Ухвала суду № 79540190, 28.01.2019, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 336/5225/18

Провадження № 2/336/376/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.01.2019 р. Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Дмитрюк О.В.,

за участю секретаря Когут С.І.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора Виконавчого комітету Терсянської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_5, третя особа – Публічне акціонерне товариство «Перший Український міжнародний банк», про скасування державної реєстрації права на нерухоме майно та витребування майна з чужого незаконного володіння, за зустрічним позовом ОСОБА_4, ОСОБА_3 (представник позивачів – ОСОБА_6) до ОСОБА_1, третя особа – Публічне акціонерне товариство «Перший Український міжнародний банк», про визнання права власності та усунення перешкод у користуванні приватною власністю,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Запоріжжя знаходиться вищезазначена цивільна справа.

За первісним позовом позивач просить скасувати запис про право власності, індексний номер 26691968 від 15.06.2018 року внесений згідно рішення державного реєстратора виконавчого комітету Терсянської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області ОСОБА_2, скасувати записи про право власності індексні номери 26718700 і 26718722 від 20.06.2018 року внесені згідно рішення приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_5 та витребувати з володіння ОСОБА_3 та ОСОБА_4 нежиле приміщення XLII підвалу та першого поверху літ. А-9, що розташоване за адресою: м. Запоріжжя пр. Моторобудівників, 32.

За зустрічним позовом позивачі просять визнати за ними право власності на нежитлове приміщення XLII підвалу та першого поверху літ. А-9, що розташоване за адресою: м. Запоріжжя, пр.. Моторобудівників, 32, по Ѕ частині кожному, усунути перешкоди в користуванні приватною власністю шляхом заборони ОСОБА_1 чинити перешкоди в користуванні зазначеним нежитловим приміщенням та зобов’язати ОСОБА_1 звільнити зазначене нежитлове приміщення від речей.

28.01.2019 р. в підготовчому засіданні представник третьої особи – ПАТ «ПУМБ» підтримала раніше подану заяву про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про скасування державної реєстрації права на нерухоме майно, з підстав викладених в заяві.

Позивач ОСОБА_1 в підготовче засідання не з’явився, подав до суду заяву про відкладення засідання у зв’язку з неможливістю прибути у засідання його захисника.

Відповідачі за первісним позовом ОСОБА_3 і ОСОБА_4 та їх представник ОСОБА_6 вирішення питання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про скасування державної реєстрації права на нерухоме майно віднесли на розсуд суду.

Відповідач приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_5 про розгляд справи без її участі.

Відповідач державний реєстратор Виконавчого комітету Терсянської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області ОСОБА_2 в підготовче засідання не з’явився, про день, час і місце засідання був повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив.

У зв’язку з ненаданням позивачем ОСОБА_1 доказів про неможливість його представника з’явитися у засідання, суд визнав причину неявки ОСОБА_1 та його представника неповажною.

Вивчивши позовну заяву, матеріали справи, заяву представника третьої особи, заслухавши пояснення відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 та їх представника, суд дійшов висновку, що провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації права на нерухоме майно, підлягає закриттю з наступних підстав:

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Як вбачається з позовної заяви, позовні вимоги до державного реєстратора щодо скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно носять публічно-правовий характер, оскільки зводяться виключно до оскарження позивачем ОСОБА_1 дій реєстратора, а саме: невиконання ним п. 61 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015 р. № 1127, щодо проведення державної реєстрації без письмової вимоги про усунення порушення основного зобов’язання та без оцінки суб’єкта оціночної діяльності; порушення державним реєстратором вимог ч. 5 ст. 3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» щодо перевищення ним своєї компетенції та проведення реєстрації на підставі нотаріально посвідченого договору, за яким реєстрація переходу права власності повинна бути здійснена виключно нотаріусом, що посвідчував договір.

Позивач ОСОБА_1 не пред’являє майнових вимог до ПАТ «ПУМБ» щодо предмету іпотеки, не зазначає про порушення ним договірних зобов’язань, а саме, в чому вони полягають та яким нормам прав суперечать. Крім того, позивач у позовній заяві зазначає ПАТ «ПУМБ» як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Визначення такого суб’єктивного складу учасників процесу свідчить про те, що позивач не має майнових вимог до банку в частині приміщення, яке є предметом укладеної між ним та банком угоди.

Позовна заява в частині оскарження рішення про державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки за ПАТ «ПУМБ» не містить вимог щодо виконання цивільно-правової угоди (договору іпотеки), а позивач ОСОБА_1 просить визнати протиправним і скасувати виключно рішення державного реєстратора та запис, який він вчинив.

Стаття 4 КАС України визначає, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір;

публічно-правовий спір - спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи;.

Відповідно до ст.. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:

1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;

У відповідності до ч. 1 ст. 20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:

1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;

2) адміністративні справи, пов'язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо:

оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій;

уточнення списку виборців;

оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум;

оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб;

3) адміністративні справи, пов'язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо:

примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства;

примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України;

затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України;

продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України;

затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні;

затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;

4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1 - 3 частини першої цієї статті.

Окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті (ч.2 ст. 20 КАС України).

Пленум Вищого адміністративного суду України у своїй постанові №8 від 20.05.2013р. роз'яснив, що відповідно до абзацу другого частини першої статті 2 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом статті 9 цього Закону державний реєстратор є державним службовцем, крім випадку, коли державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються (делегуються) функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.

Відповідно до частини другої статті 30 цього Закону дії або бездіяльність державного реєстратора, державного кадастрового реєстратора, нотаріуса, державного виконавця можуть бути оскаржені до суду. Суди повинні мати на увазі, що під діями також слід розуміти рішення, прийняті зазначеними суб'єктами владних повноважень і питань реєстрації.

Таким чином, якщо у справі спір про право відсутній, а дослідженню підлягають виключно владні, управлінські рішення та дії Держреєстратора, який у межах спірних правовідносин діє як суб'єкт владних повноважень, то спір є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Вказана правова позиції викладена у постанові ОСОБА_7 Верховного Суду від 4 квітня 2018 р. ( справа №826/9928/15).

Отже, спір в частині скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно є публічно-правовим і підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

У відповідності до ч. 2 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє, зокрема, ухвалу про закриття провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст. 200, 255, 256, 258-260, 353 ЦПК України, п.п. 15.5. п. 15 Розділу 13 Перехідних положень ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора Виконавчого комітету Терсянської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_5, третя особа – Публічне акціонерне товариство «Перший Український міжнародний банк», про скасування державної реєстрації права на нерухоме майно та витребування майна з чужого незаконного володіння, в частині позовних вимог до державного реєстратора Виконавчого комітету Терсянської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації права на нерухоме майно - закрити.

Роз'яснити позивачу, що розгляд даних вимог повинен відбуватися в порядку адміністративного судочинства.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття ухвали суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Дмитрюк