Рішення № 79552647, 31.01.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 січня 2019 року № 826/22836/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючої судді - Добрівської Н.А.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1доУповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» Пантіної Любов Олександрівнитретя особа:Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,провизнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1.) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Український професійний Банк» Пантіної Любов Олександрівни, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» Пантіної Любов Олександрівни (далі по тексту - відповідач 1, Уповноважена особа Фонду), третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі по тексту - третя особа, Фонд), в якому просив:

- визнати протиправним висновок Уповноваженої особи Фонду щодо нікчемності договору банківського вкладу «Сім днів» №350710 від 28 травня 2015 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Український професійний банк» та ОСОБА_5, який оформлений листом №01-10/4087 від 27 серпня 2015 року;

- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» Пантіної Любові Олександрівни щодо не включення ОСОБА_1 до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, згідно Договору банківського вкладу «Сім днів» №350710 від 28 травня 2015 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Український професійний банк» та ОСОБА_1;

- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» Пантіну Любо Олександрівну включити ОСОБА_1 до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію щодо ОСОБА_1, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «Український професійний банк» за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб згідно договору банківського вкладу «Сім днів» №350710 від 28 травня 2015 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Український професійний банк» та ОСОБА_1.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 послався на те, що 28 травня 2015 року між ним та Публічним акціонерним товариством «Український професійний банк» (далі по тексту - ПАТ «УПБ») укладено договір банківського вкладу «Сім днів» №350710, відповідно до умов якого Банк відкрив ОСОБА_1 особовий рахунок та рахунок для зарахування процентів, також умовами договору передбачено, що вкладник передає, а банк приймає грошові кошти в сумі 30 000,00 грн строком на 7 днів. Днем повернення вкладу є 04 червня 2015 року, проте, Банк свого обов'язку щодо повернення коштів не виконав.

12 серпня 2015 року позивач звернувся до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «УПБ» Пантіної Л.О. з заявою, в якій просив пояснити причини відмови у виплаті коштів за вкладом.

Листом від 27 серпня 2015 року №01-10/4087, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «УПБ» Пантіна Л.О. повідомила позивача про те, що за наслідками проведеної перевірки правочину, договір банківського вкладу «Сім днів» №350710 від 28 травня 2015 року визнано нікчемним згідно статті 228 Цивільного кодексу України та статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», оскільки спрямований на штучне створення обов'язку для Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо відшкодування коштів за рахунок держави.

Позивач вважає протиправним висновок відповідача щодо нікчемності Договору банківського вкладу, а також протиправною бездіяльність відповідача щодо не включення позивача до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, у зв'язку з чим звернувся до адміністративного суду з відповідною позовною заявою.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача 2 у запереченнях проти адміністративного позову послався на те, що ОСОБА_1 не включено до переліку вкладників, оскільки за рахунком НОМЕР_2, відкритим на підставі укладеного між останнім та Публічним акціонерним товариством «Український професійний банк» договір банківського вкладу «Сім днів» №350710 від 28 травня 2015 року, здійснено фіктивну касову операцію з внесення грошових коштів без фактичного внесення готівки.

Відповідно до виписки по вказаному вище рахунку 28 травня 2015 року внесено кошти у сумі 30 000,00 грн на вкладу через касу Білоцерківського відділення ПАТ «УПБ», а вказаній операції передувала видача в цю ж дату та через цю ж касу фізичній особі ОСОБА_6, як є родичем позивача, вкладу на ту ж суму у розмірі 30 000,00 грн. Тобто, на думку представника відповідача 2, фактичної видачі готівки з каси, а також внесення готівки не відбувалося, тобто, даним правочином незаконно збільшено гарантовану суму відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб

Крім того, представник відповідача 2 послався й на те, що ОСОБА_6 отримала виплату гарантованої суми за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за вкладом №339407 у сумі 20 431,53 грн, за вкладом №350865 у сумі 154,84 грн, за вкладом №311621 у сумі 30 435,15 грн, за вкладом №338767 у сумі 153 668,87 грн, тобто отримала за рахунок Фонду граничну суму, що відшкодовується, а сума у розмірі 30 000,00 грн, яка була перерахована з депозитного рахунку ОСОБА_7 на рахунок позивача, відшкодована Фондом не була.

