Рішення № 79592354, 28.01.2019, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/5574/18

Провадження № 2/265/135/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(повний текст)

28 січня 2019 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Вайновського А. М., за участю секретаря судового засідання Злидіної Г.В., позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь” в особі адвоката ОСОБА_3, представників третьої особи Маріупольської первинної профспілкової організації №141-2 Всеукраїнської профспілки “Народна солідарність” в особі ОСОБА_4, ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі Донецької області в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ “МК “Азовсталь” про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом до відповідача про скасування наказу № 99тд про накладення дисциплінарного стягнення та позбавлення премії, винесеного 03 травня 2018 року, посилаючись на наступне. З 05 серпня 2016р. ОСОБА_1 працює на ПрАТ «МК «Азовсталь» у конвертерному цеху ПрАТ «МК «Азовсталь» підручним сталевару конвертера 7 розряду (першому) конвертерного відділення. 03 травня 2018 року наказом керівника ПрАТ «МК «Азовсталь» йому було оголошено догану та позбавлено його 100% премії за результатами роботи за березень 2018р. Вважаючи такий наказ незаконним, зазначав, що він безпосередньо згідно з записом у трудовій книжці виконує виключно обов’язки підручного сталевару конвертера 7 розряду (першого) конвертерного відділення. ОСОБА_1 вказує на те, що 23.03.2018р. начальник конвертерного цеху ОСОБА_6 незаконно змусив його виконувати обов’язки шлаківника; при цьому ОСОБА_6 не було видано жодного розпорядження, що ОСОБА_1 виконує обов’язки шлаковика з якоїсь конкретної дати або по сумісництву. Так, вийшовши у зміну 23.03.2018р. ОСОБА_1 наказали сісти у шлаковоз та виконувати обов’язки шлаковика, які, як він вважає, не повинен виконувати взагалі. Також, ОСОБА_1 зазначив, що 23.03.2018р. він повинен був виконувати тільки обов’язки підручного сталевару конвертера 7 розряду. Оскільки 23.03.2018р. ОСОБА_1 безпідставно виконував обов’язки шлаковика, то притягнення його до відповідальності за невиконання обов’язків підручного сталевару конвертера 7 розряду є незаконним. Крім того, ОСОБА_1 вважає, що відповідачем пропущений місячний строк притягнення до дисциплінарної відповідальності, передбачений ст. 148 КЗпП України. Таким чином, просив суд визнати незаконним та скасувати наказ № 99тд від 3 травня 2018 року, зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити премію за березень 2018 року, а також стягнути на його користь понесені ним судові витрати.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні, підтримуючи свої позовні вимоги, зазначав, що він не винен у тому, що сталося 23.03.2018, у зв’язку з тим, що виконувати обов’язки шлаковика ані 23.03.2018, ані в якийсь інший день він не був зобов’язаний, оскільки згідно вимог його посадової інструкції він повинен виконувати обов’язки виключно підручного сталевару конвертера 7 розряду (першого) конвертерного відділення . Просив суд позов задовольнити повністю.

Представник позивача ОСОБА_7В, який діє на підставі довіреності, зазначав, що позивач був притягнутий до дисциплінарної відповідальності та позбавлений 100% премії за березень 2018 року безпідставно, тому, що виконання ОСОБА_1 обов’язків шлаковика є грубим порушенням діючого законодавства та на підприємстві відповідача взагалі відсутні будь-які документи, які б зобов’язували ОСОБА_1 виконувати вказані обов’язки. На підставі наведеного, просив суд визнати наказ № 99тд від 03 травня 2018 року про оголошення позивачу догани та позбавлення премії незаконним та скасувати його.

Представники третьої особи, ОСОБА_4 та ОСОБА_8, позовні вимоги позивача підтримали, просили їх задовольнити, оскільки вважають наказ № 99тд від 03 травня 2018 року незаконним.

