Ухвала суду № 79557303, 28.01.2019, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/739/19

Провадження № 1-кс/359/255/2019

У Х В А Л А

Іменем України

25 січня 2019 року слідчий суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Яковлєва Л.В., при секретарі Івченко В.І., за участю прокурора Томчай Р.В., затриманого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2, перекладача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду з технічною фіксацією клопотання прокурора Бориспільської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_4 про застосування тимчасового арешту відносно -

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина ОСОБА_5 Федерації, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, одруженого, не працюючого, не має на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей, непрацездатних осіб, раніше не судимого, ІНФОРМАЦІЯ_3, не інвалід, не депутат, закордонний паспорт громадянина ОСОБА_5 Федерації №712120113 (05.10.2010 – 05.10.2020), посвідка на тимчасове проживання № 800013728, зареєстрований за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_4, фактично проживає за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_5, -

в с т а н о в и в :

25 січня 2019 року прокурор Бориспільської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_4 звернувся до суду з даним клопотанням відносно ОСОБА_1, затриманого працівниками ОКПП "Київ" ДПС України.

Так, згідно клопотання, 24.01.2019 об 02 год. 30 хв. під час оформлення пасажирів рейсу №7663 сполученням «Київ-Хургада» працівниками Окремого контрольно-пропускного пункту «Київ» Державної прикордонної служби України виявлено та затримано громадянина ОСОБА_5 Федерації ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, відносно якого відбулось спрацювання бази даних «Інтерпол» зі статусом «Розшук» як особи, що перебуває у міжнародному розшуку із характером завдання затримання та арешт.

Вказана особа значиться в міжнародному розшуку з метою арешту та подальшої екстрадиції до Російської Федерації для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти власності.

Відповідно до вимог КПК України, працівниками ОКПП «Київ» відносно громадянина ОСОБА_5 Федерації ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, складено протокол затримання особи в порядку ст. 208 КПК України, як особи підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), яка перебуває у міжнародному розшуку.

Так, старшим слідчим по особливо важливим справам слідчого управління УМВС Росії по Тюменській області 11 серпня 2011 року винесено постанову про порушення кримінальної справи і прийнято її до провадження за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 159 КК Російської Федерації.

Згодом, а саме 20 лютого 2012 року в рамках вищевказаної кримінальної справи винесено постанову про притягнення в якості обвинуваченого ОСОБА_1, у зв’язку із вчиненням злочинів, передбачених ч. 3, 4 ст. 159 КК Російської Федерації.

Окрім того, 05 березня 2012 року суддею Центрального районного суду м. Тюмень винесено постанову, якою клопотання старшого слідчого по особливо важливим справам слідчого управління УМВС Росії по Тюменській області задоволено та обрано обвинуваченому ОСОБА_1 міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на два місяці.

Постановою оперуповноваженого по місті Тюмень від 05 березня 2012 року громадянина ОСОБА_5 Федерації ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 оголошено в міжнародний розшук. Такий розшук оголошено на території країн-учасників Інтерполу Турції та Єгипту.

Відповідно до інформації компетентних органів Російської Федерації ОСОБА_1, розшукується за вчинення злочинів, передбачених ч. 3, 4 ст. 159 КК РФ (шахрайство, вчинене особою з використанням свого службового становища у великому та особливо великих розмірах), в порівнянні з законодавством України про кримінальну відповідальність, відповідає ч. 4, 5 ст. 191 КК України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем вчинене у великих та особливо великих розмірах) які є особливо тяжкими злочинами, максимальний строк покарання за які передбачено у вигляді до 12 років позбавлення волі, а тому являються екстрадиційними.

Строк давності притягнення громадянина ОСОБА_5 Федерації ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення ним злочинних діянь, відповідно ст. 49 КК України, не закінчився.

У цьому зв’язку, прокурор просив у клопотанні застосувати до затриманої особи тимчасовий арешт строком на 40 діб з утриманням останнього в ДУ «Київський слідчий ізолятор».

Під час розгляду даного клопотання в судовому засіданні ОСОБА_1, в присутності перекладача та адвоката, зробив заяву про якнайшвидшу його екстрадицію до Російської Федерації та відмову від будь-яких формальностей та процедур, визначених КПК України та законодавством України, пов’язаних з екстрадиційною перевіркою, зважаючи на його притягнення на території Російської Федерації до кримінальної відповідальності та подав відповідну згоду на його екстрадицію. Письмовий текст заяви долучено до матеріалів клопотання.

