Рішення № 79525896, 30.01.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5712/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С. при секретарі Кузьменко Е.Х., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі про визнання дій Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі протиправними, зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Одесі провести перерахунок розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі Закону України №2148 від 03.10.2017 року у відповідності до вимог ст..67 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із врахуванням ч.2 ст.42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2014-2016 роки - 3764,40 грн. у розмірі відшкодування фактичних збитків згідно ч.1 ст.54 Закону України №796-XII з 01.10.2017 року,-

ВСТАНОВИВ:

З позовом до суду звернувся ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі про визнання дій Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі протиправними, зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Одесі провести перерахунок розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі Закону України №2148 від 03.10.2017 року у відповідності до вимог ст..67 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із врахуванням ч.2 ст.42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2014-2016 роки - 3764,40 грн. у розмірі відшкодування фактичних збитків згідно ч.1 ст.54 Закону України №796-XII з 01.10.2017 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є військовослужбовцем із числа військовозобов'язаних, призваних на військові збори по ліквідації аварії на ЧАЕС, інвалідом 1 групи захворювання якого пов'язане із виконанням військового обов'язку по ліквідації аварії на ЧАЕС. Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Одесі позивачу нараховує та виплачує пенсію по інвалідності, відповідно до п.9 порядку обчислення пенсії по інвалідності, встановленого постановою КМУ №1210 від 23.11.2011р. по формулі із застосуванням величини середньомісячної заробітної плати за 2006 рік - 928,81 грн. та згідно вимог ч. 1 ст.54,57 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі відшкодування фактичних збитків за роботу у зоні відчуження із врахуванням доплати згідно Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні». З 01.10.2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017р. №2148-VІІІ. Відповідачем не було проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 У зв'язку з чим, позивач звернувся до відповідача про перерахунок розміру пенсії згідно ст.67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із врахуванням вимог ч.2 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 01.10.2017р. із застосуванням величини середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016р.р., - 3764,40 грн. Відповідач листом від 10.10.2018 року відмовив позивачу у перерахунку пенсії мотивуючи тим, що вище вказаними вимогами Законів йому не передбачено перерахунок розміру пенсії. Позивач вважає такі дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі неправомірними і такими, що порушують її конституційні права, у зв'язку із чим звернувся до суду.

Представник відповідача 22.01.2019 року за (вхід.№2439/19) надав до суду відзив щодо відмови позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі пославшись на те, що позивачу призначено пенсію відповідно до ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням положень абз.4 ст.57 Закону № 796 та п. 9 постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». 09.10.2018 року позивач звернувся до управління з заявою щодо застосування показника середньомісячної заробітної плати з якої сплачено страхові внески в Україні за 2014-2016 року згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058. Проте, листом управління від 10.10.2018 року №523/Р-11 позивачу було відмовлено у вимогах, оскільки: Відповідно до ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань. Відповідно до ст.57 Порядок обчислення середньомісячного заробітку для призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначеної відповідно до статті 54 цього Закону, визначається Кабінетом Міністрів України. Особам, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, а також в евакуації населення на добровільній безплатній основі і стали особами з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджено відповідними документами, пенсія по інвалідності за їх бажанням обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.

Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії позивача призначеної згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796, обчислено з урахуванням положень абз. 4 ст. 57 Закону №796 та п.9 постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно з яким пенсія обчислюється за формулою:

П = Зс х Кзс х Кв -

100 %

де:

- П - розмір пенсії;

- Зс - середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2006 рік, що застосовується для обчислення пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування'';

- Кзс - середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії;

- Кв - розмір відшкодування фактичних збитків (у відсотках).

Посилання позивача на ч.2 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є хибним, оскільки відповідно до даної статті розмір, дата та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини. На сьогоднішній день рішення Кабінету Міністрів України не прийнято. Таким чином, позовні вимоги безпідставні, незаконні, оскільки суперечать нормам чинного законодавства України (а.с.101).

Ухвалою суду від 06.11.2018 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 30.11.2018 року продовжено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

В судовому засіданні 25.01.2019 року позивачем та представником позивача були підтримані заявлені позовні вимоги. Представник відповідача був сповіщений належним чином про день, час та місце слухання справи, але в судове засідання не прибув, ніяких клопотань від нього не надходило.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача та дослідивши наявні в справі письмові докази, суд встановив наступні факти та обставини:

Позивач - ОСОБА_1, є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) серії НОМЕР_1, а також інвалідом 1-Б групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 та довідкою МСЄК серії 12 ААБ №033302 (а.с.12,13,19).

Позивач отримує пенсію відповідно до ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням положень абз.4 ст. 57 Закону №796 та п.9 постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

09.10.2018 року позивач звернувся до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі із заявою про здійснення перерахунку розміру пенсії відповідно до ст.67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із врахуванням вимог ч.2 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 01.10.2017 року із застосуванням величини середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки - 3764,40 грн.

