Ухвала суду № 79582980, 30.01.2019, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/22006/17

Провадження № 2/522/4238/19

УХВАЛА

04 лютого 2019 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Домусчі Л.В.

за участі секретаря судового засідання Вадуцкої В.І.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Кей-коллект», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, третя особа: Відділ опіки та піклування приморської районної адміністрації м. Одеси, третя особа ОСОБА_4 про визнання протиправними дій та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та поновлення державної реєстрації права власності, зобов’язання усунути перешкоди та стягнення судових витрат,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач 22.11.2017 року звернувся до суду з позовом до Приватного нотаріуса Київського міського округу ОСОБА_3, ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», треті особи: Відділ опіки та піклування Приморської районної адміністрації м. Одеси, ОСОБА_4, про визнання протиправними та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та поновлення державної реєстрації права власності.

Судом ухвалою суду від 23.11.2017р було відкрито провадження по справі.

А ухвалою суду 29.12.2017 року зазначену справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання на 22.01.2018 року.

22.01.2018 року розгляд справи відкладався, у зв’язку із винесенням судом ухвали про витребування доказів.

01.03.2018 року суд також вимушений був відкласти розгляд справи, у зв’язку з ненадходженням витребуваних судом доказів.

14.03.2018 року суду надані докази, на виконання ухвали суду від 22.01.2018 року , а саме завірені копії документів, наявних у реєстраційній справі, які стали підставою для прийняття приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 23684803 від 14.08.2015 року 16:16:17, якою за ТОВ «Кей-Колект» зареєстровано право власності на об’єкт нерухомості майна: квартиру № 44 за адресою: м. Одеса, провулок Світлий, будинок 2-а.

26.03.2018 року розгляд справи відкладався, у зв’язку із знаходженням судді у відпустці.

27.04.2018 року з боку позивача надана заява про зміну підстав позову та уточнений позов. У зв’язку з неналежним оформлення зазначеної заяви для усунення її недоліків суд відклав ще раз підготовче засідання на 20.06.2018 року.

11.05.2018 року позивачка надала суду останні уточнення позову, які прийняті судом.

Ухвалою суду від 20.06.2018 року було закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 14 годин 30 хвилин «16» жовтня 2018 року.

До суду надійшло клопотання від представника відповідача, згідно з яким останній просив закрити провадження по даній справі. При цьому посилались на те, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки позивачем оскаржуюються дії нотаріуса щодо проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, тому у даному випадку підлягають дослідженню рішення та дії державного реєстратора, який у межах спірних правовідносин діє як суб'єкт владних повноважень, що віднесено виключно до адміністративної юрисдикції.

Позивач ОСОБА_1, представник відповідача та третя особа ОСОБА_4 надали до суду заяви, згідно яких просили розглядати справу за їх відсутності. Позивач ОСОБА_1 та третя особа ОСОБА_4 у своїх заявах зазначили, що заперечують проти задоволення клопотання ТОВ «Кей-колект», оскільки воно заявлене в порушення вимог ЦПК України після закриття підготовчого засідання та суперечить постанові ВП ВС від 17.04.2018 року, у справі № 815/6956/15, згідно якої, справи про скасування рішення нотаріуса про держ. реєстрацію права власності на нерухоме майно слід розглядати за правилами цивільного судочинства, оскільки розглядається спір про право власності.

Представник відповідача в своїй заяві наполягав на задоволенні клопотання про закриття провадження в справі та зазначив, що в разі відмови в закритті провадження, просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, з підстав, викладених у відзиві до позову.

Інші учасники справи в судове засідання не з’явилися, були сповіщені про час та місце розгляду справи належним чином, причини неявки суду не повідомили.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ст. ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Крім того, на вимогу зазначених норм процесуального права, датою ухвалення судового рішення, ухваленого за відсутності осіб, які беруть участь у справі, є дата складення повного судового рішення.

У зв’язку з цим, датою складення цього судового рішення є 04 лютого 2019 року.

Дослідивши матеріали справи, заявлене клопотання, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 255 ЦПК України ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: 1) справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства; 2) відсутній предмет спору; 3) набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами; 4) позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом; 5) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом; 6) суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 186 цього Кодексу; 7) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва; 8) після відкриття провадження у справі між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до третейського суду, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана. Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовом) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною другою статті 4 КАС (у зазначеній редакції) визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС (у відповідній редакції) юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Отже, до адміністративного суду можуть бути оскаржені виключно рішення, дії та бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності встановлено інший порядок судового провадження.

Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясовувати, у зв'язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

За правилами пункту 1 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовом) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Суд вбачає, що предметом позову є визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яким за ТОВ «Кей-Колект» зареєстровано право власності на об’єкт нерухомого майна: квартиру № 44 за адресою: м. Одеса, провулок Світлий, будинок 2-а, поновлення державної реєстрації права власності на зазначений об’єкт нерухомості та зобов’язання усунути перешкоди в користуванні житлом.

Виходячи з того, що викладені у позовній заяві спірні правовідносини не є публічно-правовими, а випливають із цивільних правовідносин і пов’язані з розглядом спору про право власності, яке на думку позивача, було порушено рішенням суб'єкта владних повноважень, яке вона вважає неправомірним, то такий спір, з урахуванням вищевикладених норм права, має вирішуватися судом за правилами ЦПК України.

04.09.2018 р. ОСОБА_5 Верховного Суду в рамках справи № 823/2042/16, провадження № 11-377апп18 (ЄДРСРУ № 77969515) відступаючи від правових позицій ОСОБА_5 палати Верховного Суду визначилась з юрисдикційною підсудністю спору про скасування рішення щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права.

До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єкта (суб'єктів), а останній (останні) відповідно зобов'язаний виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень. Аналогічна правова позиція викладена в постанові ОСОБА_5 Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17.

Даний спір, не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки відповідач, приймаючи оскаржуване рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно (право оренди на спірну земельну ділянку), не мав публічно-правових відносин саме з позивачем. Прийняте відповідачем оскаржуване рішення про державну реєстрацію стосувалось реєстрації прав іншої особи, а не позивача.

Натомість, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.

Ухвалюючи рішення, суди попередніх інстанцій не врахували того, що цей спір є спором про цивільне право, тобто має приватноправовий характер, а саме є спором позивача та відповідача (ТОВ) щодо права на спірну земельну ділянку, яке підлягає державній реєстрації.

Із урахуванням наведеного ОСОБА_5 Верховного Суду вважає, що спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки має розглядатися як спір, що пов'язаний з порушенням цивільних прав позивача на земельну ділянку іншою особою, за якою зареєстровано аналогічне право щодо тієї ж земельної ділянки. Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено аналогічний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Участь державного реєстратора в якості співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушені прав) у спорі не змінює його цивільно-правового характеру.

ОСОБА_6 ОСОБА_5 Верховного Суду вважає, що оскільки позивач не був заявником стосовно оскаржуваних реєстраційних дій, тобто останні були вчинені за заявою іншої особи, такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства та чи заявляються, окрім вимог про скасування оспорюваного рішення, запису в державному реєстрі прав, також вимоги про визнання недійсними правочинів, на підставі яких прийнято оспорюване рішення, здійснено оспорюваний запис.

Отже, спір у цій справі не є публічно-правовим. Оскарження рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки безпосередньо пов'язане із захистом позивачем свого цивільного права у спорі щодо земельної ділянки з особою, яка не заперечує законності дій державного реєстратора з реєстрації за нею права оренди цієї ж земельної ділянки. ОСОБА_6 спір має приватноправовий характер. З огляду на суб'єктний склад сторін спору він має вирішуватися за правилами господарського судочинства.

Зазначена вище правова позиція відповідає висновкам ОСОБА_5 Верховного Суду, викладеним у постановах від 04 квітня 2018 року у справі № 817/1048/16, від 18 квітня 2018 року у справі № 804/1001/16 під час розгляду спорів у подібних правовідносинах.

Враховуючи вищенаведене підстави для закриття провадження у даній справі відсутні, тому клопотання представника відповідача ТОВ «Кей-Колект» задоволенню не підлягає.

Керуючись: ст.ст. ст. 1, 3, 4, 19, 43, 49, ч.1 ст. 223, 247, п.1 ч.1 ст. 255, 258, 260, 263, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Кей-колект» про закриття провадження у справі - відмовити.

Ухвалу суду може бути оскаржена протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси.

Повний текст ухвали суду складено 04.02.2019 року.

Суддя: Домусчі Л.В.