Ухвала суду № 79530055, 28.01.2019, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/3523/16-ц

Провадження 4-с-6/19

ухвала

Іменем України

28 січня 2019 року Обухівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Зінченко О.М.,

при секретарі Євдокімова В.С.,

представників ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши в відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на дії державного виконавця Обухівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_4,

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця Обухівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_4 В обґрунтування скарги зазначив, що рішенням Обухівського районного суду Київської області від 19 жовтня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено частково. Зобов’язано ОСОБА_3 звільнити зайняту за рахунок вулиці Лугової в смт. Козин Обухівського району Київської області земельну ділянку шляхом знесення паркану, побудованого за рахунок проїжджої частини дороги. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 07 грудня 2017 року рішення Обухівського районного суду Київської області від 19 жовтня 2017 року в частині задоволених позовних вимог та вирішення питання про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 судових витрат скасовано і ухвалено у цій частині нове рішення суду про відмову в позові. В іншій частині рішення районного суду залишено без змін.

Верховний Суд 4 липня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_5 задовольнив частково. Скасував рішення Апеляційного суду київської області від 07 грудня 2017 року та рішення Обухівського районного суду Київської області від 19 жовтня 2017 року в частині вимог про зобов'язання відповідача звільнити зайняту за рахунок водоохоронної зони земельну ділянку шляхом знесення побудованого на ній паркану, справу у відповідній частині передав на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скасував рішення Апеляційного суду київської області від 07 грудня 2017 року в частині вимог про зобов'язання ОСОБА_3 звільнити зайняту за рахунок вул. Лугової в смт Козин Обухівського району Київської області земельну ділянку шляхом знесення паркану, побудованого за рахунок проїжджої частини дороги, та стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 судових витрат, у відповідній частині залишив в силі рішення Обухівського районного суду Київської області від 19 жовтня 2017 року.

В іншій частині рішення Апеляційного суду київської області від 07 грудня 2017 року та рішення Обухівського районного суду Київської області від 19 жовтня 2017 року, залишив без змін.

Рішення Обухівського районного суду Київської області 19 жовтня 2017 року набрало законної сили 04 липня 2018 року. На виконанні у Обухівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби знаходиться виконавчий лист №2-1458/18 від 10.09.2018 року.

Головним державним виконавцем Обухівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_4 13 вересня 2018 року відкрито два виконавчих провадження. 09.11.2018 року головним державним виконавцем Обухівського МРВ ДВС ГТУЮ у Київській області Колісник В.В. винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 1700 грн. за невиконані рішення суду боржником ОСОБА_3, яку заявник вважає незаконною та просить її скасувати.

Представники заявника в судовому засіданні підтримали подану скаргу з підстав викладених у ній, просили вимоги скарги задовольнити.

Головний державний виконавець, дії якого оскаржуються, ОСОБА_4 в судовому засіданні проти скарги заперечив та пояснив, що ним в ході виконавчого провадження вчиняються виконавчі дії у порядку та згідно з вимогами Закону, боржник не бажає та не виконує судове рішення.

Стягувач ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечила проти вимог скарги, та подала до суду заперечення на скаргу боржника про накладення штрафу, де зазначила, що станом на 28.01.2019 року рішення суду в повному обсязі не виконано без поважних причин, а виконавче провадження знаходиться на стадії добровільного виконання та дії державного виконавця повністю відповідають вимогам ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», в зв’язку з чим просить відмовити в задоволенні скарги.

Вислухавши скаржника та його представника, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно із ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутись до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Судом встановлено, що на виконанні у Обухівському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області знаходиться виконавчий лист № 2-1458/18 від 10.09.2018 року, головним державним виконавцем Обухівського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Київській області ОСОБА_4 13.09.2018 року відкрито два виконавчих провадження: 1) ВП № 57216308 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1458/18 від 31.08.2018 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 судових витрат, а саме судового збору 551,20 грн. та витрат на правову допомогу в розмірі 900,00 грн.; 2) ВП № 57216198 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1458/18 від 31.08.2018 року про зобов’язання ОСОБА_3 звільнити зайняту та рахунок вулиці Лугової в смт. Козин Обухівського району Київської області земельну ділянку шляхом знесення паркану, побудованого за рахунок проїжджої частини дороги.

09.11.2018 року головним державним виконавцем Обухівського МРВ ДВС ГТУЮ у Київській області Колісник В.В. винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 1700 грн., за невиконання рішення Обухівського районного суду Київської області про зобов’язання ОСОБА_3 звільнити зайняту за рахунок вулиці Лугової в смт. Козин Обухівського району Київської області земельну ділянку шляхом знесення паркану, побудованого за рахунок проїжджої частини дороги.

У відповідності до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України.

Виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до вимог ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах", при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суди повинні враховувати, що Законом про виконавче провадження передбачено заборону на зловживання процесуальними правами під час здійснення виконавчого провадження. Так, державний виконавець зобов’язаний вживати передбачені Законом про виконавче провадження заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 11), а особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов’язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій (частина сьома статті 12).

Відповідно до вимог ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно із ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Крім того, у відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу.

Однак, будь-яких доказів на підтвердження неправомірності дій державного виконавця суду заявником надано не було.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що наведені у скарзі факти не знайшли свого підтвердження в суді, а тому скарга є необґрунтованою і в її задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 447, 450, 451 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги ОСОБА_3 на дії державного виконавця Обухівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_4, відмовити повністю.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд шляхом подачі в п’ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.

Суддя О.М.Зінченко