Рішення № 79595824, 24.01.2019, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/7621/18

Провадження № 2/752/1520/19

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

24.01.2019 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді Шевченко Т.М.

з участю секретаря Павлюк В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - служба у справах дітей Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дітей з матір"ю, -

в с т а н о в и в:

у квітні 2018 року ОСОБА_1звернулася у суд з позовом до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини з матір"ю.

В обгрунтування своїх вимог зазначає, що з 07 вересня 1991 року перебувала у зарестрованому шлюбі з ОСОБА_2 В шлюбі з відповідачем народилося двоє дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Подружжя проживали разом до 2010 року. Після припинення подружніх стосунків з відповідачем ОСОБА_2 з 2010 року переїхав проживати в м. Кішінеу Республіки Молдова, де проживає по теперішній час. Діти проживають разом з позивачем. Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 17 січня 2012 року було розірвано шлюб між сторонами у справі.

Позивач зазначає, що відповідач жодним чином не цікавиться життям та фінансовим станом своїх дітей, не займається їх вихованням. На думку позивача, вона спроможна надати сину та доньці належний рівень виховання, постійно піклуватися про їх розвиток, має достатній дохід та належні житлово-побутові умови. ЇЇ умови проживання є достатніми для того, щоб діти були зареєстровані та постійно проживали з нею. Вона сама спроможна надати дітям належний рівень виховання, постійно піклуватися про їх розвиток, має достатній дохід та належні житлово-побутові умови, постійне місце проживання і створила всі умови для проживання, виховання та розвитку дітей.

Оскільки згоди між сторонами у справі щодо того з ким будуть проживати їх діти не досягнуто, позивач просить визначити місце проживання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, за місцем проживання матері за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 17 квітня 2018 року відкрито провадження у даній справі. (а.с. 55)

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 14 серпня 2018 року закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті. (а.с. 94)

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов з вищевказаних підстав.

Відповідач в судове асідання повторно не з"явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений судом належним чином.

Третя особа - служба у справах дітей Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації в судове засідання не забезпечила явку свого представника. Надіслала письмові пояснення, в яких просить розглянути справу без участі їх представника. (а.с. 96)

Суд за письмовою згодою представника позивача ухвалив постановити заочне рішення згідно положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

Вислухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 07 вересня 1991 року (а.с. 8), від якого мають двох дітей: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. (а.с. 10,11)

Заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 17 січня 2012 року було розірвано шлюб між сторонами у справі. (а.с. 14)

Після припинення подружніх стосунків з відповідачем ОСОБА_2 з 2010 року переїхав проживати в м. Кішінеу Республіки Молдова, де проживає по теперішній час. Діти проживають разом з позивачем за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується актом від 12.03.2018 р. (а.с. 16) Дана квартира належить на праві власності позивачу ОСОБА_1 на підставі договору дарування квартири, посвідченого 07 грудня 2005 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. (а.с. 49)

Діти є громадянами України. (а.с. 12.13)

Суд погоджується з доводами позивача з наступних підстав.

Згідно зі ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого ч. 5 ст. 157 цього Кодексу.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 161 цього ж Кодексу якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки і піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Не може бути передано дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Згідно з абзацом другим принципу 7 Декларації прав дитини найкраще забезпечення інтересів дитини має бути керівним принципом для тих, на кому лежить відповідальність за її освіту і навчання; ця відповідальність лежить перш за все на батьках.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 закріплено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

При розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв'язки, місце навчання, психологічний стан тощо.

З матеріалів справи вбачається, що позивач постійно піклується про дітей, бере участь у духовному та фізичному розвиткові сина та доньки, має умови для їх проживання. Позивач працює, та за місцем роботи характеризується позитивно.

Суд враховує, що діти протягом тривалого часу навчаються у навчальному закладі за місцем проживання матері у м.Києві.

Виходячи із встановлених у справі обставин, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1

На підставі ст. 141 ЦПК України стягнути з відповідача на окристь позивача понесені нею судові витрати.

Керуючись статтями 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 133-142, 223, 259, 263-265, 268, 272, 273, 280-289 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - служба у справах дітей Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини з матір"ю задовольнити.

Визначити місце проживання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, разом з їх матір"ю ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_2) на користь ОСОБА_1 704 грн. 80 коп. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: