Рішення № 79550443, 31.01.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2019 р. № 400/3063/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М., розглянув в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001

до відповідача:Комунального підприємства Первомайської міської ради "Комунсервіс", вул. Андрія Антонюка, 42-А, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55207

про:стягнення податкового боргу в сумі 481696,66 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Миколаївській області (далі-позивач) звернулось до адміністративного суду з позовом про стягнення з Комунального підприємства Первомайської міської ради "Комунсервіс" (далі-відповідач) податкового боргу в сумі 481696,66 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що Комунальне підприємство Первомайської міської ради "Комунсервіс" має заборгованість зі сплати податкового боргу в загальній сумі 481696,66 грн., з яких: з земельного податку в сумі 5146,55 грн., з екологічного податку в сумі 102964,41 грн., та податку на додану вартість в сумі 373585,70 грн.

Відповідач, повідомлений належним чином про розгляд справи, своїм правом не скористався, відзив на позов та/або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, не надав.

Відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі -КАС України), суд здійснив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідив матеріали справи та оцінивши наявні в них докази суд зазначає таке.

Комунальне підприємство Первомайської міської ради "Комунсервіс" зареєстроване в якості юридичної особи та є платником податків і зборів.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем до податкового органу подано податкову декларацію з плати за землю на 2018 рік № НОМЕР_1 від 05.02.2018 року за березень, квітень травень 2018 року. В наданій податковій декларації відповідачем самостійно визначено суму податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет щомісяця протягом 2018 року в розмірі 2003,65грн.

Податковою декларацією з плати за землю за 2018 рік від 04.06.2018 № НОМЕР_2 зменшено нарахування за березень, квітень травень 2018 року в сумі 391,73 грн., щомісяця.

Пунктом 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до п. 287.4 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Крім того, відповідачем самостійно визначено суму податку на додану вартість у податкових деклараціях за березень 2018 року № НОМЕР_3 від 20.04.2018 року на суму 114404,00 грн., за квітень 2018 року № НОМЕР_4 від 18.05.2018 року на суму 74173,00 грн., за травень № НОМЕР_5 від 19.06.2018 року на суму 93916,00 грн.,

Також, позивачем до податкового органу подано податкові декларації з екологічного податку за 1 квартал 2018 року № 9076759270 від 25.04.2018 року, у якій самостійно визначено суму податку, що підлягає сплаті до бюджету на суму 64425,00 грн.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, сума податкового зобов’язання, самостійно визначена платником податків, згідно з п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України оскарженню не підлягає.

На підставі ст.129 Податкового кодексу України за несвоєчасну сплату податку податкових зобов'язань відповідачу нараховано пеню в розмірі 113509,52 грн. з податку на додану вартість - 91092,70 грн. з плати за землю - 310,79 грн., з екологічного податку - 22106,03 грн.

Окрім цього, на підставі акту камеральної перевірки № 3028/14-29-12-16-12/31728060 від 10.05.2018 року, якою встановлено несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань з екологічного податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях, позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 00037141212 від 18.05.2018 року про зобов'язання сплатити штрафні санкції в сумі 16433,38 грн.

Зазначені податкове повідомлення-рішення направлялось на адресу відповідача рекомендованою кореспонденцією, та отримано останнім 22.05.2018 року.

Правом на оскарження податкового повідомлення-рішення відповідач не скористався, грошове зобов’язання зі штрафних санкцій у визначений законом термін не сплатив.

Пунктом 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

В порушення вимог податкового законодавства відповідач у добровільному порядку не сплатив суму самостійно визначеного та визначеного контролюючим органом податкового зобов’язання з плати за землю, з екологічного податку та з податку на додану вартість.

Згідно з пп. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України сума грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання являється податковим боргом.

У відповідності з п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України відповідачу направлялася податкова вимога від 28.03.2011 року № 42 на суму 539178,49 грн.

Згідно з п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Згідно статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач своїм правом не скористався, позов не заперечив, доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надав.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 2, 9, 12, 19, 77, 241-243, 246, 250, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) до Комунального підприємства Первомайської міської ради "Комунсервіс" (вул. Андрія Антонюка, 42-А, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55207, ідентифікаційний код 31728060) задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства Первомайської міської ради "Комунсервіс" (вул. Андрія Антонюка, 42-А, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55207, ідентифікаційний код 31728060) в дохід держави податковий борг в сумі 481696,66 грн. (чотириста вісімдесят одна тисяча шістсот дев'яносто шість гривень 66 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до П’ятого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.М. Мельник