Ухвала суду № 79553752, 29.01.2019, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Провадження № 6-а/331/8/2019

Справа № 2-а-4327/11

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2019 року місто Запоріжжя

Жовтневий районний суд міста Запоріжжя в складі :

головуючого – судді - Скользнєвої Н.Г.,

за участю: секретаря - Постарнак М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі заяву ОСОБА_1 (місце реєстрації та проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) про поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документу до виконання, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документу до виконання – виконавчого листа № 2-а-4327/11.

В обґрунтування заяви зазначено, що постановою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 08 липня 2011 року адміністративний позов ОСОБА_2 задоволений, визнано бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_2 підвищення пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 р. № 2195-IV починаючи з 19.12.2010 р. в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком неправомірною; зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_2 підвищення пенсії згідно статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 р. № 2195-IV та ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" починаючи з 19.12.2010 р. в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період та в подальшому щомісячно відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 р. № 2195-ІV.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2012 р. апеляційна скарга управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя залишена без задоволення, а постанова Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 08 липня 2011р. залишена без змін.

У зв'язку із смертю чоловіка, 05.06.2015 відкрилася спадщина. Державним нотаріусом Четвертої запорізької державної нотаріальної контори ОСОБА_3 їй видано свідоцтво про право на спадщину за законом від 04 вересня 2018 року № 1-484 (спадкова справа № 305/2015) та Витяг про реєстрацію в спадковому реєстрі. Так, згідно свідоцтва, вона є спадкоємицею за законом. Спадщина, на яку видане свідоцтво, складається з нарахування згідно статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у сумі 1262 грн. 58 коп. (одна тисяча двісті шістдесят дві гривні 58 копійок), яка нарахована згідно рішення суду № 2а-4327/11 від 08.07.2011 та обліковується на рахунку Державного казначейства, яке належало спадкодавцю.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 17.12.2018 року замінено сторони виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-а-4327/11 з стягувача ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, який помер 05.06.2015 року на правонаступника ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, яка зареєстрована та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4. Також змінено боржника з управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя (код ЄДРПОУ: - 20508433) на Центральне об’єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (ЄДРПОУ 41248629).

Також заявник зазначила, що вона є літньою людиною, коштів для отримання юридичних послуг не має та порядок звернення до суду із заявою про поновлення строку пред’явлення виконавчого листа до виконання їй було роз’яснено лише 19.09.2018 року при зверненні за безоплатною правовою допомогою до Першого Запорізького місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги.

У зв’язку з тим, що на даний час заявниця позбавлена свого законного права, просить суд визнати причини пропуску строку пред’явлення виконавчого листа, виданого на підставі постанови Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 08 липня 2011 року по справі № 2-а-4327/11, поважними. Поновити строк пред’явлення виконавчого листа, виданого на підставі постанови Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 08 липня 2011 року по справі № 2-а-4327/11, до виконання.

Заявник у судове засідання не з’явилася, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, надала суду заяву з проханням розглянути справу за її відсутності, на задоволенні заяви наполягає..

Представник боржника – Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду м. Запоріжжя, у судове засідання не з’явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причини своєї неявки суду не повідомив, надав відзив в якому просить суд відмовити заявниці в поновлені строку у зв’язку з відсутністю поважності причин пропуску строку.

В силу вимог ст. 376 ч. 3 КАС України, суд розглядає заяву про поновлення пропущеного строку в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Суд, вивчивши заяву заявника, відзив відповідача та матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що в провадженні Жовтневого районного суду м. Запоріжжя на розгляді перебувала справа № 2-а-4327/11р. за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя про визнання дій незаконними, зобов’язання провести перерахунок та виплату недоплачених сум щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни».

Постановою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 08 липня 2011 року адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено; визнано бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_2 підвищення пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 р. № 2195-IV починаючи з 19.12.2010 р. в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком неправомірною; зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_2 підвищення пенсії згідно статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 р. № 2195-IV та ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" починаючи з 19.12.2010 р. в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період та в подальшому щомісячно відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 р. № 2195-ІV. (а.с. 13-14)

Не погодившись з зазначеною постановою суду, та користуючись своїми процесуальними правами, УПФУ в Жовтневому районі м. Запоріжжя, оскаржило постанову суду до апеляційної інстанції.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2012 р. апеляційна скарга управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя залишена без задоволення, а постанова Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 08 липня 2011р. залишена без змін. (а.с. 28)

