Ухвала суду № 79535424, 31.01.2019, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження № 1-кп/235/54/19

Справа № 235/5683/16-к

УХВАЛА

про продовження дії запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання

30 січня 2019 року м. Покровськ

Колегія суддів Красноармійського міськрайонного суду Донецької області у складі:

головуючого судді Карабан І.І.

суддів Клікунової А.С., Стоілової Т.В.

при секретарі Димитрієвій О.А.

за участю прокурора Білобловського Р.В.

захисників ОСОБА_1,ОСОБА_2 обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши в відкритому судовому засіданні кримінальне провадження відносно обвинувачених ОСОБА_4, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.28, ч.2 ст.15, п.6 ч.2 ст.115, ч.3 ст.28, ч.1 ст.263, ч.1 ст. 263 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.28, ч.2 ст.15, п.6 ч.2 ст.115, ч.3 ст.28, ч.1 ст.263 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні Красноармійського міськрайонного суду Донецької області знаходиться зазначене кримінальне провадження.

Ухвалою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 03 грудня 2018 року відносно обвинувачених застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання строком на 2 місяця, тобто до 03 лютого 2018 року, зобов’язано прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду та виконувати покладений на них обов’язок: повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Прокурор Білобловський Р.В. в судовому засіданні заявив клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання відносно обвинувачених, оскільки існує ризик, передбачений п. 1 ч.1 ст. 177 КПК України, що полягає в можливості переховування від суду, зважаючи на покарання, яке загрожує їм у разі визнання винуватості, а саме позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі. Факти порушення обвинуваченими умов запобіжного заходу відсутні.

Сторона захисту - обвинувачені та їх захисники – не заперечували проти задоволення клопотання прокурора.

Колегія суддів, заслухавши учасників судового провадження, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною першою ст.179 КПК України передбачено, що особисте зобов"язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов"язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов"язки, передбачені ст.194 КПК України.

Вирішуючи питання щодо запобіжного заходу, зокрема щодо продовження, суд зобов`язаний оцінити наявність ризиків, неможливість закінчення судового розгляду до закінчення строку дії попередньої ухвали про запобіжний захід, підстави, що свідчать про неможливість запобігання існуючим ризикам більш м`якого запобіжного заходу.

Колегія суддів вважає, що не зник ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, що був підставою для застосовування запобіжного заходу, що полягає в переховуванні від суду обвинувачених, яким інкримінуються кримінальні правопорушення, одне з яких згідно ст. 12 КК України відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, санкція ст. 115 ч. 2 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі, враховуючи можливість негативних наслідків для обвинувачених у вигляді покарання в межах санкції за інкриміновані злочини, а тому дію запобіжного заходу слід продовжити, оскільки такий запобіжний захід належним чином забезпечує процесуальну поведінку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 331,372, 376 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання – задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_2, запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання строком на 2 місяця, тобто до 30 березня 2019 року включно.

Зобов’язати обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду та виконувати покладений на нього обов’язок: повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_4 Вірменії, запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання строком на 2 місяця, тобто до 30 березня 2019 року включно.

Зобов’язати обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду та виконувати покладений на нього обов’язок: повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Строк дії ухвали - до 30 березня 2019 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено та оголошено учасникам судового розгляду о 08 годині 00 хвилин 31 січня 2019 року.

Головуючий суддя

Судді