Ухвала суду № 79587698, 30.01.2019, Рубіжанський міський суд Луганської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.01.2019 425/343/19

1-кс/425/336/19

Слідчий суддя Рубіжанського міського суду Луганської області Ткачук Ю.А.

за участю секретаря судового засідання Тесленко С.Л.,

прокурора М’якінченко О.В.

підозрюваного ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

слідчого Сєнчик Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Рубіжне клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, народженого в м. Рубіжне Луганської області, українець, громадянин України, який має середню спеціальну освіту, офіційно не працює, одружений, має на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований та фактично мешкає за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Руденка 8/3, раніше не засуджений в силу ст. 89 КК України,

підозрюваного у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України ,

В С Т А Н О В И В:

30.01.2019 року до Рубіжанського міського суду Луганської області надійшло клопотання слідчого СВ Рубіжанського ВП ГУНП в Луганській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, який підозрюється у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України по кримінальному провадженню № 12019130330000082 від 28 січня 2019 року.

В клопотанні зазначено, що 27 січня 2019 року у період з 18.00 години до 22.00 години, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3, разом із своїми знайомим ОСОБА_4 та малознайомим на той йому час ОСОБА_5, вживав спиртні напої у різних кафе м. Рубіжного.

Під час вживання спиртних напоїв ОСОБА_1. та ОСОБА_4В побачили на правій руці у ОСОБА_5 золотий браслет, у цей час в них раптово виник злочинний умисел направлений на заволодіння вищезазначеного золотого браслету.

Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на відкрите викрадення чужого майна ОСОБА_4 перебуваючи поблизу кафе «Кім», яке розташоване за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. 30 років Перемоги № 39 приблизно о 22.00 годині, діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_1 з корисливих мотивів під погрозою нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_5, став вимагати від останнього, щоб він віддав їм свій золотий браслет, але останній не погодився та почав втікати від них. Побачивши це ОСОБА_1 та ОСОБА_4В почали його наздоганяти. Догнавши потерпілого ОСОБА_5 біля будинку за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. 30 років Перемоги 39б – ОСОБА_4 з метою зупинення ОСОБА_5 виставив вперед свою ногу, перечепившись через яку потерпілий ОСОБА_5 впав на землю, після чого ОСОБА_4, діючи умисно протиправно з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, підійшов до ОСОБА_5 та зняв з його правої руки золотий браслет вагою приблизно 40 грамів 585 проби вартістю 50000 гривень зі слів потерпілого. З метою уникнення тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_5 дістав з кишені своїх брюк гаманець в якому знаходилися грошові кошти у сумі 9000 гривень та передав його ОСОБА_1, який стояв біля нього.

Після чого ОСОБА_1 із ОСОБА_4 з місця скоєння злочину зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на суму 59000 гривень..

Таким чином своїми умисними діями, що виразилися у відкритому викраденні чужого майна (грабіж) скоєного за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України.

28 січня 2019 року за даним фактом внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019130330000082 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

28 січня 2019 ОСОБА_1 було затримано в порядку ст. 208 КПК України та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

В обґрунтування необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий зазначає, що окрім обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, існують наступні ризики передбачені ст.177 КПК України, а саме:

- ризик передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, який виражаєься в тому, що підозрюваний ОСОБА_1, за місцем мешкання характеризується посередньо, ніде не працює та не має постійного джерела доходу, що свідчить про відсутність у останнього міцних соціальних зв’язків, вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років, що свідчить про те, що останній, з метою уникнення покарання у вигляді позбавлення волі може переховуватись від органів досудового розслідування та суду;

- ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, який виражається в тому, що підозрюваний ОСОБА_1 свою вину у даному кримінальному правопорушенні не визнає у зв’язку з чим перебуваючи на волі може незаконно впливати на потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні;

- ризик передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, який виражається в тому, що у підозрюваного ОСОБА_1 під час затримання було вилучено лише незначну частину грошових коштів, решта грошей не було виявлено та вилучено у зв’язку з чим перебуваючи на волі ОСОБА_1 має можливість користуватися грошима та таким чином перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

- ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, який виражається в тому, що підозрюваний ОСОБА_1 раніше засуджений, що свідчить про той факт, що він може вчинити інші кримінальні правопорушення

Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримав.

Прокурор підтримав заявлене клопотання слідчого, навів доводи на підтвердження обставин вказаних у клопотанні, просив клопотання задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_1 свою вину у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення визнав, суду пояснив, що активних дій по заволодінню майном потерпілого не вчиняв, але дійсно взяв гроші потерпілого, які в той же день витратив разом з ОСОБА_4 в барі. Скільки було в гаманці грошей, пояснити не може, не виключає, що у зв’язку з сильним сп’янінням міг частину грошей втратити. В скоєному щиро кається, буде вживати заходи щодо повного відшкодування шкоди потерпілому та активно сприяти досудовому розслідуванню.

