Рішення № 79582119, 29.01.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

29 січня 2019 р. № 520/10745/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Дирявої К.І.,

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до начальника Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради Ажель Лариси Анатолівни, Управління Пенсійного фонду України Московському районі м. Харкова про визнання незаконним та скасування наказу, визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати незаконним та скасувати наказ начальника Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради Ажель Лариси Анатоліївни від 31.10.2018 року № 88 в частині скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 № НОМЕР_1 від 03.04.2017 року;

- визнати противоправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (іден. НОМЕР_2) з 01.07.2018 року;

- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова відновити виплату та нарахування пенсії ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (іден. НОМЕР_2) з дня припинення, тобто з 01.07.2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він є громадянином України та здобув право на пенсію по інвалідності з 2002 року, як інвалід 3 групи трудове каліцтво. Позивач був вимушений покинути місце свого проживання та з 20.11.2014 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1. На виконання вказівки управління Пенсійного фонду України та задля подальшої виплати пенсії позивачем було отримано довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення АТО особи. Як вказано позивачем, з 01.07.2018 року йому було призупинено нарахування та виплату пенсії, у зв'язку з чим він звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова. Листом позивача було повідомлено, що призупинення нарахування та виплати пенсії відбулося з 01.07.2018 року відповідно до інформації з Інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон «Аркан» понад 60 днів перебувають на непідконтрольної території України, як особі, яка була відсутня за фактичним місцем проживання/перебування з 03.05.2018 року понад 60 днів. Позивачем також звернувся до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради з відповідною претензією. Проте листом його було повідомлено, що видана довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи підлягає скасуванню, у зв'язку з чим наказом начальника управління від 31.10.2018 року № 88 довідка № НОМЕР_1 від 03.04.2017 року була скасована. На думку позивача, начальником Управлінням праці та соціального захисту населення Адміністрації Московського району Харківської міської ради було протиправно скасовано довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № НОМЕР_1 від 03.04.2017 року за відсутності підстав для такого скасування, а Управлінням Пенсійного фонду України Московському районі м. Харкова протиправно припинено йому виплату пенсії, оскільки зазначені рішення та дії порушують права позивача на пенсійне забезпечення.

Ухвалою суду від 04.12.2018 року звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору у справі за вищевказаним позовом.

Ухвалою суду від 04.12.2018 року прийнято адміністративний позов до розгляду, відкрито спрощене провадження у справі та призначено розгляд справи по суті.

Відповідач начальник Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради Ажель Лариса Анатолівна у наданому до суду відзиві на позов, проти заявленого позову заперечувала та зазначила, що управлінням була отримана інформація від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, згідно якої позивач станом на 27.08.2018 був відсутній за фактичним місцем проживання понад 60 днів, а саме з 03.05.2018. Після отримання зазначеної інформації на засіданні робочої групи щодо приймання рішення про скасування довідок внутрішньо переміщених осіб Московського району м. Харкова було прийнято рішення про скасування довідки № НОМЕР_1 від 03.04.2017 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи на ім'я ОСОБА_1 та наказом начальника управління довідка № НОМЕР_1 від 03.04.2017 була скасована. Отже, на думку відповідача, позовні вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню.

Представник відповідача Управління Пенсійного фонду України Московському районі м. Харкова у наданому до суду відзиві на позов, проти заявленого позову заперечував та зазначив, що управлінням призупинено нарахування та виплату пенсії позивачу, як внутрішньо переміщеній особі згідно п.п. 4 і 5 пункту 12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 №365, у зв'язку із скасуванням довідки внутрішньо переміщеної особи з підстав, визначених статтею 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», та у разі отримання інформації від Держприкордонслужби, МВС, СБУ, Мінфіну, Національної поліції, ДМС, Держфінінспекції, Держаудитслужби та інших органів виконавчої служби та органів місцевого самоврядування, а саме: на підставі Інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон «Аркан» та понад 60 днів перебувають на непідконтрольній території України. Таким чином, нарахування та виплату пенсії було призупинено управлінням на законних підставах. При цьому, вказано, що заборгованість з виплати пенсії відсутня оскільки пенсія не нараховувалась.

Представник позивача та позивач в судове засідання прибули, позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити позов.

