. "Е-1", загальною площею 587,3 кв.м., літ. "Ж-1", загальною площею 479,8 кв.м., літ. "И-1", загальною площею 118,7 кв.м., літ. "З-1", загальною площею 13,8 кв.м., літ. "Г-1", загальною площею 456,2 кв.м., по вул. Індустріальній, 19-А у м. Харкові зареєстровано за Публічним акціонерним товариством "МТБ БАНК" на підставі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, якщо прилюдні торги не відбулися від 19.09.2017 №2713. Також, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 14.05.2018 №123764557, листа управління Держгеокадастру у м. Харкові Харківській області від 14.04.2017 №19-20.08-3-1462/20-17 та листа Департаменту земельних відносин Харківської міської ради від 24.04.2017 №2581/0/225-17 речові права ПАТ "МТБ БАНК" на земельну ділянку по вул. Індустріальній, 19-А у м. Харкові не зареєстровані.

Отже, ПАТ "МТБ БАНК" з 01.10.2017 по 30.04.2018 теперішній час використовує земельну ділянку площею 1,7396 по вул. Індустріальній, 19-А у м. Харкові без виникнення права власності або користування нею та без державної реєстрації цих прав відповідно до ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, у зв'язку з чим відповідач зберігає кошти, не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою, за відсутності укладеного договору, тим самим збільшує вартість власного майна, а позивач втрачає належне йому майно, тобто відбувається факт безпідставного збереження саме коштів у розмірі орендної плати відповідачем за рахунок позивача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22 травня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/1308/18. Зазначено, що справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 12 червня 2018 р. о 11:40.

11.06.2018 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. №16659), в якому він заперечує проти задоволення позову, зокрема посилаючись на те, що упродовж спірного періоду відповідач вносив плату за землю у формі земельного податку, сума якого за цей період склала 75503,71 грн., також вважає, що до спірних правовідносин не може бути застосовано положення ст. 1212 Цивільного кодексу України, крім того, зазначає, що між сторонами відсутні будь-які угоди, за умовами яких відповідач зобов'язався сплачувати орендну плату у сумі 1694303,17 грн., також відповідач звертає увагу, що позивачем не надано доказів того, що спірна земельна ділянка площею 1,7396 га належить до земель комунальної власності, а також повідомляє, що відповідач не ухилявся від укладання договору оренди земельної ділянки та не перешкоджав позивачу отримувати доходи від орендної плати, відтак, вважає, що позов є безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню.

В підготовчому судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 12 червня 2018 року про відкладення підготовчого засідання на 19.07.2018 о 11:30 год.

19.07.2018 від позивача до суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі (вх. №20885), в якому він просив суд зупинити провадження у справі №922/1308/18 до перегляду у касаційному порядку ОСОБА_3 Палатою Верховного Суду України судового рішення у подібних правовідносинах у справі №922/3412/17.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19 липня 2018 року задоволено клопотання позивача про зупинення провадження у справі, провадження у справі № 922/1308/18 зупинено до закінчення перегляду ОСОБА_3 Палатою Верховного Суду України судового рішення у справі № 922/3412/17 у подібних правовідносинах.

10.12.2018 до суду від позивача надійшло клопотання (вх. №34303), в якому останній просив суд поновити провадження у справі №922/1308/18, у зв’язку із закінченням розгляду ОСОБА_3 Палатою Верховного Суду України справи №922/3412/17: 20.11.2018р. Вищевказаною постановою ОСОБА_3 Верховного Суду України касаційну скаргу Харківської міської ради задоволено частково, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.02.2018 скасовано та справу №922/3412/17 передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.12.2018р. провадження у справі № 922/1308/18 поновлено. Продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів. Призначено підготовче засідання на "09" січня 2019 р. о 12:30.

08 січня 2019 року від відповідача до суду надійшло клопотання (вх. №289) про участь у судовому засіданні 09 січня 2019 року в режимі відеоконференції.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09 січня 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства "МТБ БАНК" про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

В підготовчому засіданні без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 09 січня 2019 року про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 14.01.2019 року об 09:30 год.

