Ухвала суду № 79579729, 31.10.2018, Центральний районний суд м. Миколаєва

Центральний районний суд м. Миколаєва

_______________31.10.2018

Справа № 490/8994/18

н\п 1-кп/490/873/2018

У Х В А Л А

31 жовтня 2018 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого - судді Чернієнка С.А.,

суддів Тішка Д.А. та Лагоди К.О.

при секретарі Тихонюку В.В.

за участю прокурора Зінич Р.В.

потерпілої ОСОБА_1

обвинуваченої ОСОБА_2 та її захисника Розумовського О.А.,

провівши підготовче судове засідання щодо обвинувального акту, складеного за результатами досудового розслідування обставин кримінального провадження № 12018150000000045, за обвинуваченням:

ОСОБА_2, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Нова Одеса Миколаївської області, є громадянкою України, раніше не судимою, незаміжньою, має дитину віком до трьох років, має повну загальну середню освіту, перебуває у відпустці з догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 149 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

За обвинувальним актом суть обвинувачення, пред'явленого ОСОБА_2, полягає у тому, що у період з квітня 2017 року по 03 травня 2018 року вона, використовуючи вразливий матеріальний та сімейний стан потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_6, завербувала їх для сексуальної експлуатації на території Чеської Республіки.

Такі, вчинені за ствердженням сторони обвинувачення, дії ОСОБА_2 стороною обвинувачення кваліфіковано за ч. 2 ст. 249 КК України, як вербування, вчинені з метою сексуальної експлуатації, з використанням вразливого стану потерпілих, вчинені щодо кількох осіб, повторно.

Здійснення кримінального провадження підсудне Центральному районному суду м. Миколаєва.

Підстав для прийняття рішень, передбачених п.п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, немає.

Учасники процесу вважали можливим призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 314 КПК України за таких обставин слід призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту.

До обвинуваченої ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишення нею її житла, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, у період доби з 20 год. до 08 год. та у зв'язку із застосуванням цього запобіжного засобу покладено на неї обов'язки:

- не відлучатися за межі Миколаївської області;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, а також зміну засобів зв'язку;

- з'являтися за викликом слідчого, прокурора або суду;

- не спілкуватися особисто або через інших осіб, через соціальні мережі, засоби мобільного зв'язку та мобільні додатки з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та їх близькими родичами.

Строк тримання обвинуваченої під домашнім арештом спливає 31 жовтня 2018 року.

Під час підготовчого судового засідання стороною обвинувачення подано клопотання про продовження строку тримання під домашнім арештом обвинуваченої ОСОБА_2.

У цьому клопотанні, прокурор послався на те, що підозра ОСОБА_2 у вчиненні зазначених вище злочинів є обґрунтованою, не має постійного місця роботи та джерел доходів, під час досудового розслідування вживала спроби спілкуватися за допомогою засобів мобільного зв'язку зі свідком ОСОБА_7, а також через Інтернет і свого співмешканця ОСОБА_8 із потерпілою ОСОБА_4, а отже існують передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України ризик незаконного впливу на потерпілих і свідків, а також ризик вчинення обвинуваченою іншого подібного кримінального правопорушення.

Обвинувачена та захисник проти задоволення клопотання прокурора заперечували, посилаючись на те, що прокурором не доведено реальності ризиків, якими він обґрунтовує необхідність продовження строку тримання обвинуваченої під домашнім арештом, при цьому захисник заявив клопотання про зміну застосованого до обвинуваченої ОСОБА_2 запобіжного заходу на особисте зобов'язання, пославшись на те, що вона має певне місце проживання, має на утриманні малолітню дитину і протягом дії застосованого до неї запобіжного заходу не вживала спроб вилинути на потерпілих та свідків.

Вислухавши доводи сторін щодо вказаних вище клопотання прокурора та клопотання захисника, вивчивши надані ними документи, суд дійшов наступного.

Відповідно ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі й запобіжний захід, застосований до обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Як слідує зі змісту ст. 199 КПК України, суд продовжує строк тримання обвинуваченого під вартою, якщо на момент розгляду клопотання про продовження цього строку ризики, враховані при застосуванні такого запобіжного заходу, не зменшилися.

При цьому, виходячи зі змісту ч. 1 ст. 194 КПК України, суд зобов'язаний встановити , чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Щодо обґрунтованості підозри.

