Ухвала суду № 79535630, 31.01.2019, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/1366/19

Провадження № 1-кс/712/849/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2019 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

слідчого судді Романенко В.А.

за участю секретаря Таран А.І.

прокурора Корновенко В.С.

слідчого Мороз В.Ю.

підозрюваного ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 315 КК України,-

В С Т А Н ОВ И В:

Слідчий СВ Черкаського районного відділення поліції Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області лейтенант поліції ОСОБА_2, звернулася із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 315 КК України.

Клопотання мотивується тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Мошни, Черкаського району, Черкаської області, українець, громадянин України, з середньою освітою, офіційно не працюючий, розлучений, маючий на утриманні малолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, учасником бойових дій, інвалідом та депутатом не являється, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 раніше судимий:

1) 20.06.2017 Черкаським районним судом Черкаської області за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді штрафу у розмірі 850 грн.;

2) 29.03.2018 Черкаським районним судом Черкаської області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 309, 70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 3 роки. Маючи не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість, притягуючись до кримінальної відповідальності, на шлях виправлення не став та вчинив новий умисний злочин за наступних обставин:

Так, він, 23.01.2019 близько 15 год. 00 хв., перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 реалізовуючи свій злочинний намір, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи із прямим умислом, умисно, шляхом переконання, отримав згоду та схилив ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_8 до вживання наркотичних засобів та збудивши у останнього бажання вжити наркотичний засіб «канабіс», після чого самостійно, шляхом оснащення саморобного пристрою для куріння, а саме засипав наркотичний засіб, підпалив та показав як вживати надав ОСОБА_4 наркотичний засіб «канабіс» для вживання.

23 січня 2019 року о 16 годині 17 хвилин під час проведення санкціонованого обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 в приміщенні виявлено та вилучено: два поліетиленові пакети з подрібненою речовиною рослинного походження зеленого кольору, яка згідно висновку судової експертизи наркотичних засобів та психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № 2/138 від 30.01.2019 та № 2/140 від 30.01.2019 є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабіс. Маса особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - канабіс становить 7,86 г та 49,85 г. Дані речовини ОСОБА_1 зберігав для вживання без мети збуту.

Таким чином, ОСОБА_1, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 315 КК України, а саме у схилянні особи до вживання наркотичних засобів.

Також він в порушення Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори» від 15 лютого 1995 року та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» від 15 лютого 1995 року, 23.01.2015 близько 15 год., перебуваючи за місцем свого проживання, реалізовуючи свій злочинний намір, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи із прямим умислом, з корисливих мотивів, умисно надав місце для незаконного вживання і організував сприятливі умови для незаконного вживання наркотичних засобів ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_9

Враховуючи викладене, ОСОБА_1, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 317 КК України, тобто у наданні приміщення для незаконного вживання наркотичних засобів.

У вчиненні кримінальних правопорушень підозрюється ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

ОСОБА_1 суспільно-корисною працею не займається, постійного законного джерела доходів не має, родини не має, тому матиме реальну можливість змінити місце проживання та переховуватись від органів досудового розслідування та суду що перешкоджатиме досягненню завдання кримінального провадження та досягненню цілей покарання (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Існує наявний ризик того, що ОСОБА_1 перебуваючи без ізоляції для суспільства, зможе незаконно впливати на свідків, спеціалістів та експертів (п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України).

Також ОСОБА_1 не виправдав довіри держави та знову усвідомлюючи всі випливаючі наслідки свідомо вчинив кримінальне правопорушення, що свідчить не тільки про небажання стати на шлях виправлення, а й неможливість переосмислити свої дії без ізоляції для суспільства, та продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, (п. 5 ч. 1ст. 177 КПК України).

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. 1, 3, 5, ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 покладається необхідність запобіганню вчиненню інших кримінальних правопорушень. Даний ризик підтверджується тим, що раніше ОСОБА_1 вчиняв злочин передбачений ч. 2 ст. 309 КК України, не має постійного місця роботи та доходу.

В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали та просили його задоволити.

Підозрюваний заперечував проти задоволення клопотання, просив обрати більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний із взяттям під варту.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників процесу, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає до часткового задоволення.

У відповідності до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Статтею 178 КПК України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчинення іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Згідно ст. 183 тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжний заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Вирішуючи клопотання слідчого, суд враховує вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Згідно рішення ЄСПЛ «Клоот проти Бельгії» ризик вчинення нових правопорушень має місце, коли попередня поведінка дає підстави для очікувань, що він не має наміру зупинятись у своїх злочинних діях; коли небезпека має бути явною, а запобіжний захід необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи. Рішенням ЄСПЛ «Сельчук проти Туреччини» визначено, що попередня судимість може бути підставою ризику вчинення нових правопорушень.

В своєму клопотанні, слідчий посилається на те, що відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства було встановлено наявність ризиків, передбачених у ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливе переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконний вплив на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інші кримінальні правопорушення.

Європейський суд з прав людини, зокрема у викладених рішеннях по справах «Калашников проти Росії», «Томазі проти Франції» та інших, роз'яснив, що сама по собі тяжкість злочину згідно повідомлення особі про підозру, не може бути підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

За роз'ясненнями п.п. 3, 13 постанови Пленуму Верховного Суду №4 від 25 квітня 2003 року «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» (зі змінами і доповненнями, внесеними постановами Пленуму Верховного Суду України від 11 червня 2004 року №10 та від 24 жовтня 2008 року №15), взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв'язку з чим він обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинувачуваним процесуальних обов'язків, і його належної поведінки; обов'язковою умовою взяття під варту (виходячи з його правової природи) має бути обґрунтована впевненість в тому, що більш м'які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.

В судовому засіданні встановлено, що підозрюваний має постійне місце проживання, вину в інкримінованому злочині визнає, розкаюється, має на утриманні матір інваліда, малолітню дитину, яка проживає разом з ним. При затриманні спроб втеч не здійснював, надає покази та сприяє розкриттю кримінального правопорушення.

Дослідженням клопотання, матеріалів кримінального провадження, та поясненням слідчого та прокурора у судовому засіданні вбачається, що органом досудового розслідування не доведено, що підозрюваний буде переховуватися від органів досудового розслідування та уникати явки за викликами, та якимось чином впливати на свідків.

За таких обставин, та аналізу зібраних досудовим розслідуванням матеріалів клопотання та кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що підозрюваний не потребує ізоляції від суспільства та є можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, а саме домашнього арешту у нічний час доби.

Керуючись вимогами ст. ст. 40, 131, 132, 176-178, 182, 183, 184, 194 - 195, 369 - 372, 369 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого СВ Черкаського районного відділення поліції Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області лейтенанта поліції Мороз В.Ю. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 315 КК України задовольнити частково.

Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби з 20.00 год. до 06.00 год., строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 31 березня 2019 року, включно.

Строк домашнього арешту обчислювати з моменту винесення ухвали, тобто з 31 січня 2019 року.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, такі обов'язки:

1) не залишати житло з 20 години до 06 години за адресою проживання: АДРЕСА_1

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Працівники Національної поліції в Черкаській області з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтись в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.

Ухвала про запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Копія ухвали про застосування запобіжного заходу вручається підозрюваному після її оголошення.

Копію ухвали направити начальнику Черкаського районного відділення поліції Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області для організації її виконання.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Черкаської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя В.А. Романенко