Тому, договір банківського вкладу №350710 надає переваги кредитору Банку ОСОБА_6, укладений виключно з метою штучного створення обов'язку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо відшкодування грошових коштів, яке Фонд здійснюватиме за рахунок державних коштів, такі правочини спрямовані на заволодіння державними коштами, а відповідно порушують публічний порядок та є нікчемними, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для включення позивача до Загального реєстру вкладників ПАТ «УПБ».

Представник третьої особи у письмових запереченнях проти позову послався на те, що Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб правомірно не включено даних про позивача до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки договір банківського вкладу «Сім днів» №320710 від 28 травня 2015 року, укладений між ПАТ «УПБ» та ОСОБА_1 визнано нікчемним.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 жовтня 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду у судовому засіданні.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 жовтня 2015 року провадження в адміністративній справі №826/22836/15 зупинено.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 серпня 2017 року провадження в адміністративній справі №826/22836/15 поновлено та справу призначено до судового розгляду.

Розпорядженням керівника апарату Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 жовтня 2017 року №6109 адміністративна справа №826/22836/15 передана на повторний автоматичний розподіл справ між суддями.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 жовтня 2017 року для розгляду адміністративної справи №826/22836/15 визначено суддю Окружного адміністративного суду міста Києва Добрівську Н.А.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 листопада 2017 року адміністративна справа №826/22836/15 прийнята до провадження суддею Добрівською Н.А. та призначена до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 грудня 2017 року виключено зі складу відповідачів Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Український професійний банк» Пантіну Любов Олександрівну.

В судовому засіданні 04 грудня 2017 року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити, представник відповідача позовні вимоги не визнав та просив у їх задоволенні відмовити. Представник третьої особи не з'явився, хоча і був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, з урахуванням згоди представника позивача, у судовому засіданні 04 грудня 2017 року судом, згідно з частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції до 15 грудня 2017 року), прийнято рішення про подальший розгляд у письмовому провадженні.

Разом з тим, 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції.

Так, суд звертає увагу на положення пункту 10 частини 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України у редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017р. № 2147-VIII, відповідно до якого справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Судом встановлено, що 28 травня 2015 року між Публічним акціонерним товариством «Український професійний банк» та ОСОБА_1 укладено договір банківського вкладу «Сім днів» № 350710 особовий рахунок НОМЕР_2, рахунок нарахованих процентів НОМЕР_2, відповідно до умов якого вкладник передає, а Банк приймає на умовах цього договору грошові кошти в сумі 30 000,00 грн строком на сім днів. Днем повернення вкладу є 04 червня 2015 року.

Також, у вказаному договорі зазначені умови гарантування Фондом відшкодування коштів за даним вкладом.

У відповідності до наданої суду копії квитанції № 350710 (№23053114) від 28 травня 2015 року, на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_2 зараховано грошові кошти у розмірі 30 000,00 грн, призначення платежу: кошти на вклад згідно договору 350710 від 28 травня 2015 року, що також підтверджується наданою суду випискою з рахунку у національній валюті.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 28 травня 2015 року № 348 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 28 травня 2015 року № 107 «Про запровадження тимчасової адміністрації ПАТ «УПБ», згідно з яким з 29 травня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на тимчасову адміністрацію в ПАТ «УПБ». Уповноваженою особою Фонду на тимчасову адміністрацію в ПАТ «УПБ» призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Пантіну Любов Олександрівну. Тимчасову адміністрацію в ПАТ «УПБ» запроваджено строком на 3 місяці з 29 травня 2015 року по 28 серпня 2015 року включно.

29 травня 2015 року Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «УПБ» Пантіною Л.О. видано наказ №26/ТА «Про перевірку правочинів», відповідно до якого наказано провести в ПАТ «УПБ» перевірку договорів (інших правочинів). Укладених ПАТ «УПБ» протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації в банку, на предмет виявлення правочинів (в тому числі договорів), виконання яких спричинило або може спричинити погіршення фінансового стану банку та які відповідають критеріям, передбаченим частиною 2 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Крім того, у відповідності до наданої суду копії Наказу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «УПБ» Пантіної Л.О. від 02 червня 2015 року №31/ТА також доручено здійснити в ПАТ «УПБ» перевірку документів, пов'язаних з укладанням банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації договорів банківського вкладу (депозиту) та договорів банківського рахунку (поточних рахунків, в тому числі карткових) з вкладниками, а також обставин зарахування грошових коштів на рахунки таких осіб для визначення підстав можливого обмеження уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб здійснення банком на час тимчасової адміністрації банківських операцій щодо виплати коштів вкладникам.

З наданої суду копії Витягу з протоколу №1 засідання комісії про перевірку вкладів фізичних осіб від 26 червня 2015 року вбачається, що по результатам перевірки комісія дійшла висновку про наявність підстав можливого обмеження здійснення ПАТ «УПБ» на час тимчасової адміністрації банківських операцій щодо виплати коштів вкладникам, у тому числі, за рахунком НОМЕР_2, відкритого на ім'я ОСОБА_1 на суму 30 000,00 грн.

Відповідно до Протоколу №21 від 17 серпня 2015 року засідання комісії з перевірки договорів, призначеної наказом №26/ТА від 29 травня 2015 року, комісією вирішено затвердити результати перевірки, якою виявлено правочини (договори), що є нікчемними згідно із статтею 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

12 серпня 2015 року позивач звернувся до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в ПАТ «УПБ» Пантіної Л.О. з заявою, відповідно до якої просив надати роз'яснення до відмови у виплаті грошових коштів за договором банківського вкладу «Сім днів» №350710, особовий рахунок НОМЕР_2.

Листом від 27 серпня 2015 року №01-10/4087 ОСОБА_1 повідомлено про нікчемність договору банківського вкладу від 28 травня 2015 року №350710 (операції з внесення 28 травня 2015 року грошових коштів на рахунок НОМЕР_2) відповідно вимог статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Відповідно до постанови Правління НБУ від 28 серпня 2015 року № 562 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 28 серпня 2015 року № 158, «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Український професійний банк» та делегування повноважень ліквідатора банку». Згідно з даним рішенням з 31 серпня 2015 року розпочато процедуру ліквідації ПАТ «УПБ» та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «УПБ», визначені статтями 37 та 38, частинами першою та другою статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Пантіній Любові Олександрівні строком на 1 рік з 31 серпня 2015 року до 30 серпня 2016 року включно.

18 серпня 2016 року виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення № 1556 відповідно до якого продовжено строки здійснення процедури ліквідації ПАТ «УПБ» на один рік до 30 серпня 2017 року включно. Відповідно до даного рішення продовжено повноваження ліквідатора ПАТ «УПБ» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту управління активами Пантіної Любові Олександрівни на один рік до 30 серпня 2017 року включно.

На підставі пункту 2 частини п'ятої статті 12, частини першої статті 35, частини п'ятої статті 44, частини третьої статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі-Фонд) прийняла рішення від 07 серпня 2017 року № 3406 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ «УПБ» строком на один рік до 30 серпня 2018 року включно. Водночас, відповідно до зазначеного рішення продовжено повноваження ліквідатора ПАТ «УПБ», визначені Законом, зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону, в тому числі з підписання всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Пантіній Любов Олександрівні строком на один рік по 30 серпня 2018 року включно. (http://www.fg.gov.ua/not-paying/liquidation/126-upb/17245-prodovzheno-strok-zdiysnennya-protsedury-likvidatsiyi-pat-upb)

На підставі пункту 2 частини п'ятої статті 12, частини першої статті 35, частини п'ятої статті 44, частини третьої статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийняла рішення від 20 серпня 2018 року № 2306 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ «УПБ» строком на один рік з 31 серпня 2018 року до 30 серпня 2019 року включно. (http://www.fg.gov.ua/not-paying/liquidation/126-upb/39265-prodovzheno-strok-zdiisnennia-protsedury-likvidatsii-pat-upb)

Вважаючи протиправним висновок відповідача щодо визнання нікчемним договору банківського вкладу №350710 від 28 травня 2015 року відповідно до статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та, як наслідок, бездіяльність відповідача, яка полягає у не включенні даних про позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, позивач звернувся до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.