Зважаючи на таку заяву затриманого, захисник просив її задовольнити, оскільки такі дії є добровільними, та застосувати до ОСОБА_1 інший запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, в порядку ст. 585 КПК України, у зв’язку з необхідністю екстрадиції останнього.

В судовому засіданні прокурор усно змінив своє клопотання та підтримав клопотання захисника, просив затвердити заяву ОСОБА_1 щодо застосувати екстрадиційного арешту терміном на 60 діб, зважаючи на положення КПК України щодо прискореної процедури екстрадиції зважаючи на заяву затриманого з цього приводу.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1, ознайомившись із здійсненою ним заявою про екстрадицію, думку захисника та прокурора, дослідивши матеріали клопотання та додатково подані в судовому засіданні прокурором та захисником документи, слідчий суддя приходить висновку, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а його позиція врахуванню при прийнятті рішення щодо екстрадиційного арешту.

Слідчий суддя при винесенні ухвали враховує положення ч. 2 ст. 29 Конституції України, згідно якої, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою не інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановленим законом.

Вимогами ст. 583 Кримінального процесуального кодексу України передбачається, що до затриманої особи, яка вчинила злочин за межами України, застосовується тимчасовий арешт до сорока діб або інший встановлений відповідним міжнародним договором України строк до надходження запиту про її видачу. Прокурор звертається до слідчого судді, у межах територіальної юрисдикції якого здійснено затримання, із клопотанням про застосування тимчасового арешту.

В той же час, слідчим суддею враховано, що працівниками ДПС України та прокурором затриманому належним чином роз’яснено положення ст. 583 КПК України, в протоколі затримання в порядку ст. 208 КПК України, міститься відмітка про роз’яснення розшукуваній особі права на надання згоди на видачу (екстрадицію) для застосування процедури видачі (екстрадиції) у спрощеному порядку, а також права на відмову від застосування спеціального правила щодо меж кримінальної відповідальності у разі надання згоди на її видачу (екстрадицію) (ч.4 ст. 583 КПК України).

На стадії затримання та роз’яснення вищевказаних прав ОСОБА_1 не надавав своєї згоди на видачу (екстрадицію) для застосування процедури видачі (екстрадиції) у спрощеному порядку, а також права на відмову від застосування спеціального правила щодо меж кримінальної відповідальності у разі надання згоди на її видачу (екстрадицію), про що зазначено у протоколі затримання особи від 24 січня 2019 року.

Однак, в ході судового розгляду зазначеного клопотання, затримана особа надала згоду на видачу (екстрадицію) для застосування процедури видачі (екстрадиції) у спрощеному порядку, письмовий текст якої долучено до матеріалів. При цьому слідчий суддя пересвідчився, що зазначена заява є добровільною, вчинена ним власноручно, без будь-якого примусу чи тиску, та подана з метою прискорення процедури видачі (екстрадиції) ОСОБА_1 до запитуваної країни – Російської Федерації. Затриманий добровільно не бажає скористатися правами спеціального правила щодо меж кримінальної відповідальності, і він усвідомлює правові наслідки такої згоди (відмови), які роз’яснено останньому судом.

Зважаючи на викладене слідчий суддя вважає таку згоду затриманого на його видачу (екстрадицію) та відмову від застосування відносно нього спеціального правила щодо меж кримінальної відповідальності, - вмотивованою та такою, що відповідає волевиявленню ОСОБА_1, а тому підлягає затвердженню.

У цьому зв’язку ОСОБА_1 підлягає екстрадиції (видачі) уповноваженими органами держави Україна запитуючій стороні, в порядку, передбаченому ст. 588 КПК України.

Зважаючи на положення даної статті та максимального строку процедури видачі у спрощеному порядку, який не може становити більше 30 діб, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 відповідний екстрадиційний арешт на зазначений строк – 30 діб.

При цьому слідчим суддею не встановлено підстав для застосування більшого строку такого арешту, зважаючи на наявність відповідної згоди затриманого на його видачу (екстрадицію) в спрощеному порядку.

У зв’язку з наведеним, клопотання прокурора про пролонгацію даного терміну до 60 діб є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

З цього приводу, слідчий суддя також вважає, що строк утримання під вартою, у зв’язку із застосуванням екстрадиційного арешту ОСОБА_1 слід рахувати з моменту його затримання, тобто з 02-30 год. 22 лютого 2019 року.

