Вирок № 79565303, 01.02.2019, Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 640/1763/19

н/п 1-кп/640/577/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.02.2019 Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді - Губської Я.В.

при секретарі - Балан Т.В.

за участю прокурора - Захарової А.О.

обвинуваченого - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 09.01.2019 року за № 12019220490000098 відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, в силу ст. 89 КК України не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1

У вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.1 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в :

08 січня 2019 року приблизно о 12 годині 53 хвилин, ОСОБА_1, знаходячись у приміщенні магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», розташованому за адресою: АДРЕСА_2 де здійснює свою підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_2, маючи прямий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та свідомо бажаючи їх настання, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно, шляхом вільного доступу, взяв з торгової полиці вказаного магазину одну упаковку кави "100% натуральна кава розчинна сублімована Jacobs Monarch" (ек. пак. 300 г + 100 г) 400 г, вартістю, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №110/19 від 15.01.2019 - 321 гривню 50 копійок, яку сховав собі під куртку темного кольору, в котру він був одягнений, після чого, діючи в продовження свого раніше виниклого умислу, спрямованого на таємне викрадення чужого майна, не маючи наміру сплачувати кошти за вказаний товар, пройшов повз касову зону, не сплативши кошти за майно, рухаючись в бік до виходу з приміщення магазину, тим самим намагаючись таємно викрасти вказаний товар та виконавши всі дії, які вважав за необхідне для доведення злочину до кінця, однак злочин не було закінчено з причин, що не залежали від його волі, оскільки ОСОБА_1 був зупинений співробітниками магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2» біля виходу з магазину із викраденим майном. Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_1 міг спричинити потерпілому ФОП ОСОБА_2 матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Таким чином, своїми умисними протиправними діями ОСОБА_1, вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, тобто закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка)

Допитаний у судовому засіданні у якості обвинуваченого ОСОБА_1 свою провину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, розкаявся та дав суду свідчення про обставини скоєння злочину, як про це викладено в обвинувальному акті. В скоєному щиро розкаюється, просить строго його не наказувати та врахувати те, що він зробив для себе висновки, товар повернутий потерпілому, є інвалідом 2 групи, отримує допомогу у вигляді 1500 грн. та може сплатити штраф за скоєне.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування злочинів при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, роз'яснивши їй положення ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченого ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які нікім не оспорюються та розглядає справу на підставі ч.3 ст. 349 КПК України. Обвинувачений вірно розуміє зміст обставин справи і у суду немає сумнівів в добровільності та істинності його позиції.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 доказана повністю та його дії за ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 185 КК України кваліфіковані правильно, тобто закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка)

Згідно ст. 65 КК України, особі, що вчинила злочин, призначається покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує характер, ступінь тяжкості та суспільної небезпеки скоєного, розмір заподіяної шкоди, повернення майна потерпілому та відсутність претензій потерпілого до обвинуваченого, пом'якшуючі покарання обставини, дані про особу обвинуваченого та стан його здоров*я.

Вивченням особи ОСОБА_1 встановлено, що той в силу ст. 89 КК України не судимий, зареєстрований в м. Харкові, не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, є інвалідом 2 групи.

Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_1 є щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_1 не встановлено.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому в межах пред*явленого обвинувачення, суд враховуючі всі обставини, встановлені судом, та вважає за необхідне обрати йому покарання в межах санкцій статті, інкримінованої йому, а саме у вигляді штрафу на користь держави.

При цьому, суд приходить до висновку, що даний вид покарання є достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження нових злочинів, та реальний до виконання обвинуваченим.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд -

Ухвалив :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання за ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 185 КК України - у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

Речові докази по справі, передані потерпілому на зберігання - залишити у його користуванні.

Речові докази (диск з відеозаписом) - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий Я.В.Губська