Ухвала суду № 79562475, 31.01.2019, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 31.01.2019 Справа № 554/6101/17

Провадження № 6/554/57/2019

УХВАЛА

Іменем України

31 січня 2019 року м. Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді - Материнко М.О.

при секретарі - Кучеренко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві подання головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Полтави Головного територіального управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження боржника у виконавчому провадженні АСВП № 56494487 ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України, -

в с т а н о в и в:

Державний виконавець Шевченківського ВДВС м. Полтави ГТУЮ у Полтавській області звернувся до суду із поданням про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України.

На виконанні у Шевченківському ВДВС м. Полтави ГТУЮ у Полтавській області перебуває виконавче провадження № 56494487 з виконання виконавчого листа № 554/6101/17 виданого 16.05.2018 року.

За вказаним виконавчим документом боржником є ОСОБА_2.

Виконавче провадження відкрито 31.05.2018 р.

Постановою державного виконавця від 31.05.2018 р. накладено арешт на майно боржника.

Згідно з Актом державного виконавця за адресою зареєстрованого місця проживання боржника - АДРЕСА_1 - однак доступ до квартири надано не було.

Виконавцем встановлено, що зареєстрованого майна, а також доходу за боржником не виявлено. На адресу боржника надсилалися виклики про явку до виконавця для надання пояснень щодо причин невиконання рішення суду, однак боржник не з’явився.

На запит державного виконавця Державною прикордонною службою України листом від 05.10.2018 року повідомлено про те, що ОСОБА_2 державний кордон не перетинав.

Рішення на сьогодні боржником не виконано.

Дослідивши матеріали подання, суд приходить до висновку, що подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Заборона виїзду за кордон є одним з найсуворіших заходів, що сприяє примусовому виконанню судових рішень, так як пов'язаний з обмеженням конституційного права людини на вільне пересування та вибір місця проживання.

Закон України від 21.01.1994 року «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» (з подальшими змінами) регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.

Зазначеним Законом не передбачено за ухвалою суду тимчасове обмеження виїзду за кордон боржника до виконання рішення суду.

Так, відповідно до п.2 ч.1 ст.6 цього Закону, громадянинові України у випадку, якщо діють неврегульовані договірні зобов'язання, то до виконання зобов'язань або розв'язання спору може бути відмовлено у видачі паспорта для виїзду за кордон.

Згідно з ч.2, .ч. 4 ст.6 Закону «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», громадянину України, який має паспорт, у випадках, передбачених п.п.1-9 ч.1 цієї статті, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон або у вказаних випадках паспорт може бути тимчасово затримано чи вилучено. Таким чином, за наявності підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон, до громадянина в залежності від наявності чи відсутності паспорта для виїзду за кордон застосовується: відмова у видачі паспорта; відмова у виїзді за кордон; тимчасове затримання чи вилучення паспорта для виїзду за кордон.

Відповідно до ст. 18 Закону державний виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчинити виконавчі дії.

Пунктом 19 ч. 2 ст. 18 Закону передбачено, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника – фізичної особи за межі України до виконання зобов’язань за рішенням.

Таким чином, доведенню підлягає факт ухилення боржника від виконання покладених на нього зобов’язань.

Матеріалами подання не доведено, що боржник обізнаний щодо відкритого відносно нього виконавчого провадження, що униможливлює стверджувати про умисне ухилення від виконання. Так само, як і не доведено, що боржником отримувались виклики державного виконавця, однак останній умисно не виконує їх.

Таким чином, подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_2 є безпідставним.

На підставі викладеного, керуючись ст. 441 ЦПК України, суддя -

у х в а л и в:

У задоволенні подання головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Полтави Головного територіального управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження боржника у виконавчому провадженні АСВП № 56494487 ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1) у праві виїзду за межі України - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної після закінчення строку на її оскарження.

Суддя М.О.Материнко