05.06.2015 року ОСОБА_2 помер. У зв'язку із цим, Державним нотаріусом Четвертої запорізької державної нотаріальної контори ОСОБА_3 видано свідоцтво про право на спадщину за законом від 04 вересня 2018 року № 1-484 (спадкова справа № 305/2015) та Витяг про реєстрацію в спадковому реєстрі. Так, згідно свідоцтва, ОСОБА_1 є спадкоємицею за законом. Спадщина, на яку видане свідоцтво, складається з нарахування згідно статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у сумі 1262 грн. 58 коп. (одна тисяча двісті шістдесят дві гривні 58 копійок), яка нарахована згідно рішення суду № 2а-4327/11 від 08.07.2011 та обліковується на рахунку Державного казначейства, яке належало спадкодавцю. (а.с. 40)

19.09.2018 року ОСОБА_1 було видано виконавчий лист № 2-а-4327/11, строк пред’явлення – до 22 травня 2013 року.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 17.12.2018 року замінено сторону виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-а-4327/11 зі стягувача ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, який помер 05.06.2015 року на правонаступника ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 (а.с. 47-50).

Статтею 22 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на момент видачі виконавчого листа), встановлено строки пред'явлення виконавчих документів до виконання, зокрема, виконавчих листів один рік.

Згідно із ч.1 ст. 376 КАС України стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Відповідно до ч.6 ст.12 Закону України "Про виконавче провадження" стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Вирішуючи питання щодо визнання поважними причин пропуску строку, суд повинен перевірити, чи пропущено строк пред'явлення виконавчого листа до виконання, чи поважні причини такого пропуску, що було підставою несвоєчасного звернення за виконанням судового рішення.

Поважність причин є оціночною категорією та повинна визначатися, виходячи з наявності реальних обставин, які фактично унеможливили вчинення певної процесуальної дії в межах строків, установлених законодавством.

При цьому позивач обґрунтовує пропуск строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання тим, що про факт не виконання рішення їй не було відомо, а після смерті її чоловіка вона дізналася про зміну боржника та невиконане рішення. Окрім того у зв’язку з тим, що вона є літньою людиною, коштів для отримання юридичних послуг не має та порядок звернення до суду із заявою про поновлення строку пред’явлення виконавчого листа до виконання їй було роз’яснено лише 19.09.2018 року при зверненні за безоплатною правовою допомогою до Першого Запорізького місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги.

Аналізуючи обставини, наведені позивачем на підтвердження поважності причин пропуску строку пред'явлення виконавчого листа до виконання, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Серед іншого, згідно із частиною 1 статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Необхідно звернути увагу на судову практику розгляду справ Європейським Судом з прав людини, відповідно до якої суд вказує, що стаття 6 §1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасницею якої є Україна, захищає право кожного на подання позову або скарги, які пов'язані з його громадянськими правами та обов'язками, до суду, таким чином, це означає "право на суд". Однак, вказане право є ілюзорним, якщо правова система Високих Договірних Сторін допускає, щоб кінцеве обов'язкове до виконання рішення суду залишалось не виконаним та не усувало наслідків нанесеної одній із сторін шкоди. (Справа "Жовнер проти України" (Заява N 56848/00), Справа Бурдов проти Росії (Скарга N59498/00).

Крім того, Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні по справі "ОСОБА_4 проти Італії" наголошував, що право на звернення до суду, гарантоване статтею 6, також передбачає практичне виконання остаточних, обов'язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні.

Також у справі "Горнсбі проти Греції" Європейський суд в рішенні від 19 березня 1997 року зазначив, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

В Рішенні по справі "Ейрі проти Ірландії" від 09 жовтня 1979 року Європейський суд з прав людини вказав, що права, які гарантує Конвенція, повинні бути не теоретичними чи нереальними, а такими, що мають реальну силу і можуть бути здійснені на практиці.

За викладених обставин справи, суд, виходячи із конституційно встановленої обов'язковості виконання судових рішень, що набрали законної сили та причин, з яких позивачем було пропущено строк пред'явлення виконавчого листа до виконання, вважає заяву позивача про поновлення пропущеного строку такою що підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 376 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 (місце реєстрації та проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) про поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документу до виконання задовольнити.

Визнати причини пропуску строку пред’явлення виконавчого листа, виданого на підставі постанови Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 08 липня 2011 року по справі № 2-а-4327/11, за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя про визнання дій незаконними, зобов’язання провести перерахунок та виплату недоплачених сум щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни» - поважними.

Поновити ОСОБА_1 строк пред’явлення виконавчого документу – виконавчого листа № 2-а-4327/11, виданого 19 вересня 2018 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя на виконання постанови Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 08 липня 2011 року по адміністративній справі № 2-а-4327/11, до виконання.

Повний текст ухвали складено 29 січня 2019 року.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її проголошення.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу VII Перехідних Положень КАС України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя: Н.Г.Скользнєва

29.01.2019