
Справа № 420/6386/18
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 лютого 2019 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Юхтенко Л.Р., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за позовною заявою ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) до Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області (код ЄДРПОУ 37743414, 68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Кишинівська, 46) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання зробити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2018 року,-
ВСТАНОВИВ:
До суду 07 грудня 2018 року з позовом звернулася ОСОБА_1 до Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про визнання протиправною бездіяльності у відмові у перерахунку та виплаті довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2018 року по 01.10.2018 року та зобов'язання зробити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2018 року відповідно до довідки апеляційного суду Луганської області від 06.08.2018 року та виплатити з урахуванням різниці, яка була виплачена в цей період, без застосування законодавства в сфері внутрішньо переміщених осіб, негайно після проголошення судового рішення.
Ухвалою від 11 грудня 2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрите спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення про відмову у проведенні перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням суддівської винагороди з 01.01.2018 року є неправомірним, порушує права та законні інтереси позивача.
Так, позивач зазначив, що відповідач, посилаючись на п. 4 Розділу 2 Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 року №3-1, зазначив, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться з 1 числа місяця, наступного за місяцем, у якого змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою, ігноруючи той факт, що відповідно до довідки апеляційного суду Луганської області від 06.08.2018 року, зміна розміру складових суддівської винагороди судді сталась з 01.01.2018 року, тобто, на думку позивача, саме з цієї дати повинно бути зроблено перерахунок щомісячного грошового утримання.
До суду 09 січня 2019 року (вхід. ЕП/127/19) від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач проти задоволення позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позову, зазначивши, що не порушував права позивача, а діяв відповідно до норм матеріального права.
Так, відповідач зазначив, що у зв'язку з набранням чинності Закону України від 15 травня 2018 року № 2415-VIII "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав", а також поданням заяви позивача, УПФУ з 01.08.2018 року здійснено перерахунок грошового утримання судді у відставці, розмір пенсії з 01.08.2018 року склав 26359,52 грн., виплату якої в повному обсязі розпочато з жовтня 2018 року, за серпень-вересень 2018 року ОСОБА_1 отримала старий розмір пенсії тобто 23936, 00 грн., а різницю за два місяці у сумі 4847,04 грн. буде виплачено після отримання ПФУ окремого порядку визначеного КМУ, оскільки позивач має статус внутрішньо переміщеної особи і виплата «відкладеної доплати» за минулий час буде провадитись за окремим порядком після його затвердження Кабінетом Міністрів України.
Також, відповідач зазначив, що здійснювати перерахунок утримання судді у відставці з 01.01.2018 року по 31.07.2018 року, тобто до набрання чинності Закону України № 2415-VIII, з урахуванням ст. 58 Конституції України, у управління відсутні правові підстави.
Крім того, у відзиві на позовну заяву відповідач посилався на лист Міністерства соціальної політики України від 23.08.2018 року № 32/О/196-18, яким повідомлено про те, що Мінсоцполітики підтримує позицію Пенсійного фонду України щодо проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці з 01 серпня 2018 року.
Позивач на відкрите судове засідання не з'явилась, належним чином повідомлена про дату, час та місце проведення судового засідання, в прохальній частині позову просила розглядати справу за її відсутністю.
Представник відповідача до судового засідання також не з'явився, повідомлений належним чином та завчасно, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, у відзиві на позовну заяву просив розглядати справу за його відсутністю.
Згідно з ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З цих підстав, суд ухвалою, яка занесена до протоколу судового засідання на 10 січня 2019 року вирішив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів.
Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, судом встановлено таке.
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується паспортом Серії НОМЕР_2 (а.с.15-17).
Матеріалами справи встановлено, що постановою Верховної Ради України «Про звільнення суддів» від 08.09.2016 року № 1513-УІІ, ОСОБА_1 була звільнена з посади судді апеляційного суду Луганської області, у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Відповідно до посвідчення НОМЕР_3, ОСОБА_1 є суддею у відставці (а.с.19).
На підставі заяви про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, позивач отримує таке довічне грошове утримання з вересня 2016 року.
Позивач є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджено довідкою Управління соціального захисту населення Ренійської районної державної адміністрації від 21 грудня 2016 року №5129000098 (а.с.18) та знаходиться на обліку Ізмаїльського об'єднаного управління пенсійного фонду України Одеської області.
Матеріалами пенсійної справи підтверджено, що 14 серпня 2018 року позивач звернулась до управління Пенсійного фонду про перерахунок суми довічного грошового утримання судді у відставці у зв'язку з збільшенням з 01.01.2018 року розміру прожиткового мінімуму 1762 грн., до заяви додавши копію довідки Апеляційного суду Луганської області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 06.08.2018 року № 1163/2018 (а.с.22).
На підставі цієї заяви, відповідачем здійснений перерахунок пенсії з 01 серпня 2018 року.
З огляду на те, що ця заява була залишена відповідачем без задоволення в повному обсязі, 12 жовтня 2018 року позивач звернулась із заявою до Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фону України в Одеській області, в якій просила повідомити про причини, по яким заява про обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з січня 2018 року по вересень 2018 року, виходячи із розміру прожиткового мінімуму 1762 грн. залишена без задоволення. (ас.21).
Листом від 05.11.2018 року вих. №188/к-01 Ізмаїльське ОУПФУ Одеської області повідомило позивача про те, що з урахуванням того, що Закон України «Про ефективне управління майновими правами право власників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» набрав чинності з 22.07.2018 року, перерахунок суми щомісячного довічного грошового утримання позивачу проведено з 01.08.2018 року у розмірі 26359, 52 грн. (а.с.20).
Судом досліджена належним чином засвідчена копія пенсійної справи позивача.
Проаналізувавши положення чинного законодавства, обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню частково, з огляду на таке.
Статтею 8 Конституції України встановлено, що Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Постановою Правління Пенсійного фонду України № 3-1 від 25.01.2008 року затверджено Порядок подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України".
Відповідно до п.1, 3-4 Розділу ІІ цієї Постанови, заява про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та довідка про розмір суддівської винагороди подається до органів, що призначають щомісячне довічне утримання.
Звернення за перерахунком щомісячного довічного утримання проводиться в разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою.
Так, суд встановив, що 06 серпня 2018 року Апеляційним судом Луганської області видано позивачу довідку №0163/2018 року, відповідно до якої станом на 01 січня 2018 року суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці складає 32 949,40 грн.
Позивач звернулась до Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою від 14 серпня 2018 року, в якій просила провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці з 01.01.2018 року у розмірі прожиткового мінімуму до 1762 грн., до заяви додала довідку Апеляційного суду Луганської області.
Однак, відповідач здійснив перерахунок щомісячного довічного грошового утримання на підставі довідки Апеляційного суду Луганської області від 06.08.2018 року, з 01.08.2018 року.
З матеріалів справи вбачається, що розмір пенсії позивача з 01.08.2018 року склав 26359,52 грн., виплату якої в повному обсязі розпочато з жовтня 2018 року, за серпень-вересень 2018 року ОСОБА_1 отримала старий розмір пенсії тобто 23936, 00 грн., а різницю за два місяці у сумі 4847,04 грн. буде виплачено після отримання ПФУ окремого порядку визначеного КМУ, оскільки позивач має статус внутрішньо переміщеної особи і виплата «відкладеної доплати» за минулий час буде провадитись за окремим порядком після його затвердження Кабінетом Міністрів України.
Свою відмову у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді, викладену у листі № 188/к-01 від 05.11.2018 року відповідач обґрунтував тим, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці проводиться з 1 серпня 2018 року, оскільки Закон України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" від 15.05.2018 року INI« 2516-VIII набрав чинності з 22 липня 2018 року.
Так, суд встановив, що 05 травня 2018 року прийнято Закон України № 2415-VIII "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав", який набрав чинності 22 липня 2018 року.
Цей Закон визначає правові та організаційні засади колективного управління майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав в Україні.
Відповідно до ч. 6 п. 6 Розділу VI Прикінцеві та Перехідні положення цього Закону в абзаці другому пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., N 2, ст. 25) слово та цифри "1600 гривень" замінено словами та цифрами "прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року".
Та відповідно, пункт 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., N 2, ст. 25) викладено в такій редакції: «Установити, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.».
Тлумачивши цей пункт закону, суд дійшов висновку, що для питання, яке регулює цей пункт не має значення, коли внесені зміни, оскільки цими змінами визначена дата, з якої розрахункова величина застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, а саме: починаючи з 1 січня 2017 року.
Тому, суд доходить висновку, що дії відповідача не відповідають приписам вищезазначеного та аналізованого закону, а тому, позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку та виплаті довічного грошового утримання судді у відставці з 01 січня 2018 року по 01 серпня 2018 року належать задоволенню.
З огляду на вищевикладені встановлені судом обставини, також належать задоволенню й позовні вимоги про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці за період з 01 січня 2018 року по 01.08.2018 року на підставі довідки Апеляційного суду Луганської області від 06.08.2018 року та виплатити з урахуванням виплаченого розміру довічного грошового утримання.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності у відмові перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці за період серпень- вересень 2018 року, суд зазначає, що ця вимога не належать задоволенню, оскільки матеріалами справи підтверджено (відповідним розрахунком, зробленим управлінням пенсійного фонду), що за цей період перерахунок пенсії зроблений відповідачем, але невиплачений.
Щодо невиплати відповідачем різниці перерахованої пенсії за серпень-вересень 2018 року у сумі 4847,04 грн., з посиланням на те, що вона буде виплачена після отримання ПФУ окремого порядку визначеного КМУ, оскільки позивач має статус внутрішньо переміщеної особи і виплата «відкладеної доплати» за минулий час буде провадитись за окремим порядком після його затвердження Кабінетом Міністрів України, суд зазначає таке.
Статтею 2 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» передбачено, що Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.
Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання.
У зв'язку з набранням чинності постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 595, якою затверджений Тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей (далі - Тимчасовий порядок), у населеному пункті, де мешкав позивач, було припинено здійснення повноважень відповідним управлінням пенсійного фонду України, а також зупинені до моменту повернення непідконтрольної території під контроль органів державної влади видатки з державного бюджету, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до п. 8 Тимчасового порядку, особам, які переміщені на контрольовану територію та взяті на облік відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 (Офіційний вісник України, 2014 р., № 81, ст. 2296), пенсії та інші соціальні виплати з бюджетів усіх рівнів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування виплачуються за заявами таких осіб до органів (установ), які здійснюють такі виплати протягом усього строку дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Позивач є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджено довідкою Управління соціального захисту населення Ренійської районної державної адміністрації від 21 грудня 2016 року №5129000098 (а.с.18) та знаходиться на обліку Ізмаїльського об'єднаного управління пенсійного фонду України Одеської області.
Постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» затверджений Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам (надалі - Порядок призначення), та Порядок здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування (надалі - Порядок контролю).
Відповідно до п. 4 Порядку призначення (в редакції, на момент початку виникнення спірних правовідносин), соціальні виплати внутрішньо переміщеним особам призначаються і виплачуються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення), територіальними органами Пенсійного фонду України, робочими органами Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, центрами зайнятості (далі - органи, що здійснюють соціальні виплати) за місцем їх фактичного проживання/перебування, незалежно від факту реєстрації місця проживання/перебування.
Відповідно до п. 15. Порядку контролю, поновлення соціальних виплат внутрішньо переміщеній особі, припинених відповідно до підпункту 2 пункту 12 цього Порядку, здійснюється за рішенням комісії, прийнятим на підставі подання структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, що внесене разом з актом обстеження матеріально-побутових умов сім'ї.
Згідно з пунктом 16 цього Порядку, зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 року № 335, у разі прийняття позитивного рішення комісією згідно з пунктом 15 цього Порядку соціальні виплати поновлюються через два місяці з місяця прийняття рішення про припинення таких виплат. Комісія може прийняти рішення про поновлення соціальних виплат внутрішньо переміщеній особі з місяця припинення таких виплат у разі, коли така особа перебуває у складних життєвих обставинах і з поважних причин не виконала вимоги структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, передбачені пунктами 6 і 7 цього Порядку. Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.
Відповідач обґрунтовує відмову у виплаті здійсненого перерахунку грошового утримання позивача за серпень-вересень 2018 року тим, що відсутній окремий порядок виплати таких коштів, визначений Кабінетом Міністрів України.
Однак, така відмова відповідача не ґрунтується на приписах законодавства, а тому є протиправною з огляду на таке.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 року № 335 були внесені зміни до пункту 16 Порядку контролю та передбачено, що суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.
Між тим, на час розгляду справи такого порядку не визначено Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Тому, виплата пенсії є соціальною гарантією держави.
Згідно з ст. ст. 46, 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Тому, порядок виплати пенсії регулюється Законом та передбачає регулярну виплату пенсії, щомісячно.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У рішенні у справі «Суханов та Ільченко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (п. 25 рішення).
Тому, з огляду на те, що позивачу був здійснений перерахунок щомісячного грошового утримання з 01 серпня 2018 року та не виплачено різницю за серпень-вересень 2018 року в розмірі 4847, 04 грн., суд вважає, що дії відповідача щодо не виплати нарахованого грошового утримання, є протиправними, а тому позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльність відповідача у виплаті різниці перерахованого щомісячного довічного грошового утримання за серпень-вересень 2018 року в розмірі 4847, 04 грн. та зобов'язання здійснити виплату цієї суми належить задоволенню.
Посилання відповідача на те, що дії з невиплати нарахованого грошового утримання вчинені на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 року № 335 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року № 365», суд зазначає, що дане посилання є необґрунтованим, оскільки підзаконні нормативно-правові акти не можуть змінювати в бік звуження права громадян, які встановлено нормативно-правовими актами вищої юридичної сили.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення, захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Особливу увагу варто звернути на те, що у преамбулі до Закону № 1058-IV зазначено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
Частиною 1 статті 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищевикладені встановлені обставини, суд доходить висновку, що позовні вимоги належать задоволенню частково.
У прохальній частині позовної заяви позивач просить виплатити нараховане грошове утримання негайно після проголошення судового рішення.
Приписами ч. 1 ст. 371 КАС України визначено, що негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Частиною 2 цієї статті кодексу передбачено, що суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може звернути до негайного виконання рішення у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті.
Аналіз цієї статті процесуального закону свідчить про право суду щодо звернення до негайного виконання всієї суми, але, з огляду на відсутність належного обґрунтування цього клопотання, суд доходить висновку щодо задоволення його в частині негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць.
Відповідно до ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 12, 72, 77,90,139, 246, 255,263,293,295 КАС України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) до Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області (код ЄДРПОУ 37743414, 68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Кишинівська, 46) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання зробити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2018 року, - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області (код ЄДРПОУ 37743414, 68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Кишинівська, 46) щодо відмови у проведенні перерахунку та виплаті довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) з 01 січня 2018 року по 01 серпня 2018 року.
Зобов'язати Ізмаїльське об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області (код ЄДРПОУ 37743414, 68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Кишинівська, 46) здійснити ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01 січня 2018 року по 01 серпня 2018 року відповідно до довідки Апеляційного суду Луганської області від 06 серпня 2018 року, та виплатити нараховану суму, з урахуванням виплаченого розміру довічного грошового утримання.
Визнати протиправною бездіяльність Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області (код ЄДРПОУ 37743414, 68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Кишинівська, 46) щодо відмови у виплаті різниці перерахованого ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) щомісячного довічного грошового утримання за серпень-вересень 2018 року в розмірі 4847, 04 грн.
Зобов'язати Ізмаїльське об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області (код ЄДРПОУ 37743414, 68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Кишинівська, 46) здійснити ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) виплату різниці перерахованого ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) щомісячного довічного грошового утримання за серпень-вересень 2018 року в розмірі 4847, 04 грн. (чотири тисячі вісімсот сорок сім гривні 04 коійки).
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
В частині виплати різниці перерахованого щомісячного довічного грошового в межах суми стягнення за один місяць рішення суду виконується негайно.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області (код ЄДРПОУ 37743414, 68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Кишинівська, 46) на користь ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) судовий збір в розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок).
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 293,295 КАС України, пп.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Суддя Л.Р. Юхтенко
.
Судове рішення № 79577959, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 04.02.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 420/6386/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: