Рішення № 79586652, 29.01.2019, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/6410/18

Номер провадження 2/404/3314/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2019 року м. Кропивницький

Кіровський районний суд м.Кіровограда в складі:

головуючої судді –Панфілової А.В.

при секретарі - Проскурні О. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кропивницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання прав забудовника в порядку спадкування,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до відповідачів про визнання в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_4, померлого 25.06.2015 року, прав забудовника на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями за адресою: м.Кропивницький, вул.Івана Богуна, 183 б, в тому числі право здачі та введення об'єкта нерухомого майна в експлуатацію, отримання свідоцтва про право власності, право на державну реєстрацію права власності

В обґрунтування позову зазначено, що 25.06.2015 року помер його батько ОСОБА_4.

За життя померлим був складений заповіт, посвідчений Кіровоградською районною державною нотаріальною конторою 22 березня 1994 року за реєстром № 432, спадкоємцем зазначеного в заповіті майна (житловий будинок за адресою: м.Кропивницький, вул. Івана Богуна, 183 б , були діти спадкодавця: заявник та відповідачі по справі - ОСОБА_3 та ОСОБА_2.

Звернувшись до державного нотаріуса Кропивницької міської державної нотаріальної контори № 2 з проханням видати свідоцтво про право на спадщину після смерті батька отримав свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, площею 0,0525 га у межах згідно з планом, _ кадастровий номер 3510100000:05:022:0018, розташованої за адресою: м.Кропивницький, вул.Івана Богуна, 183 б, та земельну ділянку, площею 0,1000 га у межах згідно з планом, кадастровий номер 3510100000:05:022:0017, розташованої за адресою: м.Кропивницький, вул.Івана Богуна, 183 б.

Проте вступити в спадщину за заповітом на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями за адресою: м.Кропивницький, вул.Івана Богуна, 183 б, не вдалось, оскільки за даними державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності на вказаний житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями, не зареєстровано.

Було одержано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної

дії від 12.09.2018 року за № 2054/02-31 через відсутність правовстановлюючого

документу на вказаний житловий будинок.

Згідно рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради народних депутатів від 14.09.1988 року № 603 гр. ОСОБА_4 було надано земельну ділянку, площею 600 кв.м., за адресою: вул. Івана Богуна, 183 б, залишено в користуванні розміщені на земельній ділянці будівлі та дозволено здійснити добудову з перевлаштуванням під житловий будинок зі строком будівництва 2 роки. Зобов'язано в строк до 24 жовтня 1990 року здати вказаний будинок в експлуатацію та дозволити обласному об'єднанню бюро технічної інвентаризації видати свідоцтво про право власності на житловий будинок.

Згідно даних технічного паспорту житловий будинок по вул. Івана Богуна,183 б в м. Кропивницький, було побудовано 1988 року.

За життя батько не здав вказаний будинок в експлуатацію та не оформив свідоцтво про право власності на нього.

Вказане додатково підтверджується архівною довідкою з ОКП -КООБТІ» № 16510 від 11.02.2016 року та висновком ОКП «КООБТІ» від 11.02.2016 року №4-336, а тому просить задовольнити позов повністю.

До судового засідання представником позивача надано клопотання про розгляд справи без їх участі та підтримку позовних вимог (а. с. 73).

Відповідачі в судове засідання не з»явилися, суду надали заяви про повне визнання позову та розгляд справи у їх відсутність ( а.с. 47,61)

Згідно ст.223 ЦПК України, суд визнає причини неявки неповажними і вирішує справу розглядати за даної явки і наявних матеріалів у справі. За наявності заяв про визнання позову відповідачами , суд приходить до висновку щодо можливості винесення рішення в підготовчому судовому засіданні.

Судом встановлено наступні факти.

25.06.2015 року помер ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а. с.7)

За життя померлим було складено заповіт, посвідчений Кіровоградською районною державною нотаріальною конторою 22 березня 1994 року за реєстром № 432, спадкоємцем зазначеного в заповіті майна житловий будинок за адресою: м.Кропивницький, вул. Івана Богуна, 183 б , були діти спадкодавця: ОСОБА_1 та відповідачі по справі - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а. с. 8).

