Постанова № 7955070, 09.02.2010, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2010 р. м. Чернівці Справа № 2а-484/10/2470

13:54

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Левицького В.К.,

при секретарі судового засідання Маркуц Х.М..

за участю представників сторін:

позивача - Халатурник В.М., за дорученням;

відповідача - Чебан В.І., Кілару Ю.Г., за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства «Сіті Транс Авто»доДержавної податкової інспекції у м. Чернівціпро скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Сіті Транс Авто» (далі - позивач) звернулось в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернівці (далі - відповідач) про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 02.11.2009 р. № 0086220234.

В обґрунтування позову зазначає, що відповідач в порушення вимог Закону України «Про державну податкову службу» не повідомив позивача не пізніше, ніж за 10 днів про проведення планової перевірки, а також провели перевірки в порушення вимог постанови КМУ № 502 від 21.05.2009 р.

Крім того, обґрунтовуючи позовні вимоги, вказував на відсутність підстав для прийняття оскаржуваного рішення у відповідача, оскільки водій автобусу не перебував у трудових відносинах із позивачем, а транспортний засіб, який ним використовувався не належить ні на правах власності чи ні на правах оренди позивачу, і відповідно, ліцензійної картки на нього не отримувало.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та докази, надані суду.

Відповідачем подані заперечення проти позову, відповідно до яких вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та просить суд у задоволенні позову відмовити.

При цьому зазначав, що перевірку проведено правомірно, з дотриманням вимог Законів України «Про державну податкову службу в Україні» та «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а застосована штрафна (фінансова) санкція до позивача прийнята правомірно за порушення позивачем вимог п. 2 та 5 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

В судовому засіданні представники відповідача позов не визнали. Просили у його задоволенні відмовити та надали суду пояснення аналогічні викладеним у письмових запереченнях проти позову.

В судовому засіданні, за ініціативою суду, 04.02.2010 р. було допитано як свідка Піц Валерія Павловича.

Свідок показав, що між ним та ПП «Сіті Транс Авто» в жовтні 2009 р. велись переговори про підписання трудового договору та використання його транспортного засобу для обслуговування маршруту № 23 в м. Чернівці по перевезенню пасажирів. Стверджував, що вранці 19.10.2009 р. він прибув в автопарк ПП «Сіті Транс Авто» з метою ознайомлення з маршрутом. Однак, у звязку із поломкою автомобіля на якому планувалось ознайомлення з маршрутом, він вирішив на власний розсуд та ризик, без відома керівника ПП «Сіті Транс Авто» здійснити ознайомлення із маршрутом слідування маршрутного таксі по маршруту № 23 м. Чернівці з вул. Південно-Кільцева до вул. М. Торези на власному транспортному засобі марки ПАЗ реєстраційний номер СЕ 0701 АА. Крім того, зазначав, що з поломаного автомобіль взяв квитки та дорожній лист. Далі показав, що приблизно о 14:00 год. 19.10.2009 р. на кінцевій зупинці маршруту № 23 по вул. Південно-Кільцева в м. Чернівці працівника держаної податкової служби проведено перевірку за результатами якої було складено акт. Посилався на те, що на вимогу працівників державної податкової служби ним були дані письмові пояснення, які фактично не відповідали фактичним обставинам справи. Зокрема, готівкові кошти виявлені під час перевірки були його власні, а послуги перевезення ним не надавались.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 09.02.2010 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на строк не більше ніж пять днів, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини. Оскільки закінчення строку виготовлення та підписання повного тексту постанови припало на вихідний день, повний текст постанови виготовлено та підписано судом 15.02.2010 р., тобто в перший робочий день після нього.

Заслухавши пояснення представників сторін, покази свідка, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Судовим розглядом встановлено, що Приватне підприємство «Сіті Транс Авто» (58000, м. Чернівці, вул. Проектна, 1, ідентифікаційний код 36528407) зареєстроване виконавчим комітетом Чернівецької міської ради 05.06.2009 р., як юридична особа (а.с. 11, 15, 23-24).

Відповідно до плану перевірок на жовтень 2009 р., затвердженого виконуючим обовязки начальника ДПІ у м. Чернівці та направлення від 19.10.2009 р. за № 000983 працівниками ДПІ у м. Чернівці проведено планову перевірку транспортного маршруту № 23, що використовується Приватним підприємством «Сіті Транс Авто», за результатами якої складено акт перевірки від 19.10.2009 р. без номера (а.с. 11-12).

Вході перевірки встановлено, що послуги транспортного перевезення пасажирів надавались на автобусі ПАЗ реєстраційний номер СЕ 0701 АА. На маршрут видано дорожній лист № 092871 від 19.10.2009 маршрут Південно-Кільцева Моріса Торези 23. Виїзд з АТП 5 год. 40 хв. Книга обліку розрахункових операцій на автомобіль СЕ 0701 АА не надана. Будь-які інші реєстраційні документи не надані. У водія знаходяться квитки на проїзд вартістю 1 грн. 50 коп. серія СТАБ № 048501-048700; № 048335-048377; № 048816-048898. При наданні послуг перевезення пасажирів 2 чол. на суму 3, 00 грн. проїзні документи не видавались. КОРО не застосовувалось. На момент перевірки в касі знаходилось 360,30 грн. від надання послуг транспортного перевезення пасажирів.

За результатами перевірки зроблено висновок про порушення вимог п. 2 та 5 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

На підставі висновків акта перевірки ДПІ у м. Чернівці прийнято рішення від 02.11.2009 р. № 0086220234 про застосування штрафних (фінансових) санкції, згідно з яким за порушення позивачем п. 2 та 5 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», на підставі п. 1 та 3 ст. 17 зазначеного Закону до нього застосовані штрафні санкції у розмірі 2141,50 грн. (а.с. 13).

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначаються Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР (далі - Закон № 265- ВР).

Згідно пунктів 1, 2, 5 ст. 3 Закону № 265/96-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

-проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

-видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;

-у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити, розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки із додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу Державним казначейством України.

Статтею 17 Закону № 265 - ВР встановлено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах, зокрема:

- у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки (п. 1);

- двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, розрахункової книжки чи книги обліку розрахункових операцій, або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або використання незареєстрованих чи непрошнурованих книг обліку розрахункових операцій, або незберігання книг обліку розрахункових операцій чи розрахункових книжок протягом встановленого терміну (п.3).

Судом встановлено, що Приватне підприємство «Сіті Транс Авто» надає послуги з перевезення пасажирів на автомобільному транспорті з видачею квитів з нанесеними друкарським способом серією, номером та номінальною вартістю.

З матеріалів справи вбачається, що працівники державного податкового органу під час проведення перевірки дотримання субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки маршрутного таксі при обслуговуванні маршруту №23 у м. Чернівці, встановили, надання громадянином ОСОБА_1 послуги з перевезення пасажирів без видачі квитків на суму 3,00 грн., невикористання при здійсненні розрахункових операцій книги обліку розрахункових операцій, а також отримання готівки за надані послуги в розмірі 362,30 грн., що підтверджується актом перевірки.

Судом встановлено, що до позивача за вищевказаі порушення рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій було застосовано штрафні санкції у розмірі 2141,50 грн., в т.ч. 1801,50 грн. (362,30х5) відповідно до п.1 ст. 17 Закону № 265 ВР у пятикратному розмірі вартості наданих послуг, на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки та 340,00 грн. (20 н.п.м.х17) двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, розрахункової книжки чи книги обліку розрахункових операцій, або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або використання незареєстрованих чи непрошнурованих книг обліку розрахункових операцій, або незберігання книг обліку розрахункових операцій чи розрахункових книжок протягом встановленого терміну.

Разом з тим, відповідач не довів належними та допустимими доказами перебування громадянина ОСОБА_1 у трудових відносинах з позивачем чи фактичного допуску позивачем його до роботи, а також підставності та правомірності застосування вказаних штрафних (фінансових) санкцій за дії які не вчинялись ним (його працівником).

Також суд зауважує, що застосування відповідачем штрафних санкцій за непроведення позивачем розрахункових операцій без використання книги обліку розрахункових операцій на підставі п. 1 ст.17 Закону № 265 - ВР є неправомірним, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 Закону № 265 ВР:

розрахункова книжка - належним чином зброшурована та прошнурована книжка, зареєстрована в органах державної податкової служби України, що містить номерні розрахункові квитанції, які видаються покупцям у визначених цим Законом випадках, коли не застосовуються реєстратори розрахункових операцій;

книга обліку розрахункових операцій - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Отже, Закон № 265 ВР не ототожнює поняття розрахункова книжка і книга обліку розрахункових операцій, оскільки вони є різними за формою, змістом та призначенням.

Як вбачається із змісту раніше цитованого п. 1 ст. 17 закону № 265 відповідальність за порушення вимог цього Закону настає у разі проведення розрахункових операцій без використання розрахункової книжки, тобто без видачі розрахункових квитанцій.

Проте, відповідно до п. 4 ст. 9 цього Закону реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу проїзних і перевізних документів із застосуванням бланків суворого обліку на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів та на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю, а також при продажу білетів державних лотерей через електронну систему прийняття ставок, що контролюється у режимі реального часу Державним казначейством України, та квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що у даному випадку Закону № 265 ВР не вимагає від позивача застосовувати при наданні послуг з перевезення пасажирів на автомобільному транспорті з видачею квитів РРО та розрахункові книги.

За таких обставин, суд вважає, що положення п. 1 ст. 17 Закону № 265 не передбачає застосування до субєктів підприємницької діяльності штрафних (фінансових) санкцій за непроведення розрахункових операцій без використання книги обліку розрахункових операцій.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Оцінюючи правомірність дій та рішень відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких повинні дотримуватися субєкти владних повноважень при реалізації дискреційних повноважень.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судовим розглядом встановлено порушення зазначених критеріїв (вимог) Державною податковою інспекцією у м. Чернівці при винесенні оскаржуваного рішення, а саме: рішення прийняте всупереч встановлених законом повноважень, у невизначений законом спосіб, а також без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тому підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час судового розгляду справи, відповідач, як субєкт владних повноважень, не довів, що гр-н ОСОБА_1 надавав послуги з перевезення пасажирів на автомобільному транспорті від імені та в інтересах позивача і останній уповноважував його на це, перебування позивача в трудових відносинах з ОСОБА_1, а також підставності та правомірності застосування штрафних (фінансових) санкцій за дії, які не вчинялись ним (його працівником) Крім того, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правові підстави для застосування до позивача штрафних санкцій передбачених п. 1 ст. 17 Закону № 265 ВР за непроведення розрахункових операцій без використання книги обліку розрахункових операцій.

За наведених обставин та правових норм, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, в звязку з чим оскаржуване рішення від 02.11.2009 р. № 0086220234 підлягає скасуванню.

Стосовно доводів позивача про порушення відповідачем вимог Закону України «Про державну податкову службу» в частині не повідомлення позивача не пізніше, ніж за 10 днів про проведення планової перевірки, а також проведення перевірки в порушення вимог постанови КМУ № 502 від 21.05.2009 р., суд вважає їх необґрунтованими та відхиляє, оскільки в цій частині відповідач дія в межах та в спосіб визначені Законом.

Частина 1 ст. 94 КАС України визначає, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Матеріали справи підтверджують понесені позивачем витрати по оплаті судового збору в розмірі 3,40 грн. Таким чином, враховуючи положення ч. 1 ст. 94 КАС України зазначена сума судових витрат підлягає стягненню з Державного бюджету на користь позивача

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 11, 71, 76, 79, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд , -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Чернівці про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 02.11.2009 р. № 0086220234.

3. Стягнути з державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Сіті Транс Авто» (58000, м. Чернівці, вул. Проектна, 1, ідентифікаційний код 36528407) судовий збір в розмірі 3,40 грн.

Постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складання її в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом 20 днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлено та підписано судом 15 лютого 2010 р.

Суддя /підпис/ В.К. Левицький

З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО:

Суддя В.К. Левицький