Виходячи зі змісту пред'явлених позовних вимог, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до висновку про наступне.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року № 4452-VI, в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - Закон України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI).

За визначенням статті 2 Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI вкладом вважаються кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Частиною 1 статті 3 Закону України від 23 лютого 2012 року №4452 - VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

У відповідності до частини 1 статті 11 та частини 3 статті 12 Закону України від 23 лютого 2012 року №4452-VI виконавча дирекція Фонду здійснює управління поточною діяльністю Фонду; виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами:

1) визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду;

2) визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону;

3) визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних;

4) приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку;

5) затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів;

6) приймає рішення про оплату Фондом витрат, пов'язаних із процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду;

7) встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб.

Згідно з частиною 1 статті 26 Закону України від 23 лютого 2012 року №4452 - VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Відповідно до частини 2 статті 26 цього ж Закону, вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Судом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що позивач є саме вкладником, а не кредитором Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк», а тому є тією особою, яка набула право на гарантоване відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду у розумінні Закону від 23 лютого 2012 року №4452-VI.

Згідно з приписами статті 27 Закону України від 23 лютого 2012 року №4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Згідно зі статтею 28 Закону України від 23 лютого 2012 року №4452-VI Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів вкладникам, їх представникам та спадкоємцям у національній валюті України в готівковій або безготівковій формі не пізніше семи днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Фонд здійснює виплату гарантованих сум відшкодування через банки-агенти. Фонд не пізніше ніж за 30 днів до закінчення визначеного цим Законом строку ліквідації банку публікує оголошення в газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет про завершення Фондом виплат гарантованої суми відшкодування.

Пунктами 3-5 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року №14 в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - Положення №14) Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік).

Перелік складається станом на день прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на день прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.

Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.

Перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом.

Інформація про вкладника в Переліку має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Перелік на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) засвідчується підписом уповноваженої особи Фонду та відбитком печатки банку, що ліквідується, на електронних носіях подається на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.

Файл csv формується за структурою інформаційного рядка файла «Перелік вкладників» (додаток 9) та за правилами формування csv файлів (додаток 10).

Протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення.

У відповідності до пункту 6 Розділу ІІІ Положення №14 протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

Пунктами 2,3 розділу IV Положення №14 передбачено, що Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр).

Загальний Реєстр складається на паперових та електронних носіях.

Загальний Реєстр на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) підписується відповідальною особою, яка його склала, та засвідчується підписом директора-розпорядника та відбитком печатки Фонду, на електронних носіях - на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.

Аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє суду дійти висновку, що процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає наступні етапи:

1) складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду;

2) передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду;

3) складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру;

4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

При цьому, Уповноважена особа може надавати Фонду протягом процедури ліквідації додаткову інформацію про вкладників, зокрема щодо збільшення кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування.

Крім того, пунктом 1 частини 4 статті 38 Закону України від 23 лютого 2012 року №4452-VI передбачено, що Уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів

У відповідності до приписів частини 2 статті 38 Закону України від 23 лютого 2012 року №4452-VI протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Відповідно до частини 3 статті 38 цього ж Закону правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»;

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Порядок виявлення нікчемних договорів, а також дій Фонду у разі їх виявлення визначаються нормативно-правовими актами Фонду.

При цьому, суд звертає увагу на той факт, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів та не доведено суду, що умови договору банківського вкладу «Сім днів» №350710 від 28 травня 2015 року містять в собі будь - яку з підстав, визначених частиною 3 статті 38 Закону України від 23 лютого 2012 року №4452-VI.