Представник відповідача, яка діє на підставі довіреності, ОСОБА_3, заперечувала проти позову ОСОБА_1, з посиланням на те, що ПрАТ «МК «Азовсталь» були дотримані усі норми законодавства про працю, тому через порушення ОСОБА_1 вимог посадової інструкції на позивача правомірно було покладено стягнення у вигляді догани та позбавлення його 100% премії за березень 2018 року. Звертала увагу на той факт, що виробнича неполадка виникла виключно у зв’язку з невиконанням ОСОБА_1 безпосередньо своїх посадових обов’язків підручного сталевару конвертера 7 розряду (першого) . Просила суд відмовити у задоволенні позову. Підтримала подані нею письмові заперечення.

З поданих представником відповідача до суду письмових заперечень на позов вбачається, що представник відповідача, не визнаючи вимоги ОСОБА_1, зазначала, що позивач, працюючи на посаді підручного сталевару конвертера 7 розряду (першого) конвертерного відділення конвертерного цеху, повинен був дотримуватися обов’язків покладених на нього посадовою інструкцією. Зокрема, згідно пп. 1.4., п.2.2.1., п.2.2.2., п.2.4.12. посадової інструкції 232-04-296-2013 «підручного сталевару конвертера 7 розряду (першому) конвертерного відділення конвертерного цеху», підручний сталевару у своєї діяльності повинен знати керуватися та виконувати: технологію процесу виплавки сталі в конвертерах; ... застосування кисню для продувки плавки і вплив його на процес прискорення плавки; ... технологічну інструкцію, виробничо-технічну інструкцію; посадову інструкцію»; повинен вести технологічний процес виплавки сталі відповідно до технологічних інструкцій, технологічного регламенту та іншої технологічної документації конвертерного відділення конвертерного цеху; повинен забезпечити роботу конвертера згідно змінного завдання; зобов’язаний стежити за справністю і збереженням інструменту і пристосувань, виявляти і брати участь в усуненні несправностей в роботі устаткування, що обслуговується, не допускати простою устаткування з вини персоналу, з якою він був ознайомлений особисто. При цьому на підприємстві відповідача з 01.09.2017 року було введено в дію «Положення про оплату праці та преміювання робітників, керівників спеціалістів та службовців конвертерного цеху ПрАТ «МК «Азовсталь», яким, в тому числі, встановлені умови та порядок здійснення сумісництва, доплати та надбавки робітникам, керівникам спеціалістам та службовцям конвертерного цеху відповідача у порядку, встановленому вказаним Положенням. Так, п.2.2. Положення передбачає, що доплата неповним штатом (виконання обов’язків тимчасово відсутнього робочого за умови, що посада відсутнього працівника передбачена штатним розписом) проводиться в межах Додатку 2 до наведеного Положення - робітники за основною професією – підручний сталевара конвертера (перший) 7 розряду, здійснюють сумісництво за професією шлаковик 4 розряду, за що проводиться доплата у розмірі 75 %. З вказаним положенням позивач був ознайомлений в період з 13.06.2017 по 30.06.2017. Безпосередньо здійснювати сумісництво за професією шлаковик 4 розряду позивач почав з жовтня 2017 року, тобто, з врахуванням термінів, передбачених ст.32 КЗпП України, ст.29 Закону України „Про оплату праці", ст.103 КЗпП України. У зв’язку з чим, відповідач зазначив, що у його діях щодо сумісництва відсутнє порушення вказаних норм права. Також зазначав, що враховуючи ту обставину, що оскільки посада шлаковика 4 розряду, яка наведена у штатному розкладі конвертерного відділення конвертерного цеху, була вакантна, а позивач був обучений вказаній професії, і, відповідно до ст.32 КЗпП України своєчасно був ознайомлений з вищенаведеним Положенням, та, як наслідок, з суттєвими змінами умов праці, то у разі виникнення виробничої необхідності здійснював суміщення професій підручного сталевару конвертера 7 розряду (першому) конвертерного відділення конвертерного цеху та шлаковика 4 розряду з відповідною оплатою згідно вимог діючого законодавства та локальних актів підприємства відповідача. З посадовою інструкцією шлаковика 4 розряду конвертерного відділення конвертерного цеху ДІ 232-04-299-2013 позивач був ознайомлений особисто під підпис. Щодо здійснення ОСОБА_1 проступку, який потягнув за собою виробничу неполадку, яка сталася 23.03.2018 в зміні з 7-00 год. до 15-00 год. зазначала, що вказаний проступок був виявлений ПрАТ «МК «Азовсталь» 06 квітня 2018 року, про що свідчить акт розслідування причин виробничої неполадки відповідача від 06.04.2018. Так, актом розслідування причин виробничої неполадки відповідача від 06.04.2018, було встановлено, що причиною виробничої неполадки є винос шлаково-металевої емульсії в жолоб конвертера №2, що за відсутності шлаковоза в ковшовому відділенні за конвертером №2 (шлаковоз знаходився на шлакової естакаді з метою заміни шлакової чаші (рішення підручного сталевара 7 розряду ОСОБА_1 І.); в результаті виносів шлаково-металевої емульсії в жолобі під конвертером №2 призвело до утворення шлакового настилу на рейкових шляхах та стало причиною сходження шлаковоза з рейок під час руху в бік ковшового відділення і тривалого простою конвертерного цеху. Також зазначала, що позивач, згідно його посадових обов’язків підручного сталевару конвертера 7 розряду (перший) конвертерного відділення конвертерного цеху, в процесі продувки плавки повинен був безпосередньо брати участь у процесі продувки плавки в конвертері і не повинен був робити переміщення шлаковоза зі шлаковими чашами на шлакову естакаду для заміни шлакової чаші – це було самостійне рішення позивача. Також зауважувала, що під час продувки плавки позивачу ніяких завдань відносно переміщення шлаковозу самохідного від конвертера в шлаковий проліт конвертерного цеху не надавалося, що підтверджується пояснювальною запискою ОСОБА_9, майстра, якому згідно посадової інструкції підручного сталевару 7 розряду підпорядковується позивач. Одночасно зазначала, що ст.32 КЗпП України, ст.29 Закону України „Про оплату праці" не передбачають обов’язку роботодавця по оформленню сумісництва на кожну конкретну дату (у даному випадку 23.03.2018 в зміні з 7-00 год. до 15-00 год.) при наявності своєчасного повідомлення робітника у строки, передбачені діючими нормами права, про зміну істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою (в т.ч. суміщення професій). На підставі наведеного просила суд у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю.

Суд, вислухавши учасників процесу, дослідивши надані докази, дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 139 Кодексу законів про працю України (далі за текстом - КЗпП) працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

За ч. 1 ст. 147 КЗпП за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

На підставі ст. 148 КЗпП дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Згідно із ст. 149 КЗпП до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Судом встановлено, що згідно протоколу засідання кваліфікаційної комісії № 1091 від 26.07.2016 позивач набув кваліфікацію підручного сталевару конвертера 7 розряду (першому) конвертерного відділення конвертерного цеху ПрАТ «МК «Азовсталь». Відповідно до вимог пп. 1.4. посадової інструкції 232-04-296-2013 «підручного сталевару конвертера 7 розряду (першому) конвертерного відділення конвертерного цеху», підручний сталевару у своєї діяльності повинен знати керуватися та виконувати: технологію процесу виплавки сталі в конвертерах; ... застосування кисню для продувки плавки і вплив його на процес прискорення плавки; ... технологічну інструкцію, виробничо-технічну інструкцію; організаційно-розпорядчі документи, які видаються на комбінаті, правила внутрішнього трудового розпорядку; посадову інструкцію». На підставі п.2.2.1. посадової інструкції підручного сталевару 232-04-296-2013, підручний сталевару конвертера повинен вести технологічний процес виплавки сталі відповідно до технологічних інструкцій, технологічного регламенту та іншої технологічної документації конвертерного відділення конвертерного цеху. Підручний сталевару у відповідності з п.2.2.2. посадової інструкції підручного сталевару 232-04-296-2013 повинен забезпечити роботу конвертера згідно змінного завдання. Підручний сталевару на підставі п. 2.4.12 посадової інструкції підручного сталевару 232-04-296-2013 зобов’язаний стежити за справністю і збереженням інструменту і пристосувань, виявляти і брати участь в усуненні несправностей в роботі устаткування, що обслуговується, не допускати простою устаткування з вини персоналу. Пункт 4.1. посадової інструкції 232-04-296-2013 передбачає, що підручний сталевару конвертера 7 розряду (першому) конвертерного відділення конвертерного цеху ПрАТ «МК «Азовсталь» несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання покладених на нього вказаною інструкцією обов’язків. Зі своєю посадовою інструкцією підручного сталевару 232-04-296-2013, ОСОБА_1, був ознайомлений особисто під розпис.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 пройшов виробниче навчання за професією шлаковик 4 розряду, про свідчить протокол засідання кваліфікаційної комісії № 1327 від 26.03.2012.

Відповідно дол. ст. 32 КЗпП України, у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Судом встановлено, що у штатному розкладі конвертерного відділення конвертерного цеху відповідача числиться, в тому числі, посада шлаковика 4 розряду. Пункт 4.8. Колективного договору відповідача передбачає, що доплати та надбавки встановлюються згідно з Переліком доплат та надбавок, встановлених відповідними положеннями.

Також встановлено, що з 01.09.2017 на підприємстві відповідача було введено в дію «Положення про оплату праці та преміювання робітників, керівників спеціалістів та службовців конвертерного цеху ПрАТ «МК «Азовсталь», згідно вимог якого встановлені, в тому числі, умови та порядок здійснення сумісництва доплати та надбавки робітникам, керівникам спеціалістам та службовцям конвертерного цеху відповідача. Зокрема, п.2.2. Положення передбачає, що доплата неповним штатом (виконання обов’язків тимчасово відсутнього робочого за умови, що посада відсутнього працівника передбачена штатним розписом) проводиться в межах Додатку 2 до Положення, яким встановлено Перелік професій, підстави за наявності яких здійснюється сумісництво, та розмір доплати робітникам, виконуючим обов’язки тимчасово відсутніх робітників. Так, вказаним додатком до Положення закріплено, що робітники за основною професією – підручний сталевара конвертера (перший) 7 розряду, здійснюють сумісництво за професією шлаковик 4 розряду, за що проводиться доплата у розмірі 75 %. З вказаним Положенням Позивач був ознайомлений в період з 13.06.2017 по 30.06.2017, про що свідчить акт відповідача від 04.07.2017.

Здійснювати сумісництво за професією шлаковик 4 розряду із отриманням відповідних доплат позивач ОСОБА_1 почав з жовтня 2017 року, тобто із врахуванням строків, передбачених ст. 32 КЗпП України, ст.29 Закону України „Про оплату праці", ст.103 КЗпП України.

Отже, суд вважає, що відповідач при організації процедури сумісництва діяв правомірно та у відповідності до діючих норм трудового законодавства.

Доводи позивача щодо оформлення окремого розпорядження не приймаються судом, оскільки вищенаведені норми права, що регулюють спірні відносини не передбачають обов’язку роботодавця по оформленню розпоряджень на сумісництво на кожну конкретну дату (у даному випадку 23.03.2018 в зміні з 7-00 год. до 15-00 год.) при наявності доказів належним чином повідомлення робітника у строки, передбачені ст.32 КЗпП України, ст.29 Закону України „Про оплату праці" про зміну істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, в тому числі суміщення професій.

Судом встановлено, що з посадовою інструкцією шлаковика 4 розряду конвертерного відділення конвертерного цеху ДІ 232-04-299-2013 позивач був ознайомлений особисто, станом на 23.03.2018 посада шлаковика 4 розряду згідно штатного розкладу конвертерного відділення конвертерного цеху була вакантна, позивач був навчений вказаній професії та своєчасно був ознайомлений із істотними змінами умов праці, тобто сумісництвом, підставами, за якими воно здійснюється, а також розміром доплати.

