Ухвала суду № 79569119, 21.01.2019, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа 752/22902/18

провадження № 4-с/752/98/19

УХВАЛА

21.01.2019 року Голосцївський районний суд м. Києва

в складі головуючого судді Чередніченко Н.П

з участю секретаря судового засдіання Шевчук М.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві скаргу Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» на дії та бездіяльність головного державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Задорожної Тетяни Андріївни щодо повернення виконавчого документу та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Представник ПАТ «СК «Країна» звернувся до суду зі скаргою на дії та бездіяльність головного державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Задорожної Тетяни Андріївни щодо повернення виконавчого документу та скасування постанови від 30.08.2018 року.

В обґрунтування скарги зазначено, що 20.09.2018 року до Голосіївського районного відділу ДВС було направлено на виконання виконавчий лист № 2-5602/11, виданий Голосіївським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «СК «Країна» боргу в сумі 7925,57 грн. 24.10.2018 року на адресу стягувача надійшла постанова про повернення виконавчого документу стягувачу від 08.10.2018 року. Рішення суду боржником не виконане. 07.02.2013 року державним виконавцем була винесена постанова про розшук зареєстрованого за боржником транспортного засобу, а 25.02.2016 року державним виконавцем була винесена постанова про повернення виконавчого листа, яка не була надіслана з виконавчим документом стягувачу.

В зв»язку із втратою виконавчого листа, державним виконавцем було отримано дублікат виконавчого листа в суді та направлено стягувачу 30.08.2018 року, тобто не у триденний строк після винесення. Вказаний документ був чинний на момент повернення, однак, із невчасним його надісланням стягувачу, останнього, було позбавлено права повторного пред»явлення у встановлені строки виконавчого листа після винесення постанови про повернення. Строк для пред»явлення виконавчого листа починається з наступного дня після повернення виконавчого документу стягувану, тобто з 31.08.2018 року. Стягувач повторно пред»явив на виконання виконавчий лист 20.09.2018 року, однак, державним виконавцем було повернуто виконавчий лист стягувачу лише 31.08.2018 року, а не в триденний строк, що скоротило наданий стягувачу строк для повторного пред»явлення. Постанова про повернення виконавчого документу стягувачу винесена безпідставно та державним виконавцем зазначено не існуючу підставу для повернення, чим порушено п. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», а також незаконно не відкрито виконавче провадження по виконавчому листу. На підставі викладеного, скаржник просить суд визнати неправомірною та незаконною постанову про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття від 30.08.2018 року, зобов»язати державного виконавця усунути порушення та скасувати постанову від 30.08.2018 року про повернення виконавчого документу стягувачу та відкрити виконавче провадження не пізніше наступного дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення по виконавчому листу № 2-5602/11, а також зобов»язати Голосіївський районний відділ державної виконавчої служби скасувати постанову від 30.08.2018 року про повернення виконавчого документу стягувачу та відкрити виконавче провадження.

Сторони в судове засідання не з»явилися, повідомлені належним чином, заяв про відкладення розгляду справи не надходило, заперечень проти скарги також до суду не направлялося, представник скаржника в скарзі просив розгляд справи проводити без його участі..

Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного.

Згідно вимог ч.1 п. а) ст. 449 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.

Проаналізувавши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що ПАТ «СК «Країна» не було пропущено строк звернення до суду, оскільки копію повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 08.10.2018 року заявником отримано 25.10.2018 року, а до суду скаргу подано 02.11.2018 року, а відтак процесуальні строки звернення до суду за захистом своїх прав скаржником пропущено не було.

Судом встановлено, що заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 12.12.2011 року, позов ПАТ «СК «Країна» до ОСОБА_3 про відшкодування в порядку регресу витрат було задоволено та стягнуто із ОСОБА_3 на користь ПАТ «СК «Країна» збитки в сумі 7728,28 грн., судовий збір в сумі 77,29 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 120,00 грн. Рішення сторонами оскаржено не було та набрало законної сили (а.с.19-21).

02.03.2012 року представнику позивача було направлено один виконавчий лист по справі № 2-5602/11 (а.с.27).

07.12.2017 року старший державний виконавець Пацуріна О.В. звернулась до суду із поданням про видачу дублікату виконавчого листа по справі № 2-5602/11, оскільки останній було втрачено (а.с.29-31).

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 30.01.2018 року, подання старшого державного виконавця було задоволено та по справі № 2-5602/11 було видано дублікат виконавчого листа (а.с.37-38).

30.01.2018 року копію ухвали суду від 30.01.2018 року було направлено сторонам у справі для відома (а.с.39).

25.06.2018 року старший державний виконавець Маріуца Т.В. звернулась до суду із вимогою про видачу дублікату виконавчого листа (а.с.40).

12.07.2018 року на адресу Голосіївського районного ВДВС було направлено дублікат виконавчого листа у справі № 2-5602/11, який отримано відділом 30.07.2018 року (а.с.41, 42).

02.08.2018 року державний виконавець звернувся до суду із листом про направлення на адресу виконавчої служби дублікату виконавчого листа. У відповідь на зазначений лист судом було направлена відповідь про отримання відділом дублікат виконавчого листа по зазначеній справі (а.с.43, 45).

В обгрунтування скарги скаржником зазначено про те, що на адресу стягувача надійшла постанова про повернення виконавчого документу стягувачу від 08.10.2018 року та скаржник просить, зокрема, скасувати постанову про повернення виконавчого документу стягувачу від 30.08.2018 року.

Разом з тим судом встановлено, що 08.10.2018 року головним державним виконавцем Задорожною Т.А. було винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання по виконавчому листу № 2-5602/11 від 10.07.2018 року, оскільки пропущені встановлені законом строки (а.с. 51), та постанову від 30.08.2018 року, яка оскаржується скаржником, державним виконавцем не виносилась та доказів зворотному суду надано не було.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що скаржником оскаржується постанова про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання від 30.08.2018 року, однак, копію зазначеної постанови до матеріалів справи не долучено, разом із тим долучено копію повідомлення державного виконавця від 08.10.2018 року, яке скаржник в прохальній частині не просить визнати незаконним та скасувати. Суд звертає увагу на те, що повідомлення та постанова державного виконавця є різними процесуальними документами за своєю правовою природою.

За змістом частини п'ятої статті 26 цього Закону виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У статті 447 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно із ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов»язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Як видно зі змісту даної норми, в повноваження суду при розгляді скарг не входить скасування рішень державного виконавця, а лише зобов»язання усунути порушення

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що скаржником оскаржено постанову про повернення виконавчого документу без прийняття до виконання від 30.08.2018 року, якої фактично не існує, та будь-яких вимог про визнання незаконним та скасування повідомлення державного виконавця від 08.10.2018 року скарга не містить, а суд позбавлений можливості вийти за межі пред»явлених вимог, суд вважає скаргу необґрунтованою, безпідставною та недоведеною, в зв»язку з чим в її задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 260,261, 447, 451 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» на дії та бездіяльність головного державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Задорожної Тетяни Андріївни щодо повернення виконавчого документу та скасування постанови, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 15 - денний строк з дня складення ухвали.

Суддя Н.П. Чередніченко