Рішення № 79532225, 30.01.2019, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/2327/18

Провадження № 2/553/215/2019

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

30.01.2019 року м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді - Парахіної Є.В.,

при секретарі - Остапченко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2018 року АТ КБ "ПриватБанк" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 17.02.2011 року між Банком та відповідачем укладений договір б/н, на підставі якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 9500 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення листопад 2016 року, що відповідає строку дії картки. Оскільки ОСОБА_1 не виконував належним чином свої зобов’язання, станом на 31.08.2018 року утворилась заборгованість за кредитним договором у розмірі 225556 грн. 68 коп., в тому числі: заборгованість за кредитом - 9442 грн. 91 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом – 211503 грн. 19 коп., нарахована комісія та пеня – 4610 грн. 00 коп. Оскільки законодавством не передбачено вимагати від боржника повернення повної суми заборгованості, а кредитодавець на свій розсуд може вимагати від боржника будь-яку частину суми заборгованості за кредитом, вважає за можливе звернутись до суду з вимогами про стягнення частини боргу в розмірі 116534 грн. 66 коп., яка складається з наступного: заборгованість за кредитом - 9442 грн. 91 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом – 107091 грн. 75 коп. за період з 26.02.2013 року по 31.10.2017 року.

Просить стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 116534 грн. 66 коп. та судові витрати в сумі 1762 грн. 00 коп.

В судове засідання представник позивача не з'явився, надавши заяву з проханням проводити розгляд справи без його участі, в якій зазначив, що позов підтримує, просить задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1, будучи повідомлена про час та місце слухання справи, в судове засідання повторно не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, не подав відзив на позовну заяву, але подав до суду заяву, в якій просив застосувати строк позовної давності.

За змістом ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Враховуючи викладене, відповідно до положень ст. 280 ЦПК України, зі згоди представника позивача, судом ухвалено рішення при заочному розгляді справи.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з’ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до листа АТ КБ "ПРИВАТБАНК" від 07.07.2018 року № Е.65.0.0.0/3-365676 повідомлено, що з 21.05.2018 року Публічне Акціонерне Товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (скорочена назва - ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" змінило назву на Акціонерне Товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (скорочена назва - АТ КБ "ПРИВАТБАНК").

17.02.2011 року ОСОБА_1 заповнено та підписано Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, на підставі якої отримано кредитну картку "Універсальна, 55 днів пільгового періоду", відкрито картковий рахунок № 4149437746604246, на який зараховано суму кредитного ліміту, строк дії картки встановлено до листопада 2016 року включно.

Згідно змісту Анкети-заяви, ОСОБА_1 згодний з тим, що вказана заява разом з Пам’яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та Банком договір про надання банківських послуг, він ознайомлений та згодний з Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані для ознайомлення в письмовому вигляді.

Відповідно до Тарифів з обслуговування кредитних карт "Універсальна, 55 днів пільгового періоду" встановлено наступні умови користування: пільговий період - до 55 днів (пільгова ставка діє за умови погашення до 25 числа місяця, наступного за датою виникнення заборгованості); базова процентна ставка (нараховується на залишок заборгованості) на місяць - 2,5 %, за тратами, здійсненими з 01.09.2014 року, – 2,9 %, за тратами, здійсненими з 01.04.2015 року, - 3,6%; обов’язковий щомісячний платіж – 7 % від заборгованості (але не менше 50 грн. та не більше залишку заборгованості), з 01.04.2014 року – 5 % від заборгованості (але не менше 100 грн. та не більше залишку заборгованості); пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів: Пеня = 0,24 % від суми загальної заборгованості (нараховується за кожний день прострочення кредиту) + 50 грн. щоразу, коли виникає прострочення за кредитом або процентами на суму від 100 грн., пеня = 0,24% від суми загальної заборгованості (нараховується за кожний день прострочення кредиту) + 100 грн. щоразу, коли виникає прострочення за кредитом або процентами на суму від 100 грн. другий місяць поспіль і більше; штраф за порушення строків платежів за будь-якими із грошових зобов’язань - 500 грн. + 5 % від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих і прострочених комісій і процентів.

В п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку встановлено обов’язок Клієнта погашати заборгованість по кредиту, відсоткам за його користування, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором.

У відповідності до п. 2.1.1.5.6 Умов та правил надання банківських послуг у разі невиконання зобов’язань за договором на вимогу Банку клієнт зобов'язаний виконати зобов’язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту та ОСОБА_2), оплати Винагороди Банку.

Як встановлено в п. 2.1.1.12.2 Умов та Правил надання банківських послуг, за користування кредитом, наданим держателю, при наявності пільгового періоду, держатель оплачує проценти по пільговій процентній ставці (0,01% річних) в рамках установленого пільгового періоду по кожній платіжній операції.

