Рішення № 79568621, 25.01.2019, Вижницький районний суд Чернівецької області

Справа № 713/1386/18

Провадження №2/713/21/19

РІШЕННЯ

іменем України

25.01.2019 м. Вижниця

Вижницький районний суд Чернівецької області в складі: головуючого судді Кибич І.А., з участю секретаря Мірчева О.І., за участю представника позивача ОСОБА_1, за участю представника відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вижниця в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 міської ради, Вижницького району Чернівецької області, ОСОБА_2, де третьою особою без самостійних вимог на стороні відповідача є Вижницька державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та встановлення факту родинних відносин, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_4, звернувся в суд з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та встановлення факту родинних відносин до відповідача ОСОБА_5 міської ради, Вижницького району Чернівецької області, ОСОБА_2, де третьою особою на стороні відповідача є Вижницька державна нотаріальна контора. Посилається на те, що 20 січня 2008 року помер батько ОСОБА_6, який народився 1934 року в с.Вали, Вижницького району Чернівецької області, який постійно проживав та був зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_1 (вул.М.Юрійчука), 17, Вижницького району Чернівецької області. Спадкоємцями першої черги після його смерті був він, як єдиний син, а також дружина, тобто його матір - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2. До складу спадкового майна після смерті його батька ОСОБА_6 входив житловий будинок №17 по вул.Надрічна в м.Вашківці, Вижницького району Чернівецької області із земельною ділянкою під будівництво індивідуального житлового будинку від 30.03.1961 року, посвідченого нотаріусом ОСОБА_5 нотаріальної контори 28.03.1961 року за реєстровим №296, зареєстрованого Чернівецьким обласним бюро технічної інвентаризації 11.01.1963 року за реєстровим №126 в книгу 2. Також до складу спадщини входили грошові вклади та земельні ділянки, загальною площею 0,30 га, для обслуговування житлового будинку та ведення особистого селянського господарства, що належали спадкодавцю на підставі державного акту про право приватної власності на землю серії І-ЧВ № 008273 виданого виконавчим комітетом ОСОБА_5 міської ради Вижницького району Чернівецької області 03.07.1997 року на підставі рішення виконкому ОСОБА_5 міської ради Вижницького району Чернівецької області від 12.04.1994 року №45. Після смерті батька важко захворів, виїхав за кордон в Австрію для проведення операцій і тривалий час лікувався. З 14.03.2008 року і по 07.04.2008 року перебував у державній лікарні-університетській клініці м. Грац (Австрія) на стаціонарному лікуванні, де йому було проведено ряд операцій по ендопротезуванню кульшових суглобів обох ніг. Після повернення в Україну 29.04.2008 року, звернувся із заявою до ОСОБА_5 міської ради, Вижницького району Чернівецької області та у зв'язку із важким станом здоров'я, просив передати нотаріусу його заяву про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_6 Вважав, що заяву про прийняття спадщини ним подано вчасно та спадщину після смерті його батька в 2008 році, прийняв.

На запит його представника, КП «Вижницьке РБТІ» надало відповідь за №55 від 08.06.2015 року з додатком копій документів з інвентарної справи на нерухоме майно за вищевказаною адресою, з яких йому стало відомо, що на порушення його прав на спадкове майно після смерті батька ОСОБА_6, нотаріусом Вижницької державної нотаріальної контори 13.02.2009 року за реєстровими номерами 399 та 401 було видано свідоцтва про право власності на спадщину за законом на все майно батька, а саме будинок та дві земельні ділянки, його матері, ОСОБА_7 яка, зареєструвавши дане майно на своє ім'я, в подальшому на підставі договору довічного утримання від 18.09.2009 року відчужила - передала все це майно ОСОБА_2 Тим самим тільки 08.06.2015 року йому стало відомо, що його спадкове право після смерті батька 20.01.2008 року ОСОБА_6 не визнане, так як нотаріус видав свідоцтво про право власності на спадщину за законом на все майно батька його матері ОСОБА_7

З метою захисту своїх спадкових прав, 23.12.2015 року він звернувся до Вижницького районного суду Чернівецької області з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, однак вважаючи на той час, що він вчасно звернувся із заявою про прийняття спадщини подавши заяву 29.04.2008 року, в лютому 2016 року змінив предмет та підставу позову. У зміненому позові просив визнати свідоцтво, правочин незаконними та визнати право власності на спадкове майно. Рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 11.03.2016 року в задоволенні позову відмовлено, ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 08.06.2016 року рішення суду в частині відмови у позові за спливом позовної давності скасовано, в решті залишено без змін. На обґрунтування таких висновків суд першої та апеляційної інстанції, зазначив, що він вважається таким, що не прийняв спадщину, яка відкрилась внаслідок смерті батька ОСОБА_6 Окрім того, заявою від 30.05.2016 року, він повторно звернувся до Вижницької державної нотаріальної контори Чернівецької області, в якій просив видати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті 20.01.2008 року батька ОСОБА_6 Нотаріусом Вижницької державої нотаріальної контори, листом від 25.06.2016 року №796/02-14 йому було відмовлено у прийняті заяви для оформлення спадщини, в зв'язку з пропуском шестимісячного строку, передбаченого ст. 1270 ЦК України. З огляду на зазначене, ним з поважних причин пропущений встановлений строк для прийняття спадщини, оскільки вважав, що вчасно прийняв спадщину після смерті батька ОСОБА_6, подавши 29.04.2008 року відповідну заяву, а 08.06.2015 року коли дізнався із відповіді на запит про те, що видано свідоцтво про право власності на спадщину за законом на все майно батька його матері - 23.12.2015 року подав позов до суду та до 08.06.2016 року (до вступу в силу рішення суду) вважав, що прийняв спадщину після смерті батька, а тому ним пропущений строк для звернення до суду із позовом з поважних причин.

Також зазначив, що 29.09.2014 року померла його матір ОСОБА_7, він здійснив її поховання за свої особисті грошові кошти. 20.03.2015 року на адресу Вижницької державної нотаріальної контори ним було направлено заяву про прийняття спадщини, яка відкрилася після її смерті. 27.03.2015 року за вихідним номером 294/02-14 нотаріусом повідомлено про відкриття спадщини після смерті його матері та запропоновано для оформлення спадкових прав надати до нотаріальної контори копії документів, в тому числі правовстановлюючі документи на спадкове майно. Враховуючи, що він є інвалідом II групи, у відповідності до вимог ст.1241 ЦК України має право на обов'язкову частку в спадковому майні після смерті матері ОСОБА_7 Однак нотаріус не видав йому свідоцтво про право на спадщину після матері, а саме на обов’язкову частку в спадковому майні, яка складається по 1/4 частки земельних ділянок площею 0,30 га, для обслуговування житлового будинку та ведення особистого селянського господарства в м.Вашківці Вижницького району Чернівецької області, оскільки в свідоцтві про його народження вказано його матір’ю «Щербан Зіновія Матвеевна» , а свідоцтві про одруження від 01.05.1955 року та в паспорті на ім’я матері - «Зіновія Мафтеїіна». Встановлення факту родинних відносин потрібно для оформлення права на обов’язкову частку в спадковому майні після смерті матері ОСОБА_7

Просить поновити строк, пропущений з поважних причин, визначеним законом для звернення до суду із позовом, визначити, ОСОБА_4 додатковий строк для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини за законом, що відкрилася після смерті батька ОСОБА_6, який помер 20.01.2008 року та встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_4, є сином ОСОБА_7, яка померла 29.09.2014 року.

В судове засідання позивач ОСОБА_4 не з’явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, посилалась на обставини викладені в позові, просила задовольнити.