Захисник заперечував проти задоволення клопотання слідчого, вказавши, що ризики вказані слідчим не підтверджені, його підзахисний повністю визнає свою провину, судимості погашені, має наміри погасити збиток потерпілому. Крім того, його підзахисний є інвалідом 2-ї групи, тому просив суд обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Вислухавши слідчого, прокурора, підозрюваного, та перевіривши матеріали кримінального провадження, приходжу до наступного.

Відповідно до п. «с» ч.1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини позбавлення свободи є правомірним у випадку законного арешту або затримання особи, які здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчинені нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Відповідно до ч.2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчинені особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду, вважати, що підозрюваний, обвинувачений, може здійснити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України.

Згідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.

З клопотання слідчого та доданих до клопотання матеріалів, які відповідають вимогам ст. 184 КПК України, судом встановлено, що ОСОБА_1 підозрюється у скоєні кримінального правопорушеня, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, що віднесено до категорії тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років .

Клопотання містить посилання на ризики, передбачені п.п.1,3,4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_1 з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватись від органів досудового розслідування, що не виключає факт можливого переховування і від суду, може незаконно впливати на потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні, також у підозрюваного ОСОБА_1 під час затримання було вилучено лише незначну частину грошових коштів, решта грошей не було виявлено та вилучено у зв’язку з чим перебуваючи на волі ОСОБА_1 має можливість користуватися грошима, таким чином перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та може вчинити інше кримінальне правопорушення.

В судовому засіданні прокурор довів, що існує обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, що підтверджується дослідженими під час судового розгляду клопотання матеріалами кримінального провадження, а саме: заявою потерпілого ОСОБА_5про вчинення кримінального правопорушення; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_5 від 28.01.2019, який пояснив, що 27.01.2019 року, приблизно о 18.00 годині, він прийшов у кафе «Фанат» м. рубіжне, щоб зустрітися зі своєю знайомою на ім’я ОСОБА_3. По приходу у кафе він зустрівся з ОСОБА_3, яка на той час вже знаходилася у вищезазначеному кафе, також разом із нею у кафе знаходилися її знайомі на ім’я ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 та Ілля, разом із якими він у кафе вживав спиртні напої. Після чого він разом із вищезазначеними хлопцями, розпивав спиртне на протязі вечора у різних кафе м. рубіжне. Приблизно у 22.00 годині, він разом із ОСОБА_4 та ОСОБА_5 поїхав у кафе «Кім» м. Рубіжне для продовження вживання спиртних напоїв. По приїзду в кафе, вони втрьох зайшли у приміщення, але у зв’язку із тим, що в кафе було дуже багато людей, він вирішив піти до дому. Вийшовши з приміщення кафе, він побачив, що разом із ним з кафе також вийшли ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які відразу обійшли його та стали по перед нього, ОСОБА_4 відразу сказав йому, щоб він віддавав золотий браслет або вони його будуть бити, який знаходився у нього на правій руці. ОСОБА_6 у категоричній формі, він став втікати від ОСОБА_6 та ОСОБА_5, останній побігли вслід за ним. Наздогнавший його, поблизу будинку № 39 б по вул. 30 років Перемоги м. Рубіжне, ОСОБА_6 обігнав його та виставив у перед свою нього, перечепившись через яку він впав на землю, у цей час до нього підійшов ОСОБА_6 та з йогоправої руки зняв золотий браслет та поклав його собі у кишеню куртки. Після чого з метою уникнення тілесних ушкоджень, він з карману своїх брюк дістав гаманець в якому знаходилися грошові кошти у сумі 9000 гривень (купюрами по 200 гривень кожна) та передав його ОСОБА_5, який на той час знаходився поряд із ним.Також він пояснив, що вищезазначений викрадений в нього браслет йому подарували приблизно 5 років тому, вага якого складає 40 грамів 585 проби, який він оцінює у 50000 гривень; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 яка пояснила, що вона працює у кафе «Кім» на посаді бармена. 27.01.2019 року у вечірній час вона знаходилася на своєму робочому місті у кафе, приблизно 0 21.30 годині у кафе зайшли троє невідомих їй чоловіків один з яких був у куртці червоно кольору з чорними вставками, які прийшли у кафе зі своїм спиртним, у зв’язку з тим, що у їх кафе заборонено приходити зі своїм спиртним, вона попросила піти їх з кафе. Приблизно через 15 хвилин у кафе зайшов один з цих хлопців, який був у куртці червоно кольору та спитав чи не знає вона де можна знайти таксі поблизу кафе, вона йому відповіла. Що не знає після чого останній покинув приміщення кафе; протоколом пред’явлення особи для впізнання від 28.01.2019 року, за участю потерпілого ОСОБА_5, під час проведення якого останній впізнав особу під № 1, під даним номером згідно протоколу впізнання знаходився ОСОБА_1; протоколом затримання підозрюваного ОСОБА_1 у порядку ст. 208 КПК України, під час складання якого у останнього було виявлено та вилучено купюру номіналом 200 гривень серії УА № 7289840 з написом «Лікцересон».

