Рішення № 79577704, 04.02.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

04 лютого 2019 р.справа № 1440/1984/18 Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., у спрощеному позовному провадженні, у письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу

за позовомОСОБА_1, АДРЕСА_1

до відповідачаУправління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради Миколаївської області, вул. Грушевського, 3, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55213

провизнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі - позивач або ОСОБА_1.) звернувся із адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради Миколаївської області (надалі - відповідач або Управління), в якому просить суд:

1) визнати неправомірними дій Управління в нарахуванні та виплаті позивачу грошової компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобіля, які не відповідають вимогам п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 р. № 228 "Про порядок виплати та розміри грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування" (надалі - Постанова № 228);

2) зобов'язати Управління нараховувати і виплачувати позивачу компенсацію в розмірі, визначеному п. 2 Постанови № 228, а саме 22% прожиткового мінімуму в місяць.

Свої вимоги позивач обґрунтував наступним: він, як особа, що має інвалідність, відповідно до норм Постанови № 228, вправі отримувати грошову компенсацію на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобіля, в розмірі 22% прожиткового мінімуму щомісяця. В той же час, відповідач таку компенсацію нараховує двічі на рік, а не щомісяця, що, на думку позивача, суперечить приписам п. 2 Постанови № 228.

Відповідач адміністративний позов не визнав, у відзиві зазначив, що відповідно до п. 2 пп. 2 Постанови № 228, грошова компенсація ОСОБА_1 призначена розпорядженням Департаменту соціального захисту населення Миколаївської обласної державної адміністрації (надалі - Департамент), тоді як Управління тільки виконує вимоги вказаного розпорядження. Разом із тим, позивач із вимогами до Департаменту про скасування розпорядження не звертався і воно є чинним до тепер та обов'язковим до виконання відповідачем (а. с. 61-63).

Після отримання відзиву, позивач подав суду процесуальну заяву, в якій одночасно просив:

- замінити відповідача з Управління на Департамент,

- а також змінив позовні вимоги і просив скасувати розпорядження Департаменту та зобов'язати останній виплачувати грошову компенсацію щомісяця (а. с. 69).

Суд позбавлений можливості вчинити дані процесуальні дії, з огляду на таке.

Як визначено ст. 263 ч. 1 п. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Спір між позивачем і первинно визначеним відповідачем виник щодо виплати ОСОБА_1 грошової компенсації на утримання особою, яка має інвалідність, автомобіля та відповідає вищенаведеним категоріям соціального спору і, відповідно, повинен розглядатись за правилами ст. 263 КАС України, про що вказано в ухвалі суду про відкриття провадження в даній адміністративній справі (а. с. 51-52).

Стаття 263 ч. 3 КАС України визначає певні особливості розгляду такої категорії справ, зокрема нею передбачено, що у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Отже, при розгляді справ, визначених у ст. 263 КАС України, сторони позбавлені права подавати будь-які процесуальні заяви, окрім заяв по суті справи, якими є позов та відзив на нього, відповідно, позивач не може змінювати відповідача і свої позовні вимоги.

Це підтверджується і нормами ст. 47 ч. 1 КАС України, відповідно до якої позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, тобто у випадку розгляду справи, передбаченої ст. 263 КАС України, в яких судові засідання не проводяться і справа розглядається у письмовому провадженні, позивач не має права на подання зави про зміну предмету і підстав позову.

Крім того, в даній справі одночасна заміна відповідача та зміна предмету позову, фактично дорівнює поданню іншого за своїм змістом позову, що не відповідає меті процесуальних інститутів заміни відповідача і зміни предмету позову.

Слід звернути увагу і на те, що ст. 262 ч. 2 КАС України передбачає, що у випадку розгляду однієї із справ, перелічених в ст. 263 КАС України, в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання, процесуальні дії можуть вчинятись протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Провадження у справі відкрито 19 грудня 2018 р., а заява позивача про заміну відповідача та зміну позовних вимог датована 9 січня 2019 р. і отримана судом 17 січня 2019 р. (а. с. 69-70).

Таким чином, суд не приймає до розгляду заяву позивача про заміну відповідача та зміну позовних вимог і вирішує справу у первинно визначеному суб'єктному складі і з первинно заявленими вимогами.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

Як вбачається з посвідчення серії НОМЕР_2, ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи і має право на відповідні пільги (а. с. 21).

У відповідності до ст. 36 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" матеріальне, соціально-побутове і медичне забезпечення осіб з інвалідністю здійснюється у вигляді грошових виплат (пенсій, допомог, одноразових виплат).

Постанова № 228 передбачає виплату інвалідам, законним представникам недієздатних інвалідів, дітей-інвалідів, які відповідно до законодавства мають право на забезпечення автомобілями, грошової компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування (п. 1 Постанови № 228).

Компенсації призначаються особам, інвалідність яких пов'язана з трудовим каліцтвом, що настало від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (далі - інваліди внаслідок трудового каліцтва), - за розпорядженнями управлінь виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - управління виконавчої дирекції);

інвалідам будь-якої іншої категорії - згідно з розпорядженнями Міністерства соціальної політики Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій (п. 2 Постанови № 228).

Компенсації виплачуються: інвалідам внаслідок трудового каліцтва - управліннями або відділеннями виконавчої дирекції; інвалідам будь-якої іншої категорії - районними структурними підрозділами соціального захисту населення незалежно від органу, де інвалід перебуває на обліку як одержувач пенсії (довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії) (п. 3 Постанови № 288).

В матеріалах справ мається розпорядження на компенсацію на бензин, ремонт, технічне обслуговування автомобілів (транспортне обслуговування інвалідів) (надалі - Розпорядження), затверджене заступником директора Департаменту, відповідно до якого ОСОБА_1 має автомобіль марки ВАЗ 2111 і йому призначена грошова компенсація в розмірі 208,78 грн. (а. с. 66).

Пункт 5 Постанови № 228 передбачає, що компенсації виплачуються рівними частинами двічі на рік - у березні за перше та у вересні за друге півріччя поточного року з дня їх призначення.

Позивач вважає, що така компенсація повинна виплачуватись щомісячно та звернувся до Управління із відповідною заявою, на яку 2 серпня 2018 р. відповідач надіслав відповідь, в якій зазначив, що розмір грошової компенсацій визначений у Розпорядженні Департаменту та навів її розрахунок (а. с. 23).

Не погодившись із відповіддю Управління, позивач звернувся до суду та просив визнати неправомірними дії Управління щодо нарахуванні і виплаті грошової компенсації двічі на рік і зобов'язати Управління нараховувати і виплачувати таку компенсацію в розмірі, визначеному п. 2 Постанови № 228, а саме 22% прожиткового мінімуму щомісячно.

Як вбачається з вищенаведених норм Постанови № 228, відповідач, в силу приписів п. 3 Постанови № 288, є тільки органом, який виплачує грошову компенсацію позивачу за місцем проживання останнього. Органом, який шляхом прийняття Розпорядження, призначив позивачу компенсацію та визначив її розмір, є Департамент, але, як вже зазначалось вище, суд позбавлений процесуальної можливості в рамках розгляду даної справи замінити відповідача та змінити підстави і предмет позову. Разом з тим, позивач не позбавлений права подати окремий адміністративний позов до Департаменту в рамках якого суд надасть оцінку законності Розпорядження та правомірності періодичності виплати позивачу грошової компенсації.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги до відповідача в даній справі задоволенню не підлягають.

Судові витрати у справі відсутні, так як позивач, в силу приписів ст. 5 ч. 1 п. 9 Закону України "Про судовий збір", звільнений від його сплати.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради Миколаївської області (вул. Грушевського, 3, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55213, ЄДРПОУ 03194559) про визнання неправомірними дій Управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради Миколаївської області в нарахуванні та виплаті грошової компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобіля та зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради Миколаївської області нараховувати і виплачувати ОСОБА_1 компенсацію в розмірі, визначеному п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 р. № 228 "Про порядок виплати та розміри грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування", а саме 22% прожиткового мінімуму в місяць, відмовити.

2. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз