Ухвала суду № 79595668, 31.01.2019, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/5948/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2019 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючого – судді - Пилип’юк Г.М.,

за участю секретаря Зубрицької О.М.

прокурора Івасівки О. З.

захисника ОСОБА_1

потерпілої ОСОБА_2

особи, відносно якої розглядається клопотання ОСОБА_3

роглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові клопотання у кримінальному провадженні №12018140060001447 від 25.04.2018 року, про застосування примусових заходів медичного характеру відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого, за ознаками вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, суд

в с т а н о в и в:

Слідчий Залізничного ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 за погодженням із прокурором Залізничного відділу Львівської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_5 звернувся із клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру до ОСОБА_3, мотивуючи тим, що ОСОБА_3 перебував у хворобливому стані, не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, у зв’язку з чим потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом.

Судом встановлено, що 20.04.2018, близько 11 годин 00 хвилин, ОСОБА_3, знаходячись в квартирі АДРЕСА_1, в стані неосудності, наніс своїй матері ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 декілька ударів руками та ногами по тулубу та кінцівках, чим згідно висновку судово-медичного експерта №462 спричинив ОСОБА_2 обширний синець на грудях у проекції грудини та в ділянці молочних залоз, синець на лівому стегні. Вказані тілесні ушкодження утворилися від неодноразової дії тупого предмета у ділянку обличчя, грудей та лівої ноги, які виникли 20.04.2018 року від ударів рукою, ногою як босою, так і взутті та відносяться до легкого ступеня тяжкості.

Заслухавши думку учасників судового провадження, які висловились на підтримку заявленого клопотання, суд переконаний, що клопотання підлягає до задоволення з наступних підстав.

ОСОБА_3 в судовому засіданні підтвердив факт нанесення тілесних ушкоджень своїй матері та зазначив, що це було однаразово, до цього часу таких дій по відношенню до матері він не вчиняв.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердила, що ОСОБА_3 20.04.2018 року знаходячись в квартирі АДРЕСА_1, штовхнув, після чого вона впала на підлогу, а ОСОБА_3 продовжував наносити їй удари ногами в область тулуба і грудної клітки, ніг. В подальшому було викликано швидку допомогу, яка госпіталізувала її сина.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що після того, як вона повернулася додому, вона побачила, що матір вся побита. На її запитання, матір пояснила, що ОСОБА_3 наніс їй тілесні ушкодження, а саме по тулубу, грудях, голові. В подальшому було викликано сусідами карету швидкої домомоги, яка забрала ОСОБА_3 у лікарню.

Крім зазначених показів, вчинення ОСОБА_3 суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч.1 ст.125 КК України підтверджується дослідженими в судовому засіданні: висновком експерта №462, протоколом проведення слідчого експерименту з ОСОБА_2 від 30.07.2018 року, висновком експерта №758 (додатковий).

Таким чином, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.

Відповідно до довідки № 2115 від 10.07.2018 року виданої Львівським обласним клінічним психоневрологічним диспансером ОСОБА_3 перебуває на обліку з 15.11.2012 року по теперішній час із діагнозом «простої шизофренії, безперервний перебіг з вираженим стійким апато-абулічним дефектом та являється інвалідом 2-ї групи безтерміново».

Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи № 400 від 28.08.2018 року, ОСОБА_3 страждає хронічним психічним захворюванням у формі простої шизофренії недоумством безперервний перебіг з вираженим стійким апато-абулічним дефектом, за своїм станом не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. У період інкримінованих йому дій ОСОБА_3 також страждав хронічним психічним захворюванням у формі простої шизофренії недоумством безперервний перебіг з вираженим стійким апато-абулічним дефектом. За своїм психічним статусом потребує застосуванню заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.

Відповідно до ч.1 ст.503 КПК України кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється за наявності достатніх підстав вважати, що: особа вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, у стані неосудності.

Згідно ч.2 ст.19 КК України, не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.

Відповідно до ст.93 КК України примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння.

Згідно ч.3. ст.94 КК України госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у закладі з надання психіатричної допомоги і лікування у примусовому порядку.

Відповідно до ч.2 ст.513 КПК України визнавши доведеним, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру. Враховуючи наведене, та те, що ОСОБА_3 вчинив суспільно небезпечне діяння, передбачене КК України у стані неосудності, та психічний стан його здоров'я на даний час позбавляє його здатності розуміти значення своїх дій та керувати ними, тому стосовно нього слід застосувати примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.

Керуючись ст.395, 506, 508, 512-514, 516 КПК України, ст.92-94 КК України, суд

п о с т а н о в и в:

Клопотання слідчого Залізничного ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 за погодженням із прокурором Залізничного відділу Львівської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_5 про застосування примусових заходів медичного характеру до ОСОБА_3 – задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя/підпис/

З оригіналом згідно:

Суддя: Пилип’юк Г.М.