Ухвала суду № 79578254, 30.01.2019, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/1545/15-ц

Провадження № 2/177/6/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.01.2019

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Строгової Г. Г.

за участі: секретаря Маракуца І. В.,

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в місті ОСОБА_1 цивільну справу за позовною заявою Фермерського господарства «Тріскало» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Криворізького районного управління юстиції Дніпропетровської області, Криворізької районної державної адміністрації, третя особа – ОСОБА_7, про скасування та визнання недійсним рішення голови господарства та скасування та визнання недійсною державної реєстрації змін до статуту, -

В С Т А Н О В И В:

В проваджені суду перебуває зазначена цивільна справа.

Ухвалою суду від 22 жовтня 2018 року позовна заява прийнята до розгляду даним складом суду та справу призначено до підготовчого розгляду на 13.12.2018. В судове засідання на вказану дату позивач не з’явився, причину неявки суду не повідомив, не забезпечив явку свого представника в судове засідання, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином (Том № 2 а.с. 241, Том №3 а.с. 5), після чого розгляд підготовчого судового засідання було відкладено на 30.01.2019, 11.00 год.

В судове засідання призначене на 30.01.2019, позивач повторно не з’явився, причину неявки суду не повідомив, явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про час там місце розгляду справи повідомлявся належним чином (Том № 3 а.с.11).

Як передбачено ч.ч. 2,3 ст. 131 ЦПК України якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи. Учасники судового процесу зобов’язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з’явилися в судове засідання без поважних причин.

Так, позивачу направлялися судові повістки за адресою зазначеною в позовній заяві, а саме: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Красна Балка, вул. Матросова, 51, однак, повістка про слухання справи на 13.12.2018 - не вручена адресату у зв’язку із закінченням строку зберігання на поштовому відділенні, після чого повернута до суду, тобто з причин, незалежних від суду, а судова повістка на 30.01.2019 вручена позивачу особисто 10.01.2019 (Том № 2 а.с. 241, Том №3 а.с. 5,11).

Згідно вимог п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Суд зазначає, що заява про розгляд справи за відсутності позивач до суду не надходила.

Слід звернути увагу, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.

Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

У пункті 41 рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» наголошується, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

У рішенні ЄСПЛ від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").

Згідно п.11 ч.3 ст.2 ЦПК України одним з основних засад (принципів) цивільного судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами.

За змістом ч.1 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до вимог діючого законодавства суд зобов'язаний залишити заяву без розгляду у випадку, коли належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Частиною 3 ст. 13 ЦПК України встановлено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Частиною 2 ст. 257 ЦПК України передбачено, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про залишення зазначеної позовної заяви без розгляду.

Керуючись ст.ст. 13, 44, 223, 257 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Фермерського господарства «Тріскало» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Криворізького районного управління юстиції Дніпропетровської області, Криворізької районної державної адміністрації, третя особа – ОСОБА_7, про скасування та визнання недійсним рішення голови господарства та скасування та визнання недійсною державної реєстрації змін до статуту – залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: