Рішення № 79526155, 30.01.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

30.01.2019 р. справа №520/11762/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сліденка А.В., розглянувши за процедурою письмового провадження у порядку ст. 263 КАС України справу за позовом

ОСОБА_1 до Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про1) визнання неправомірними дій Ізюмського ОУПФУ Харківської області щодо припинення з 01 квітня 2018 року до 30.09.2018 р. виплати призначеної за віком пенсії ОСОБА_1; 2) зобов'язання Ізюмського ОУПФУ Харківської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 призначену пенсію за віком пенсію за період з 01 квітня 2018 року до 30.09.2018 року; 3) стягнення Ізюмського ОУПФУ Харківської області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 7500 (сім тисяч п'ятсот) грн. в рахунок компенсації моральної шкоди, -встановив:

Матеріали позову одержані судом 21.12.2018 р. Рішення про прийняття справи до розгляду було прийнято 28.12.2018 р. Відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті може бути розпочатий з 14.01.2019 р.

Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що громадянин має право на одержання виплат за раніше призначеною пенсією, але внаслідок вчинення райУПФУ протиправного діяння коштів за пенсією у період з 01.04.2018 р. по 30.09.2018 р. не одержав. Указане призвело до спричинення моральної шкоди.

Відповідач, Ізюмське ОУПФУ Харківської області, з поданим позовом не погодився.

Аргументуючи заперечення проти позову зазначив, що рішення про припинення виплат за пенсією було прийнято Волноваським ОУПФУ Донецької області і обумовлено об'єктивними чинниками, а саме: відсутністю необхідних доказів постійного проживання пенсіонера на території України, де безперешкодно функціонують органи державної влади України, а пенсія за попередні періоди пенсіонеру нарахована та виплачена.

Суд, вивчивши доводи позову і відзиву на позов, повно виконавши процесуальний обов'язок із збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, з'ясувавши обставини фактичної дійсності, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

За матеріалами справи судом установлено, що позивач є громадянином України, знаходився на обліку як пенсіонер у Волноваському ОУПФУ Донецької області, з 01.04.2018 р. припинив одержувати виплати за пенсією від Волноваського ОУПФУ Донецької області. На обліку в Ізюмському ОУПФУ Харківської області позивач знаходиться з 11.05.2018р.

З 01.10.2018 р. Ізюмським ОУПФУ Харківської області проведено виплату платежів за пенсією.

Перевіряючи відповідність закону оскаржених діянь владного суб'єкта, суд зазначає, що правовідносини з приводу соціального захисту громадян шляхом пенсійного забезпечення унормовані, насамперед, приписами ст.46 Конституції України, ст.25 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Закону України "Про пенсійне забезпечення", Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Так, випадки припинення виплат за пенсією передбачені ч.1 ст.49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", де указано, що підставою для припинення виплат є: 1) рішення суду або 2) рішення тероргану ПФУ, а приводом для прийняття такого рішення є: 1) призначення пенсії за недостовірними документами; 2) подія смерті особи; 3) подія неотримання пенсії протягом 6 місяців підряд; 4) інші випадки згідно з законом.

Правовий висновок відносно застосування згаданої норми закону міститься у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 р. по зразковій справі №805/402/18 (провадження Пз/9901/20/18) і полягає у тому, що за відсутності визначених законом підстав виплати за пенсією не можуть бути припинені.

У спірних правовідносинах судом не виявлено визначених ст. 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" приводів і підстав для припинення виплати пенсії.

При цьому, вирішуючи спір, суд наголошує, що норми підзаконних нормативно-правових актів, у тому числі і постанов КМУ, на які посилається відповідач, не можуть змінювати приписів закону України.

Водночас із цим, суд бере до уваги, що правовідносини з приводу соціального забезпечення у спосіб виплат за пенсією склались між позивачем та відповідачем лише з 11.05.2018 р.

До зазначеної дати позивач перебував на обліку як пенсіонер в іншому районному тероргані ПФУ (Волноваське ОУПФУ Донецької області), яким і було вчинено діяння з припинення виплат за пенсією з 01.04.2018 р.

Відповідач не є юридичним правонаступником Волноваського ОУПФУ Донецької області, а відтак, не може нести відповідальності за управлінські діяння іншого окремого, самостійного та незалежного від нього районного тероргану ПФУ.

У зв'язку з цим, заявлений до Ізюмського ОУПФУ Харківської області позов у частині протиправності дій з приводу припинення виплат з 01.04.2018 р. задоволенню не підлягає, позаяк відповідач таких дій не вчиняв.

Продовжуючи розгляд справи, суд бере до уваги, що відповідачем письмово визнані обставини взяття позивач на обліку з 11.05.2018 р. і поновлення нарахування та виплати пенсії лише з 01.10.2018 р.

Як зазначено вище, доказів існування у спірних правовідносинах підстав та приводів для припинення виплати пенсії до матеріалів справи не подано, а тому суд виходить з відсутності таких доказів.

Розглядаючи справу, суд також бере до уваги, що ст. 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст. 72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах владний суб'єкт не забезпечив реалізацію управлінської функції відповідно до ч. 2 ст. 19 КАС України в частині своєчасного та повного проведення платежів за призначеною пенсією з 01.05.2018 р.

Разом із тим, оскільки визнання діяння владного суб'єкта протиправним об'єктивно не здатне у даному конкретному випадку забезпечити неминуче, ефективне та дієве поновлення суб'єктивного права особи на одержання у власність коштів як виплат за пенсією, то суд вважає за необхідне обтяжити владний суб'єкт обов'язком провести платежі за невиплаченою з 01.05.2018 р. пенсією саме на підставі даного рішення суду.

Стосовно позовних вимог стосовно виплати пенсії за період з 01.04.2018 р. по 30.04.2018 р. суд вважає за необхідне обтяжити владний суб'єкт обов'язком вирішити дане питання у спосіб прийняття окремого письмового рішення з урахуванням постанови Верховного Суду від 03.05.2018 р. по зразковій справі №805/402/18 (провадження Пз/9901/20/18).

Розглядаючи справу за вимогою про стягнення з Ізюмського ОУПФУ Харківської області на користь ОСОБА_1 спричиненої моральної шкоди в розмірі 7500,00 грн., суд відзначає, що відповідно до ч. 2 ст. 23 Цивільного кодексу України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Між тим, текст позову не містить доводів, а матеріали справи не містять жодних доказів настання у позивача у спірних правовідносинах моральної шкоди.

За таких обставин, суд не знаходить підстав для задоволення вимоги позову у цій частині.

У решті вимог позов має бути залишений без задоволення як необґрунтований.

Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст. 139, 143 КАС України та Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст. 72-77, 211, 241-243, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Позов - задовольнити частково.

Зобов'язати Ізюмське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області поновити з 01.05.2018 р. нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1, місцезнаходження - АДРЕСА_1; дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1.) і допустити негайне виконання у межах платежу за один місяць.

Зобов'язати Ізюмське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області вирішити по суті у спосіб прийняття окремого письмового рішення з урахуванням постанови Верховного Суду від 03.05.2018 р. по зразковій справі №805/402/18 (провадження Пз/9901/20/18) питання з приводу нарахування та виплати ОСОБА_1 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1, місцезнаходження - АДРЕСА_1; дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1.) пенсії за період 01.04.2018 р. - 30.04.2018 р.

У решті вимог позов - залишити без задоволення.

Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд у порядку п. 15.5 Розділу VII КАС України та у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення.

Роз'яснити, що рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України, а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.

Суддя Сліденко А.В.