Ухвала суду № 79565365, 02.02.2019, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/17644/13-к

Провадження № 1-кс/638/616/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про призначення справи до судового розгляду та обрання запобіжного заходу

02 лютого 2019 року Дзержинський районний суд м. Харкова в складі :

головуючого судді Семіряд І.В.

при секретарі Романової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові кримінальне провадження № 12013220480004866 від 31.08.2013, з обвинувальним актом у відношенні ОСОБА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 ч. 2 КК України, -

за участю :

прокурора Б унецького О.О.

обвинуваченої ОСОБА_1

захисника Ткаченко В.М.

В С Т А Н О В И В:

04.11.2013 до Дзержинського районного суду м. Харкова надійшли матеріали кримінального провадження № 12013220480004866 від 31.08.2013, з обвинувальним актом у відношенні ОСОБА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 ч. 2 КК України.

Заслухавши думку прокурора, захисника, обвинуваченої про можливість призначити судовий розгляд, встановивши відповідність обвинувального акта вимогам КПК України, правильність визначення підсудності кримінального провадження Дзержинському районному суду м. Харкова, й крім того, відсутність угод визначених у

ст. 468 КПК України, а також підстав передбачених пунктами 4-8 ч. 1 та ч. 2 ст. 284 КПК України для закриття кримінального провадження, суд вирішив питання, пов'язані із підготовкою до судового розгляду.

Справу розглядати у відкритому судовому засіданні, суддею одноособово.

У судове засідання слід викликати учасників судового провадження.

Прокурор Бунецький О.О.у судовому засіданні заявив клопотання, в якому посилаючись на вагомість доказів обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого її злочину, наявний ризик переховування обвинуваченої від суду внаслідок репутації останньої, фактичне переховування обвинуваченої від суду та перебування у розшуку, вважав за необхідне, на час судового провадження, застосувати у відношенні ОСОБА_1запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Обвинувачена ОСОБА_1 та її захисник Ткаченко В.М. у судовому засіданні заперечували проти застосування до ОСОБА_1 зазначеного прокурором запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив суд застосувати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою. При цьому обвинувачена ОСОБА_1 пояснила, що вона не з'являлась до суду без будь - яких поважних причин, змінила місце мешкання, щодо нової адреси місця перебування суд не повідомила.

Суд вислухав пояснення учасників судового процесу та дослідивши відповідні матеріали кримінального провадження, вважає що клопотання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалою Дзержинського райсуду м. Харкова від 28.04.2014 у відношенні обвинуваченої ОСОБА_1 був оголошений розшук, у зв'язку з тим, що обвинувачена ухиляється від суду.

Ухвалою Дзержинського райсуду м. Харкова від 17.01.2019 клопотання прокурора про дозвіл на затримання з метою приводу, для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні обвинуваченої ОСОБА_1 було задоволено. Судом був наданий дозвіл на затримання обвинуваченої ОСОБА_1 для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою від 15.01.2019.

На підставі зазначеної ухвали Дзержинського райсуду м. Харкова від 17.01.2019, відповідно до ст. 191 КПК України, посадовою особою ВКП Шевченківського ВП ГУНП в Х\О. обвинувачену ОСОБА_1 було затримано 01.02.2019 о 21 годині 30 хвилин.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

За висновком Конституційного Суду України, викладеним в рішенні від 23.11.2017 № 1-р/2017, продовження дії заходів забезпечення кримінального провадження, а саме запобіжних заходів у виді домашнього арешту та тримання під вартою, обраних під час досудового розслідування, без перевірки судом обґрунтованості підстав для їх застосування, суперечить вимогам обов'язкового періодичного судового контролю за застосуванням запобіжних заходів, пов'язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність (ч.2 ст. 29 Конституції України).

Крім того, Конституційний Суд України також зазначив, що висновки слідчого судді щодо будь-яких обставин, які стосувалися суті підозри, обвинувачення та були взяті до уваги при обґрунтуванні запобіжного заходу, обраного під час досудового розслідування, для суду на стадії судового провадження не є преюдиційними. У підготовчому провадженні суд має перевірити обґрунтованість застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого, пов'язаного з обмеженням його права на свободу та особисту недоторканність, та прийняти вмотивоване рішення, незважаючи на те, чи закінчився строк дії ухвали слідчого судді, постановленої на стадії досудового розслідування про обрання такого запобіжного заходу.

Відповідно до практики ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює ЄСПЛ, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Так, згідно зі ст.ст. 7-9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 ЄСПЛ вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою.

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 ЄСПЛ вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

У рішенні по справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 ЄСПЛ вказав, що розумність строку тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно, вона має оцінюватись в кожному конкретному випадку залежно від особливостей конкретної справи.

