Ухвала суду № 79593375, 30.01.2019, Лисянський районний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 700/1127/18

Провадження № 2/700/81/19

30 січня 2019 року Лисянський районний суд Черкаської області

у складі: головуючого судді Бесараб Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Мельніченко Н.І.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в смт. Лисянка цивільну справу №700/1127/18 провадження №2/700/81/19 за позовом ОСОБА_1 до Жаб'янської сільської ради Лисянського району Черкаської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Жаб'янської сільської ради Лисянського району Черкаської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та про визнання права власності на спадкове майно.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер її батько - ОСОБА_4. Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить земельна ділянка, площею 1,79 га, яка розташована на території Жаб'янської сільської ради Лисянського району. За життя ОСОБА_4 заповіту не залишив. Бажаючи оформити спадщину, вона звернулася до Лисянської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва, однак нотаріусом було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії через відсутність оригіналу державного акту, який був визнаний недійсним у зв'язку з втратою. Крім того, вона пропустила строк для прийняття спадщини, оскільки проживає в зоні проведення АТО, а саме АДРЕСА_1 і через постійні обстріли не мала можливості оформити спадщину. За таких обставин позивач змушена звернутися до суду та просить визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини та визнати за нею право власності на спадщину, яка залишилася після смерті батька ОСОБА_4

Позивач у підготовче судове засідання не з'явилася, звернулася до суду із заявою про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача у підготовче судове засідання не з'явився, звернувся до суду із заявою про розгляд справи без його участі, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у підготовче судове засідання не з'явилися, надали суду заяву про розгляд справи без їх участі, проти задоволення позовних вимог не заперечують.

Відповідно до вимог ч.3 ст.200 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 206 цього ж Кодексу.

Дослiдивши письмові докази, суд вважає, що позов пiдлягає частковому задоволенню із таких пiдстав.

Матеріалами справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Боярка Лисянського району Черкаської області помер батько позивача - ОСОБА_4, про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 від 25.05.2015 року.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина, до складу якої входить земельна ділянка, площею 1,79 га, яка розташована на території Жаб'янської сільської ради Лисянського району Черкаської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до державного акта серії НОМЕР_3, виданого 09 січня 2003 року.

ОСОБА_4 заповіту не залишив.

Відповідно до заяв від 23.02.2018 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2, які є братами позивача ОСОБА_1 відмовилися від прийняття спадщини після смерті їх батька - ОСОБА_4

Державним нотаріусом Лисянської державної нотаріальної контори було ухвалено постанову № 1870/02-31 від 10.10.2018 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_4 через відсутність оригіналу державного акту на земельну ділянку, який було втрачено та визнано недійсним, про що свідчить оголошення у громадсько-політичній газеті «Понад Тікичем» від 04.11.2017 р. за № 44. Крім цього позивачем пропущено строк для прийняття спадщини.

Як вбачається із довідки Рівнопільської сільської ради Волноваського району Донецької області від 23.02.2018 року № 110, ОСОБА_1 зареєстрована та проживає в АДРЕСА_2 Дана територія належить до зони проведення антитерористичних дій.

Позивач пояснює пропуск строку для прийняття спадщини проживанням у зоні бойових дій, що перешкоджало їй через постійні обстріли вчасно оформити всі необхідні документи для прийняття спадщини.

Згідно з ч.1 ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до змісту ст. 1272 ЦК України, позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається:

1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори;

2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.

Статтею 1272 ЦК України встановлено, що у разі, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Згідно з Правовою позицією Верховного Суду України у справі № 6-85цс12, право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Заявляючи вимоги щодо встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, позивач посилалась на те, що вона раніше не звернулась з заявою про прийняття спадщини через проживання на території бойових дій, що, на думку суду, можливо визнати поважною причиною.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом, має намір прийняти спадщину, зазначила поважну причину пропуску нею строку, встановленого законом для прийняття спадщини, яка визнана судом поважною та позбавлена в позасудовому порядку реалізувати своє право на зазначене спадкове майно, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги в частині визначення додаткового строку для прийняття спадщини за законом підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання за позивачем права власності за земельну ділянку, суд вважає їх такими, що заявлені передчасно і не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

На спадкування за законом, за правилами статті 1261 Цивільного кодексу України, мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року № 7за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

Відповідно до листа ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, встановленому ст. 1269 ЦК, та набути право на спадщину відповідно до ч. 5 ст. 1268, статей 1296 - 1299 ЦК. Вирішення судом спору щодо визнання права власності в порядку спадкування може відбуватися лише після прийняття спадщини. Якщо спадкоємець не прийняв спадщину, його вимоги про визнання права власності на спадкове майно не підлягають задоволенню судом. Прийняття спадщини спадкоємцем, який звертається з вимогою про визнання права власності на спадкове майно, має встановлюватись належними доказами: копіями документів із спадкової справи, якщо така справа заводилася нотаріусом, довідками з житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що вимоги позивача про визнання права власності на спадкове майно задоволенню не підлягають.

На підставі ст. ст. 1261, 1268, 1270, 1272 ЦК України, Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30. 05. 2008 року, «Про судову практику у справах про спадкування», керуючись ст. ст. 12, 13, 200, 206, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Жаб'янської сільської ради Лисянського району Черкаської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити частково.

Визначити ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_3 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті її батька - ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 року, терміном у два місяці, з дня набрання рішенням суду законної сили.

В решті заявлених позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.В. Бесараб