В судове засідання представник відповідача ОСОБА_5 міської ради не з’явився, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, про що є відомості в матеріалах справи. До початку розгляду справи від представника відповідача ОСОБА_5 міської ради надійшла заява, в якій просять справу розглядати без участі представника міської ради.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав, підтримав відзив, де зазначив, що позов ОСОБА_8 в частині надання додаткового строку є безпідставним та таким, що не підлягає до задоволення. Як на підставу поважності надання додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 позивач посилається на ту обставину, що з 14.03.2008 року по 07.04.2008 року він знаходився на стаціонарному лікуванні у державній лікарні-університетській клініці м.Грац (Австрія), де йому було проведено ряд операцій по ендопротезуванню кульшових суглобів обох ніг, та в період з 08.04.2008 року по 18.09.2008 року взагалі не ходив, здійснював безперервне лікування та обстеження у Львівському обласному госпіталі інвалідів війни та репресованих, а тому не міг фізично вчасно звернутися до нотаріальної контори щодо оформлення свого права на спадкове майно після смерті свого батька. Проте дане твердження спростовується цією ж самою позовною заявою, в якій позивачем зазначено, що 29.04.2008 року він звернувся із заявою до ОСОБА_5 міської ради, а отже посилання позивача, як на підставу поважності визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини по суті є посилання на юридичну необізнаність, яка не є поважною причиною для визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 11 березня 2016 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_5 міської ради Вижницького району Чернівецької області, ОСОБА_9, третя особа - Вижницька державна нотаріальна контора Чернівецької області про визнання недійсним та скасування рішення міської ради, свідоцтво про право власності на нерухоме майно та рішення про його реєстрацію, свідоцтв про право на спадщину за законом та рішення про їх реєстрацію, договору довічного утримання та рішення про його реєстрацію та заповіту відмовлено. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_4 в силу приписів частини першої та другої статті 1269, частини першої статті 1272 ЦК України є таким, що не прийняв спадщину, яка відкрилась внаслідок смерті батька - ОСОБА_6 рішення залишене в силі. Тобто судами трьох судових інстанцій встановлено юридичний факт - ОСОБА_4 є таким, що не прийняв спадщину, яка відкрилась внаслідок смерті батька - ОСОБА_6 Звертаючись із позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини ОСОБА_4 просить суд піддати сумніву істинність та стабільність судових актів, які вступили в законну силу, та переглянути юридичні факти та правовідносини, що були встановлені судовими рішеннями судів трьох інстанцій. Позовні вимоги про надання додаткового строку на прийняття спадщини не можуть бути задоволені по тій причині, що встановлено юридичний факт - ОСОБА_4 не прийняв спадщину. Медичні документи, на які посилається ОСОБА_4 вже були предметом судового дослідження при розгляді цивільної справи № 713/2251/15-ц, суд дав їм належну оцінку. Проте, ОСОБА_4 визнано таким, що не прийняв спадщину без поважних причин, оскільки по причині юридичної необізнаності вчасно не подав заяву до нотаріальної контори, а не за станом здоров'я. Більше того, під час розгляду цивільної справи №713/2251/15-ц позивачем ОСОБА_4 були поставлені вимоги про надання додаткового строку для прийняття спадщини, проте він сам, за власною ініціативою подав заяву про залишення без розгляду позовних вимог в цій частині, що і послужило підставою в подальшому для відмови в задоволення його позовних вимог. Судом по даній цивільній справі ухвалено відповідну ухвалу - залишити без розгляду позовні вимоги в частині визначення додаткового строку для прийняття спадщини. ОСОБА_4 посилається на ту обставину, що 29 квітня 2008 року передав до ОСОБА_5 міської ради заяву про прийняття спадщини. Що стосується даної заяви. Ніякої заяви ОСОБА_4 до ОСОБА_5 міської ради про прийняття спадщини в 2008 році не подавав, дана заява сфальшована. Позивачем ОСОБА_4 в обґрунтування позовних вимог надано суду ксерокопію заяви від 29го квітня 2008 p., яку нібито він передавав до ОСОБА_5 міської ради. Тепер представник позивача по даній цивільній справі засвідчує вірність даної заяви (листа) - штамп - 3 оригіналом вірно. Як можна засвідчити вірність оригіналу, якщо по цивільній справі № 713/2251/15-ц в позовній заяві та у поясненнях представників стверджувалось, що ОСОБА_4 в 2008 року передав заяву до ОСОБА_5 міської ради, а там її чи то загубили чи то не зареєстрували. Якщо представник засвідчує вірність копії із оригіналом, то він повинен бачити безпосередньо сам оригінал. Про відсутність підстав визнавати ОСОБА_4 таким, що пропустив шестимісячний строк для подачі заяви до нотаріуса про прийняття спадщини з поважних причин, є також ксерокопія рішення № 100 від 15.05.2008 року. Із даного рішення вбачається, що ОСОБА_4 все ж таки подавав заяву до ОСОБА_5 міської ради, але подавав дану заяву у травні 2008 року, з проханням оформити право власності на ім'я померлого ОСОБА_6 ОСОБА_9 обставина свідчить про те, що оскільки він міг подавати таку заяву до міської ради, то міг і вчасно звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. В рішенні зазначено, що ОСОБА_4 проживає в ІНФОРМАЦІЯ_3. Ті особи, що сфальшували заяву (листа) до ОСОБА_5 міської ради, не звернули увагу на дану обставину, та зазначили в даній сфальшованій заяві (листі) від 29.04.20008 р. адресу ОСОБА_4 - м. Львів, Брюховичі (мається на увазі вул.Ягідна, 4), тобто зазначено адресу по якій ОСОБА_4 ще не проживав. Уже пройшло більше десяти років з того часу, як відкрилася спадщина після смерті його батька ОСОБА_4, а він тільки тепер ставить питання про надання йому додаткового строку на прийняття спадщини. В позові немає жодного доказу на підтвердження факту родинних відносин. Факт родинних відносин потрібно довести в суді. Проте позивач тільки констатує даний факт та просить суд встановити його. В позовній заяві навіть не зазначено, що заявник не має можливості отримати в досудовому порядку документ про родинні відносини. Встановлення факту родинних відносин не може розглядатись одночасно із позовними вимогами про надання додаткового строку на прийняття спадщини. Позовні вимоги про надання (визначення) додаткового строку на прийняття спадщини це є спір щодо спадкових правовідносин, а не спір щодо права власності. Тому об'єднання в одне провадження двох різних за юридичною природою позовів, які виникають із різних юридичних підстав є неправильним. При таких обставинах слід залишити без розгляду позовні вимоги в частині, що стосуються встановлення факту родинних відносин.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав, підтримав письмовий відзив, просив в задоволенні позову відмовити.

