Постанова № 7955493, 28.09.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2009 р. Справа № 22-а-7554/09

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Донець Л.О. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Лаби О. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області на постанову Господарського суду Полтавської областi від 04.12.2008р. по справі№9/150/5018

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Карлівський цукровий завод" <Список ><Текст >

до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

01.06.2007 року, Товариство з обмеженою відповідальністю „ Карлівський цукровий завод” (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції (далі - відповідач), в якому просив суд, після доповнення позовних вимог, про скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 8 лютого 2007року №0000092301/0, яким було визначено суму податкового зобов’язання з ПДВ в розмірі 669922,50 грн., за основним платежем – 446615 грн., за штрафними санкціями – 223307,50 грн. та податкове повідомлення-рішення №0000092301/1 від 12.03.2007року, податкове повідомлення рішення № 00000923001/2 від 30 травня 2007року.

Постановою Господарського суду Полтавської області від 04.12.2008року позовні вимоги було задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача від 08.02.2007року №0000092301/0, від 12.03.2007року №0000092301/1, від 30.05.2007року №0000092301/2, за яким Товариству з обмеженою відповідальністю „Карлівський цукровий завод” визначені податкові зобов’язання з податку на додану вартість в загальній сумі 669922,50грн., в тому числі основний платіж – 446615,00грн. та штрафна (фінансова) санкція – 223307,50 грн.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції постанову Господарського суду Полтавської області від 4 грудня 2008року скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволені позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням вимог чинного законодавства, а саме: пп..7.4.5,7.4ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.07.1997року №168/97-ВР (далі – Закон №168/97-ВР), наказу ДПА від 30.05.1997року №165 „Про затвердження Порядку заповнення податкової накладної” від 30.05.1997року №165 (далі – наказ №165), та неповне з’ясування обставин справи.

Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував того, що постановою Господарського суду м.Києва від 15.06.2007року по справі № 32/320-А визнані недійсними установчі документи ТОВ “ГазтрейдЛТД” та свідоцтва платника ПДВ №37103570 від 15.07.2005року .

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши, в межах апеляційної скарги ухвалу суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що відповідачем була проведена виїзна позапланова перевірка діяльності відповідача з питань правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість за вересень,жовтень , листопад, грудень 2005 року, яка була зафіксована актом №9/23-32413128 від 01.02.2007року.

Порушення виявлене відповідачем склало у порушенні ст.9 Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік” від 23.12.2004року №2285-ІУ, пп.7.4.1п.7.4ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997року №168/97-ВР, в результаті чого занижено суму ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету на суму 446 615,00 грн., в тому числі за жовтень 2005року на 446 615,00 грн. та завищення суми від”ємного значення ПДВ, яка після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за грудень 2005року на 109 340,00 грн.

08.02.2007року за результатами зазначеної перевірки було ухвалено податкове повідомлення-рішення №0000092301/0,за яким позивачу визначені податкові зобов”язання з податку на додану вартість в загальній сумі 669 922,50грн.,в тому числі основний платіж - 446 615,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція – 223 307,50 грн.

За результатами апеляційного оскарження позивачем податкових повідомлень-рішень 12.03.2007року було ухвалене податкове повідомлення-рішення №0000092301/1 на суму 669 922,50 грн.; 30.05.2007 року - податкове повідомлення-рішення №0000092301/2 на суму 669 922,50 грн.;

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, виходив із того, що контрагент позивача , ТОВ “Газтрейд ЛТД”, на період проведення господарських операцій з позивачем у 2005 році був платником ПДВ та стояв на обліку ДПС, тому ухваленні податкові-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Підпуктом 7.4.1п.7.4ст.7 Закону України №168/97-ВР зазначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв”язку з придбанням товарів (робіт, послуг),вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України №168/97-ВР визначальною ознакою валових витрат є їх зв’язок з господарською діяльністю платника податку. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльністю в податкових правовідносинах є її направленість на отримання доходу в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах (пункт 1.32 статті1 цього Закону).

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 наведеного Закону зазначено, що до складу валових витрат включається суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією і веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) та охороною праці з урахуванням обмежень, установлених підпунктами 5.3 -5.8 цієї статті.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач уклав договір з ТОВ „Газтрейд ЛТД” 22.07.2005року за № 07-09-05 щодо продажу природного газу, який був придбаний у ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України” згідно договору постачання природного газу №06/05-1238 від 21.04.2005року.

Вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 26 лютого 2008 року по кримінальній справі за №1-28/08 по обвинуваченню Іська Вадима Володимировича у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 205 КК України встановлено, що у додаткових угодах за №№2,3,4,5,6,7,8,9,10,11,12 за період часу з 25.01.2006року по 09.12.2005року укладені між ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України” та ТОВ Газтрейд ЛТД” до договору на постачання природного газу №06/05-1238 від 21.04.2005року підписи від імені директора Хомича Ю.І. (директора ТОВ „Газтрейд ЛТД”) виконані не Хомичем Ю.І., а іншою особою, а отже є підробленими.

Крім цього, зазначеним вироком Голосіївського районного суду м.Києва від 28 лютого 2008 року Іська В.В. було визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 205

КК України за фактом пособництва фіктивному підприємництву, тобто придбанні суб’єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) (ТОВ Газ Трейд ЛТД”)з метою прикриття незаконної діяльності, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі.

У відповідності до частини 1 статті 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частиною 4 статті 72 КАС України зазначено, що вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов’язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Відповідно до правил частини 6 статті 71 КАС України, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

В ході апеляційного провадження позивач не надав достатньо обґрунтованих доказів, на вимогу суду, для підтвердження зв’язку між витратами на придбання природного газу та його господарською діяльності, реальність вчинення даних господарських операцій.

Тому, колегія суддів, вважає, що висновки суду першої інстанції про задоволення позовних вимог є неправильними.

На підставі п.1 ч. 3ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийнятті (вчинені ) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, колегія суддів, вважає, що оскаржувані податкові-рішення є законним та обґрунтованим, тому не підлягають визнанню протиправними, позовна заява - задоволенню.

Між тим, колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що виключення ТОВ „ГазТрейд ЛТД” із реєстру платників податку на додану вартість тягне за собою визнання господарських операцій , вчинених даним підприємством до цього часу нечинними, з наступних підстав.

Відповідно до п.7.2.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст.9 цього Закону.

Частиною 7 пункту 25 наказу Державної податкової адміністрації України „Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість” №79 від 01.03.2000 року передбачено, що анулювання реєстрації здійснюється шляхом анулювання Свідоцтва та виключення планика податку на додану вартість з Реєстру.

Відповідно до ч.6 п.25.2 наказу Державної податкової адміністрації України „Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість” №79 від 01.03.2000 року, якщо реєстрацію особи як платнику податку на додану вартість було анульовано за ініціативою органу державної податкової служби та відомості із Реєстру про таке анулювання були оприлюднені відповідно до пункту 9.3 статті 9 Закону та пункту 35 цього Положення, то право доступу до таких відомостей є забезпеченим та інформація про таке анулювання є доведеною до відома заінтересованих осіб.

Як вбачається із копії акту №6582/29-203 від 19.04.2007року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ “Газтрейд ЛТД” реєстрація його платника податку на додану вартість була анульована за ініціативою органу державної податкової служби.

25.04.2005 року зазначене підприємство було виключене із Реєстру платників податку на додану вартість, тоді як період часу договірних відносин з позивачем складає з 30.09.2005року по 30.11.2005року .

Відповідно до ч.2 ст. 104 ЦК України, юридична особа є припиненою з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її ліквідацію.

Згідно до ч.1,ч.2 ст. 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” було встановлено,що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього,то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використаннів спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Колегія суддів, вважає, що рішення про виключенняз Реєстру платників ПДВ і саме виключення з Реєстру, як юридичний факт, не можуть мати зворотну силу, тобто поширюватись на відносини,що виникли до їх прийняття, а відтак не можуть поширюватись і на податкові накладні, видані у цей період, та господарські операції, які мали місце до прийняття рішень.

Згідно до ч.1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п.3ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Колегія суддів, дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції – скасуванню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, <Список >ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області задовольнити.

Постанову Господарського суду Полтавської областi від 04.12.2008р. по справі№9/150/5018 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволені позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю "Карлівський цукровий завод" до Карлівської міжраойонної державної податкової інспекції у Полтавській обалаті про скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.< Текст >

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя< підпис >Кононенко З.О.

Судді< підпис >

< підпис >Донець Л.О. Спаскін О.А. < Список >< Текст > Повний текст постанови виготовлений 02.10.2009 р.