Ухвала суду № 79548793, 01.02.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/399/19

УХВАЛА

01 лютого 2019 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Катаєва Е.В., вивчивши адміністративний позов Громадської організації «Пляжі Затоки» до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог, про визнання дій незаконними,-

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшов адміністративний позов Громадської організаціїї «Пляжі Затоки» до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог, в якому позивач просить суд:

визнати незаконними дії відповідача щодо проставлення відмітки про усунення замовником державної експертизи зауважень Держегокадастру, зазначених в висновку державної землевпорядної експертизи від 23 жовтня 2018 року № 2994-18 стосовно Проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж земель водного фонду та водоохоронної зони Чорного моря на території смт Затока м. Білгород-Дністровський Одеської області, який замовлений на підставі Рішення Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області від 05.04.2018 року № 548;

визнати незаконними дії відповідача щодо проставлення відмітки про усунення замовником державної експертизи зауважень Держегокадастру, зазначених в висновку державної землевпорядної експертизи від 23 жовтня 2018 року № 2993-18 стосовно Проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж земель водного фонду та водоохоронної зони Дністровського лиману на території смт Затока м. Білгород-Дністровський Одеської області, який замовлений на підставі Рішення Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області від 05.04.2018 року № 548.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, крім іншого, має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає заява вимогам, встановленим ст.ст.160, 161, 172 цього Кодексу.

Згідно з ч.5 ст.160 КАС України, у позовній заяві зазначаються, крім іншого, повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Частиною 6 ст.160 КАС України визначено, що якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п’ятої цієї статті стосовно представника. Представником позивача не виконані вказані вимоги, зокрема, щодо місяця проживання, перебування, місцезнаходження.

Також позивачем зазначено, що у відповідача відсутній код ЄДРПОУ, що не відповідає дійсності. Код зазначений також у копії відповіді на бланку відповідача на ім’я голови правління Ради об’єднання садівничих кооперативів масиву «Кароліно-Бугаз».

Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Позивач у позові зазначив орієнтований розрахунок судових витрат: судовий збір за подачу позову, судовий збір за подачу заяви про забезпечення позову. З додатків до позову викреслена «заява про забезпечення позову» та відсутнє посилання на надання до позову документу про сплату судового збору.

Таким чином, позивачем порушені при поданні позову вимоги ч.3 ст.160 КАС України.

При цьому суд звертає увагу позивача на необхідність добросовісного використання своїх прав. Згідно з даними автоматизованої системи діловодства Одеського окружного адміністративного суду позивач з тотожним позовом звертався до суду 26.12.2018 року (справа №420/6721/18, суддя Корой С.М.), позов був залишений без руху з підстав несплати судового збору. Згідно з ухвалою судді від 21.01.2019 року повернутий у зв’язку з відкликанням позовної заяви. А вже 23.01.2019 року позивач знов звертається з позовом до суду (дана справа).

Статтею 1 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 6 Закону України “Про судовий збір” визначено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характер.

Позивач повинен сплатити судовий збір на рахунок на рахунок Одеського окружного адміністративного суду (отримувач коштів - УК у м. Одесі/Київський район/22030101; код отримувача (ЄДРПОУ) – 38016923; банк отримувача – Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) – 899998; рахунок отримувача – 34310206084032; наявність відомчої ознаки: « 84» Окружні адміністративні суди.

Згідно з ч. 4 ст. 161 КАС України, позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ч.2,4 ст.79 КАС України позивач повинен подати докази разом із поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу. Вимоги до клопотання про витребування доказів встановлені ст.80 КАС України.

З урахуванням викладеного незрозумілим є зазначення у позові переліку документів, які не можуть бути подані разом з позовною заявою.

Статтею 94 КАС України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Позивачем не виконані вимоги ст. 94 КАС України щодо письмових доказів наданих до позову, а саме не завірені належним чином копії наданих до суду документів.

Згідно ст.94 КАС України позивач своїм підписом підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього. Проте позивач завірив всі копії документів, у тому числі оригінали яких у нього відсутні, своїм підписом, що не відповідає вимогам ст.94 КАС України. Копії документів, оригінали яких відсутні у позивача повинні бути засвідчені у встановленому законом порядку, у тому числі з дотриманням вимог Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003», затвердженого Наказом Держспоживстандарту України № 55 від 07.04.2003року, якій відповідно до його п.п. 1.1, 1.2 поширюється на організаційно-розпорядчі документи: постанови, розпорядження, накази, положення, рішення, протоколи, акти листи тощо, створювані в результаті діяльності: органів державної влади України, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та їх об'єднань усіх форм власності, - встановлено, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23 (підпис); відбитком печатки організації засвідчують на документі підпис відповідальної особи (пп. 5.26, 5.27 ДСТУ 4163-2003).

Позивач зазначає в позові, що відповіддю ГУ Держгеокадастру в Одеській області від 27.11.2018 року за вих.№ПІ-551/0-537/0/63-18 повідомлено, що Головним управлінням здійснено контроль за усуненням, врахуванням зауважень висновків державної експертизи землепорядної документації від 23.10.2018 року №2994-18 та №2993-18та проставлено відповідні відмітки на висновках.

Проте станом на 27.11.2018 року позивач не існував, оскільки зареєстрований лише 22.12.2018 року. Згідно наданої копії вказаного листа від 27.11.2018 року лист адресований не на ім’я позивача, а на ім’я голови правління Ради об’єднання садівничих кооперативів масиву «Кароліно-Бугаз», тобто особи, яке не є учасником справи.

Позивач повинен в позові викласти зміст позовних вимог.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст.5 КАС України, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.

Між тим, позивач просить визнати незаконними дії відповідача щодо проставлення відмітки про усунення замовником державної експертизи зауважень Держегокадастру, зазначених в висновках державної землевпорядної експертизи від 23 жовтня 2018 року № 2994-18, № 2993-18 стосовно Проектів землеустрою.

Суд вважає, що вимоги про визнання незаконними дій відповідача щодо проставлення відмітки про усунення замовником державної експертизи зауважень не можуть вважатися сформулюваними максимально чітко і зрозуміло.

При цьому позивачу необхідно визначитися зі спірними правовідносинами та порядком їх вирішення, а саме неякісним проектом землеустрою, незгодою з висновком експертизи або конкретними діями та рішеннями відповідача.

Згідно зі ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, якій не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали.

Ухвалою суду від 24.01.2019 року позов залишений без руху та позивачу наданий строк для усунення недоліків.

30.01.2019 року до суду надійшла заява позивача про усунення недоліків в адміністративному позові та позовну заяву, а також заяву про витребування доказів, квитанції про сплату судового збору.

Розглянувши надані позивачем заяви та документи суд вважає, що позивачем недоліки позовної заяви не усунуті. При цьому виходить із наступного.

У позові наданому на усунення недоліків позивач просить

визнати незаконними дії відповідача щодо посвідчення відповідним записом на висновку державної землевпорядної експертизи від 23 жовтня 2018 року № 2994-18 стосовно Проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж земель водного фонду та водоохоронної зони Чорного моря на території смт Затока м. Білгород-Дністровський Одеської області, який замовлений на підставі Рішення Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області від 05.04.2018 року № 548, про усунення замовником держаної експертизи зауважень Держгеокадастру, зазначених в цьому висновку;

визнати незаконними дії відповідача щодо посвідчення відповідним записом на висновку державної землевпорядної експертизи від 23 жовтня 2018 року № 2993-18 стосовно Проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж земель водного фонду та водоохоронної зони Дністровського лиману на території смт Затока м. Білгород-Дністровський Одеської області, який замовлений на підставі Рішення Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області від 05.04.2018 року № 548 про усунення замовником держаної експертизи зауважень Держгеокадастру, зазначених в цьому висновку.

Викладаючи позовні вимоги у вказаному вигляді позивач посилається на п.3.5.9 Методики проведення державної експертизи землевпорядної документації, затвердженої наказом №391 від 03.12.2004 року, згідно з яким контроль за усуненням зауважень державної експертизи здійснюють виконавці експертизи (експерти) чи, за їх дорученням, керівники територіальних органів Держгеокадастру. Факт внесення виправлень, врахування зазначених у висновку зауважень та пропозицій посвідчується відповідним записом на висновку експертизи керівника експертного підрозділу або керівника територіального органу Держгеокадастру, на якого покладено контроль за усуненням зауважень державної експертизи.

У самому позові позивач виклав обставини у том же вигляді, а саме, що відповіддю ГУ Держгеокадастру в Одеській області від 27.11.2018 року за вих.№ПІ-551/0-537/0/63-18 повідомлено, що Головним управлінням здійснено контроль за усуненням, врахуванням зауважень висновків державної експертизи землепорядної документації від 23.10.2018 року №2994-18 та №2993-18та проставлено відповідні відмітки на висновках. Та проставлення вказаних відміток позивач вважає протиправним.

Таким чином, позивач лише процитував нормативний акт, але не висвітлив фактичні обставини та саме які дії здійснив відповідач, які саме записі здійснив на висновках державної землевпорядної експертизи щодо усунення замовником держаної експертизи зауважень Держгеокадастру, зазначених в цьому висновку.

До заяви про усунення недоліків надані квитанції про сплату судового збору. Згідно з вказаними квитанціями судовий збір сплачений ОСОБА_1 за її ідентифікаційним кодом та призначення платежу зазначено – «судовий збір, за позовом ОСОБА_1, Одеський окружний адміністративний суд»

Статтею 1 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до ст.2 Закону платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Позивачем по справі є не ОСОБА_1, а ГО «Пляжі Затоки», який має свій код ЄДРПОУ. Тобто призначення платежу відображено не вірно. Крім того, представник позивача при наявності права на сплачення судового зборі від свого імені за юридичну особу, повинен був надати відповідні докази, у тому числі щодо отримання коштів на сплату судового збору від юридичної особи.

Щодо невиконання вимог ст.94 КАС України позивач зазначив, що у зв’язку з відсутністю у нього оригіналів відповідних документів, ним заявляється клопотання про витребування належним чином завірених копій відповідних документів.

Позивачем надано до суду клопотання про витребування доказів від восьмі суб’єктів. Позивач зазначив, що до моменту подачі позовної заяви були направлені запити про наданні публічної інформації до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств та організацій, однак відповіді не надані.

Позивачем у підтвердження вказаних обставин надані копії запитів, на яких значиться дата - 25.01.2019 року, тобто направлених не до моменту подання позову (позов зареєстрований 23.01.2019 року), а після його подання та після залишення позову без руху ухвалою від 24.01.2019 року, яка направлена 24.01.2019 року на електронну адресу позивача та його представника.

Крім того, у вказаному клопотання позивач посилається на запити від 08.11.2018 року та від 19.11.2018 року, що суд критично оцінує, оскільки станом на вказані дати позивач не існував, а був зареєстрований лише 22.12.2018 року.

Згідно зі ст. 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права і обов’язки. Учасники справи зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов’язки.

Статтею 79 КАС України встановлено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об’єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позивач не усунув недоліки позовної зави, у зв’язку з чим вона підлягає поверненню.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

При таких обставинах в силу п.1 ч.4 ст.169 КАС України позов підлягає поверненню.

Керуючись ст.169 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов Громадської організації «Пляжі Затоки» до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог, про визнання дій незаконними - повернути позивачу без розгляду.

Роз’яснити позивачу що повернення позовної заяви не позбавляє її права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом

Ухвала набирає законної сили у порядку ст.256 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. ст. 293-295 КАС України.

Суддя Е.В. Катаєва