Рішення № 79579465, 31.01.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2019 р. № 400/2934/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Брагар В. С. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1, АДРЕСА_2

до відповідача:Державної служби України з безпеки на транспорті, пр-т Перемоги, 14, Київ 135, 01135

про:визнання протиправною та скасування постанови від 25.10.2018 № 056554,

ОСОБА_1 (надалі-позивач) звернувся до адміністративного суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (надалі - відповідач) з вимогами про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 056554 від 25.10.2018 року в сумі 1700,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуваною постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу № 056554 від 25.10.2018 року його визнано винним у вчиненні правопорушення, за яке передбачена відповідальність ч. 1 абз. 3 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: за надання послуг із перевезень вантажу без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу. Між тим, позивач зазначив, що припинив підприємницьку діяльність про що внесено відповідний запис 04.04.2012 року № 25210060004003257, що підтверджується відомостями в з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому, просив відмовити у задоволенні позову. Свою позицію аргументував тим, що діяв відповідно до вимог Закону України «Про автомобільний транспорт», Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті та Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) та автомобільному транспорті. Відповідач зазначив, що твердження позивача про те, що чинним законодавством не покладено обов'язку на автомобільних перевізників мати та пред'являти перевіряючим органам тахографа та протокол про перевірку та адаптацію тахографа транспортного засобу при здійснені ним внутрішніх перевезень є безпідставними.

Ухвалою від 28.1.2018 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі та ухвалив слухати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до статті 263 КАС України, суд здійснив розгляд справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд, -

ВСТАНОВИВ:

27.09.2018 року працівниками управління Укртрансбезпеки в Миколаївській області 11 км. А/Д М-17 «Херсон - Джанкой- Феодосія - Керч» проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, транспортного засобу марки Renault KAESSBOHRER, номерний знак НОМЕР_2, НОМЕР_3 серія та номер свідоцтва про реєстраціє НОМЕР_4, НОМЕР_5, що належить ОСОБА_1, водій ОСОБА_2.

В ході проведення перевірки працівниками управління Укртрансбезпеки в Миколаївській області виявлено порушення абз.3 ч.1 ст.60 Закону України « Про автомобільний транспорт»: надання послуг з перевезення вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст.48 цього Закону, а саме: протоколу перевірки та адаптації тахографу.

Постановою Управління Укртансбезпеки у Миколаївській області № 056554 від 25.10.2018 року за порушення законодавства України про автомобільний транспорт до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 1700, 00 грн.

Стягувачем у вище зазначеній постанові вказаний ОСОБА_1.

Не погоджуючись з вказаною постановою № 056554 позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

Вирішуючи питання щодо правомірності винесення оскаржуваної постанови від 25.10.2018 року № 056554, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У відповідності до ст. 60 Закону № 2344 за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Тобто, суб'єктом юридичної відповідальності за ст. 60 Закону № 2344 є автомобільний перевізник.

Відповідно до наданих відповідачами документів, притягнення позивача до адміністративно-господарської відповідальності у вигляді штрафу стало результатом виявлення 27.09.2018 року працівниками управління Укртрансбезпеки в Миколаївській області порушення абз.3 ч.1 ст.60 Закону України « Про автомобільний транспорт»: надання послуг з перевезення вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст.48 цього Закону, а саме: протоколу перевірки та адаптації тахографу.

Згідно статті 1 Закону № 2344, автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Автомобільний перевізник це не завжди власник автомобіля, це особа, яка його використовує.

Згідно товаро-транспортної накладної, яка міститься в матеріалах справи перевізником було приватне підприємство "Активбудсервіс", а не позивач.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки 25.10.2018 року позивач не був перевізником на транспортному засобі марки Renault KAESSBOHRER, номерній знак НОМЕР_2, НОМЕР_3 серія та номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4, НОМЕР_5, він не може бути суб'єктом відповідальності за ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є субєктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_3 ідентифікаційний код НОМЕР_1) до Державної служби України з безпеки на транспорті (пр-т. Перемоги, 14, Київ 135, 01135, код ЄДРПОУ 39816845) задовольнити повністю.

2.Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області № 056554 від 25.10.2018 року про застосування адміністративно - господарського штрафу у сумі 1700,00 грн.

3.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державна служба України з безпеки на транспорті (пр-т Перемоги, 14,Київ 135, 01135, код ЄДРПОУ 39816845) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, Вознесенськ, Миколаївська область, 56507, ідетифікаційний код НОМЕР_1) судові витрати в розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні вісімдесят коп.).

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В. С. Брагар