В судове засідання третя особа приватний нотаріус Вижницького нотаріального округу ОСОБА_10 не з’явилась, належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, про що є відомості в матеріалах справи. До початку розгляду справи скерувала до суду заяву, в якій повідомила, що позивачем помилково зазначено приватного нотаріуса Вижницького нотаріального округу ОСОБА_10 третьою особою по даній справі.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 підтвердив факт родинних відносин, між померлою 29 вересня 2014 року ОСОБА_7 та ОСОБА_4, як сина та матері.

Суд, заслухавши представника позивача ОСОБА_12, відповідача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, допитаного свідка ОСОБА_11, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, прийшов до висновку, що позов ОСОБА_4 обґрунтований і підлягає частковому задоволенню.

В силу ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

На підставі ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.

В силу ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

На підтвердження позивачем ОСОБА_4 позовних вимог щодо встановлення факту родинних відносин між померлою 29 вересня 2014 року ОСОБА_7 та позивачем ОСОБА_4 надано наступні докази:

Копія витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть №00015060227, виданого 17.02.2015 року з даних якого вбачається, що 29 вересня 2014 року померла ОСОБА_7.

Копія свідоцтва про одруження Серія ЯУ №235428, виданого 01.05.1955 року з даних якого вбачається, що 01.05.1955 року ОСОБА_6 та ОСОБА_13 у ОСОБА_5 рай бюро ЗАГС Чернівецької області зареєстрували шлюб, актовий запис №29, прізвище дружини, чоловіка після реєстрації шлюбу – ОСОБА_6.

Копія свідоцтва про народження ОСОБА_12 ІV-УР 3911890, виданого 04 лютого 1962 року у ОСОБА_5 рай бюро ЗАГС Чернівецької області, актовий запис №11 з даних якого вбачається, що 27.01.1962 року народився ОСОБА_4, в графі мати записана ОСОБА_14, батько – ОСОБА_15.

Копія паспорта громадянина України, виданого 07.12.1998 року Вижницьким РВ УМВС України в Чернівецькій області з даних якого вбачається, що паспорт видано ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, жительку с.Брусниця, Кіцманського району Чернівецької області.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 підтвердив факт родинних відносин, між померлою 29 вересня 2014 року ОСОБА_7 та ОСОБА_4, як сина та матері.

