Рішення № 79591138, 04.02.2019, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/1768/18

Номер провадження 2/623/56/2019

РІШЕННЯ

іменем України

04 лютого 2019 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

в складі: головуючого - судді Винниченко П.П.

з участю: секретаря - Ардашевої Я.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Ізюмі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

В червні 2018 року Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" звернувся до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 102515,69 гривень, посилаючись на те, що 16.07.2013 року Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" та ОСОБА_3 уклали Кредитний договір № 832ВІ10130716001. Відповідно до п.1.1. Кредитор надає Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 99 000,00 гривень. Свої зобов’язання за кредитним договором позивач виконав, надавши грошові кошти боржникові, що підтверджується копією квитанції № FJB1319783200082 від 16.07.2013 року. У порушення умов Договору позичальник ОСОБА_3 зобов’язання належним чином не виконала, в результаті чого станом на 17.05.2018 року має заборгованість за кредитом, а саме: сума заборгованості за кредитом - 41660,60 гривень; сума заборгованості за відсотками - 50061,78 гривень; розмір інфляційних витрат за кредитом - 5332,58 гривень; розмір інфляційних витрат за відсотками - 5460,73 гривень. В забезпечення виконання зобов'язань позичальника, яким є ОСОБА_3, що випливають з Основного договору, відповідно до ст. 553 ЦК України, 16.07.2013 року позивач та ОСОБА_2 уклали Договір Поруки № 832ВІ10130716001-ПОР/1. На виконання умов договору позичальнику та поручителю була направлена вимога про усунення порушень, але на дату подання позовної заяви вимога не виконана.

На підставі вищевикладеного просили стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 заборгованість - 102515,69 гривень та витрати по сплаті судового збору у сумі - 1762,00 грн.

Представник позивача надав клопотання про розгляд справи без їх участі, та розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.

Частиною 5 статті 279 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_4 І-ВЛ № 632871, виданого Ізюмським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області 05 червня 2018 року, актовий запис № 495, ОСОБА_1 померла 03 червня 2018 року в м. Ізюм Харківської області.

У судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з’явилася, заяву із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження та відзиву на позов, у встановлений судом строк, не подала. Про причини неявки суд не повідомила, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).

Відповідно до частин 2-6 статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, серед іншого, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). З огляду на предмет позову, зокрема, те що дана справа є малозначною справою і ціна позову не перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Обставини справи, що згідно частини третьої статті 274 ЦПК України, мають значення для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, також свідчать про наявність підстав для розгляду цієї справи в спрощеному порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного договору № № 832ВІ10130716001 від 16.07.2013 року ОСОБА_1 отримала у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 99 000,00 гривень. (а.с.6-10,14).

У порушення умов Договору позичальник ОСОБА_3 зобов’язання належним чином не виконала, в результаті чого станом на 17.05.2018 року має заборгованість за кредитом у сумі 102515,69 грн., а саме:

- сума заборгованості за кредитом - 41660,60 гривень;

- сума заборгованості за відсотками - 50061,78 гривень;

- розмір інфляційних витрат за кредитом - 5332,58 гривень;

- розмір інфляційних витрат за відсотками - 5460,73 гривень.

В забезпечення виконання зобов'язань позичальника, яким є ОСОБА_3, що випливають з Основного договору, відповідно до ст. 553 ЦК України, 16.07.2013 року позивач та ОСОБА_2 уклали Договір Поруки № 832ВІ10130716001-ПОР/1. (а.с.18,19).

03 червня 2018 року ОСОБА_1 померла, що підтверджено свідоцтвом про смерть ОСОБА_4 І-ВЛ № 632871, виданого Ізюмським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області 05 червня 2018 року, актовий запис № 495. (а.с.58).

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Кредитні правовідносини, які виникли між сторонами допускають правонаступництво.

Ізюмська державна нотаріальна контора своїм листом від 22.12.2018 року № 3959/01-16 повідомила, що після смерті ОСОБА_1 заведена спадкова справа № 500/2018 по претензії кредитора Державної фіскальної служби до спадкоємців померлої. З заявами про прийняття або відмову від спадщини ніхто з спадкоємців не звертався.

Отже, за розглядом справи правонаступників померлого позичальника судом не встановлено.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов’язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити відсотки. достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Згідно з приписами частини першої статті 509, статті 526 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до правил статей 546, 548 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, порукою. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відносини, пов’язані з порукою, врегульовано нормами § 3 глави 49 розділу І книги 5 ЦК України.

