Ухвала суду № 79600479, 30.01.2019, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/3062/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2019 року . Залізничний районний суд м. Львова в складі:

головуючого - судді Боровкова Д.О.,

при секретарі Журавльовій А.С.,

представника позивача Іваненко О.В.,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Львові цивільну справу за позовом Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_2 (треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Львівська міська рада, ОСОБА_5) про демонтаж прибудови та сараю, побудованих на землях комунальної власності міста

встановив:

Позивач Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради звернувся до суду з позовом, в якому просить зобов'язати ОСОБА_2 демонтувати самочинно побудовані прибудову розміром 3,75х4,38м до квартири НОМЕР_1, в якій обладнано житлову кімнату під літ. 1-5 та сарай розміром 1,80х4,25, на АДРЕСА_1 на землях комунальної власності міста. Свої вимоги мотивує тим, що відповідачем зазначені об'єкти побудовані самочинно, без відведення земельної ділянки та отримання дозволу на порушення об'єкту благоустрою. В зв'язку з наведеним просить позов задовольнити.

12 липня 2017 року ухвалою суду у справі було відкрито провадження в порядку, передбаченому вимогами ЦПК України.

Відповідач ОСОБА_2 відзиву суду не подала, проте у судовому засіданні проти позову заперечила та подала клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи.

11 грудня 2017 року ухвалою суду у справі було призначено судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої було поставлено питання: чи не вплине знесення прибудови розміром 3,75х4,38м до квартири НОМЕР_1, в якій обладнано житлову кімнату під літ. 1-5, до квартири НОМЕР_1 на міцність та безпечність самого будинку АДРЕСА_1?

02 січня 2019 року до суду надійшов висновок № 7061 від 26 грудня 2018 року судової будівельно-технічної експертизи, відповідно до якого демонтаж прибудови до квартири НОМЕР_1, в якій обладнано житлову кімнату під літ. 1-5 в будинку АДРЕСА_1, може призвести до пошкодження конструктивних елементів будинку, вплинути на їх міцність, надійність та погіршити їх стан.

Заслухавши сторони, які вважають, що розгляд справи можливо проводити в порядку цивільного судочинства, вивчивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Згідно із ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Разом з тим, статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно із ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно із п. 5 ч. 4 ст. 46 КАС України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень, зокрема, у випадках, коли право звернення до суду надано суб'єкту владних повноважень законом.

Підпунктом 1 пункту «а» частини 1 статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження управління об'єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв'язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню.

Відповідно до підпункту 3 пункту «б» частини 1 статті 31 вказаного Закону до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження, зокрема, здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об'єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу.

Аналогічну норму закріплено у ст. 14 Закону України «Про основи містобудування».

Згідно із ст.7 Закону України «Про основи містобудування» державне регулювання у сфері містобудування здійснюється, зокрема, органами місцевого самоврядування, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами в порядку, встановленому законодавством.

Пунктами 1.1 та 4.57 Положення про Залізничну районну адміністрацію Львівської міської ради, затвердженого рішенням Львівського виконкому від 01.11.2016 № 977, вказана районна адміністрація є виконавчим органом Львівської міської ради та до її компетенції належать, зокрема, повноваження щодо фактів самочинного будівництва.

У справі, яка розглядається, Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради звернулася до суду зі позовом, у якому просить зобов'язати відповідача демонтувати самочинно побудовані прибудову розміром 3,75х4,38м до квартири НОМЕР_1, в якій обладнано житлову кімнату під літ. 1-5 та сарай розміром 1,80х4,25, на АДРЕСА_1 на землях комунальної власності міста, покликаючись на Положення про порядок врегулювання питань самочинного будівництва у м. Львові, затвердженого рішенням Львівської міської ради від 09.09.2011 року №835.

Отже, спірні правовідносини в цій справі обумовлені реалізацією позивачем передбачених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» делегованих повноважень щодо здійснення державного контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності. Здійснення такого державного контролю означає обов'язковість прийнятих за його результатами рішень для підконтрольного суб'єкта, що свідчить про владно-управлінський характер, а отже і публічно-правову природу таких правовідносин.

Зі змісту позову вбачається, що звертаючись до суду з позовом про знесення об'єкту самочинного будівництва, позивач мотивує такий позов порушеннями архітектурних, містобудівних, пожежних, санітарних або інших подібних норм і правил, суб'єкт владних повноважень діє з метою захисту прав та інтересів громади або невизначеного кола осіб від можливих порушень їхніх прав та з метою запобігти можливим суспільно значимим несприятливим наслідкам порушення відповідних норм і правил, а не з метою захисту своїх приватних прав та інтересів.

Враховуючи наведене, зокрема суб'єктний склад правовідносин, предмет та підстави заявлених вимог, характер спору, суд прийшов до висновку, що даний спір є публічно-правовим, а тому вирішення даного спору у відповідності до норм КАС України віднесено до юрисдикції адміністративних судів.

Зазначений правовий висновок узгоджується з висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі №14-48 цс18.

Відповідно до ч. 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 255 ЦПК України суд свою ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що провадження у даній справі підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України, суд

постановив:

Закрити провадження у цивільній справі за позовною заявою Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_2 (треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Львівська міська рада, ОСОБА_5) про демонтаж прибудови та сараю, побудованих на землях комунальної власності міста.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана учасниками справи протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до вимог п.п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається учасниками справи до апеляційного суду Львівської області через Залізничний районний суд м. Львова.

Повний текст ухвали буде складений 04 лютого 2019 року.

Суддя:

Оригінал ухвали.