Ухвала суду № 79580533, 04.02.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

04 лютого 2019 року м. Київ № 640/1605/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

Товариства з обмеженою відповідальністю «Васстел»до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Закарпатській області,про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Васстел» (89600, Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Пряшівська, 11, код ЄДР: 39187782) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська пл. 8, код ЄДР: 39292197), Головного управління ДФС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, 52), в якому просить суд:

визнати протиправними та скасувати рішення комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 17.07.2018 № 843698/39187782, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 31.10.2017 № 64 в ЄРПН, виданої ТОВ «Васстел»;

зобов'язати ДФС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну від 31.10.2017 № 64, видану ТОВ «Васстел».

Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.

Відповідно до п. 3 та п. 5 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи, зокрема, відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу та чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Так, згідно з п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

В порушення вимог вказаної норми, позивачем у позовній заяві не зазначено ідентифікаційного коду ГУ ДФС у Закарпатській області в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 160 КАС України якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника.

Як видно з матеріалів позовної заяви її подано представником позивача ОСОБА_1, однак в порушення вимог п. 2 ч. 5 та ч. 6 ст. 160 КАС України у позовній заяві не зазначено ідентифікаційного коду представника позивача.

Крім того, відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.

При цьому, згідно з п. 9 ч. 1 ст. 4 КАС України відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Положеннями ч. 1 ст. 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема, шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

В той же час, відповідно до ч. 1 ст. 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається, зокрема, за органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Як видно з матеріалів позовної заяви, позивачем в якості відповідача визначено - Державну фіскальну службу України та Головне управління ДФС у Закарпатській області.

При цьому, у прохальній частині позовної заяви позивач просить суд:

визнати протиправними та скасувати рішення комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 17.07.2018 № 843698/39187782, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 31.10.2017 № 64 в ЄРПН, виданої ТОВ «Васстел»;

зобов'язати ДФС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну від 31.10.2017 № 64, видану ТОВ «Васстел».

Тобто, позивачем заявлено зміст позовних вимог лише до ДФС України. Натомість позовна заява не містить змісту позовних вимог до ГУ ДФС у Закарпатській області, визначеного позивачем в якості відповідача.

Крім того, з прохальної частини позовної заяви видно, що позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення від 17.07.2018 № 843698/39187782.

Зі змісту вказаного рішення видно, що останнє прийнято Головою комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації ОСОБА_2

В той же час, судом встановлено, що між іншим підтверджується інформацією з відкритих джерел, зокрема, із сайту територіальних органів ДФС у Закарпатській області (http://zak.sfs.gov.ua/dfs-u-regioni/golov-upr/kerivnyztvo/672.html), що ОСОБА_2 є заступником начальника ГУ ДФС у Закарпатській області.

Тобто, аналізуючи наведене, можна дійти висновку, що спірні рішення, прийняті комісією яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації ГУ ДФС у Закарпатській області.

З наведеного вбачається, що позивач у резолютивній частині позовної заяви просить суд скасувати рішення, яке ДФС України у даній справі не приймалося.

А відтак, позиву необхідно уточнити склад відповідачів у справі, суб'єктів владних повноважень щодо яких заявлено позов та із зазначенням чіткого і зрозуміло змісту позовних вимог.

Крім того, згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За приписами ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

З наведених положень КАС України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

В контексті наведеного слід зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Як вже було зазначено судом позивач просить суд визнати протиправними та скасувати рішення від 17.07.2018 № 843698/39187782.

Позов зареєстровано судом 29.01.2019.

При цьому, заяви про поновлення пропущеного строку звернення з адміністративним позовом до суду позовна заява не містить, а також доказів на підтвердження поважності причин такого пропуску суду не надано.

Наведене вище свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду (вул. Болбочана Петра, 8, корп. 1, блок А, м. Київ, 01601) протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху:

1) заяву/уточнення щодо складу відповідачів у справі, суб'єктів владних повноважень щодо яких заявлено позов та із зазначенням чіткого і зрозуміло змісту позовних вимог, із зазначенням ідентифікаційного коду ГУ ДФС у Закарпатській області в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України та ідентифікаційного коду представника позивача;

2) заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із цим позовом та доказів поважності причин його пропуску.

Керуючись статтями 160-162, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини третьої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Відповідно до положень ст. 169 та ч. 1 ст. 294 КАС України ухвала про залишення позову без руху не оскаржується.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя О.А. Кармазін