Крім встановлених вище обставин, слідчим суддею також перевірено наявність відповідних документів, визначених п. 2 ч. 4 ст. 583 КПК України, а саме: протокол затримання особи від 24 січня 2019 року за участю понятих, перекладача та його захисника адвоката ОСОБА_2; документи, що містять дані про вчинення особою злочину на території Російської Федерації та обрання щодо нього запобіжного заходу компетентним органом іноземної держави (зазначені вище за текстом) складені мовою оригіналу; документи, що посвідчують особу – оригінал закордонний паспорт громадянина ОСОБА_5 Федерації №712120113 (05.10.2010 – 05.10.2020), посвідка на тимчасове проживання № 800013728.

Відповідно Постанови Пленуму Верховного Суду України №16 від 08.10.2004 року «Про деякі питання застосування законодавства, яке регулює порядок і строки затримання (арешту) осіб при вирішенні питань, пов'язаних з екстрадицією» при вирішенні питання про тимчасовий арешт особи з метою її видачі іноземній державі, суд повинен перевірити наявність запиту та відповідних документів, визначених договором, на підставі яких вирішується питання про екстрадицію, а також відсутність обставин, що перешкоджають видачі або передачі.

Таким чином, слідчим суддею встановлено наявність всіх необхідних документів, які б підтверджували особу затриманого; причетність останнього до вчинення ним кримінальних правопорушень, за які передбачена відповідальність більше 10 років ув’язнення; наявність постанови на затримання ОСОБА_1 та обрання міри запобіжного заходу у вигляді арешту під вартою терміном 2 місяці, відраховувати вказаний строк з моменту затримання обвинуваченого.

Так, 05 березня 2012 року Центральним районним судом м. Тюмень видано судове рішення про затримання ОСОБА_1.

Згідно індивідуальної картки із бази даних Інтерпол, 05 березня 2012 року Районним судом у м. Тюмень видано європейський ордер на арешт ОСОБА_1 без номера.

Відповідно інформації компетентних органів Російської Федерації ОСОБА_1, розшукується за вчинення злочинів, передбачених ч. 3, 4 ст. 159 КК РФ (шахрайство, вчинене особою з використанням свого службового становища у великому та особливо великих розмірах), в порівнянні з законодавством України про кримінальну відповідальність, відповідає ч. 4, 5 ст. 191 КК України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем вчинене у великих та особливо великих розмірах) які є особливо тяжкими злочинами, максимальний строк покарання за які передбачено у вигляді до 12 років позбавлення волі, а тому являються екстрадиційними.

Строк давності притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення ним злочинних діянь, відповідно ст. 49 КК України, не закінчився.

З урахуванням викладеного та зважаючи на згоду затриманого на його видачу, до останнього слід застосувати спрощену процедуру екстрадиції, і з цією метою слід до нього застосувати екстрадиційний арешт, термін якого не може перевищувати 30 діб з моменту затримання, з урахуванням встановлених обставин та викладеного вище та положень ст. 584 КПК України.

При прийнятті рішення про екстрадиційний арешт, слідчий суддя зобов’язаний розглянути питання обрання щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу, не пов’язаного з триманням останнього під вартою, зважаючи на те, що останній є одруженим, має посвідку на тимчасове проживання в Україні, постійне місце проживання в м. Києві.

Зважаючи на зазначене та вимоги ст. 585 КПК України, слідчий суддя вважає, що при застосуванні до затриманого екстрадиційного арешту, можливо застосувати також положення ст. 182 КПК України та визначити альтернативний запобіжний захід для забезпечення видачі ОСОБА_1 у вигляді застави в розмірі, що відповідає тяжкості правопорушення, за вчинення якого останнього може бути притягнуто до відповідальності (понад 10 років ув’язнення), що згідно ст.12 КК України, свідчить про те, що вказане кримінальне правопорушення є особливо тяжким.

В разі внесення ним чи в інтересах останнього відповідного розміру застави, затриманому слід визначити відповідні обов’язки, дотримання яких є беззаперечною умовою такого запобіжного заходу та умови і мету його застосування.

При вирішенні питань, пов’язаних з дотриманням прав затриманої особи, в судовому засіданні слідчим суддею встановлено та перевірено можливість спілкуватися затриманого на російській мові, забезпечено участь перекладача з української на російську мову. Зазначене підтверджується і самим затриманим в ході судового розгляду клопотання.

Також, у слідчого судді відсутні сумніви щодо відповідності доданих до клопотання копій документів, їх оригіналам, а також щодо їх надходження до Бориспільської місцевої прокуратури, оскільки останні містять відповідний переклад та засвідчені печатками Укрбюро Інтерполу.