Так, за даним у частині першій статті 553 ЦК України визначенням, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Правові наслідки порушення зобов'язання, забезпеченого порукою, передбачені статтю 554 ЦК України, відповідно до частин першої та другої якої у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Порука має складну теоретичну природу, оскільки водночас є способом забезпечення виконання зобов’язань, а також і сама має зобов’язальний, договірний характер, тому на правовідносини поруки поширюються загальні положення ЦК України про зобов’язання та договори.

Порука як традиційний інститут цивільного права – це акцесорне зобов’язання, згідно з яким поручитель поручається перед кредитором третьої особи (боржника) за виконання останнім його зобов’язання частково або в повному обсязі, а у разі його невиконання чи неналежного виконання – зобов’язується виконати зобов’язання боржника в натурі та/або нести цивільно-правову відповідальність за порушення боржником зобов’язання.

Відповідно ч. 4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно частини 1 статті 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Згідно з частиною 1 статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Згідно з частиною 1 статті 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Згідно з частиною 2 статті 252 ЦК України термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як «строк дії договору», так і «строк (термін) виконання зобов'язання» (статті 530, 631 ЦК України).

Як убачається з розділу 4 Договору поруки, ним не встановлений ані строк дії цього договору, ані строк припинення поруки (в розумінні ст. 251, ч. 4 ст. 559 ЦК України), тому судом зауважує, що в цьому випадку підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Судом установлено, що позичальник та поручитель взяли на себе зобов'язання повернути суму кредиту з відповідними процентами до 15 травня 2015 року згідно кредитного договору, повернути кредит в повному обсязі в терміни та розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту.

Отже, поряд з установленням строку дії основного договору сторони встановили й строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору.

Строк виконання боржником кожного щомісячного зобов'язання згідно з частиною третьою статті 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Таким чином, у разі неналежного виконання боржником зобов'язань за кредитним договором передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України строк пред'явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

З матеріалів справи вбачається, що останнє погашення за кредитом було здійснено позичальником ще в 16.10.2014 р. (заборгованість), 27.11.2015 р. (відсотки), тобто потім жодних платежів за кредитним договором позичальником здійснено не було.

У разі пред'явлення банком вимог до поручителя більше ніж через шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов'язання в силу положень частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється в частині певних щомісячних зобов'язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку.

При цьому, строк дії поруки (будь-який із зазначених у частині четвертій статті 559 ЦК України) не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб'єктивного права кредитора й суб'єктивного обов'язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються.

Це означає, що зі збігом цього строку (який є преклюзивним) жодних дій щодо реалізації свого права за договором поруки, у тому числі застосування судових заходів захисту свого права (шляхом пред'явлення позову), кредитор вчиняти не може.

Відповідно сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не звернувся з позовом до поручителя.

Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_4 І-ВЛ № 632871, виданого Ізюмським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області 05 червня 2018 року, актовий запис № 495, ОСОБА_1 померла 03 червня 2018 року в м. Ізюм Харківської області. (а.с.58).

З цим же позовом банк звернувся до суду 19.06.2018 року.

За ч. 1 ст. 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Відповідно до ст. 46 ЦПК України здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

ОСОБА_1 померла 03 червня 2018 року, тобто до відкриття провадження по даній справі, тому не мав цивільної правоздатності.

Також суд приходить до висновку про те, що вимоги банку до ОСОБА_2 як поручителя не підлягають задоволенню у зв'язку з припиненням поруки останнього.

Крім того, умовами договору поруки від 16.07.2013 року не було передбачено, що поручитель несе відповідальність за позичальника як його правонаступник, у свою чергу, правонаступника померлої ОСОБА_1 судом не встановлено.

За викладених обставин, зважаючи на те, що спадкоємців померлого позичальника судом не встановлено, порука ОСОБА_2 є припиненою, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог банку.

У зв’язку з відмовою у позові згідно ст. 141 ЦПК України і підстав для стягнення судових витрат з відповідача також не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 3, 15-16, 251-253, 256-261, 266, 509, 524, 525, 526, 530, 536, 549, 550-551, 559, 610-612, 625, 626, 629, 631, 638, 639, 1048, 1050, 1052, 1054, 1055, 1056 ЦК України, ст.ст.2, 4, 12, 13, 27, 64, 76, 81, 89, 95, 133, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ :

В задоволенні позовної заяви Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості – відмовити.

Судові витрати віднести на рахунок позивача.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Головуючий суддя П. П. Винниченко