Відповідач начальник Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради Ажель Лариса Анатолівна в судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача Управління Пенсійного фонду України Московському районі м. Харкова в судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином. У наданому до суду відзиві на позов, представником відповідача зокрема, заявлено клопотання про розгляд справи за відсутності представника управління.

Суд зазначає, що відповідно до положень п.1 ч.3 ст.205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на вище викладене суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача начальника Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради Ажель Л.А.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є громадянином України та пенсіонером, який здобув право на отримання пенсії по інвалідності, як інвалід 3 групи, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_3, виданим 03.02.2002 року.

Позивачем у адміністративному позові вказано, що у зв'язку з проведенням бойових дій та антитерористичної операції у м. Макіївка Донецької області позивач був вимушений покинути своє постійне місце проживання та з 20.11.2014 року він зареєстрований за адресою АДРЕСА_2, про що Управлінням праці та соціального захисту населення Адміністрації Московського району Харківської міської ради видано довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи НОМЕР_4 від 03.04.2017 року.

Як встановлено судом, позивач перебуває на пенсійному обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова, де отримувала пенсію за віком відповідно до умов Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

При цьому, як вказано позивачем, з 01.07.2018 р. відповідачем було припинено нарахування та виплату пенсії згідно п.п. 4 і 5 пункту 12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 №365, у зв'язку із скасуванням довідки внутрішньо переміщеної особи з підстав, визначених статтею 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», та у разі отримання інформації від Держприкордонслужби, МВС, СБУ, Мінфіну, Національної поліції, ДМС, Держфінінспекції, Держаудитслужби та інших органів виконавчої служби та органів місцевого самоврядування, а саме: на підставі Інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон «Аркан» та понад 60 днів перебувають на непідконтрольній території України.

А із відповіді Управління праці та соціального захисту населення Адміністрації Московського району Харківської міської ради від 15.11.2018 р. №03-12576 позивачу стало відомо, що начальником управління було прийнято рішення про скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. При цьому, зазначене рішення було прийнято у зв'язку з отриманням інформації від Державної прикордонної служби України щодо відсутності за фактичним місцем проживання/перебування понад 60 днів, то на виконання п.1 ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб.

Зі змісту наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що наказом начальника Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради № 88 від 31.10.2018 "Про скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи" довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № НОМЕР_1 ОСОБА_1 скасована на підставі п.п. 1, п.п.3, п.п. 5 п.1 ст. 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб".

Позивач, не погодившись із вказаними діями відповідачів, звернувся до суду з даним позовом задля захисту своїх порушених прав.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст. 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" №1706-VII внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Наведене визначення поняття внутрішньо переміщеної особи має описовий характер та охоплює три види конституційно-правового статусу людини (громадянин України, іноземець та особа без громадянства). З огляду на визначення, внутрішньо переміщена особа - це особа, яка: перебуває на території України на законних підставах; має право на постійне проживання в Україні; була змушена залишити або покинути своє місце проживання в результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Згідно із положеннями ст.7 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" №1706-VII для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України.

Перереєстрація безробітних, яких у подальшому було зареєстровано як внутрішньо переміщені особи, здійснюється державною службою зайнятості за місцем перебування фактичного проживання особи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Відповідно до положень п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 637 "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам", в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 (Офіційний вісник України, 2014 р., № 81, ст. 2296). Виплата (продовження виплати) пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення (далі - соціальні виплати), що призначені зазначеним особам, проводиться через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" з можливістю отримання готівкових коштів і проведення безготівкових операцій через мережу установ і пристроїв будь-яких банків тільки на території населених пунктів, де органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі. Соціальні виплати особам з інвалідністю I групи та іншим особам, які, за висновком лікарсько-консультативної комісії, не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги, за їх письмовою заявою можуть проводитися публічним акціонерним товариством "Укрпошта" з доставкою за фактичним місцем проживання/перебування таких осіб;

для ідентифікації одержувачів пенсій, які є внутрішньо переміщеними особами, та забезпечення виплати пенсій таким особам проводиться емісія платіжних карток, які водночас є пенсійними посвідченнями, із зазначенням на них графічної та електронної інформації про власника та його електронного цифрового підпису.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до положень ст. 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" №1706-VII підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа: 1) подала заяву про відмову від довідки; 2) скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину; 3) повернулася до покинутого місця постійного проживання; 4) виїхала на постійне місце проживання за кордон; 5) подала завідомо недостовірні відомості.