Таким чином, здійснення позивачем суміщення професій підручного сталевару конвертера 7 розряду (першому) конвертерного відділення конвертерного цеху та шлаковика 4 розряду з відповідною оплатою відбувалося у відповідності до наведених вимог діючого законодавства та локальних актів відповідача.

Доводи позивача відносно того, що ОСОБА_1 взагалі не повинен виконувати обов’язки шлаковика не знайшли свого підтвердження, а отже судом не приймаються.

Судовим розглядом встановлено, що 23.03.2018 в зміні з 7-00 год. до 15-00 год., 7-47 годині, в процесі продувки плавки на 13й хвилині продувки відбулося зниження окислення вуглецю, після чого почалися активні виноси шлаку з конвертера. В результаті виносу шлаково-металевої емульсії в жолобі під конвертером № 2, що призвело до утворення шлакового настилу на рейкових шляхах з наступним сходом шлаковоза з рейкового шляху при русі в сторону ковшового відділення і тривалого простою конвертерного відділення конвертерного цеху протягом 13 годин 19 хвилин. Для визначення причин сходу шлаковоза № 2 с рейкового шляху розпорядженням відповідача № 54 від 30.03.2018р. була створена спеціальна комісія. В результаті комісійного розслідування було встановлено, що у момент активного виносу шлаку з конвертера шлаковоз знаходився на шлаковій естакаді з метою заміни шлакової чаші.

Згідно із посадовими обов’язками шлаковика (розділ 2 «Ведення технологічного процесу» ДІ 232-04-299-2013), перед початком продувки плавки в конвертері по команді майстра виробництва шлаківник 4 розряду конвертерного відділення конвертерного цеху здійснює переміщення самохідного шлаковоза з встановленими на ньому 2-мя шлаковими чашами під конвертер. Після вказаного переміщення, шлаківник 4 розряду конвертерного відділення конвертерного цеху передає управління шлаковозом машиністу дистриб’ютора 7 розряду без дистанційного керування конвертерного відділення конвертерного цеху, який здійснює його переміщення для можливості скачування шлаку з конвертера в шлакові чаші.

Встановлено, що під час продувки плавки позивачу ОСОБА_1 ніяких завдань відносно переміщення шлаковозу самохідного від конвертера в шлаковий проліт конвертерного цеху не надавалося, що підтверджується пояснювальною запискою майстра ОСОБА_9, якому відповідно до посадової інструкції підручного сталевару 7 розряду безпосередньо підпорядковується позивач.

Згідно посадових обов’язків підручного сталевару конвертера 7 розряду (перший) конвертерного відділення конвертерного цеху (розділ 2 «Ведення технологічного процесу» ДІ 232-04-296-2013) позивач в процесі продувки плавки повинен був безпосередньо брати участь у процесі продувки плавки в конвертері і не повинен був робити переміщення шлаковоза зі шлаковими чашами на шлакову естакаду для заміни шлакової чаші.

Судом встановлено, що відповідно до вимог технологічного процесу:

- в процесі всього часу продувки (від моменту початку продувки до зливу шлаку з конвертера після випуску металу плавки в сталерозливній ківш) шлаковоз зі шлаковими чашами повинен знаходитись під конвертером;

- переміщення шлаковоза зі шлаковими чашами на шлакову естакаду для заміни шлакових чаш проводиться тільки після закінчення продувки плавки і скачування шлаку з конвертера або по команді майстра виробництва (погодженням з ним даного переміщення).

Тобто, шлаківник 4 розряду конвертерного відділення конвертерного цеху від моменту передачі управління шлаковозом машиністу дистриб’ютора 7 розряду без дистанційного керування конвертерного відділення конвертерного цеху і постановки шлаковоза зі шлаковими чашами під конвертер до закінчення циклу плавки і зливу шлаку з конвертера в шлакові чаші не повинен здійснювати переміщення шлаковоза.

