Рішення № 79565173, 01.02.2019, Нетішинський міський суд Хмельницької області

Провадження № 2/679/107/2019

Справа № 679/1690/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

01 лютого 2019 року м. Нетішин

Нетішинський міський суд Хмельницької області в складі:

судді Гавриленко О.М.,

секретар судового засіданні ОСОБА_1,

номер справи 679/1690/18,

учасники справи:

позивач ОСОБА_2 товариство комерційний банк «Приват Банк»,

відповідач ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нетішин за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2018 року ОСОБА_2 товариство комерційний банк «Приват Банк» (надалі АТ КБ «Приват Банк») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову посилається на те, що відповідно до укладеної Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт б/н від 27 грудня 2016 року ОСОБА_3 отримав кредит у сумі 5792 гривні 43 копійки у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана Генеральна угода разом з запропонованими АТ КБ «ПриватБанк» Умовами та правилами, Тарифами складають між ним та банком кредитний договір. При укладенні даного договору сторони керувалися ч. 1 ст. 634 ЦК України.

ОСОБА_3 не виконував належним чином умови зобов‘язання, кредит не погашав, відсотки не сплачував, чим порушив права кредитора. Внаслідок цього станом на 13 листопада 2018 року заборгованість за кредитом склала 10425 гривень 90 копійок, з яких: по кредиту – 4949 гривень 20 копійок, по процентам за користування кредитом – 1958 гривень 55 копійок, заборгованість за пенею та комісією за користування кредитом – 3365 гривень 32 копійки, штраф відповідно до п. 2.2 Генеральної угоди – 152 гривні 83 копійки. За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача вказану суму заборгованості та судові витрати в розмірі 1762 грн.

У строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою судді Нетішинського міського суду Хмельницької області від 17 грудня 2018 року вказана позовна заява була прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

Будь-які інші процесуальні дії у справі не проводилися.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, але в позовній заяві просив розгляд справи проводити у його відсутності, зазначивши, що не заперечує проти проведення заочного розгляду справи.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання повторно не з’явився та не подав відзив, а тому суд, враховуючи думку представника позивача, який не заперечує проти заочного розгляду справи, постановив ухвалу про заочний розгляд справи з дотриманням вимог, встановлених ст. 281 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України).

Суд, встановивши фактичні обставини справи, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню зважаючи на таке.

Суд установив, що 27 грудня 2016 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір б/н, який складається з Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт, Умов та правил надання банківських послуг та Тарифів банку. Відповідач підтвердив свою згоду на укладення такого договору, поставивши підпис у Генеральній угоді. Згідно умов кредитного договору, ОСОБА_3 отримав кредит у сумі 5792 гривні 45 копійок на строк 36 місяці з 27 грудня 2016 року по 31 грудня 2019 року у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом (арк. спр. 6).

Таким чином, між сторонами склались кредитні правовідносини, які регулюються параграфом 2 (кредит) глави 71 Цивільного кодексу України.

Згідно із ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Таким чином, кредитодавець взяті на себе зобов'язання за спірним кредитним договором виконав та надав грошові кошти відповідачу у вигляді кредитного ліміту на кредитну картку. Тобто виконав зі своєї сторони умови договору, у відповідності до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України.

Проте, згідно наявного у справі розрахунку заборгованості, який у суду не викликає сумнівів, відповідач ухиляється від виконання кредитних зобов’язань і його заборгованість по кредиту та іншим зобов’язанням станом на 13 листопада 2018 року склала 10425 гривень 90 копійок, з яких: по кредиту – 4949 гривень 20 копійок, по процентам за користування кредитом – 1958 гривень 55 копійок, заборгованість за пенею та комісією за користування кредитом – 3365 гривень 32 копійки, штраф відповідно до п. 2.2 Генеральної угоди – 152 гривні 83 копійки.

Розрахунок є належним доказом розміру заборгованості, що виникла в зв'язку з невиконанням зобов'язань за кредитним договором, оскільки відповідачем такий розрахунок не оспорений, хоча останній мав таку можливість.

Відтак, враховуючи, що відповідач взятих на себе кредитних зобов'язань в строки передбачені договором кредиту належним чином не виконав, суд прийшов переконання, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором кредиту, сплати процентів та пені через несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобов'язань є обґрунтованими.

Суд приймає аргументи позивача, що наведені останнім як на підстави для стягнення заборгованості, яка виникла за кредитним договором, адже такі стверджуються належними і допустимими доказами.

Водночас, суд не вбачає підстав для стягнення з ОСОБА_3 штрафу в сумі 152 гривні 83 копійки, з огляду на наступне.

Відповідно до п.п.2.2 Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт від 27 грудня 2016 року, при порушенні позичальником строків погашення заборгованості більше ніж на 31 день за зобов’язаннями, строк яких настав, сторони домовилися, що строк повернення кредиту рахується 32 день з моменту виникнення порушення. Заборгованість по кредиту, починаючи з 32 дня порушення, рахується простроченою і позичальник сплачує банку штраф у розмірі 152 гривні 83 копійки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

За положеннями ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Генеральною угодою про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт від 27 грудня 2016 року, а саме п. 2.8 передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності при порушенні позичальником зобов’язань по погашенню кредиту, розмір якої зазначений в Умовах і правилах за кожен день прострочки.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року № 6-2003цс15, яка відповідно до ст. 360-7 ЦПК України має враховуватися судами при застосуванні таких норм права.

Враховуючи наведене вище, суд прийшов переконання, що порушене право позивача, підлягає захисту, шляхом задоволення позову частково.

Разом із тим, суд застосовує спеціальні норми ст.ст. 549, 1054 Цивільного кодексу України, які регулюють спірні правовідносини та на які вірно посилався позивач АТ КБ «Приват Банк» у поданому позові.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд у відповідності до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 1736 гривень 10 копійок судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, р/р 29092829003111) заборгованість за кредитним договором № б/н від 27 грудня 2016 року, яка виникла станом на 13 листопада 2018 року, в розмірі 10273 гривні 07 копійок та судовий збір в розмірі 1736 гривень 10 копійок, всього 12009 (дванадцять тисяч дев’ять) гривень 17 копійок.

В задоволенні позову Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_3 про стягнення штрафу в сумі 152 гривні 83 копійки – відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Нетішинським міським судом Хмельницької області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду або через Нетішинський міський суд Хмельницької області (відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень ЦПК в редакції Закону №2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року) протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач ОСОБА_2 товариство комерційний банк «Приват Банк», місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570.

Відповідач ОСОБА_3, місце проживання: 30100, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1.

Повне судове рішення складено 01 лютого 2019 року.

Суддя О.М. Гавриленко