Постанова № 7956590, 02.11.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2009 р. Справа № 2-а-5549/08/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Донець Л.О. , Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання Верман А. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.12.2008р. по справі№2-а-5549/08/2070

за позовом ОСОБА_1 <Список ><Текст >

до Чугуївської райдержадміністрації Державного реєстратора Чугуївської районної державної адміністрації Хпрківської області - Севостьянова О. О.

треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Леб'язський цегельний завод" <за участю ><Текст >

про визнання незаконним рішення про вчинення реєстраційної дії та її скасування, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

22.11.2007 року, ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом до Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області(далі райдержадміністрація );Державного реєстратора Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області Севастьянова О.О.(далі - відповідача), Ш-я особа- товариство з обмеженою відповідальністю „Леб”язький цегельний завод”, ОСОБА_4, в якому просив суд, визнати незаконним (протиправним) і скасувати рішення відповідача про відповідність законодавству поданих ОСОБА_4 27.07.2005року від імені ТОВ „Леб”язький цегельний завод” документів (реєстраційної картки за формою №6) для вчинення реєстраційної діїх в Єдиному державному реєстрі, що відобразилося у виданні опису від 27.07.2005року; визнати незаконним (протиправним) і скасувати рішення відповідача про проведення державної реєстрації відомостей з реєстраційної картки за формою №6 від 27.07.2005 року від імені ТОВ „Леб”язький цегельний завод” в Єдиний державний реєстр, що відобразилося у вчиненні реєстраційної дії під номером 14721200000000098 від 01.08.2005 року; скасувати проведену відповідачем державну реєстрацію відомостей з реєстраційної картки за формою № 6 від 27.07.2005 року (реєстраційну дію) під номером 14721200000000098 від 01.08.2005року стосовно ТОВ „Леб”язський цегельний завод”, код ЄДРПУО 31869968; визнати незаконним (протиправними) і скасувати рішення відповідача про вчинення реєстраційних дій після 01.08.2005року та реєстраційні дії, вчинені відповідачем стосовно ТОВ „Леб”язський цегельний завод” після 01.08.2005 року; зобов”язати райдержадміністрацію внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб тав фізичних осіб-підприємців відомості щодо позивача в якості керівника ТОВ „Леб”язський цегельний завод” та єдиної осои, яка має право вчиняти дії від імені товариства без довіреності, у тому числі підписувати договори.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25.12.2008року у задоволені позовних вимог було відмовлено.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2008року скасувати.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на прийняття оскаржуваної ухвали та постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним з”ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими.

Зазначає, що суд першої інстанції під час ухвалення постанови не врахував, що для проведення реєстраційної дії відповідачем не був наданий документ про призначення директором ТОВ „Леб”язський цегловий завод” ОСОБА_4, чим були порушенні права позивача директора даного підприємства.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги ухвалу суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що

відповідачем була здійснена реєстраційна дія включення до Єдиного державного реєстру Товариство з обмеженою відповідальністю „Леб”язський цегловий завод” на підставі реєстраційної картки від 27.07.2005року за підписом ОСОБА_4- директора підприємства.

Позивач з 28.12.2002 року по 15.11.2004 року працював директором ТОВ „Леб”язський цегловий завод”.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідача під час здійснення реєстраційної дії відповідали вимогам Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців” від 15.05.2003 року №755-ІУ (далі Закон № 755-ІУ).

Обгрунтованих заперечень з приводу фіктивності протоколу №7 від 15.11.2004 року зборів засновників ТОВ „Леб”язьский цегловий завод” про призначення директором ОСОБА_4 від позивача не надійшло.

Колегія суддів частково погодужється з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.4 Закону №755-ІУ державна реєстрація юридичних осіб засвідчення факту створення створення або припинення юридичної особи, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до єдиного державного реєстру . Порядок проведення державної реєстрації юридичних та фізичних осіб підприємців включає, зокрема: перевірку комплектності документів, які подаються державному реєстратору, та повноти відомостей, що вказані в реєстраційній картці; перевірку документів, які подаються державному реєстратору, на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації; внесення відомостей про юридичну або фізичну особу- підприємця до Єдиного державного реєстру; оформлення і видачу свідоцтва про державну реєстрацію та виписки з Єдиного державного реєстру.

Обов”язок державного реєстратора під час надходження від юридичних осіб реєстраційної картки провести заміну раніше виданого ім свідоцтва про державну реєстрацію на свідоцтво про державну реєстрацію єдиного зразка, передбачена Прикінцевими положеннями Закону №755-ІУ.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем була здійснена реєстраційна дія включення до Єдиного державного реєстру Товариство з обмеженою відповідальністю „Леб”язський цегловий завод” на підставі реєстраційної картки від 27.07.2005року за підписом ОСОБА_4- директора підприємства.

Представник позивача пояснює порушення відповідачем трудових прав позивача вчиненням відповідачем реєстраційної дії.

Так, відповідно до наданих документів, позивач з 28.12.2002 року по 15.11.2004 року працював директором ТОВ „Леб”язський цегловий завод”.

Протоколом №7 від 15.11.2004 року зборів засновників ТОВ „Леб”язьский цегловий завод” було призначено директором ОСОБА_4

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що правовідносини, що склалися між сторонами стосуються сфери державної реєстрації юридичних осіб.

Завданнями адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб”єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У зв”язку з цим посилання представника позивача на порушення відповідачем трудових прав позивача зазначеною реєстраційною дією є необгрунтованою.

Колегія суддів, вважає, що позивачу не були спричинені порушення у сфері публічно-правових відносин, тому в задоволенні позову слід відмовити з цих підстав.

Колегія суддів не бере до уваги висновок спеціаліста №2222/2223 від 20 березня 2009 року, щодо приналежності позивачу підпису, який міститься у протоколі №7 від 15.11.2004 року.

Оскільки висновок був зроблений по заяві представника позивача, а не за рішенням суду; спеціалісту для здійснення висновку були надані копії документів, а не оригінали, та тільки вільні зразки підпису позивача.

Крім цього, слід зазначити на незастосування судом першої інстанції положень ст.ст. 99, 100 КАС України про строк звернення до адміністративного суду.

У відповідності до ч.2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністравтиного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно до ч.1 ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного сду є підставою дял відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Представник райдержадміністрації просив суд першої інстанції про застосування до даного спору строку звернення до суду, передбаченого ст.99 КАС України.

Як не заперечував представник позивача та свідчать матеріали справи події, що стали підставою для звернення до суду позивача для поновлення порушеного права відбулися - листопад 2004 року (дата звільнення з посади директора ) та липень 2005 року (дата вчинення реєстраційної дії), а даний позов був поданий до суду 28.12.2007 року.

Заперечення представника позивача про те, що позивач не знав до цього часу про своє звільнення спростовуються поясненнями представника райдержадміністрації та директора ТОВ „Леб”язський цегловий завод” ОСОБА_4 про те, що підприємство весь цей час працює, здійснюється надання звітності, виплата зарплати тощо.

Таким чином, колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення, але з помилковим застосуванням норм процесуального права, а саме: ст.ст.2, 99, 100 КАС України, тому постанова суду першої інстанції підлягає зміні з підстав відмови у задоволенні позову.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

У відповідності до п.1 ч.1 ст. 201 КАС України, підставами для зміни постанови є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню,постанова суду першої інстанції - зміні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, <Текст >, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2008року по справі №2-а-5549/08/2070 змінити з підстав відмови у задоволенні позову.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя< підпис >Кононенко З.О.

Судді< підпис >

< підпис >Донець Л.О. Калиновський В.А. < Список >< Текст > Повний текст постанови виготовлений 06.11.2009 р.