Рішення № 79579539, 31.01.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2019 року № 810/4438/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Держпродспоживслужби у Київській області до державного виконавця Макарівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Коваленко Н.І., про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Головне управління Держпродспоживслужби у Київській області звернулось до суду з позовом до державного виконавця Макарівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Коваленко Н.І., в якому просив визнати рішення відповідача від 06 серпня 2018р. протиправним, та зобов'язати прийняти до виконання виконавчий лист від 05 травня 2018р. за №810/685/18 щодо стягнення з ФОП ОСОБА_2 штрафу у розмірі 5100 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05 травня 2018р. Київським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист за №810/685/18, про стягнення з ФОП ОСОБА_2 грошових коштів у сумі 5100 грн., який у подальшому було пред'явлено до Макарівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області для виконання. Проте, 06 серпня 2018р. державним виконавцем Коваленко Н.І. було прийнято рішення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання з тих підстав, що у виконавчому документів відсутні дата народження боржника та його ідентифікаційний код. Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Ухвалою суду від 25 вересня 2018р. провадження у справі було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у справі.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав до суду письмову заяву з проханням розглянути справу у його відсутність, у порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Причини неявки та свою правову позицію стосовно заявлених позовних вимог не висловив.

Керуючись приписами ч. 3 ст.194, ч. 4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, приходить до наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що 05 травня 2018р. рішенням Київського окружного адміністративного суду по справі №810/685/18, задоволено позовні вимоги Головного управління Держпродспоживслужби у Київській області до ФОП ОСОБА_2 про стягнення штрафу за порушення законодавства про рекламу у сумі 5100 грн., та видано виконавчий лист від 26 червня 2018р.

Вказаний виконавчий лист був пред'явлений стягувачем до Макарівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області до виконання. Проте, державний виконавець Коваленко Н.І. 06 серпня 2018р. виніс повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання з тих підстав, що вказаний виконавчий лист не містить дати народження та ідентифікаційного коду боржника.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України «Про виконавче провадження» визначено умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

У відповідності до ч.3 ст. 373 Кодексу адміністративного судочинства України виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Статтею 4 Закону України "Про виконавче проваждення" визначено вимоги до виконавчого документу, а саме, у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред'явлення рішення до виконання.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.

Виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо: виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до ст. 26 цього Закону.

Тобто, Законом України "Про виконавче провадження" визначено вичерпний перелік вимог до виконавчого документа, які є обов'язковими для органу, який його видав, а також, визначено вичерпний перелік підстав, за яких виконавчий документ повертається.

Пунктом 3 ч.3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що з метою захисту інтересів стягувача виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.

Як вбачається з повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 06 серпня 2018 року, винесеного державним виконавцем Макарівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Коваленко Н.І., виконавчий лист у справі №810/685/18, виданий Київським окружним адміністративним судом, повернуто стягувачу без прийняття до виконання з підстав, визначених п.6 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки виконавчий лист не містить ідентифікаційного коду та дати народження боржника.

З аналізу вищенаведеного законодавства та обставин встановлених судом, можна дійти висновку, що дійсно, державний виконавець має право на безпосередній доступ до баз даних і реєстрів, але таке право не є обов'язком виконавчого органу, а навпаки, вказане право відповідач використовує добровільно, виходячи з власних інтересів.

Крім того, суд зазначає, що у даному випадку, відсутність у виконавчому листі ідентифікаційного коду чи дати народження боржника позбавляють відповідача можливості однозначно ідентифікувати особу, навіть якщо він з власної ініціативи реалізує своє право на доступ до баз даних і реєстрів, у тому числі електронних, які містять інформацію про боржника.

Окремо, суд звертає увагу, що у разі невідповідності виконавчого документа вимогам встановленим Законом України «Про виконавче провадження», ці недоліки можуть бути виправлені стягувачем, який може звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення виконавчого документа у відповідність із зазначеними вимогами, і це не позбавляє його права пред'явити виконавчий документ на виконання.

При цьому суд зазначає, що оскільки боржником за виконавчим листом є фізична особа-підприємець, тому для його ідентифікації достатньо внести до виконавчого листа відомості про його ідентифікаційний код.

Вказана позиція суду також узгоджується з висновками, які викладені в постанові Верховного Суду від 27 листопада 2018р. по справі № 806/1376/17.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на зазначене, беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що дії державного виконавця є правомірними, законними та ґрунтуються виключно на вимогах Закону України "Про виконавче провадження", а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Відмовити Головному управлінню Держпродспоживслужби у Київській області в задоволенні позовних вимог.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Василенко Г.Ю.