Позивач звернувся до державного нотаріуса Кропивницької міської державної нотаріальної контори № 2 з проханням видати свідоцтво про право на спадщину після смерті батька та отримав свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, площею 0,0525 га у межах згідно з планом, кадастровий номер 3510100000:05:022:0018, розташованої за адресою: м.Кропивницький, вул.Івана Богуна, 183 б, та земельну ділянку, площею 0,1000 га у межах згідно з планом, кадастровий номер 3510100000:05:022:0017, розташованої за адресою: м.Кропивницький, вул.Івана Богуна, 183 6 (а. с. 14-17).

Проте вступити на спадщину за заповітом на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями за адресою: м.Кропивницький, вул.Івана Богуна, 183 б, не вдалось, оскільки за даними державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право класності на вказаний житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями, не зареєстровано.

Відповідно, було одержано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної

дії від 12.09.2018 року за № 2054/02-31 через відсутність правовстановлюючого

документу на вказаний житловий будинок (а. с. 18).

Згідно рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради народних депутатів від 14.09.1988 року № 603 гр. ОСОБА_4 було надано земельну ділянку, площею 600 кв.м., за адресою: вул. Івана Богуна, 183 б, залишено в користуванні розміщені на земельній ділянці будівлі та дозволено здійснити добудову з перевлаштуванням під житловий будинок зі строком будівництва 2 роки. Зобов'язано в строк до 24 жовтня 1990 року здати вказаний будинок в експлуатацію та дозволити обласному об'єднанню бюро технічної інвентаризації видати свідоцтво про право власності на житловий будинок.

Згідно даних технічного паспорту житловий будинок по вул. Івана Богуна,183 б в м. Кропивницький, було побудовано 1988 року.

Проте , вказаний будинок в експлуатацію не було здано та не оформлено свідоцтво про право власності на нього.

Вказане додатково підтверджується архівною довідкою з ОКП -КООБТІ» № 16510 від 11.02.2016 року та висновком ОКП «КООБТІ» від 11.02.2016 року №4-336

Згідно зі ст. 177 ЦК України, об'єктами цивільних прав є майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага, крім того відповідно до положення ст. 190 ЦК України майном, як особливим об'єктом вважаються окрема річ. сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Частиною 1 ст. 178 ЦК України передбачено, що об'єкти цивільних прав (тобто і майнові права) можуть вільно відчужуватись або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного оборогу, або не обмежені в обороті, або не є невід'ємними від фізичної чи юридичної особи.

Відповідно до роз»яснення постанови ВС України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" якщо будівництво здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов'язки як забудовника входять до складу спадщини.

З урахуванням викладеного, наявне право, як забудовника, яке за своїм змістом є майновим правом, підлягає спадкуванню, оскільки відповідно до вимог ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, шо належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.

Дослідивши матеріали справи, в т.ч. матеріали спадкової справи, оцінивши докази в їх сукупності , враховуючи факт повного визнання позову відповідачами, суд дійшов висновку щодо задоволення позову повністю, оскільки порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затв. Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5 (глава 10 розділу II) регламентує порядок видачі свідоцтва про право на спадщину та передбачає надання необхідних для цього документів.

При видачі свідоцтва про право на спадщину за законом нотаріус перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва, та склад спадкового майна. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти (ст. 68 ЗУ «Про нотаріат», пп. 4.14 п. 4 глави 10, розділу II Порядку).

Згідно роз'яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ, від 27.09.2012, № 10-1387/0/4-12 «Про практику застосування судами

при розгляді справ окремих норм законодавства про власність та спадкування»,

вбачається, що у відповідності до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію

речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року № 1952-ІУ,

державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - це офіційне

визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення

речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до

Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Згідно зі ст. 3 зазначеного Закону право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

Отже, право власності на збудоване до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його спорудження, а не виникає у зв'язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, яка є лише офіційним визнанням державою такого прав, а не підставою його виникнення (Постанова від 13.06.2012 року № 6-54цс12).

Відповідно до ч.1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові

акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують

відповідальність особи.

Крім того, згідно з ч.1 та ч.2 ст. 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Порядок та умови прийняття в експлуатацію об'єктів будівництва встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 1992 року № 449 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів державного замовлення» (втратила чинність). Тобто до 05.08.1992 року не передбачалась процедура введення приватних житлових будинків в експлуатацію при оформленні права власності.

З аналізу положень Конституції України та Цивільного кодексу України вбачається, що не потребує введення в експлуатацію приватних житлових будинків, збудованих до 05.08,1992 року, при набутті права власності на такі об'єкти. (Лист, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, від 01.09.2011, № 40-12-2409 «Щодо прийняття в експлуатацію об'єктів, закінчених будівництвом до 5 серпня 1992 року»).

Документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05.08.1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних. стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації. (Лист, Державної архітектурно-будівельної інспекція України, від 30.07.2012, № 40-19-5376 «Щодо порядку прийняття в експлуатацію самовільно побудованого садового будинку і розмірів штрафів»).

Згідно до п.3.4, 3.5, 3.6 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України віл 07.02.2002 року за № 7/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 28.07.2010 року № 1692/5), листом Міністерства юстиції України № 19-32/319 від 21.02.2005 року, у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не проводилася і правовстановлюючий документ відсутній, питання про визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного власника (спадкоємця) повинно вирішуватися в судовому порядку.

У зв'язку з тим, що вказаний будинок було побудовано 1998 року, за життя ОСОБА_4 на час будівництва будинку законом не передбачалось вводити даний об'єкт в експлуатацію та проводити його державну реєстрацію, суд вважає за можливе визнати за позивачем права забудовника в порядку спадкування в судовому порядку.

Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Стаття 1216 ЦК України передбачає, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.

Відповідно до п.2 ст.16 ЦК України, ст.15 ЦПК України, особа має право звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справу в межах позовних вимог та на підставі доказів, наданих сторонами.

Згідно ст.7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Відповідно до п. п. 5, 44 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України № 10 від 17.10.2014 року питання щодо повернення сплаченого судового збору в разі помилкової його сплати вирішується згідно з Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевого бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 року за № 1650/24182.

Згідно п.3 цього Порядку повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.

Окрім того, відповідно до ч.1 ст.142 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Оскільки відповідачі по справі визнали позов до початку розгляду справи по суті, про що ними було подано відповідні заяви, позивач має право на повернення з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що складає 352 грн. 40 коп. (704,80/2).

Враховуючи викладене та керуючись ч.1 ст. 58 Конституції України, Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року, ст. ст. 1216-1225, 1261,1268 ЦК України, ст.. ст. ст.134-142, 263,265,268 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( Кіровоградська область, Знам»янський район, с. Іванківці, вул. Шкільна буд.3, ІПН- НОМЕР_1) до ОСОБА_2 ( 27552, АДРЕСА_1, ІПН-2659603075 ) та ОСОБА_3 ( 25000, АДРЕСА_2, ІПН- НОМЕР_2) про визнання прав забудовника в порядку спадкування, задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1, в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_4, померлого 25.06.2015 року, всі права забудовника на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями за адресою: м.Кропивницький, вул.Івана Богуна, 183 б. в тому числі право здачі та введення об'єкта нерухомого майна в експлуатацію, отримання свідоцтва про право власності, право на державну реєстрацію права власності.

Управлінню Державної казначейської служби України у м. Кропивницькому Кіровоградської області повернути ОСОБА_1 з розрахункового рахунку 31215206700003, отримувач коштів- УК у м. Кіровогр./м. Кіровоград/22030001, код отримувача (код за ЄДРПОУ)- 38037409 , Банк отримувача- ГУ ДКСУ у Кіровоградській області, код банку отримувача (МФО)- 823016, код класифікації доходів бюджету-22030001 - зайво сплачений судовий збір в сумі 352,60 грн., згідно квитанції №0.0.1162599669.1 від 18.10.2018 року.

Управлінню Державної казначейської служби України у м. Кропивницькому Кіровоградської області повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, у розмірі 352 грн. 40 коп. згідно квитанції № 0.0.1138298394.1 від 19.09.18р.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення рішення .

Суддя Кіровського А. В. Панфілова

районного суду

м.Кіровограда