У судовому засіданні встановлено те, що залишається достатньо підстав вважати, що обвинувачена ОСОБА_1, як особа, яка не має місця роботи та відповідних доходів, міцних соціальних та сімейних зв'язків, перебуваючи на волі, зможе продовжити свою злочинну діяльність та перешкодити встановленню істини по справі під час судового провадження і на це вказує характер протиправних дій, у вчиненні якого вона підозрюються і щодо яких є обгрунтована органами досудового слідства підозра.

Крім того, є достатні підстав вважати, що обвинувачена ОСОБА_1, з огляду на її моральні якості, наявність не знятих та непогашених у встановленому законом порядку судимостей, за вчинення корисливих кримінальних правопорушень, вчинення зазначеного злочину в період іспитового строку при звільнення від покарання з випробуванням, яке призначено вироком Тернопільського міськрайсуду Тернопільської області від 22.08.2013, відсутності міцних соціальних зв'язків, місця реєстрації та постійного мешкання в м. Харкові, перебування у розшуку по вказаному кримінальному провадженню, зможе продовжити ухилитися від явки до суду, не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування) та вчиняти повторні злочини.

Приймаючи до уваги наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, характер вчиненого кримінального правопорушення, відсутність відомостей про наявність тяжких захворювань у обвинуваченої, які унеможливлюють перебування останньої у слідчому ізоляторі, дані про особу обвинуваченої, а також те, що при застосування більш м'якого запобіжного заходу, обвинувачена буде мати можливість незаконно вплинути на потерпілого, свідків, тим самим перешкоджати кримінальному провадженню, суд вважає, що вказане свідчить про неможливість забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_1, у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу.

Тому суд вважає за необхідне на час судового провадження, у відношенні обвинуваченої ОСОБА_1, обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на максимальний строк - шістдесят днів, тобто до 21 години 30 хвилин 01 квітня 2019 року, оскільки відсутні підстави вважати, що інші, менш суворі запобіжні заходи, передбачені ст.176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ч.5 ст.194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду та його належну поведінку. Строк отримання під вартою обчислювати з дати фактичного затримання - з 01.02.2019 с 21 годині 30 хвилин.

В той же час, відповідно до ст. 183 ч. 3 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом. При цьому необхідно в ухвалі зазначити, які обов'язки з передбачених ст. 194 цього кодексу будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтування розміру застави та можливість її застосування.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні злочину середньої тяжкості становить від 1 до 20 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Визначаючи розмір застави суд приходить до висновку, що застава у розмірі двадцяти розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб здатна забезпечити виконання підозрюваною ОСОБА_1 покладених на неї обов'язків.

Таким чином, відповідно до вище перелічених статей вважаю за необхідне при винесенні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1, визначити розмір застави у розмірі 20 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а саме в сумі 38420 гривень, яку вона має право у будь - який момент внести на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, після чого вона може бути звільнена з-під варти та на неї можуть бути покладені обов'язки, перелічені в ст. 194 КПК України і буде вважатися таким, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Але у випадку невиконання вище перелічених обов'язків, застава може бути звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України й використана у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України

На підставі викладеного, керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193,194, 196, 197, 205, 314-316 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні у відношенні ОСОБА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 ч. 2 КК України, у відкритому судовому засіданні на 12 годину 11 лютого 2019 року у залі Дзержинського районного суду м. Харкова за адресою: пр.т Перемоги, 52-В м. Харків.

Судовий розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово

Про час, дату та місце судового розгляду повідомити учасників судового провадження.

На час судового провадження, обрати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі « Харківська установа виконання покарань (№27) », строком до 21 години 30 хвилин 01 квітня 2019 року.

Визначити суму застави у розмірі 38420 грн., яку можливо внести на депозитний рахунок - р/рахунок: 37318098006674, отримувач коштів: ТУ ДСА України у Харківській області, банк отримувача: Державна казначейська служба України, МФО банку отримувача: 820172, код банку отримувача: 26281249, призначення платежу: застава, справа №638/811/19, підозрюваний (прізв., ініціали) платник (прізв., ініціали).

Обвинувачена або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_1, з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, на підставі частини 5 статті 194 КПК України покласти на ОСОБА_1, наступні обов'язки :

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, який буде встановлено та в якому вона проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання прокурору Харківської місцевої прокуратури № 1 Бунецькому О.О., який здійснює процесуальне керівництво свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в України.

Визначити 2-місячний термін дії обов'язків, покладених судом у разі внесення застави, з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави.

Роз'яснити обвинуваченої, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави має бути наданий уповноваженій службовій особі слідчого ізолятору.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, яка не може тривати більше одного робочого дня, уповноважена службова особа слідчого ізолятору негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово суддю Дзержинського райсуду м. Харкова, прокурора Харківської місцевої прокуратури №1.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачена вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Роз'яснити обвинуваченої, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо обвинувачена, будучи належним чином повідомлена, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала надрукована в нарадчої кімнаті в одному примірнику.

Суддя І.В.Семіряд