Виходячи з вищенаведеного вбачається, що позивач, у разі сумісництва обов’язків шлаковика 4 розряду повинен:

- до початку продувки плавки у конвертері здійснити переміщення самохідного шлаковоза з встановленими на ньому 2-ма шлаковими чашами під конвертер;

- в період продувки плавки у конвертері не допускати ніяких дій відносно шлаковоза з встановленими на ньому 2-ма шлаковими чашами;

- дочекатися закінчення продувки плавки у конвертері і тільки після цього з дозволу безпосереднього майстра здійснити переміщення шлаковоза зі шлаковими чашами на шлакову естакаду для заміни шлакових чаш.

Таким чином, позивач, у разі сумісництва обов’язків шлаковика 4 розряду, повинен був до початку продувки здійснити переміщення самохідного шлаковоза з встановленими на ньому 2-ма шлаковими чашами під конвертер, після цього його обов’язки, як шлаківника 4 розряду на період продувки до її закінчення припиняються і поновлюються тільки після закінчення продувки в конвертері. При цьому на період продувки плавки у конвертері позивач повинен був виконувати свої безпосередні обов’язки підручного сталевара конвертера 7 розряду (перший) конвертерного відділення конвертерного цеху по веденню технологічного процесу виплавки сталі відповідно до технологічних інструкцій, технологічного регламенту та іншої технологічної документації відділення (п.2.2.1. посадової інструкції 232-04-296-2013 «підручного сталевару конвертера 7 розряду (першому) конвертерного відділення конвертерного цеху»). Після закінчення продувки плавки у конвертері позивач, за наявності такої необхідності, у відповідності до технологічного процесу, може повернутися до виконання обов’язків шлаковика 4 розряду та з дозволу майстра здійснити переміщення шлаковоза із шлаковими чашами на шлакову естакаду для заміни шлакових чаш.

Встановлено, що в результаті комісійного розслідування відповідача було визначено, що причиною виробничої неполадки став винос шлаково-металевої емульсії в жолоб конвертера №2, що за відсутності шлаковоза в ковшовому відділенні за конвертером №2, призвело до утворення шлакового настилу на рейкових шляхах та, як наслідок, стало причиною сходження шлаковоза з рейок під час руху в бік ковшового відділення і тривалого простою конвертерного цеху.

Доводи позивача про те, що ніби то рейки, за якими рухався шлаковоз знаходились у надзвичайно аварійному стані, про що позивачем у оперативному журналі неодноразово були зроблені відповідні записи, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи.

Доводи позивача про те, що оскільки він 23.03.2018 безпідставно виконував обов’язки шлаковика, то притягнення його до відповідальності за невиконання обов’язків підручного сталевару конвертера 7 розряду є незаконним, суд відхиляє, у зв’язку із їх необґрунтованістю.

Суд також відхиляє посилання позивача на те, що відповідачем пропущений місячний строк на притягнення до дисциплінарної відповідальності, передбачений ст. 148 КЗпП України, оскільки положеннями даної норми визначено строк застосування дисциплінарного стягнення власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Судом встановлено, що днем виявлення проступку є дата складання ОСОБА_6 розслідування причин виробничої неполадки - сходу шлаковозу № 2 з рейкового путі, затверджений директором по технології та якості від 06.04.2018. Позивач був притягнутий до відповідальності 03.05.2018, тобто в строки, передбачені ст. 148 КЗпП України.

Статтею 149 КЗпП України встановлено порядок застосування дисциплінарних стягнень. До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен відібрати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

На виконання ст. 149 КЗпП України, відповідачем було запропоновано позивачу надати пояснення по суті вчиненого проступку та відповідні пояснення були надані останнім.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, оскільки підручним сталевара конвертера 7 розряду (перший) конвертерного відділення конвертерного цеху ПрАТ «МК «Азовсталь» ОСОБА_1 було порушено вимоги пп. 1.4., 2.2.1., 2.2.2., 2.4.12. посадової інструкції 232-04-296-2013 підручного сталевара конвертера 7 розряду (першим) конвертерного відділення конвертерного цеху.

Відповідно до ч. 2 ст. 97 КЗпП України форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом. Одночасно, ч. 3 та ч. 4 ст. 97 КЗпП України встановлено, що конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті. Власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

Згідно із п. 4.6. Колективного договору, що діє на ПрАТ «МК «Азовсталь», регулювання фондів оплати праці структурних підрозділів та товариства в цілому здійснюється відповідно до Положення про оплату праці та преміювання. Таким чином, враховуючи вимоги діючого законодавства, колективного договору, виплата премії є правом роботодавця, який встановлює її розміри, порядок надання та позбавлення. Пункт 10.3 Правил внутрішнього трудового розпорядку передбачає, що до робітника можуть бути застосовані додаткові заходи реагування у вигляді позбавлення виробничої премії, в тому числі за порушення посадової інструкції, правил внутрішнього трудового розпорядку. Застосування вказаних заходів реагування здійснюється на підставі наказу генерального директора у порядку, передбаченому Загальним положенням про оплату праці та преміювання працівників ПрАТ «МК «Азовсталь». Принципи, порядок та умови преміювання робітників ПрАТ «МК «Азовсталь» встановлюється Положенням, затвердженим генеральним директором та узгодженим з головою профспілкового комітету, діючим з 01 червня 2016 року.

Пунктом 13 вказаного Положення передбачено, що при невиконанні робітником своїх функціональних та посадових обов'язків, порушенні правил внутрішнього трудового розпорядку та технологічних інструкцій, розмір його премії, може бути зменшено від 5% до 100%. Згідно Додатку 1 до Загального положення про оплату праці та преміювання працівників ПрАТ «МК «Азовсталь» одним з порушень, при яких премія, нарахована за основні результати діяльності робітникам, зменшується або не виплачується повністю є порушення правил внутрішнього трудового розпорядку, порушення вимог посадової інструкції. При цьому, п. 15 Загального положення про оплату праці та преміювання працівників ПрАТ «МК «Азовсталь» визначено, якщо виробнича премія виплачена, а допущене робітником за цей місяць порушення було встановлено пізніше, то робітник протягом місяця з дня виявлення порушення, не враховуючи часу звільнення робітника від роботи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або знаходженням його у відпустці, може бути позбавлений премії (її частини), виплаченої йому за місяць, в якому допущено порушення, шляхом утримання з поточної заробітної плати.

Днем виявлення проступку, вчиненого позивачем, є 06.04.2018. При цьому премії позивача було позбавлено наказом № 99тд від 03.05.2018, тобто протягом місяця з дня виявлення порушення.

Враховуючи викладені обставини, позбавлення позивача премії було здійснено з дотриманням вимог та процедур, встановлених Загальним положенням про оплату праці та преміювання працівників ПрАТ «МК «Азовсталь».

Будь-яких порушень при застосуванні роботодавцем до ОСОБА_1 додаткових заходів реагування, а саме позбавлення 100 % виробничої премії, судом не встановлено.

Стосовно заяви представника позивача щодо неврахування доданих до відзиву документів з підстав їх не відповідності ст. 10 Конституції України, суд зазначає наступне.

Положеннями ст.ст. 9, 10 Конституції України, Закону України «Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин» № 802-IV від 15.02.2003 р. (далі – Закон України № 802-IV) гарантується вільне використання в Україні мов національних меншин України, в тому числі, російської мови та прямо забороняється застосування у внутрішніх правилах компаній будь-яких положень, що виключають або обмежують використання регіональних мов або мов меншин.

Таким чином, ведення ПрАТ «МК «Азовсталь» діловодства та складання організаційно-розпорядчої документації, службової, технічної та іншої документації російською мовою жодним чином не порушує ст. 10 Конституції України та повністю відповідає правовому порядку, що ґрунтується на законних засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, встановленому в Україні відповідно до ст. 19 Конституції України.

Відсутність встановлення діючим законодавством про мови в Україні обмежень, щодо здійснення діловодства та складання організаційно-розпорядчої, службової, технічної документації приватними підприємствами, установами, організаціями російською мовою та при наявності прямої норми Конституції Україні, що гарантує вільне використання в Україні російської мови, діючих в Україні положень Європейської хартії регіональних мов або мов меншин повністю спростовують доводи представника позивача, щодо недійсності документів ПрАТ «МК «Азовсталь» внаслідок їх складання російською мовою.

Також, стосовно вимог представника Позивача щодо неврахування письмових доказів наданих ПрАТ «МК «Азовсталь» суд звертає увагу на те, що відповідно до ст. 95 Цивільного процесуального кодексу України письмовими доказами є письмові документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Частиною 2 ст. 95 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідчених копіях, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Надання Відповідачем письмових доказів російською мовою жодним чином не порушує вимог ст. 12 Закону України «Про судоустрій і статус судів» та ст. 9 Цивільного процесуального кодексу України, що встановлюють проведення судочинства державною мовою, оскільки стосуються саме порядку ведення судочинства та не містять вимог щодо обмежень мови письмових доказів які надаються сторонами у справі.

Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку про необґрунтованість пред’явленого ОСОБА_1 позову, а тому відмовляє у його задоволення у повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат сторін у справі, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України до витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правову допомогу.

За приписами ч. 1, 2 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України витрати, пов’язані з правовою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків, надання правової допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правовому допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Частиною 2 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача.

Згідно з ч. 3 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов’язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв’язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п’яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 141 ЦПК України).

Матеріали свідчать, що ПрАТ «МК «Азовсталь» визначили попередній (орієнтовний) розмір судових витрат, а саме витрат на оплату витрат на професійну правову допомогу, у розмірі 13 920,00 грн.

Судом встановлено, що 29.03.2018 між ПрАТ «МК «Азовсталь» та Адвокатським об’єднанням «Всеукраїнська адвокатська допомога» було укладено договір № 180329/АЗСТ про надання юридичних послуг (правової допомоги).

На підтвердження понесених судових витрат представником відповідача - адвокатом ОСОБА_3 надано:

- копію договору № 180329/АЗСТ про надання юридичних послуг (правової допомоги);

- копію додаткової угоди № 2 від 30.07.2018 до договору № 180329/АЗСТ про надання юридичних послуг (правової допомоги);

- копію розрахунку розміру винагороди за договором № 180329/АЗСТ про надання юридичних послуг (правової допомоги);

- копію акту № 3 приймання – передачі наданих послуг за договором № 180329/АЗСТ про надання юридичних послуг (правової допомоги);

- копію акту здачі – приймання робіт (надання послуг) № 133;

- копію рахунку на оплату № 217;

- копію платіжного доручення № НОМЕР_1 від 14.11.2018 на суму 13 920 грн.

Разом зі тим, відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно із ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов’язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно із письмовим клопотанням позивача ОСОБА_1 від 28.01.2019 щодо зменшення витрат відповідача на правничу допомогу, останній вважає, що заявлений розмір таких витрат у сумі 13920,00 гривень є необґрунтованим і не пропорційним до предмету спору, а саме невиплаченої йому премії у сумі 2700,00 гривень, у зв’язку із чим просить суд зменшити такі витрати до розмір його вимог.

Оцінивши надані відповідачем докази на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 13920,00 гривень, суд знаходить слушними посилання позивача ОСОБА_1 на не співмірність розміру витрат із складністю справи, виконаних адвокатом робіт та часом, витраченим на їх виконання, а також із предметом позову та значенням справи для сторін.

Відтак, суд вважає необхідним зменшити розмір понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу, стягнувши на його користь з позивача ОСОБА_1 витрати у розмірі 2700,00 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 161, 170, 265, 268, 274-282 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь” про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності — відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_2, який зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_2 акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь” ЄДРПОУ 00191158, юридична адреса місто Маріуполь Донецької області, вулиця Лепорського, будинок №1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2700 (дві тисячі сімсот) гривень.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо розгляду справи на офіційному веб-порталі судової влади України http://court.gov.ua/sud0538/.

Повний текст судового рішення складено 30 січня 2019 року.

Суддя ______