За клопотанням представника позивача ухвалою Вижницького районного суду Чернівецької області від 27.12.2018 року витребувано з Вижницької державної нотаріальної контори Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області (59200, м.Вижниця, вул.Українська,95, Чернівецька область) належним чином завірену копію спадкової справи після смерті ОСОБА_6, який помер 20 січня 2008 року в м.Вашківці, Вижницького району Чернівецької області та належним чином завірену копію спадкової справи після смерті ОСОБА_7, яка померла 29.09.2014 року в м.Вашківці, Вижницького району Чернівецької області, спадкова справа №91/2015 року.

З матеріалів спадкової справи №91/2015 року до майна померлої 29.09.2014 року ОСОБА_7 вбачається, що 27 березня 2015 року держаним нотаріусом отримано заяву ОСОБА_4, про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7

З копії постанови державного нотаріуса Вижницької державної нотаріальної контори ОСОБА_16 №507/02-31 від 28 травня 2015 року вбачається, що ОСОБА_4, в інтересах якого діє ОСОБА_17 у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на житловий будинок №17 з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в м.Вашківці по вул.Юрійчука, Вижницького району Чернівецької області, земельні ділянки, площею 0.30 га, знаходяться в м.Вашківці, Вижницького району Чернівецької області, кадастровий №7320510400:02:003:0325 та кадастровий номер №7320510400:02:003:0326, відмовлено у зв’язку з тим, що: нею не були надані документи, що посвідчують право власності спадкодавця, на дане майно; в матеріалах справи: немає доказу родинних відносин між ОСОБА_4 та ОСОБА_7, як сина та матері, а вчинення такої нотаріальної дії без доказів родинних відносин суперечить законові; є відомості про те, що спадкодавець посвідчила заповіт на іншу особу.

Згідно з п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" суд вправі розглядати справи про встановлення факту родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідно заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд вважає, що факт родинних відносин між померлою 29 вересня 2014 року ОСОБА_7 та ОСОБА_4, як сина та матері, знайшов своє підтвердження в судовому засіданні. Встановлення факту родинних відносин необхідно позивачу для оформлення спадкових прав. Таким чином, суд прийшов до висновку, що позовна вимога про встановлення факту родинних відносин підлягає задоволенню.

Що стосується позовних вимог позивача ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6, який помер 20 січня 2008 року, судом встановлено наступне.

Рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 11 березня 2016 року в задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5 міської ради Вижницького району Чернівецької області, ОСОБА_2, третя особа – Вижницька державна нотаріальна контора Чернівецької області, про визнання недійсними та скасування рішення міської ради, свідоцтва про право власності на нерухоме майно та рішення про його реєстрацію, свідоцтв про право на спадщину за законом та рішення про їх реєстрацію, договору довічного утримання та рішення про його реєстрацію та заповіту – відмовлено.

Вказаним рішенням встановлено і відповідно до положень ч.4 ст.82 ЦПК України не потребує доказуванню, що:

20.01.2008 року помер ОСОБА_6;

після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина, яка складається з житлового будинку з належними до нього надвірними будівлями та господарськими спорудами, що розташований в м. Вашківці по вул. М. Юрійчука (вул. Надрічна), 17, Вижницького району Чернівецької області; земельна ділянка площею 0,30 га, яка розташована в м. Вашківці ОСОБА_5 міської ради Вижницького району Чернівецької області, і складається з двох земельних ділянок: цільове призначення 1 - для обслуговування жилого будинку, кадастровий №7320510400: 02:003:0325, площею 0,07 га, цільове призначення 2 - для ведення особистого підсобного господарства, кадастровий №7320510400:02:003:0326, площею 0,23 га; грошові внески з нарахованими відсотками та компенсаційними виплатами, що знаходилися на зберіганні у Філії №6792/019 м. Вашківці Вижницького відділення №6792 Чернівецького обласного управління ВАТ «Державний ощадний банк України»;

спадщину після смерті ОСОБА_6 прийняла його дружина, ОСОБА_7, яка постійно з 03.08.1970 року по 20.01.2008 року проживала із спадкодавцем в м. Вашківці по вул. М.Юрійчука, 17, а також 02.12.2008 року звернулася у Вижницьку державну нотаріальну контору із заявою про прийняття вказаної спадщини;

