Ухвала суду № 79527433, 31.01.2019, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

УХВАЛА

31.01.2019 м. ХарківСправа № 922/3713/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

без повідомлення учасників справи

розглянувши заяву директора ДП "Харківська лісова науково-дослідна станція" Мостепанюка А.А. про відвід судді (вх. №2552 від 29.01.2019)

по справі №922/3713/18

за позовом Державної екологічної інспекції у Харківській області (61022, м. Харків, пл. Свободи, 5, Держпром, 1 під'їзд, 2 поверх) до Державного підприємства "Харківська лісова науково-дослідна станція" (62340, Харківська обл., Дергачівський р-н, село Черкаська Лозова) про стягнення 225477,56 грн.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд до Господарського суду Харківської області від Державної екологічної інспекції у Харківській області надійшла позовна заява за вих. № 4965/01-22/1216 від 18.12.2018 до відповідача - Державного підприємства "Харківська лісова науково-дослідна станція", згідно вимог якої з відповідача заявлено до стягнення на користь держави шкоду заподіяну державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в загальному розмірі 225477,56 грн.

Автоматизованим розподілом судової справи між суддями, визначено єдиний унікальний номер судової справи - №922/3713/18, для розгляду справи визначено головуючого суддю (суддю - доповідача): Сальнікова Г.І., про що заступником керівника апарату суду складено та підписано відповідний Витяг з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.12.2018 (15:59:25) (т.с. І а.с. 1).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.01.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі у порядку загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 04.02.2019 об 11:20.

29.01.2019 через загальний відділ діловодства Господарського суду Харківської області від директора ДП "Харківська лісова науково-дослідна станція" Мостепанюка А.А. надійшла заява про відвід судді (за вих. №2552).

Правове обґрунтування підстав заявленого відводу.

Заява про відвід обґрунтована такими обставинами:

У відповідача є підстави вважати, що держава Україна порушує його право на справедливий суд, гарантоване п.1 ст.6 Конвенції, оскільки не забезпечила формування складу суду для розгляду справи №922/3713/18 у належному для цивілізованих держав порядку, в яких верховенство право існує не лише як гасло, внаслідок чого такий суд не може вважатися «судом, встановленим законом». Справа ініційована позивачем, а провадження відкрито судом за правилами Господарського процесуального кодексу України у редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України. Цивільного процесуального кодексу України. Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 3 жовтня 2017 року №2147-VIII (далі відповідно Закон №2147-VI1I та ГПК(2017)).

Вища рада правосуддя за поданням Державної судової адміністрації України та після консультацій з Радою суддів України не затверджувала будь-якого порядку (автоматизованого чи іншого) визначення складу суду для розгляду конкретної справи.

Відповідачем також зазначено, зокрема про те, що згідно з прецедентною практикою Суду обов'язок по доведенню наявності повноважень суду при здійсненні судочинства покладається на державу (see Posokliov v. Russia no. 63486/00, 4 March 2003. §§30, 43; Fedotova v. Russia, no. 73225/01, 13 April 2006, §§41-44; Zaharkin v. Russia no. 1555/04, 10 June 2010, §149; Ilatovskiy v. Russia. no. 6945/04. 9 July 2009, §39; Laryagin and Aristov v. Russia, nos. 38697/02 and 14711/03. §36, 8 Juniary 2009; Petr Sevastyanov v. Russia, no. 7591 1/01, 14 June 2011 §37; DMD Group v. Slovakia no. 19334/03, 5 October 2010, §70, 72), невиконання якого становило підстави для визнання Судом порушення п.1 ст.6 Конвенції. Європейський Суд також відмічав, що саме на Уряд покладається обов'язок подання документального підтвердження визначення правових підстав участі осіб у відправленні правосуддя та додержання вимог внутрішнього законодавства щодо визначення осіб суддів для участі в роботі суду (see Shabanov and Treu v. Russian Federation, no. 5433/02, 14 March 2007, §§30 -32).

При цьому, відповідачем у своїй заяві зауважено, що особистісні, ділові та професійні якості судді господарського суду Харківської області Сальнікової Г.І. заявником поважаються та під сумнів не ставляться.

Такі обставини, на думку заявника, є підставою для відводу судді Господарського суду Харківської області Сальнікової Ганни Іванівни від участі у розгляді справи № 922/3713/18, який не сформовано як «суд, встановлений законом», а тому згідно п. 4 ч. 1 ст. 35 ГПК України, було порушено порядок визначення судді для розгляду справи.

При постановлені ухвали суд керувався таким.

Інститут відводу у зв'язку із порушенням порядку визначення судді для розгляду справи є гарантією об'єктивності дослідження фактичних обставин справи та вчинення інших процесуальних дій.

Приписами частин 7-8 статті 39 ГПК України визначено, що питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід.

Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи.

Відповідно статті 35 Господарського процесуального кодексу України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Частиною 1 ст. 39 ГПК України визначено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Відповідно до вимог частин 2, 3 ст. 39 ГПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Право сторони на подання заяви про відвід судді є однією із гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. При здійснені правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону. Однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення, крім випадків, установлених законом (статті 126, 129 Конституції України).

Як зазначив Конституційний суд України в своєму рішенні від 23.05.2001 №6-рп\2001, судоустрій і судочинство визначаються винятково законом України. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідно процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення розгляду справи у першій інстанції та прийняття по них судових рішень, належить до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.

В пункті 10 постанови Пленуму Верховного суду України №8 від 13.06.2007 "Про незалежність судової влади" зазначено наступне. Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається.

Подана відповідачем заява про відвід за своєю суттю зводиться до його незгоди з процесуальною діяльністю Господарського суду в цій справі. Потрібно зауважити, що підставами для відводу судді можуть бути лише конкретні обставини, які викликають обґрунтований сумнів.

При цьому незгода з процесуальною діяльністю Господарського суду до таких обставин не може належати, адже в такому випадку будь-яка сторона в будь-якій справі зможе в такий спосіб змінювати суддю у своїй справі.

В доповнення до наведеного суд звертає увагу на необхідність дотримання частини 3 статті 38 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої, відвід повинен бути вмотивованим.

З урахуванням наведеного, надавши оцінку аргументам відповідача, які викладено останнім у заяві про відвід судді, суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, оскільки відповідачем у своїй заяві не конкретизовано в чому саме полягає порушення порядку при визначенні складу суду для розгляду справи № 922/3713/18 та ким воно було допущено, а тому вказані доводи оцінюються судом як такі, що ґрунтуються лише на власних припущеннях відповідача та не підтверджені належним обґрунтуванням, а наведені аргументи у зводяться до того, що ДП "Харківська лісова науково-дослідна станція" вважає, що справа № 922/3713/18 не підсудна господарському суду Харківської області.

З цього приводу слід зазначити, що порядок вирішення питань прийняття позовних заяв до розгляду (відкриття провадження по справі, залишення позову без руху, повернення позовних заяв, відмова у відкритті провадження по справі чи направлення справи за підсудністю) встановлено главою 2 Господарського процесуального кодексу України.

Зазначені питання вирішуються судом на протязі 5 днів з дня надходження позовної заяви до суду.

Таким чином, оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість відводу, вирішення питання про відвід судді Сальнікової Г.І. має бути здійснений суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу.

Керуючись статтями 35, 38, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Зупинити провадження у справі № 922/3713/18.

2. Передати справу № 922/3713/18 для вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу.

Ухвала набрала законної сили 31.01.2019 р.

Ухвала може бути оскаржена в порядку, визначеному Розділом IV ГПК України.

Суддя Г.І. Сальнікова