З огляду на зміст положень абзацу 2 ч. 4 ст. 291 КПК України, відповідно до якого надання суду інших документів (крім обвинувального акту та документів, передбачених ч. 4 ст. 291 КПК України) до початку судового розгляду забороняється, питання щодо обґрунтованості підозри обвинуваченої у вчиненні інкримінованих їй злочинів суд має вирішуватися виходячи з того, чи складають відомості про обставини вчинення кримінальних правопорушень, зазначених як встановлені в обвинувальному акті, обґрунтовану підозру особи у вчиненні інкримінованих їй злочинів.

З огляду на відомості про обставини, викладені в обвинувальному акті стороною обвинувачення, їх конкретність та деталізацію, суд вважає підозру ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, про які йдеться в обвинувальному акті, обґрунтованою. Крім цього, на обґрунтованість підозри ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 249 КК України, вказують й висновки Апеляційного суду Миколаївської області в ухвалі від 23.08.2018, якою скасовано ухвалу слідчого судді від 07.08.2018 про застосування до підозрюваної ОСОБА_2 особистого зобов'язання та застосовано до неї запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Щодо наявності ризиків та неможливості їх запобігання шляхом застосування інших запобіжних заходів, менш суворих ніж домашній арешт.

Як вбачається з попередніх рішень про застосування до підозрюваної ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту при його застосуванні слідчий суддя та апеляційний суд врахували, у тому числі з огляду на тяжкість інкримінованих їй злочинів, її матеріальний та сімейний стан, наявність потенційної загрози її спілкування із потерпілими та свідками з метою незаконного впливу на них, оскільки є достатні дані про вчинення нею спроб спілкування з цими особами під час досудового розслідування, а також наявність потенційної загрози продовження обвинуваченою вчинення злочинів, подібних до тих, що їй інкримінуються.

Станом на теперішній час обставини, враховані слідчим суддею та апеляційним судом при попередніх застосуваннях до ОСОБА_2 запобіжного заходу, не зникли. Відповідно, зазначені вище ризики не зменшився.

При цьому, жоден з інших запобіжних заходів, менш суворих ніж домашній арешт, не зможе запобігти ризику незаконного впливу ОСОБА_2 на потерпілих і свідків, оскільки особисту поруку до неї неможливо застосувати за відсутності осіб, які б виявили бажання бути поручителями, а особисте зобов'язання з огляду на тяжкість злочинів, що їй інкримінується, не може гарантувати запобігання вказаних вище ризиків.

Таким чином, прокурором під час розгляду клопотання доведено існування ризиків, передбачених п.п. 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та неможливість запобігання цим ризикам, шляхом застосування до обвинуваченої запобіжних заходів, менш суворих ніж домашній арешт, що відповідно до ст.ст. 181, 194, 199 КПК України є підставою для продовження строку її тримання під домашнім арештом.

Згідно ч. 1 ст. 314-1 КПК України, з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду.

Частина 5 ст. 314 КПК України передбачає, що у підготовчому судовому засіданні суд у випадках, передбачених цим Кодексом, за власною ініціативою або за клопотанням обвинуваченого, його захисника чи законного представника, чи за клопотанням прокурора і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини вирішує питання щодо складання досудової доповіді, про що постановляє ухвалу із зазначенням строку підготовки такої доповіді.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 181, 194, 199, 314-316 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту, складеного за результатами досудового розслідування обставин кримінального провадження № 12018150000000045, за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 149 КК України, на 14 годину 00 хвилин 03 грудня 2018 року.

У судове засідання викликати сторони кримінального провадження та потерпілих.

Центральному РВ філії ДУ "Центр пробації" в Миколаївській області у строк до 30 листопада 2018 року скласти та надати до суду досудову доповідь щодо обвинуваченої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2

У задоволенні клопотання захисника Розумовського О.А. про зміну застосованого до обвинуваченої ОСОБА_2 запобіжного заходу на особисте зобов'язання відмовити.

Клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченої під домашнім арештом задовольнити.

Строк тримання ОСОБА_2 під домашнім арештом з умовами, визначеними ухвалою від 23.08.2018 Апеляційного суду Миколаївської області, а також з обов'язками, покладеними на неї цією ж ухвалою апеляційного суду продовжити до 28 грудня 2018 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками кримінального провадження.

Головуючий:

Судді: