Ухвала суду № 79602937, 04.02.2019, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

УХВАЛА

04.02.2019 м. ХарківСправа № 922/3142/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

розглянувши матеріали скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобіліст 2012" на дії виконавця (вх. № 2571 від 29 січня 2019 року) у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Афаліна", м. Харків, до товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобіліст 2012", м. Харків, про стягнення коштів у розмірі 638 000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суду Харківської області перебуває справа № 922/3142/18 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Афаліна" до товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобіліст 2012" про стягнення заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги № 11/06 від 11 червня 2018 року у розмірі 638 000,00 грн. Ухвалою господарського суду Харківської області 23 листопада 2018 року задоволено заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Афаліна" про вжиття заходів забезпечення позову (вх. № 32938 від 22 листопада 2018 року).

29 січня 2019 року до господарського суду Харківської області від товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобіліст 2012" надійшла скарга на дії виконавця (вх. № 2571) за якою скаржник просить суд: визнати дії приватного виконавця виконавчого округу Харківської області ОСОБА_1 незаконними; скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Харківської області ОСОБА_1 про арешт коштів боржника від 28 листопада 2018 року, в частині накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунку підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобіліст 2012", відкритому в АТ "АльфаБАнк" МФО 300346, код ЄДРПОУ 23494714, рахунок № 26005024608201.

Дослідивши матеріали вказаної скарги, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 339 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Як вказує скаржник у своїй скарзі, 28 листопада 2018 року приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області ОСОБА_1 за виконавчим документом № 922/3142/18, виданим 23 листопада 2018 року господарським судом Харківської області, прийнято постанову про накладення арешту на грошові кошти боржника, що містяться на рахунку, зокрема, в АТ "АльфаБанк" МФО 300346, код ЄДРПОУ 23494714, рахунок № 2600502408201. 10 січня 2019 року скаржник звернувся до приватного виконавця з клопотанням про зняття арешту з грошових коштів, що містяться на рахунку АТ "АльфаБанк", який належить скаржнику. 18 січня 2019 року, листом за № 128/01-29, приватним виконавцем надано відповідь, що арешт з грошових коштів, що містяться на рахунку в АТ "АльфаБанк" не може бути знятий. Вказані дії приватного виконавця, на думку скаржника, є незаконними, а постанова про арешт коштів, в частині арешту коштів, які знаходяться на рахунку підприємства скаржника, відкритому в АТ "АльфаБанк", постановлена з грубим порушенням чинного законодавства, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.

Згідно приписів ч. 1 ст. 341 ГПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права.

В обґрунтування подання скарги у строк, встановлений ч. 1 ст. 341 ГПК України, скаржник вказує на те, що 10 січня 2019 року скаржник звернувся до приватного виконавця з клопотанням про зняття арешту з грошових коштів, що містяться на рахунку АТ "АльфаБанк", який належить скаржнику. Листом приватного виконавця від 18 січня 2019 року за № 128/01-29 відмовлено в задоволені вказаного вище клопотання скаржника, який (лист) отримано скаржником 19 січня 2019 року, і саме з цього строку скаржник визначає початок строку на подання до суду скарги. Водночас, суд не розділяє зазначену позицію щодо визначення строку, вважає, що скаржник порушив даний строк при зверненні з даною скаргою на дії приватного виконавця, з огляду на наступне. Як зазначив суд вище в даній ухвалі суду відповідно, до ч. 1 ст. 341 ГПК України десятиденний строк, встановлений на оскарження, починається з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права. Як вбачається з матеріалів, які містяться у справі № 922/3142/18, а саме з клопотання, яке скеровано до суду 14 грудня 2018 року, а підписано 13 грудня 2018 року, представниками відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які й подали до суду скаргу на дії приватного виконавця та були присутні в судовому засідання по розгляду клопотання, в порядку ст. 145 ГПК України. В даному клопотанні про скасуванні заходів забезпечення позову (т.с. 1 арк. спр. 99), яке датоване 13 грудня 2018 року, зазначено про обізнаність скаржника (відповідача у справі) про те, що на виконання ухвали про вжиття заходів забезпечення позову від 23 листопада 2018 року у даній справі, приватним виконавцем 29 листопада 218 року було накладено арешт на рахунки відповідача. Крім того, у своїй скарзі скаржник зазначає, що 10 січня 2019 року він звернувся до приватного виконавця з клопотання про зняття арешту. Тобто, вбачається, що станом і на 13 грудня 2018 року, і на 10 січня 2019 року скаржник був обізнаний про наявність постанови щодо накладення арешту на грошові кошти, і відповідно, строк визначений скаржником з моменту одержання листа приватно виконавця (19 січня 2019 року) не узгоджується ані з ст. 74 Законом України "Про виконавче провадження", ані з ст. 341 ГПК України, де чітко визначено строк на подання скарги саме з моменту коли особа довідалася або повинна була довідатися про порушення її права.

До Закону України "Про ратифікацію конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Першого протоколу та протоколів № 2, № 4, № 7 та № 11 до Конвенції", поширенням на Україну юрисдикції Європейського суду з прав людини, прийняттям Закону України "Про ратифікацію Протоколів № 12 та № 14 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод", з огляду на приписи ст. 9 Конституції України та ст. 3 ГПК України, господарські суди у процесу здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватись нормами зазначених документів, ратифікованих законами України. Відповідно до ч. 1 ст. 1 цього Закону Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Водночас, відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд. При цьому, безпідставне поновлення строку є порушенням вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12 липня 2007 року).

Як зазначено вище судом в даній ухвалі, строк на оскарження дій (бездіяльності) органу виконання рішення становить 10 днів; даний строк може бути поновлено через його пропуск з поважних причин. Скаргу до суду заявником подано поза межами строку на оскарження та без клопотання щодо його (строку) поновлення. Відповідно до ст. 118 ГПК України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду.

Враховуючи викладене, суд залишає скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобіліст 2012" на дії виконавця (вх. № 2571 від 29 січня 2019 року) без розгляду.

Керуючись статтями 42, 118, 232, 233, 234, 235, 339, 340, 341, 342 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Залишити без розгляду скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобіліст 2012" на дії виконавця (вх. № 2571 від 29 січня 2019 року).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного господарського суду в порядку ст.ст. 255-257 ГПК України та з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Повний текст ухвали складено 04 лютого 2019 року

Суддя ОСОБА_4

спарва № 922/3142/18