Проте, суд ще раз вважає за необхідне зазначити, що відповідачем вчинено дії та винесено наказ про визнання, у тому числі, Договору банківського вкладу «Сім днів» №350710 від 28 травня 2015 року нікчемним саме відповідно до статті 38 Закону України від 23 лютого 2012 року №4452-VI.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що Закон України від 23 лютого 2012 року №4452-VI не встановлює обмежень в частині походження коштів вкладу, а саме, що вкладом повинні бути лише кошти, внесені безпосередньо вкладником та в статті 2 передбачає, що кошти, які надійшли для вкладника, вважаються вкладом та не приймає до уваги посилання відповідача на порушення при укладанні договору банківського вкладу вимог постанови Національного банку України від 30 квітня 2015 року №293/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» до категорії проблемних» в частині заборони проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб за рахунок Фонду, оскільки відповідачем не доведено, що укладення договору банківського вкладу суперечить її нормам, як і не доведено, що зі змістом вказаної постанови був ознайомлений ОСОБА_1 або зміст постанови є загальнодоступним та останній мав можливість ознайомитися з ним самостійно.

Також, суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо нікчемності вказаного вище договору банківського вкладу у зв'язку із тим, що кошти на депозитний рахунок позивача надійшли після отримання іншим клієнтом Банку такої ж самої суми у касі ПАТ «УПБ», оскільки зазначене не свідчить про нікчемність укладеного правочину, а факт розміщення на вкладному рахунку позивача грошових коштів у розмірі 30 000,00 грн відповідачем не заперечується.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частинами 1 та 2 статті 228 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Також, частиною 3 статті 228 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Тобто, для застосування санкцій, передбачених статтею 228 Цивільного кодексу України, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, вчинення удаваного правочину з метою приховання ухилення від сплати податків чи з метою неправомірного одержання з державного бюджету коштів шляхом відшкодування податку на додану вартість у разі його несплати контрагентами до бюджету.

Однак, відповідного судового рішення щодо визнання договору банківського вкладу «Сім днів» №350710 від 28 травня 2015 року або окремих його частин недійсними відповідачем суду не надано.

Крім того, суд вважає за необхідне також зазначити, що як вбачається з матеріалів справи, Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Український професійний банк» Пантіною Л.О. на підставі проведеної перевірки правочинів, визнано нікчемним договір банківського вкладу «Сім днів» №350710 від 28 травня 2015 року.

Наведене свідчить про те, що дії відповідача в частині прийняття даного наказу зумовило настання юридичного факту для позивача у вигляді невключення до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В той же час, Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу банку, підписаного уповноваженою особою Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частина 2 статті 215 Цивільного кодексу України та частини 3 статті 38 Закону України від 23 лютого 2012 року №4452-VI) незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною 2 статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і виданий згаданий наказ. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ банку не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом банку, який підписано уповноваженою особою Фонду особою, що здійснює повноваження органу управління банку, не є актом індивідуальної дії у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України , оскільки не створює жодних обов'язків для позивача та безпосередньо не порушує його права.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №826/1476/15.

В той же час, пунктами 1 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно - правовий спір.

Згідно з абзацом 2 пункту 2 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

У відповідності до пункту 7 частини 1 тієї ж статті, суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Тобто, вказані норми свідчать про те, що визначальною ознакою адміністративної справи є наявність у однієї із сторін спору статусу суб'єкта владних повноважень, такий суб'єкт у спірних правовідносинах по відношенню до інших осіб має здійснювати саме публічно - владні управлінські функції, які б виникали на основі законодавства.

Пунктом 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

При цьому, під індивідуальним актом розуміється акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (пункт 19 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Тобто, індивідуальний акт має відповідати таким характеристикам: виданий суб'єктом владних повноважень, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому (яким) він адресований, породжує конкретні права та обов'язки для конкретних суб'єктів права.

Враховуючи те, що повідомлення про нікчемність не є актом індивідуальної дії, як і висновки, зазначені у такому повідомленні, у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправним висновку Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Український професійний банк» Пантіної Любові Олександрівни щодо нікчемності договору банківського вкладу «Сім днів» №350710 від 28 травня 2015 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Український професійний банк» та ОСОБА_5, який оформлений листом №01-10/4087 від 27 серпня 2015 року.

При цьому, суд також вважає за необхідне наголосити й на тому, що Верховний Суд у спірних правовідносинах неодноразово наголошував (постанова Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 802/8351/16-а, постанова від 18 грудня 2018 року у справі №826/2721/15) що права позивача не можуть бути порушені внаслідок ухвалення внутрішнього документа банку, сфера застосування якого обмежується внутрішніми відносинами відповідного банку як юридичної особи. Отже, встановлена правова природа згаданого повідомлення про нікчемність унеможливлює здійснення судового розгляду вимог про визнання його протиправним та скасування, відтак не може бути розглянута у судовому порядку (в тому числі в адміністративних, цивільних, господарських судах), а тому провадження у цій частині адміністративної справи підлягає закриттю.

Зважаючи на висновки Верховного Суду у спірних правовідносинах, а також враховуючи те, що відповідно до частини 1 статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриваючи провадження у справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 (якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства) повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до висновку про необхідність постановлення рішення про відмову в задоволенні позову в частині вимог позивача щодо визнання протиправним висновку Уповноваженої особи Фонду про нікчемність правочину, оформлений листом №01-10/4087 від 27 серпня 2015 року.

Також суд звертає увагу, що грошові кошти на депозитний рахунок позивача, відкритий у Публічному акціонерному товаристві «УПБ», зараховані до запровадження тимчасової адміністрації, тобто до віднесення банку до категорії неплатоспроможних, а згідно з пунктом 7 частини 3 статті 38 Закону України від 23 лютого 2012 року №4452-VI правочин вже має бути вчинений неплатоспроможним банком.

Крім того, постанова Правління Національного банку України № 293/БТ від 30 квітня 2015 року стосується встановлення вимог та обмежень щодо діяльності самого банку, а не його клієнтів, а також не містить прямих заборон, право накладання яких визначені статтею 75 Закону України «Про банки і банківську діяльність» для Національного банку України.

Зважаючи на те, що судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що саме прийняття рішення відповідачем про визнання правочину нікчемним зумовило настання юридичного факту для позивача у вигляді не включення до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «УПБ» Пантіної Л.О. щодо невключення ОСОБА_1 до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у Публічному акціонерному товаристві «Український професійний банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, не підлягають задоволенню, а з огляду на встановлені судом обставини суд приходить до висновку про те, що право позивача може бути захищене шляхом визнання протиправними дій Уповноваженої особи щодо формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у частині не включення ОСОБА_1 до вказаного Переліку.

Щодо позовних вимог про зобов'язання Уповноваженої особи Фонду включити позивача до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Положення №14 протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення.

Крім того, як вже зазначалося судом вище, протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення.

З урахуванням того, що судом встановлено та підтверджується матеріалами справи відсутність правових підстав для не включення Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Український професійний банк» даних про позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та в подальшому неподання Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» додаткової інформації про позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами у Публічному акціонерному товаристві «Український професійний банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в межах гарантованої суми відшкодування, а також враховуючи відсутність повноважень у Уповноваженої особи Фонду щодо внесення змін до вже сформованого переліку вкладників, суд приходить до висновку про необгрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для їх задоволення в частині зобов'язання Уповноваженої особи Фонду включити дані про позивача до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, покладений на нього обов'язок доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, не виконав, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З урахуванням того, що позовні вимоги ОСОБА_1 до відповідача підлягають частковому задоволенню, суд дійшов висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, понесених позивачем судових витрат, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме 487,20 грн.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 3, 5-11, 72-77, 139, 143, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у Публічному акціонерному товаристві «Український професійний банк» щодо формування повного переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» в частині не включення до нього ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1), як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві «Український професійний банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до договору банківського вкладу №350710 від 28 травня 2015 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Український професійний банк» та ОСОБА_1.

3. Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1), як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві «Український професійний банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до договору банківського вкладу №350710 від 28 травня 2015 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Український професійний банк» та ОСОБА_1 в межах гарантованої суми відшкодування.

4. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 (09100, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) гривень 20 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» (01033, місто Київ, вулиця Микільсько - Ботанічна, будинок 7/9, код ЄДРПОУ 19019775).

Рішення набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено протягом 30 днів з моменту складення повного тексту до суду апеляційної інстанції в порядку, визначеному ст.ст.293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Суддя Н.А. Добрівська