Рішення про скасування дії довідки приймається керівником структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання особи та надається внутрішньо переміщеній особі протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення.

У разі неповідомлення внутрішньо переміщеною особою про її повернення до покинутого місця постійного проживання згідно з абзацом другим пункту 3 частини другої статті 9 цього Закону рішення про скасування дії довідки відповідно до пункту 3 частини першої цієї статті приймається на підставі інформації про тривалу відсутність (понад 60 днів) особи за місцем проживання, яка дає обґрунтовані підстави вважати, що внутрішньо переміщена особа повернулася до покинутого місця постійного проживання.

Інформацією, яка дає обґрунтовані підстави вважати, що внутрішньо переміщена особа повернулася до покинутого місця постійного проживання, є: дані, отримані з відповідних державних реєстрів; дані, отримані в результаті обміну інформацією структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування; дані, отримані в результаті обміну інформацією структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад з громадськими об'єднаннями, волонтерськими, благодійними організаціями, іншими юридичними та фізичними особами, що надають допомогу внутрішньо переміщеним особам відповідно до статті 16 цього Закону.

Як передбачено положеннями п.3 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого Постановою КМУ № 365, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення та/або робочі групи, що утворюються з представників територіальних підрозділів МВС, ДМС, СБУ, Національної поліції, Держфінінспекції, Держаудитслужби та Пенсійного фонду України за рішенням районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - робоча група) також можуть проводити додаткові перевірки фактичного місця проживання/перебування внутрішньо перемішеної особи із складенням акта обстеження матеріально-побутових умов сім'ї.

Відповідно положень п.6 Порядку №365, за відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування представник структурного підрозділу з питань соціального захисту населення або робочої групи робить відповідний запис в акті обстеження матеріально-побутових умов сім'ї і залишає внутрішньо переміщеній особі повідомлення про необхідність протягом трьох робочих днів з'явитися до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення для проходження фізичної ідентифікації.

Як передбачено п. 12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого Постановою КМУ № 365, соціальні виплати припиняються у разі, зокрема, отримання інформації від Держприкордонслужби, МВС, СБУ, Мінфіну, Національної поліції, ДМС, Держфінінспекції, Держаудитслужби та інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

При цьому, суд зазначає, що положеннями ст. 14 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" №1706-VII встановлено, що внутрішньо перемішені особи користуються тими ж правами і свободами відповідно до Конституції, законів та міжнародних договорів України, як і інші громадяни України, що постійно проживають в Україні. Забороняється їх дискримінація при здійсненні ними будь-яких прав і свобод на підставі, що вони є внутрішньо перемішеними особами.

Відповідно до приписів ст.2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11.12.2003 року №1382-IV громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.

Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Як встановлено судом під час розгляду справи, позивач шляхом звернення до суду з даним позовом просить суд визнати незаконним та скасувати наказ начальника Управління праці та соціального захисту населення Адміністрації Московського району Харківської міської ради від 31.10.2018 р. №88 про скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 03.04.2017 р. НОМЕР_4, виданої на ім'я ОСОБА_1.

При цьому, зі змісту наказу начальника Управління праці та соціального захисту населення Адміністрації Московського району Харківської міської ради від 31.10.2018 р. №88 вбачається, що довідку скасовано на підставі ст. 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб".

При цьому, суд зазначає, що рішення відповідача деталізації підстав скасування довідок про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб, зокрема, і довідки позивача не містить, окрім посилання в якості підстави на п.п. 1, п.п.3, п.п. 5 п.1 ст. 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб".

В той же час, зі змісту ч.1 ст. 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" вбачається, що підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа: 1) подала заяву про відмову від довідки; 2) скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину; 3) повернулася до покинутого місця постійного проживання; 4) виїхала на постійне місце проживання за кордон; 5) подала завідомо недостовірні відомості.

Також відповідно до п. 12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 р. № 365, в редакції чинній станом на день виникнення спірних правовідносин, соціальні виплати за рішенням комісій або органів, що здійснюють соціальні виплати, припиняються у разі: 1) наявності підстав, передбачених законодавством щодо умов призначення відповідного виду соціальної виплати; 2) встановлення факту відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов сім'ї; 3) отримання рекомендацій Мінфіну щодо фактів, виявлених під час здійснення верифікації соціальних виплат; 4) скасування довідки внутрішньо переміщеної особи з підстав, визначених статтею 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"; 5) отримання інформації від Держприкордонслужби, МВС, СБУ, Мінфіну, Національної поліції, ДМС, Держфінінспекції, Держаудитслужби та інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Однак суд зазначає, що до суду не надано належних доказів повернення позивача до покинутого місця постійного проживання або надання недостовірних відомостей, а надані до суду представником відповідача Управління праці та соціального захисту населення Адміністрації Московського району Харківської міської ради копії листа Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, відповідно до якого повідомлено, зокрема, про перетин позивачем кордону не можуть вважатися судом належною інформацією, яка дає обґрунтовані підстави вважати, що внутрішньо переміщена особа повернулася до покинутого місця постійного проживання, оскільки не містить в собі жодних конкретних даних.

Таким чином, з огляду на встановлені судовим розглядом справи обставини, суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування наказу начальника Управління праці та соціального захисту населення Адміністрації Московського району Харківської міської ради від 31.10.2018 р. №88 про скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи в частині скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 № НОМЕР_1 від 03.04.2017 року, як такого, що є необґрунтованим та порушує права позивача.

Стосовно частини позовних вимог позивача про визнання противоправною бездіяльності Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (іден. НОМЕР_2) з 01.07.2018 року та зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова відновити виплату та нарахування пенсії ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (іден. НОМЕР_2) з дня припинення, тобто з 01.07.2018 року, суд зазначає наступне.

Як встановлено судовим розглядом справи зі змісту відзиву на позов, поданого до суду представником Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова, відповідачем було призупинено нарахування та виплату пенсії позивачу, як внутрішньо переміщеній особі, згідно п.п. 4 і 5 пункту 12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 №365, у зв'язку із скасуванням довідки внутрішньо переміщеної особи з підстав, визначених статтею 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», та у разі отримання інформації від Держприкордонслужби, МВС, СБУ, Мінфіну, Національної поліції, ДМС, Держфінінспекції, Держаудитслужби та інших органів виконавчої служби та органів місцевого самоврядування, а саме: на підставі Інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон «Аркан» та понад 60 днів перебувають на непідконтрольній території України з 01.07.2018 року.

При цьому, представником відповідача вказано, що заборгованість із виплати пенсії позивачу відсутня, з огляду на не нарахування її.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст. 49 Закону № 1058-IV виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Отже, вказаною нормою визначено перелік підстав припинення виплати пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду.

При цьому, суд зазначає, що перелік підстав припинення виплати пенсії, визначений ч. 1 ст. 49 Закону № 1058-IV, є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, передбачених законом.

Матеріали справи свідчать, що відповідачем виплату пенсії позивачу було припинено з 01.07.2018 року у зв'язку із скасуванням довідки внутрішньо переміщеної особи з підстав, визначених статтею 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», та на підставі Інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон «Аркан» та понад 60 днів перебувають на непідконтрольній території України.

Однак, суд зазначає, що положеннями Закону № 1058-IV не передбачено такої підстави припинення або призупинення виплати пенсії, як скасування довідки внутрішньо переміщеної особи з підстав, визначених статтею 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» та на підставі Інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон «Аркан» та понад 60 днів перебувають на непідконтрольній території України.

При цьому, суд зазначає, що до суду не надано жодних доказів, на які послався представник відповідача. Вказаного висновку слід дійти з огляду на обставини того, що представником відповідача не надано до суду даних, отриманих з Інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон «Аркан» та понад 60 днів перебувають на непідконтрольній території України.

В той же час, доводи представника відповідача стосовно припинення нарахування та виплати пенсії позивачу у зв'язку із скасуванням довідки позивача про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи не відповідають обставинам справи з огляду на те, що станом на час припинення виплати позивачу пенсії, що відбулося 01.07.2018 року, довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 03.04.2017 року НОМЕР_4, складену на ім'я позивача, скасовано не було, а наказ начальника Управління праці та соціального захисту населення Адміністрації Московського району Харківської міської ради про скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 було прийнято 31.10.2018 р. за номером 88, а відповідачем припинення нарахування та виплати позивачу пенсії було здійснено 01.07.2018 року, що значно передує у часі події, яка, на думку відповідача, слугувала підставою.

Водночас, суд зазначає, що не підтвердження фактичного місця проживання не є передбаченою законом підставою для припинення виплати пенсії, а Постанова КМУ № 365 є підзаконним нормативно-правовим актом, який обмежує встановлене законодавством право на отримання пенсії позивачем.

Також суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні у справі "Пічкур проти України", яке набрало статусу остаточного 07 лютого 2014 року, Європейським судом з прав людини вказано, що право на отримання пенсії, яке стало залежним від місця проживання заявника, свідчить про різницю у поводженні, яка порушувала ст. 14 Конвенції у поєднанні зі ст. 1 Першого протоколу.

Також Конституційним Судом України у рішенні від 07 жовтня 2009 року № 25-рп/2009 зауважено, що виходячи із правової, соціальної природи пенсій право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов'язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, в Україні чи за її межами.

При цьому, суд наголошує, що з аналізу положень Закону № 1058-IV припинення виплати пенсії можливе лише за умови прийняття пенсійним органом відповідного рішення з підстав, визначених ст. 49 цього Закону.

Як передбачено положеннями п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення, захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Заслуговують уваги обставини того, що підпунктом 2 пункту 12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року №365, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що соціальні виплати за рішенням комісій або органів, що здійснюють соціальні виплати, припиняються у разі: встановлення факту відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов сім'ї. Що також свідчить про недотримання відповідачем встановленого порядку, на який останній посилається, обґрунтовуючи власну правову позицію, оскільки акт обстеження матеріально-побутових умов сім'ї складено 23.06.2017 року.

Як передбачено ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеного у рішенні у справі "Суханов та Ільченко проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності.

Отже, відповідач, припиняючи нарахування та виплату позивачу пенсії за відсутності передбачених законами України підстав, порушив право позивача на отримання такої пенсії. При цьому, право на отримання пенсії є об'єктом захисту за ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що припинення виплати пенсії позивачу з 01.07.2018 року було здійснено не у спосіб, передбачений Законом № 1058-IV, що фактично призвело до втручання у право власності позивача, і таке втручання не було законним.

Отже, суд зазначає, що з огляду на обставини того, що судовим розглядом справи встановлено протиправність наказу про скасування довідки позивача про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, то суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання противоправною бездіяльності Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2018 року та зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова відновити виплату та нарахування пенсії ОСОБА_1 з дня припинення, тобто з 01.07.2018 року.

Стосовно заявленого позивачем клопотання про звернення до негайного виконання постанови суду в межах стягнення суми за один місяць суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про: 1) присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць; 2) присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; 3) поновлення на посаді у відносинах публічної служби; 4) припинення повноважень посадової особи у разі порушення нею вимог щодо несумісності; 5) уточнення списку виборців; 6) усунення перешкод та заборону втручання у здійснення свободи мирних зібрань; 7) накладення арешту на активи, що пов'язані з фінансуванням тероризму та стосуються фінансових операцій, зупинених відповідно до рішення, прийнятого на підставі резолюцій Ради Безпеки ООН, зняття арешту з таких активів та надання доступу до них.

Негайно також виконуються рішення суду, прийняті в адміністративних справах, визначених пунктами 1, 5 частини першої статті 263, пунктами 1-4 частини першої статті 283 цього Кодексу.

Суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення: 1) у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті; 2) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об'єднання; про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об'єднання; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства; 4) про встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань.

Таким чином, з огляду на обставини того, що присуджені позивачу виплати є періодичними та здійснюються з Державного бюджету України, рішення підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

З урахуванням встановлених фактів, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_3) до начальника Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради Ажель Лариси Анатолівни (АДРЕСА_4), Управління Пенсійного фонду України Московському районі м. Харкова (вул. Валентинівська, 22Б, м. Харків, 61170) про визнання незаконним та скасування наказу, визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ начальника Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради Ажель Лариси Анатоліївни від 31.10.2018 року № 88 в частині скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 № НОМЕР_1 від 03.04.2017 року.

Визнати противоправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (іден. НОМЕР_2) з 01.07.2018 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова відновити виплату та нарахування пенсії ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (іден. НОМЕР_2) з дня припинення, тобто з 01.07.2018 року.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині присудження виплати пенсії у межах суми стягнення за один місяць.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено 04 лютого 2019 року.

Суддя Мельников Р.В.