Згідно п. 2.1.1.12.3 погашення Кредиту – поповнення Картрахунку Клієнта в розмірі Мінімального обов’язкового платежу шляхом внесення коштів в готівковому або безготівковому порядку, а так само шляхом договірного списання коштів з інших рахунків Клієнта на підставі Договору.

В п. 2.1.1.12.7.2 Умов та правил надання банківських послуг встановлено, що у випадку не погашення заборгованості минулого місяця до 25-го числа поточного місяця (у випадку непогашення заборгованості в 30-денний строк з моменту її виникнення для Преміальних карток) Клієнт сплачує пеню за несвоєчасне погашення кредитного ліміту у Пільговий період рівну діючій Базовій місячній відсотковій ставці від заборгованості на момент списання. Пеня за несвоєчасне погашення кредитного ліміту в Пільговий період утримується в момент переходу у звичайний період кредитування з 26-го числа поточного місяця по Кредитному ліміту (з 31-го дня виникнення заборгованості пор Кредитному ліміту по Преміальних картах) нарахування відсотків за користування Кредитним лімітом проводиться виходячи із Базової процентної ставки. Договірне списання нарахованих відсотків за користування Кредитним лімітом проводиться банком щомісячно в передостанній робочий день поточного місяця.

У відповідності до п. 2.1.1.12.7.3 Умов та правил надання банківських послуг Відсотки за користування кредитом (кредитним лімітом) та/або ОСОБА_2 нараховуються в дату їх сплати, передбачену п. 2.1.1.12.4 та п. 2.1.1.12.5 при цьому відсотки розраховуються щомісячно за кожен календарний день за фактично використані в рахунок кредиту та/або ОСОБА_2 коштів, з дня списання суми з карткового рахунку до дня, коли Кредит (кредитний ліміт) та/або ОСОБА_2 стають простроченими кредитами.

В п. 2.1.1.3.3 Умов та правил надання банківських послуг встановлено, що Клієнт доручає Банку списувати з картрахунку суми грошових коштів у розмірі здійснених Клієнтом або його довіреними особами операцій відповідно до правил Міжнародних платіжних систем, а також вартість послуг, визначену Тарифами Банку при настанні термінів платежу.

Згідно п. 2.1.1.4.2 у випадку порушення Держателем або довіреною особою вимог чинного законодавства України та/або умов даного Договору і/або у разі виникнення ОСОБА_2 має право зупинити здійснення розрахунків за Карткою (заблокувати Картку) та/або визнати Картку не дійсною до моменту усунення зазначених порушень, а також вимогами дострокового виконання боргових зобов’язань в цілому або в певній Банком частині у разі не виконання Держателем та/або Довіреною особою Держателя своїх боргових зобов’язань та інших зобов’язань за цим Договором.

Пунктом 1.1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачено право Банку змінювати тарифи, а також інші умови обслуговування рахунків. При цьому ОСОБА_2, за винятком випадків зміни розміру надання кредиту (кредитного ліміту), зобов’язаний не менше ніж за 7 днів до введення змін проінформувати клієнта, зокрема у виписці за коррахунком, згідно з п. 1.1.3.1.9Договору. Якщо протягом 7 днів ОСОБА_2 не одержав повідомлення від клієнта про незгоду зі змінами, то вважається, що клієнт приймає нові умови. Право зміни розміру наданого на платіжну картку кредиту (кредитного ліміту) ОСОБА_2 залишає за собою в однобічному порядку, за власним рішенням Банку та без попереднього повідомлення клієнта.

За змістом п. 2.1.1.2.3 Умов та правил надання банківських послуг, Клієнт дає свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт.

Відповідно до п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг підписання даного договору є прямою і безумовною згодою Позичальника щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого Банком.

З довідки АТ КБ "Приватбанк" б/н від 05.11.2018 року про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки клієнта ОСОБА_1 (картрахунок 4149437746604246 від 26.02.2013 року) вбачається, що картковий рахунок на його ім'я № 4149437746604246 відкритий 26.02.2013 року, розмір кредитного ліміту змінювався та встановлювався: з 26.02.2013 року в розмірі 300 грн. 00 коп., 26.02.2013 року збільшений до 5000 грн. 00 коп., 17.02.2014 року збільшений до 9500 грн. 00 коп., строк дії картки – листопад 2016 року.

Згідно наданого АТ КБ "Приватбанк" розрахунку заборгованості клієнта ОСОБА_1, відповідач користувався коштами кредитного ліміту, який у встановленому договором порядку та строки не погасив, в результаті чого станом на 31.08.2018 року має заборгованість за кредитним договором у розмірі 225556 грн. 68 коп., в тому числі: заборгованість за кредитом - 9442 грн. 91 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом – 211503 грн. 77 коп., заборгованість за пенею та комісією – 4610 грн. 00 коп.

При цьому, зі змісту позову АТ КБ "Приватбанк" вбачається, що позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 лише частину боргу за кредитним договором в сумі 116534 грн. 66 коп., яка складається з наступного: заборгованість за кредитом - 9442 грн. 91 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом – 107091 грн. 75 коп. за період з 26.02.2013 року по 31.10.2017 року.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним свого зобов’язання.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов’язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Аналіз досліджених судом доказів свідчить про те, що відповідач ОСОБА_1 користувався коштами кредитного ліміту, у встановленому укладеною з ПАТ КБ "ПриватБанк" угодою порядку та строки їх не погасив, у зв'язку з чим вважає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, позовні вимоги про стягнення з нього боргу з тіла кредиту в сумі 9442 грн. 91 коп.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача нарахованих відсотків за користування кредитними коштами в період з 26.02.2013 року по 31.10.2017 року, суд враховує наступне.

Поняття "строк договору", "строк виконання зобов'язання" та "термін виконання зобов'язання" згідно з приписами ЦК України мають різний зміст.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. А згідно з частиною другою цієї статті терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

В ст. 252 ЦК України визначено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін - календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

За змістом положень ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Цей строк починає спливати з моменту укладення договору, хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Поняття "строк виконання зобов'язання" і "термін виконання зобов'язання" охарактеризовані у статті 530 ЦК України. Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на викладене, строк (термін) виконання зобов'язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов'язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов'язання.

У цій справі сторони строк договору окремо не визначили, а погодили строк кредитування, термін закінчення кредитування, а також термін щомісячного виконання зобов'язання.

Так, наявні у справі докази свідчать про те, що сторони 17.02.2011 року уклали договір, за умовами якого відповідачу відкрито картковий рахунок строком дії до листопада 2016 року, на який встановлено кредитний ліміт, який в разі користування кредитними коштами мав погашатись ним щомісячними платежами в розмірі 7 % від заборгованості (але не менше 50 грн. і не більше залишку заборгованості), а з 01.04.2014 року 5 % від заборгованості (але не менше 100 грн. і не більше залишку заборгованості) до 25 числа місяця, наступного за звітним упродовж строку кредитування. Тобто, сторони погодили порядок і строки виконання зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 ("Позика") глави 71 ("Позика. Кредит. Банківський вклад"), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

В ч. 1 ст. 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Оскільки встановлені судом обставини свідчать про те, що кредитна лінія встановлена відповідачу на картковий рахунок, строк користування кредитними коштами безпосередньо пов'язаний зі строком дії картки.

Відтак, у межах строку кредитування до кінця листопада 2016 року відповідач мав, зокрема, повертати позивачеві кредит і сплачувати проценти періодичними (щомісячними) платежами до 25 числа кожного місяця. Починаючи з 01.12.2016 року, відповідач мав обов'язок незалежно від пред'явлення вимоги позивачем повернути всю заборгованість за договором, а не вносити її періодичними платежами, оскільки останні були розраховані у межах строку кредитування.

Отже, припис абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача щодо невиконання боржником грошового зобов'язання після закінчення строку кредитування забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.

До такого висновку дійшла ОСОБА_3 Верховного Суду в постанові від 28 березня 2018 року по справі № 444/9519/12.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню заборгованість з відсотків за користування кредитними коштами в сумі 44615 грн. 10 коп., нарахована станом на 30.11.2016 року, тобто в межах строку дії кредитної картки, на яку встановлена кредитна лінія.

А тому суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог АТ КБ "ПриватБанк" та стягнення з відповідача заборгованості в загальному розмірі 54058 грн. 01 коп., яка складається з: тіла кредиту - 9442 грн. 91 коп., нарахованих відсотків за користування кредитом за період з 26.02.2013 року по 30.11.2016 року – 44615 грн. 10 коп.

Крім того, відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені ним при зверненні до суду, пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 76-83, 89, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (місцезнаходження – 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-д, код ЄДРПОУ – 14360570) до ОСОБА_1 (місце проживання – м. Полтава, вул. Грабинівська, 48-а, РНОКПП - НОМЕР_1) про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором в сумі 54058 (п’ятдесят чотири тисячі п’ятдесят вісім) грн. 01 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" судовий збір в сумі 817 грн. 35 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі до Полтавського апеляційного суду апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Учасник справи якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повний текст рішення складений 30.01.2019 року.

Суддя Ленінського районного суду м. ПолтавиОСОБА_4