13.02.2009 року та 19.03.2009 року ОСОБА_7 державним нотаріусом Вижницької державної нотаріальної контори ОСОБА_18 видано свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно померлого 20.01.2008 року ОСОБА_6;

18.09.2009 року ОСОБА_7, «відчужувач» з однієї сторони та ОСОБА_2, «набувач» з другої сторони уклали договір довічного утримання (догляду), відповідно до якого ОСОБА_7 передала у власність «набувача» ОСОБА_2 житловий будинок з належними до нього надвірними будівлями та господарськими спорудами, що знаходиться в м. Вашківці Вижницького району Чернівецької області по вул.М.Юрійчука, 17 на умовах договору, взамін чого ОСОБА_2 зобов’язався забезпечувати ОСОБА_7 утриманням та доглядом довічно. Договір підписаний сторонами, посвідчений приватним нотаріусом Вижницького районного нотаріального округу Чернівецької області ОСОБА_10 18.09.2009 року та зареєстрований в реєстрі за №4118;

30.07.2009 року ОСОБА_7, склала заповіт, згідно якого земельні ділянки площею 0,30 га, надані для: 1 - обслуговування жилого будинку, кадастровий номер 7320510400:02:003:0325, 2 - ведення особистого підсобного господарства, кадастровий номер 7320510400:02:003:0326, що розташовані на території м. Вашківці ОСОБА_5 міської ради та належать їй на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого Вижницькою державною нотаріальною конторою 13.02.2009 року за реєстровим №401 заповідала ОСОБА_2 Заповіт посвідчений секретарем виконавчого комітету ОСОБА_5 міської ради Вижницького району Чернівецької області 30.07.2009 року та зареєстрований в реєстрі за №92;

заяв від ОСОБА_4, про прийняття ним спадщини та про видачу свідоцтв про право на спадщину після смерті ОСОБА_6, чи доказів фактичного прийняття ним спадщини, матеріали спадкової справи не містять, що свідчить про те, що він протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, а тому вважається таким, що не прийняв її;

позовну вимогу про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за заявою представника позивача залишено без розгляду;

після смерті ОСОБА_6 єдиним спадкоємцем першої черги за законом, який прийняв спадщину, була його дружина ОСОБА_7, на ім'я якої і оформлено оскаржувані свідоцтва. ОСОБА_4 вважається таким, що не прийняв вказану спадщину.

Рішенням Апеляційного суду Чернівецької області від 08 червня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково, рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 11.03.2016 року в частині відмови у позові ОСОБА_4 до ОСОБА_5 міської ради Вижницького району Чернівецької області, ОСОБА_2, третя особа – Вижницька державна нотаріальна контора Чернівецької області, про визнання рішення органу місцевого самоврядування, свідоцтва про право власності, свідоцтва про право на спадщину, договору, заповіту, реєстрації права власності недійсними та скасування за спливом позовної давності скасовано. В решті залишено без змін.

Постановою Верховного суду України від 22 січня 2018 року рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 11.03.2016 року в нескасованій його частині, та рішення Апеляційного суду Чернівецької області від 08 червня 2016 року залишено без змін.

Позивач ОСОБА_4 на обґрунтування позовної вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6,Є який помер 20.01.2008 року, зазначив, що причиною пропуску строку для прийняття спадщини є його хвороба, в зв’язку з якою він в період з 14.03.2008 року і по 07.04.2008 року перебував у державній лікарні-університетській клініці м. Грац (Австрія) на стаціонарному лікуванні, було проведено ряд операцій по ендопротезуванню кульшових суглобів обох ніг та 29.04.2008 року, звернувся із заявою до ОСОБА_5 міської ради, Вижницького району Чернівецької області про прийняття спадщини після смерті батька та у зв'язку із важким станом здоров'я, просив передати нотаріусу його заяву про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_6, вважав, що заяву про прийняття спадщини ним подано вчасно та спадщину після смерті його батька в 2008 році, прийняв.

На підтвердження позовної вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини позивачем ОСОБА_4 та його представником надано такі докази.

