Рішення № 79555434, 31.01.2019, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

31.01.2019

ЄУН 337/5809/18

2-о/337/24/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2019 року Хортицький районний суд міста Запоріжжя

у складі: головуючого судді – Нещеретної Л.М.

при секретарі – Шварцер Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: Хортицький районний у місті Запоріжжі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, про встановлення факту родинних відносин, -

В С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною заявою, в якій зазначив, що 04 січня 2016 року помер ОСОБА_2, який відповідно до заповіту, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_3 22.10.2015 року, на випадок своєї смерті заповів заявнику все належне йому майно. Спадкову масу складає будинок 20 по вул. Квітковій в с. Волинське, Запорізького району Запорізької області, який ОСОБА_2 успадкував після смерті своєї матері ОСОБА_4, але при житті не оформив свої спадкові права.

За заявою ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_2 відкрито спадкову справу. Однак реалізувати свої спадкові права він не має можливості внаслідок відсутності свідоцтва про смерть ОСОБА_4, на ім’я якої зареєстровано право власності на спадкове майно, у зв’язку з тим, що реєстрація факту смерті ОСОБА_4 в актовому записі була проведена як «невідомої особи».

З заявою про внесення змін в актовий запис цивільного стану про смерть ОСОБА_4, а саме зазначення замість «невідомої особи» даних ОСОБА_4 та видачі йому свідоцтва про смерть, ОСОБА_1 звернувся до Хортицького районного у місті Запоріжжі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.

Висновком № 121/17.6-05.06-87 Хортицького районного у місті Запоріжжі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області заявнику було відмовлено у внесенні змін до актового запису цивільного стану про смерть, а саме зазначення замість невідомої особи – даних ОСОБА_4, з підстав не підтвердження родинного зв’язку померлої з заповідачем ОСОБА_2, та рекомендовано звернутися до суду з заявою про встановлення факту родинних відносин між ними.

Підстави для оскарження висновку в порядку адміністративного судочинства відсутні, так як відповідно до частини другої статті 22 Закону «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться за заявою, зокрема, спадкоємця померлого. ОСОБА_1 є спадкоємцем померлого. Однак, у зв’язку з тим, що актові записи ОСОБА_2 та ОСОБА_4 містять різницю в написанні прізвища заповідача та його матері, орган реєстрації актів цивільного стану позбавлений можливості, на підставі наявних документів, встановити родинний зв’язок між ними, і як наслідок – визначити право заявника, як спадкоємця померлого, на внесення змін в актовий запис його матері.

Так як, і заповідач і його мати ОСОБА_4 на теперішній час померлі, вирішити питання щодо внесення змін в актові записи, в яких містяться помилки щодо написання прізвища, окрім звернення до суду, немає жодних юридичних підстав.

Заявник просить встановити факт родинних відносин спадкоємця ОСОБА_2 і його матері ОСОБА_4, враховуючи, що встановлення факту родинних відносин є підставою для внесення змін в актовий запис про смерть особи, та безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника, а саме створює умови для реалізації права на спадщину, при цьому не є підставою для спадкування.

У судове засідання сторони не з’явились, про місце, день та час слухання справи були повідомлені своєчасно та належним чином, позивач надав суду заяву про розгляд справи без його участі.

Від представника Хортицького районного у місті Запоріжжі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області надійшла письмова заява про розгляд справи у його відсутності.

Виходячи з наведених обставин, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України – без фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У відповідності із вимогами ч.3 ст.294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами, у випадку, якщо існує невідповідність у документах, або фактах, які мають юридичне значення.

Відповідно до п. 1, 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника, при умові, що встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Верховний суд в постанові від 07.11.2018 у справі № 336/709/18-ц звернув увагу на те, що згідно з пунктами 2, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» - якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.

ВС зазначив, що спадкові права є майновим об'єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку. Таким чином, відсутність спору про право, про що свідчить можливість заявника в подальшому звернутися до нотаріуса за оформленням свідоцтва про право на спадщину, – є підставою для розгляду заяви про встановлення фактів в порядку окремого провадження.

Відповідно до Листа Верховного Суду України від 01.01.2012 «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», - «факт родинних відносин між фізичними особами встановлюється у судовому порядку, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника: право на спадщину, право на пенсію у зв'язку із втратою годувальника, одержання компенсації тощо.

Сторонами у справах окремого провадження є заявники, заінтересовані особи, які є спеціальними суб'єктами цього виду провадження. При визначенні кола заінтересованих осіб у встановленні факту слід враховувати їх юридичний інтерес, а саме, зокрема, тоді, коли факти, що підлягають встановленню, можуть вплинути на їх права та обов'язки.

Заявниками у справі про встановлення факту родинних відносин можуть бути:

- спадкоємці померлої особи, які мають право на спадщину як за законом, так і за заповітом і для яких у зв'язку із встановленням факту родинних відносин мають настати певні юридичні наслідки;

- інші особи, якщо встановлення такого факту тягне виникнення юридичних наслідків для цих осіб».

З аналізу вищезазначених норм права, та норм гл. 6 розділу 4 ЦПК України, вбачається, що коло заявників, які наділені правом звернення до суду з заявою про встановлення юридичного факту, законом не обмежується, а визначається загальними приписами ст. 4 ЦПК України, за умови впливу факту, що підлягає встановленню, на їх права та обов'язки та породження для заявника внаслідок їх встановлення юридичних наслідків, що узгоджується з приписами ч. 9, 10 ст. 10 ЦПК України.