При вирішенні питання про застосування тимчасового арешту та екстрадиції, зважаючи на подану затриманим заяву про відмову від права на спеціальні правила щодо меж кримінальної відповідальності, суд не вивчає питання його винуватості, наявності відповідних доказів, а лише перевіряє наявність відповідних документів органів досудового розслідування (слідства) іноземних держав (компетентних органів), які підтверджують факт підозри або обвинувачення у вчиненні злочину, а також перебування такої особу у розшуку, і наявність підстав для її затримання на підставі рішення компетентного органу для затримання останньої та подальшої екстрадиції.

На підставі вищевикладеного, суддя вважає за необхідне і достатнє для дотримання балансу інтересів фізичної особи (затриманого) та держави, з урахуванням заяви ОСОБА_1 на спрощену процедуру та видачу (екстрадицію) останнього, на підставі ст.584 КПК України застосувати до нього екстрадиційний арешт строком на 30 діб з моменту його затримання тимчасовий арешт з визначенням відповідного тяжкості злочинів, за які він розшукується, розміру застави та встановленням відповідних обов’язків в разі внесення такої застави у встановленому законодавством України порядку.

Строк екстрадиційного арешту слід рахувати з моменту фактичного його затримання, тобто з 02 год. 30 хв. 24 січня 2019 року.

Слідчий суддя, також наголошує на положеннях частин 8 та 11 ст. 588 КПК України, які регламентують обмежені строки виконання ухвали слідчого судді про екстрадицію особи (в даному випадку ОСОБА_1В.), оскільки заява останнього про відповідну згоду на видачу подана ним саме з метою якнайшвидшої екстрадиції останнього до Російської Федерації, а тому звертає увагу компетентних органів держави України на дотримання цих положень та своєчасність виконання останніми.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 182, 376, 582-585 КПК України, слідчий суддя -

у х в а л и в:

Клопотання прокурора Бориспільської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_4, - задовольнити частково.

Затвердити згоду ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на видачу (екстрадицію), відмови від застосуванням спеціального правила щодо меж кримінальної відповідальності та застосування екстрадиційного арешту.

Застосувати до громадянина ОСОБА_5 Федерації ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, екстрадиційний арешт на 30 (тридцять) діб.

Строк екстрадиційного арешту рахувати з моменту затримання громадянина ОСОБА_5 Федерації ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто з 02 год. 30 хв. 24 січня 2019 року.

Ухвала слідчого судді щодо застосування екстрадиційного арешту діє до 02 год. 30 хв. 22 лютого 2019 року включно.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина ОСОБА_5 Федерації, утримувати в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Визначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, заставу в розмірі 120 (сто двадцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 230 520 (двісті тридцять тисяч п’ятсот двадцять) гривень 00 (нуль) копійок.

Сума застави протягом дії ухвали може бути внесена у національній грошовій одиниці як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: (Отримувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області; код отримувача (ЄДРПОУ) 26268119; р/р №37312095018661; МФО 820172; Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ; призначення платежу: застава за …(ПІБ, дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду) … від … (дата ухвали).. по справі № …, кримінальне провадження № ….., внесені (ПІБ особи, що вносить заставу) згідно квитанції від (дата та № квитанції).

В разі внесення застави, покласти на затриманого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступні обов'язки: прибувати до визначеної службової особи - прокурора або слідчого судді (суду), посадової особи, яка здійснює екстрадицію, із визначеною періодичністю та за першою вимогою; не відлучатися за межі України без дозволу слідчого судді (суду) чи прокурора, особи, яка здійснює екстрадицію, повідомивши дійсне місце свого проживання на території України та не залишати його до здійснення екстрадиції; повідомляти прокурора чи орган, який здійснює екстрадицію, про необхідність зміни свого місця проживання.

У разі внесення застави затриманий зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу.

Роз'яснити затриманому, що у разі внесення застави у визначеному розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув’язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув’язнення має негайно видати розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора Бориспільської місцевої прокуратури та Бориспільський міськрайонний суд Київської області.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається затриманому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

Строк дії обов’язків, в разі внесення застави, встановити для ОСОБА_1 терміном до 02 год. 30 хв. 22 лютого 2019 року та діють з моменту звільнення його з-під варти.

Копія ухвали слідчого судді підлягає перекладу та врученню затриманомуна мову, якою останній володіє вільно.

Копію ухвали слідчого судді невідкладно направити уповноваженому (центральному) органу України через Бориспільську місцеву прокуратуру Київської області разом з копією письмової заяви особи на її видачу (екстрадицію).

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 (п’яти) днів з дня її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку ОСОБА_1, його захисником чи законним представником, прокурором, зважаючи на визначення розміру застави при застуванні екстрадиційного арешту.

Повний текст ухвали слідчого судді виготовлено 28 січня 2019 року.

Слідчий суддя Л.В. Яковлєва