Копія висновку після консультації обласного ортопеда-травматолога від 18.06.2008 року з даних якого вбачається, що ОСОБА_4 отримав консультацію у лікаря стосовно його стану після проведеної 17.03.2008 року операції.

Копія довідки про перебування Державної лікарні-університетської клініки м.Грац з даних якої вбачається, що ОСОБА_4, житель ІНФОРМАЦІЯ_5, перебував у державній лікарні-університетській клініці м.Грац на стаціонарному лікуванні в період з 14.03.2008 року по 25.03.2008 року.

Копія медичного заключення лікаря ортопедичної лікарні центру для післяопераційного спеціального догляду Ортопедична реабілітація з даних якої вбачається, що ОСОБА_4 перебував у ортопедичній лікарні центру для післяопераційного спеціального догляду Ортопедична реабілітація в період з 25.03.2008 року по 07.04.2008 року;

Копія паспорта позивача ОСОБА_4 виданого 31.01.1997 року Шевченківським РВ ЛМУ УМВС України у Львівській області з даних якого вбачається, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_7, 24.05.2002 року зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_8.

Копія листа Вижницької державної нотаріальної контори №796/02-11 від 25.06.2016 року з даних якого вбачається, що державним нотаріусом ОСОБА_16 надано відповідь на заяву ОСОБА_4 стосовно видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_6, який помер 20.01.2008 року, що надійшла на адресу Вижницької державної нотаріальної контори 25.06.2016 року. Повідомлено, що для оформлення спадщини ОСОБА_4 необхідно надати документи, що підтверджують: факт прийняття ОСОБА_4 спадщини або рішення суду про продовження строку для прийняття спадщини; факт родинних відносин із спадкодавцем; документи, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, а також паспорт та податковий номер.

Копія заяви ОСОБА_4 від 30.05.2016 року, посвідченої приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_4 просить видати йому свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок після смерті ОСОБА_6, який помер 20.01.2008 року.

Копія заяви ОСОБА_4 від 29.04.2008 року адресована до ОСОБА_5 міської ради Вижницького району Чернівецької області зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_4, житель м.Львів-Брюховичі звернувся до ОСОБА_5 міської ради із заявою наступного змісту: 20 січня 2008 року помер мій батько ОСОБА_6 після його смерті, я як його рідний син, є спадкоємцем майна померлого батька, яке розташовано в м.Вашківц2і по вул.Надрічна, 17, Вижницького району Чернівецької області. В зв’язку з важким станом здоров’я, - фактично не ходжу, оскільки в мене післяопераційний стан пов'язаний з проведеними операціями, в зв’язку з порушенням статико-динамічних функцій кущових суглобів обох ніг, а тому не можу самостійно з’явитися до ОСОБА_3 та нотаріуса та подаю свою письмову заяву і прошу: зареєструвати та передати нотаріусу мою заяву про прийняття мною спадщини після смерті батька ОСОБА_6 підготувати відповідні рішення та документи, які є необхідними для оформлення мною спадщини у нотаріуса. Спадкоємцем на вказане майно батька є і моя мати ОСОБА_7, яка проживає в спадковому будинку.

Копія пенсійного посвідчення №2267209335 від 05.08.2009 року з даних якого вбачається, що з 05.08.2009 року ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6 є інвалідом ІІ групи загального захворювання довічно.

На спростування позовних вимог та на підтвердження заперечень проти позовної вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідачем ОСОБА_2 та його представником ОСОБА_3 надано відзив.

Згідно ст. ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.2 ст.1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою ( частина третя статті 46 цього кодексу).

Отже, часом відкриття спадщини після смерті ОСОБА_6 є 20 січня 2008 року.

Статтею 1272 ЦК України визначено, що якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

У пункті 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про практику розгляду судами України справ про спадкування» надано роз’яснення, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини, при цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Пунктом 207 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року №20/5 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 03 березня 2004 року за №283/8882, чинної на час виникнення правовідносин, письмова заява про прийняття спадщини та відмову від неї подається спадкоємцем особисто до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. Якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова спарва, а спадкоємцю пропонується надіслати заяву, оформлену належним чином, або прибути особисто до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. Справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою. Не допускається прийняття заяв про прийняття спадщини, про відмову від неї або заяв про їх відкликання, складених від імені спадкоємців їх представниками, що діють на підставі довіреностей.

Відповідно до п.2 Листа вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4/4-13Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є тривала хвороба, перебування спадкоємця тривалий час за межами України, відбування покарання в місцях позбавлення волі, перебування на строковій військовій службі в Збройних Силах України тощо. Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Надаючи оцінку наданим позивачем та безпосередньо дослідженим у судовому засіданні доказам на підтвердження позовної вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини судом встановлено, що:

ОСОБА_6 помер 20.01.2008 року;

у період з 14.03.2008 року і по 07.04.2008 року позивач ОСОБА_4 перебував у державній лікарні-університетській клініці м. Грац (Австрія) на стаціонарному лікуванні та реабілітації;

по поверненню позивач ОСОБА_4 мав реальну можливість у вказаний період звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6;

з матеріалів спадкової справи №706/2008 року до майна померлого 20.01.2008 року ОСОБА_6 вбачається, що в матеріалах справи відсутня заява ОСОБА_4 про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6;

наявності об’єктивних, непереборних та істотних труднощів для подання нотаріусу у встановлений статтею 1270 ЦК України строк заяви про прийняття спадщини ОСОБА_4 суду не надав.

рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 11.03.2016 року, рішенням Апеляційного суду Чернівецької області від 08 червня 2016 року, постановою Верховного суду України від 22 січня 2018 року, встановлено що ОСОБА_4 протягом визначеного законодавством строку звернення для прийняття спадщини, не звертався, вважається таким, що спадщину після смерті батька ОСОБА_6 не прийняв;

позивач в червні 2015 року звертався до Вижницького районного суду Чернівецької області із заявою про визначення додаткового строку про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 Ухвалою Вижницького районного суду від 23.10.2015 року за заявою представника ОСОБА_4 позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_2В, третя особа Вижницька державна нотаріальна контора про поновлення строку позовної давності для захисту порушеного права, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини – залишено без розгляду.

З копії рішення ОСОБА_5 міської ради від 15.05.2018 року вбачається, що ОСОБА_4 звернувся із заявою до органу місцевого самоврядування про оформлення права власності за померлим ОСОБА_6 та надано дозвіл ОСОБА_4 на оформлення права власності на фактично спадкове майно.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи вказані норми закону, кожна сторона обирає свій спосіб захисту, та повинна довести обставини, які мають значення для справи, на підставі належних та допустимих доказів. Суд при винесенні рішення бере до уваги кожен доказ окремо, та оцінює їх в сукупності з іншими доказами.

Посилання позивача як на поважність причини пропуску прийняття спадщини на те, що він вважав, що у встановлений законом термін прийняв спадщину після смерті ОСОБА_6, оскільки 29.04.2008 року, звернувся із заявою до ОСОБА_5 міської ради, Вижницького району Чернівецької області про прийняття спадщини після смерті батька та у зв'язку із важким станом здоров'я, просив передати нотаріусу його заяву про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_6, спростовується дослідженими в судовому засіданні доказами та встановленими рішенням обставинами при розгляді цивільної справи №713/1027/15-ц.

Враховуючи зазначені вимоги закону, а також з урахуванням наведених вище досліджених судом доказів, Суд дійшов висновку, що у позивача не було об’єктивних, непереборних обставин та труднощів для звернення до нотаріальних органів у встановлений строк із заявою про прийняття спадщини, відповідно до ст.1270 ЦУК України.

Таким чином, позовна вимога ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6, який помер 20.01.2008 року, є безпідставною та задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, ст.ст.1261, 1268-1270, 1272 ЦК України, п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про практику розгляду судами України справ про спадкування», керуючись ст.ст.4, 13, ст.76, 77, 81, 82 ч.4, 258-265, 315, 354 ЦПК України, Суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_4 – задовольнити частково.

Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_9, та померлою 29 вересня 2014 року ОСОБА_7, як сина та матері.

В решті позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30 днів з дня його проголошення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення – з дня складання повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Чернівецького апеляційного суду через Вижницький районний суд Чернівецької області.

Суддя: І. А. Кибич