За умови відсутності спору про право, справи даної категорії розглядаються в порядку окремого провадження.

Відповідно ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ч. 1 ст.76 ЦПК України, передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Як вбачається з положень ч. 1ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З матеріалів справи вбачається, що:

Відповідно до заповіту, посвідченого 22.10.2015 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_3 за реєстровим номером 4503, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на випадок своєї смерті заповів все своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що йому буде належати на час смерті і на що він за законом матиме право, ОСОБА_1

04 січня 2016 року ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим 08 січня 2016 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Запорізького районного управління юстиції у Запорізькій області, серія 1-ЖС № 346466, актовий запис №37.

Після його смерті відкрилась спадщина, спадкову масу складає будинок № 20 по вул. Квітковій в с. Долинське Запорізького району Запорізької області, який ОСОБА_2 успадкував після смерті своєї матері ОСОБА_4, але не оформив своє право власності на спадкове майно.

Виконуючи вимоги ст. 1268 ЦК України в 6 місячний термін ОСОБА_1 звернувся з заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини, таким чином виконав всі залежні від нього дії щодо прийняття спадщини і є особою, що прийняла спадщину, що підтверджується витягом про заведення спадкової справи.

З метою реалізації своїх спадкових прав, та надання нотаріусу для подальшого оформлення спадщини свідоцтва про смерть ОСОБА_4, ОСОБА_1 звернувся до Хортицького районного у місті Запоріжжі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області з заявою про внесення змін в актовий запис.

Висновком № 121/17.6-05.06-87 Хортицького районного у місті Запоріжжі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області заявнику було відмовлено у внесенні змін до актового запису цивільного стану про смерть, а саме зазначення замість невідомої особи – ОСОБА_4, з підстав не підтвердження родинного зв’язку померлої з заповідачем ОСОБА_2, та рекомендовано звернутися до суду з заявою про встановлення факту родинних відносин між ними.

З наданих документів вбачається, що можливість реалізації спадкових прав ОСОБА_1, а саме оформлення спадщини після смерті ОСОБА_2, враховуючи що спадкодавець не оформив свої спадкові права після смерті матері ОСОБА_4, залежить від засвідчення факту переходу спадщини від ОСОБА_4 до спадкодавця ОСОБА_2, шляхом надання ОСОБА_1 нотаріусу свідоцтва про смерть ОСОБА_4 на підтвердження факту її смерті.

Однак, створити умови для реалізації своїх спадкових прав на теперішній час є неможливим у зв’язку з відсутністю в державному реєстрі актового запису про смерть ОСОБА_4, неможливості внесення змін до існуючого актового запису за його заявою, і як наслідок неможливістю отримання свідоцтва про її смерть на підтвердження факту переходу права власності на спадкове майно, внаслідок помилки в написанні прізвища в актових записах спадкодавця та ОСОБА_4 - в актовому записі про народження спадкодавця його фамілія та фамілія його батьків зазначена як «Тупало», тоді як в паспорті та в інших особистих документах, як «Туполо»).

Таким чином звернення ОСОБА_1 до суду з вимогою про встановлення факту родинних відносин між спадкодавцем та його матір’ю, за відсутності спору про право, враховуючи, що встановлення факту родинних відносин є підставою для внесення змін в актовий запис про смерть особи, безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника, а саме створює умови для реалізації права на спадщину, при цьому не є підставою для спадкування, за відсутності спору про право, відповідає нормам чинного законодавства.

Факт родинних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 підтверджується наступними документами: карткою платника податків, заповітом, свідоцтвом про смерть, свідоцтвом про народження ОСОБА_2, із яких вбачається, що прізвище, ім’я та по-батькові спадкодавця, його дата та місце народження, прізвища, ім’я та по батькові його батьків, повністю збігаються.

В актових записах про укладення та розірвання шлюбу фамілія його батьків також зазначена як «Туполо».

В свідоцтві про розірвання шлюбу фамілія ОСОБА_2 зазначена як «Тупало», однак всі інші данні повністю збігаються.

Як зазначено в висновку РАЦС в актовому запису про народження також фамілія як спадкодавця так і його батьків зазначена як «Тупало».

Із зазначеного вбачається, що невідповідності в написанні фамілії як спадкодавця так і його батьків сталися внаслідок помилок саме працівників органу РАЦС, так як в різних документах фамілія зазначена по-різному. В актовому записі про народження фамілія зазначена через буку «а», тоді як в свідоцтві про народження, виданому на підставі цього ж актового запису, фамілія зазначена через букву «о».

Окрім зазначених документів факт родинних відносин підтверджується актом про проживання, витягом з ЄРДР, актовим записом про смерть ОСОБА_2 саме в спадковому будинку за місцем реєстрації його матері, іншими документами, долученими до заяви.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту родиних відносин підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 89, 258, 259, 263, 265, 315, 316, 318, 319 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа: Хортицький районний у місті Запоріжжі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, про встановлення факту родинних відносин, - задовольнити.

Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженцем ІНФОРМАЦІЯ_3, померлим 04.01.2016 року, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, визнавши ОСОБА_2 сином ОСОБА_4

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Л.М. Нещеретна