11 січня 2019 року від відповідача до суду надійшло клопотання (вх. №743) про участь у судовому засіданні 14 січня 2019 року в режимі відеоконференції.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14 січня 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства "МТБ БАНК" про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 14.01.2019 про відкладення розгляду справи по суті на 30 січня 2019 року о 15:00 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30 січня 2019 року постановлено провести в режимі відеоконференції судове засідання у справі №922/1308/18, яке призначене на "30" січня 2019 р. о 15:00 год. Доручено забезпечення проведення відеоконференції Одеському апеляційному суду.

Представник відповідача бере участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Присутній представник позивача у судовому засіданні звернувся до суду з клопотанням про долучення додаткових доказів до матеріалів справи, які не були надані на стадії підготовчого провадження та були отримані позивачем безпосередньо перед судовим засіданням.

Представник відповідача проти долучення наданих позивачем документів заперечував та просив вказані документи не приймати.

Суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 30 січня 2019 року про залишення наданих позивачем документів без розгляду згідно ч.2 ст. 207 ГПК України.

Присутній представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримував та просив позов задовольнити.

Присутній представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог позивача заперечував та просив у задоволенні позову відмовити, з підстав викладених ним у відзиві на позов. Крім того, представник відповідача у судовому засіданні 30.01.2019р. зазначив проте, що позивачем не вірно зазначено площу земельної ділянки, що знаходиться у користуванні відповідача для обслуговування будівель, що належать відповідачу на праві власності згідно свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, якщо прилюдні торги не відбулися від 19.09.2017р.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач у позовній заяві зазначає, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру право власності на нерухоме майно від 14.05.2018 № 123764557 право власності на нежитлові будівлі: літ. “А-1” площею 19,8 кв.м., літ. “Б-1” площею 62,2 кв.м., літ. “В-1” площею 459,4 кв.м., літ. “Г-1” площею 456,2 кв.м., літ. “Д-2” площею 711,0 кв.м., літ. “Е-1” площею 587,3 кв.м., літ. “Ж-1” площею 479,8 кв.м., літ. “И-1” площею 118,7 кв.м., літ. “3-1” площею 13,8 кв.м., загальною площею 2908,2 кв.м. по вул. Індустріальній, 19-А у м. Харкові з 19.09.2017 зареєстровано за Публічним акціонерним товариством “МАРФІН БАНК” (код ЄДРПОУ: 21650966) на підставі Свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, якщо прилюдні торги не відбулися від 19.09.2017 №2713.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 14.05.2018 №123764557, листа Управління Держгеокадастру у м. Харкові Харківської області від 14.04.2017 №19-20.08-3-1462/20-17 та листа Департаменту земельних відносин Харківської міської ради від 24.04.2017 №2581/0/225-17 речові права відповідача на земельну ділянку по вул. Індустріальній, 19-А у м. Харкові не зареєстровані.

Отже, земельна ділянка загальною площею 1,7396 га по вул. Індустріальній, 19-А у м. Харкові перебуває у власності територіальної громади м. Харкова.

Позивач зазначає, що згідно інформації з загальнодоступного інтернет ресурсу “Опендатабот” (https://ореndatabot.соm/) 28.02.2018 юридичну особу та ідентифікаційним кодом №21650966 перейменовано з Публічного акціонерного товариства “МАРФІН БАНК” (ПАТ “МАРФІН БАНК”)” на Публічне акціонерне товариство “МТБ БАНК” (ПАТ “МТБ БАНК”)”.

Позивач зазначає, що відповідач використовує з моменту виникнення у нього права власності на нежитлові будівлі: літ. “А-1” площею 19,8 кв.м., літ. “Б-1” площею 62,2 кв.м., літ. “В-1” площею 459,4 кв.м., літ. “Г-1” площею 456,2 кв.м., літ. “Д-2” площею 711,0 кв.м., літ. “Е-1” площею 587,3 кв.м., літ. “Ж-1” площею 479,8 кв.м., літ. “И-1” площею 118,7 кв.м., літ. “З-1” площею 13,8 кв.м., загальною площею 2908,2 кв.м. по вул. Індустріальній, 19-А у м. Харкові, а саме з 19.09.2017, земельну ділянку загальною площею 1,7396 га по вул. Індустріальній, 19-А у м. Харкові без виникнення у відповідача права власності, користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст.ст. 125, 126 Земельного Кодексу України. Відповідач у період з 01.10.2017 по 30.04.2018 не сплачував за користування вказаною земельною ділянкою плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберіг у себе майно - грошові кошти.

Департаментом територіального контролю Харківської міської ради 14.05.2018 здійснено обстеження земельної ділянки та встановлено, що ПАТ “МТБ БАНК” використовує земельну ділянку площею 1,7396 га по вул. Індустріальній, 19-А у м. Харкові для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель: літ. “А-1”, літ. “Б-1”, літ. “В-1”, літ. “Г-1”, літ. “Д-2”, літ. “Е-1”, літ. “Ж-1”, літ. “И-1”, літ. “З-1”, право власності на які зареєстровано за відповідачем.

За результатами обстеження складено акт обстеження земельної ділянки, визначення її меж та площі від 14.05.2018р. (арк. справи № 27-34).

Як вбачається з акту обстеження земельної ділянки обстеження на місцевості здійснювалося за участі інженера-геодезиста ОСОБА_4 (кваліфікаційний сертифікат від 05.10.2015 № 012901) та інженера-землевпорядника ОСОБА_5 (кваліфікаційний сертифікат від 24.12.2012 №000023).

Разом з актом, позивачем надана до суду геодезична зйомка, як один зі складових елементів роботи з встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), якою встановлено, що площа земельної ділянки по вул. Індустріальній, 19-А у м. Харкові відповідно до її меж складає 1,7396 га. Також, позивачем до акту надано план меж фактичного користування земельною ділянкою, ситуаційна схема розміщення земельної ділянки та фото земельної ділянки та будівель.

Координати точок знімальної основи визначались супутниковим методом з прив'язкою до сертифікованої мережі в системі СК-63 Харків (КНВА) із застосуванням RTK приймача GNSS S660P №S6622С123188554. Вся апаратура супутникових радіонавігаційних систем, що використовувалась для виконання топографо-геодезичних робіт зареєстрована та обліковується у Держгеокадастрі України (Реєстр апаратури супутникових радіонавігаційних систем геодезичного коду 9015. Реєстраційний номер 1315 (S660Р №S6626С123188554).

Отже, позивач зазначає, що при проведення обстеження встановлений фактичний розмір земельної ділянки, яку використовує відповідач.

Відповідно до розрахунку Харківської міської ради за період з 01.10.2017р. по 31.12.2017р. розмір орендної плати в місяць, який підлягав сплаті, становив 242 043,31 грн. (який складається з нормативної грошової оцінки – 36 306 496,00 грн. ставки річної орендної плати - 8%, коефіцієнту складних інженерно-геологічних умов - 1, коефіцієнту розміру земельної ділянки - 1, відсотку строку оренди - 100,00%).

Отже, за період з 01.10.2017р. по 31.12.2017р. ПАТ “МТБ БАНК” мало сплатити до бюджету 726 129,93 грн.

Відповідно до розрахунку Харківської міської ради за період з 01.01.2018р. по 30.04.2018р., розмір орендної плати в місяць, який підлягав сплаті, становив 242 043,31 грн. (який складається з нормативної грошової оцінки – 36 306 496,00 грн. ставки річної орендної плати - 8%, коефіцієнту складних інженерно-геологічних умов - 1, коефіцієнту розміру земельної ділянки - 1, відсотку строку оренди - 100,00%).

Отже, за період з 01.01.2018р. по 30.04.2018р. ПАТ “МТБ БАНК” мало сплатити до бюджету 968 173,24 грн.

Таким чином, всього за період з 01.10.2017 по 30.04.2018 відповідач - ПАТ “МТБ БАНК” мав сплатити до бюджету плату в розмірі 1 694 303,17 грн.

Відповідач із позовними вимогами не погоджується, у відзиві на позов зазначав, що упродовж спірного періоду відповідач вносив плату за землю у формі земельного податку, сума якого за цей період склала 75503,71 грн., також вважає, що до спірних правовідносин не може бути застосовано положення ст. 1212 Цивільного кодексу України, крім того, зазначає, що між сторонами відсутні будь-які угоди, згідно яких відповідач зобов'язався сплачувати орендну плату у сумі 1694303,17 грн., та вважає не доведеним факт належності спірної земельної ділянки площею 1,7396 га до земель комунальної власності.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог та заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Як вбачається із положень статті 120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Згідно ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Водночас за змістом статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що з моменту виникнення права власності на нерухоме майно у власника виникає обов'язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією будівлею.

Судом встановлено, що відповідач правомірно володіє та використовує нежитлові будівлі: літ. “А-1”, літ. “Б-1”, літ. “В-1”, літ. “Г-1”, літ. “Д-2”, літ. “Е-1”, літ. “Ж-1”, літ. “И-1”, літ. “З-1”, розташовані на земельній ділянці площею 1,7396 га по вул. Індустріальній, 19-А. Проте відповідне право щодо вказаної земельної ділянки за відповідачем не зареєстровано.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з ст. 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Отже, норма статті 1212 Цивільного кодексу України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільний кодекс України).

Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або не збільшення майна у іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

За змістом частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Тобто, незалежно від наявності вини в поведінці відповідача, сам факт несплати відповідачем за користування земельними ділянками у встановленому законодавчими актами розмірі, свідчить про втрату позивачем майна, яке у спірних правовідносинах підпадає під визначення Європейського суду з прав людини "виправдане очікування" щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

При цьому, суд зазначає, що відновлення порушених прав позивача за таких обставин і в такий спосіб не створює для відповідача жодних необґрунтованих, додаткових або негативних наслідків, оскільки предметом позову є стягнення грошових коштів, які останній мав би сплатити за звичайних умов як і фактичний добросовісний землекористувач.

Навіть за умови правомірної поведінки відповідача у спірних правовідносинах, в обраний позивачем спосіб захисту відбувається відновлення справедливої рівноваги між правами та обов'язками сторін спору, встановлення якої ґрунтується на визначеній нормами земельного законодавства умові платності використання земельної ділянки.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов'язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (ст. 14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).

За розрахунком позивача, розмір збережених відповідачем коштів від безпідставно набутого майна склав 1 694 303,17 грн. за період з 01.10.2017 по 30.04.2018.

Відповідач у період з 01.10.2017 по 30.04.2018 не сплачував за користування земельною ділянкою орендну плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі.

Таким чином, з часу виникнення права власності на нерухоме майно у відповідача виник й обов'язок укласти та зареєструвати договір оренди на вищезазначену земельну ділянку. Цього обов'язку відповідач не виконав, а отже без законних підстав зберіг у себе майно - кошти за оренду землі.

Відтак, відповідач (набувач), не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, фактично збільшив свої доходи, а позивач (потерпілий) втратив належне йому майно (кошти від орендної плати). До моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

З огляду на викладене ПАТ “МТБ Банк”, як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові ОСОБА_3 Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18), у постанові ОСОБА_3 Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18), у постановах Верховного Суду України від 30 листопада 2016 року у справі № 922/1008/15 (провадження № 3-1271гс16), від 07 грудня 2016 року у справі № 922/1009/15 (провадження № 3-1348гс16), від 12 квітня 2017 року у справах № 922/207/15 (провадження № 3-1345гс16) і № 922/5468/14 (провадження № 3-1347гс16).

Проте, розглянувши матеріали справи та докази надані відповідачем в обґрунтування заперечень, суд зазначає про наступне.

Плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Земельним податком є обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України у вказаній редакції).

З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття “земельний податок” і “орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності”.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачем сплачувався земельний податок за користування земельної ділянкою, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Індустріальна, 19-А, що належить відповідачу на праві власності згідно свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, якщо прилюдні торги не відбулися від 19.09.2017р.

Відповідачем у справі надані докази на підтвердження сплати земельного податку за період з моменту виникнення у відповідача права власності на нежитлові будівлі: літ. “А-1”, літ. “Б-1”, літ. “В-1”, літ. “Г-1”, літ. “Д-2”, літ. “Е-1”, літ. “Ж-1”, літ. “И-1”, літ. “З-1”, розташовані на земельній ділянці площею 1,7396 га по вул. Індустріальній, 19-А.

У матеріалах справи містяться меморіальні ордери про сплату відповідачем земельного податку, а саме: №101 від 21.12.2017р. на суму 27 309,85 грн. (аркуш справи №47), №183 від 22.02.2018р. на суму 24096,93 грн. (аркуш справи №48), №165 від 22.05.2018р. на суму 24096,93 грн. (за 2 квартал 2018р., аркуш справи №46).

Позивачем у розрахунку за період з 01.10.2017р. по 31.12.2017р. нараховано орендну плату, що повинен був сплатити відповідач за зазначений період, а саме у розмірі 726129,93 грн. Проте, відповідач сплатив 21.12.2017р. земельний податок за вересень 2017 року в сумі 3212,92 грн. та 4-ий квартал 2017 року у розмірі 24096,93 грн. згідно меморіального ордеру №101 від 21.12.2017р. на загальну суму 27309,85 грн. (арк. справи №47), отже сумою безпідставно утриманих грошових коштів у вказаний період є сума у розмірі 702 033,00 грн., а тому в частині позовних вимог у розмірі 24096,93 грн. позов заявлено безпідставно, у зв'язку з чим в цій частині позов не підлягає задоволенню.

За період з 01.01.2018р. по 30.04.2018р. позивачем нараховано орендну плату, що повинен був сплатити відповідач у вказаний період у розмірі 968173,24 грн. Проте, відповідач сплатив 22.02.2018р. земельний податок за 1-й квартал 2018 року у розмірі 24096,93 грн., згідно меморіального ордеру №183 від 22.02.2018р. (арк. справи №48), а тому в цій частині позовних вимог у розмірі 24096,93 грн. позов заявлено безпідставно, у зв'язку з чим в цій частині позов не підлягає задоволенню.

Таким чином, враховуючи сплату відповідачем до відкриття провадження у справі земельного податку у загальному розмірі 48193,86 грн. за період з 01.10.2017р. по березень 2018р. включно, суд відмовляє в задоволенні позову в частині стягнення 48193,86 грн.

Крім того, після відкриття провадження у справі відповідачем сплачено за квітень 2018 року земельний податок в розмірі 8032,31 грн., що підтверджується меморіальним ордером №165 від 22.02.2018р. (арк. справи №46).

Згідно п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, зокрема якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що в частині позовних вимог щодо стягнення 8032,31 грн. провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.2 ч.1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України (відсутній предмет спору).

Таким чином, позов підлягає задоволенню в частині стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 1 638 077,00 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір у разі часткового задоволення позову покладається - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв'язку з чим, витрати зі сплати судового збору в сумі 24 571,16 грн. покладаються на відповідача та витрати зі сплати судового збору в сумі 722,91 грн. покладаються на позивача, решта сума судового збору в розмірі 120,48 грн. відповідно до п.5 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 1212-1214 Цивільного кодексу України; ст.ст. 4, 20, 73, 74, 77, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково в розмірі 1 638 077,00 грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "МТБ БАНК" (68003, Одеська область, місто Чорноморськ, пр. Миру, будинок 28, ідентифікаційний код 21650966) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Конституції, 7, ідентифікаційний код 04059243) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 1 638 077,00 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 24 571,16 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

В частині позовних вимог щодо стягнення 48 193,86 грн. у задоволенні позову відмовити.

Врешті частині позовних вимог щодо стягнення 8 032,31 грн. закрити провадження у справі.

Позивач: Харківська міська рада (61003, м. Харків, м-н. Конституції, 7, ідентифікаційний код 04059243).

Відповідач: Публічне акціонерне товариство "МТБ БАНК" (68003, Одеська область, місто Чорноморськ, пр. Миру, будинок 28, ідентифікаційний код 21650966).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повне рішення складено 05.02.2019 р.

Суддя ОСОБА_6