Досліджуючи особу підозрюваного, судом встановлено, що ОСОБА_1 раніше не судимий, в силу ст. 89 КК України, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, перебуває на обліку у лікаря психіатра, є інвалідом 2-ї групи, одружений, має на утриманні малолітню дитину, за місцем мешкання характеризується посередньо

Як на підставу застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий посилається на наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, вислухавши пояснення прокурора, слідчого, підозрюваного та захисника, вважаю, що прокурором не доведено наявність ризиків передбачених п.п. 3,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме те, що оскільки підозрюваний ОСОБА_1 свою вину не визнає, тому може незаконно впливати на потерпілого, має можливість користуватися викраденими грошима, таким чином перешкоджати кримінальному провадженню, та оскільки підозрюваний раніше засуджений, тому може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Так, в судовому засіданні встановлено, що підозрюваний ОСОБА_1 є особою яка раніше не судима, свою вину у вчинені кримінального правопорушення визнає повністю, в скоєному щиро кається, має наміри активно сприяти досудовому розслідуванню та відшкодувати потерпілому завдану шкоду.

Таким чином, на підтвердження наявності вказаних ризиків, прокурором не надано належних доказів.

Разом з тим, суд вважає доведеним наявність ризику передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваного ОСОБА_1 переховуватись від органів досудового розслідування, оскільки підозрюваний на даний час проживає з бабусею, окремо від дружини та дитини, що суттєво знижує рівень його соціальних зв’язків.

З огляду на вищевказане, суд вважає доведеним наявність підстав для застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_1, так як існуює обгрунтована підозра та ризик, передбачений п. 1 ч.1 ст. 177 КПК України.

Дотримуючись вимог ст. 194 КПК України, щодо обґрунтування неможливості запобігання зазначеного ризику, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, судом встановлено наступне.

Стаття 29 Конституції України гарантує кожній людині право на свободу та особисту недоторканість.

Відповідно до ст. 183 КПК України – тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам передбаченим ст.177 КПК України.

Згідно пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

При цьому, відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 184 КПК України, в клопотанні про застосування запобіжного заходу слідчий, прокурор має обгрунтувати неможливість запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.

Разом з тим, клопотання слідчого такого обгрунтування не містить.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в аналізі «Про судову практику застосування судами першої та апеляційної інстанцій процесуального законодавства щодо обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою», звертає увагу на те, що при розгляді відповідних клопотань судам слід ретельно перевіряти достовірність підстав для їх задоволення, оскільки одним з найбільш частих порушень прав людини, визнаних ЄСПЛ у справах проти України, є необґрунтоване тримання під вартою і, що можливість застосування запобіжних заходів, альтернативних триманню під вартою, у багатьох випадках навіть не розглядалась.

На підставі викладеного, суд оцінивши в сукупності всі вищезгадані обставини приходить до висновку, про відсутність підстав для обрання підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та переконання, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту є співмірним з існуючим ризиком, тяжкості пред'явленої йому підозри, а також його другорядної ролі під час вчинення кримінального правопорушення, та відповідає особі обвинуваченого, який має постійне місце проживання, зобов'язався неухильно дотримуватись обов'язків та прибувати на першу вимогу до слідчого, прокурора та суду, тому суд вважає, що обрання саме такого запобіжного заходу, буде достатнім та дозволить забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків, а також запобігти ризику передбаченому п.1 ч.1 ст. 177 КПК України.

Виходячи з викладеного, на підставі ст. ст. 110, 131,132, 176-179, 181. 183, 193,194,309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Рубіжанського ВП ГУНП в Луганській області ОСОБА_8 про застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відмовити.

Застосувати відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту терміном на два місяці, із застосуванням електронних засобів контролю, з покладанням на нього наступних обов'язків:

- цілодобово не залишати місце постійного проживання, а саме квартиру, розташовану за адресою: Луганська область, м.Рубіжне, вул.Руденко, 8/3 без дозволу слідчого, прокурору, або суду.

- прибувати до слідчого Рубіжанського ВП ГУНП в Луганській області, прокурора та суду за першою вимогою.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту стосовно ОСОБА_1 закінчується 30.03.2019 року.

Після оголошення ухвали негайно доставити підозрюваного ОСОБА_1 до місця проживання та звільнити з- під варти.

Зобов’язати Рубіжанський ВП ГУНП України в Луганській області негайно взяти на облік підозрюваного ОСОБА_1, як особу, стосовно якої застосовано домашній арешт та негайно повідомити про це слідчого та прокурора.

Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.

Ознайомити та вручити підозрюваному ОСОБА_1 під розписку копію ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Ю.А.Ткачук