10.10.2018 року відповідач листом відмовив позивачу у перерахунку пенсії з посиланням на те, що вимоги викладені позивачем в п.5 звернення, Законом №796 не передбачені перерахунки пенсії по стажу, а також згідно ст..56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788, не передбачено зарахування до стажу роботи періоду перебування на інвалідності у зв'язку з захворюванням, пов'язаним з виконанням обов'язків військової служби (а.с.16-17).

Розглянувши доводи сторін, суд вважає, що позов підлягає часткову задоволенню.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Частиною 1 статті 1 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено, що закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.

Згідно статті 10 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців*, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України (Примітка «*»: Тут і надалі до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань).

Статтею 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (у редакції Закону України від 05 жовтня 2006 року №231-V) встановлювалось, що пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону. Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством України для осіб, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків) або відповідно до статті 54 цього Закону. Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.

Законом України від 03.10.2017 року № 148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" статтю 59 Закону викладено у такій редакції: "Пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону. Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), або відповідно до статті 54 цього Закону. Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року".

Вказані зміни застосовуються з 01.10.2017 року.

Таким чином, можна зробити висновок, що ч.3 ст.59 "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" регулювала та регулює порядок обчислення пенсії особам, які проходили дійсну строкову службу, з 01.10.2017 року з розширеним переліком осіб, які мають право на обчислення пенсії у п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановивши у переліку окрім осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, ще й інших осіб, які брали участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23 листопада 2011 року № 1210 затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок №1210).

Пунктом 1 Порядку №1210 визначено, що цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - пенсії). Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Згідно п.9 Порядку №1210 пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, для осіб з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і пенсії у зв'язку з втратою годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС визначаються за формулою.

Пунктом 9-1 Порядку №1210 передбачено, що за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

У своєму рішенні від 10.10.2018 року про відмову позивачу у проведенні перерахунку розміру раніше призначеної пенсії відповідач послався на положення п.9 Порядку №1210 та не навів жодної аргументації з посиланням на відповідні матеріали пенсійної справи позивача, щодо наявності чи відсутності у позивача критеріїв, визначених п.9-1 Порядку, які б надавали позивачу право на проведення перерахунку розміру пенсії.

Частиною 2 ст.2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та й спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, суд приходить до висновку, що рішення Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі від 10.10.2018 року №523/Р-11 щодо відмови позивачу у проведенні перерахунку розміру раніше призначеної пенсії є необґрунтованим, тобто прийнятим без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення по заяві позивача від 09.10.2018 року, що згідно положень ч.2 ст.2 КАС України дає змоги суду прийти до висновку про протиправність оскаржуваного рішення суб'єкту владних повноважень та відповідного задоволення позовних вимог позивача в цій частині на підставі положень ч.1 ст.245 КАС України.

Разом з тим, суд під час розгляду справи з урахуванням наданих сторонами пояснень та письмових доказів, що містяться в матеріалах справи та були дослідженні судом, не зміг встановити наявність у позивача усіх трьох критеріїв, передбачених п.9-1 порядку №1210, які б надавали можливість встановити наявність у нього права на проведення перерахунку розміру пенсії у відповідності до положень ч.3 ст.59 "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Так судом встановлено, що позивач проходив службу в зонах відчуження Чорнобильської АЕС в період з 17.10.1987 року по 19.01.1988 року у складі Військової частини №44316, що підтверджується довідкою Міністерства оборони України від 14.09.2001 року №51/1/8432. Згідно довідки Управління у справах захисту населення від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Одеської обласної державної адміністрації позивач особисто приймав участь у ліквідації наслідків цієї аварії. Відповідно до експертного висновку Донецького регіонального міжвідомчої експертної Ради щодо встановлення причинного зв'язку захворювання та інвалідності з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та їх професійного характеру від 16.09.1997 року №16222/36-9 та Довідки до акту огляду МСЕК Серія 12ААБ №033302 від 18.07.2018 року захворювання та інвалідність позивача пов'язана з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Таким чином, судом встановлено, що позивач підпадає під наступні критерії, які надають право на проведення перерахунку розміру пенсії, це - безпосередня участь позивача у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та настання захворювання та інвалідності позивача у зв'язку із його участю у ліквідації наслідків цієї аварії. Щодо віднесення його до третього критерію, суд не може цього встановити, адже ні довідка Міністерства оборони України від 14.09.2001 року, ні інші матеріали пенсійної справи позивача, що містяться у цій судовій справі не надають відповіді на питання, в якому саме статусі позивач проходив службу у Військовій частині №44316 в період з 17.10.1987 року по 19.01.1988 року та приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Це повинен встановити компетентний орган - Центральне об'єднане управління ПФУ у м.Одесі шляхом здійснення аналізу матеріалів пенсійної справи позивача та здійснення додаткових запитів до державних органів та установ з метою встановлення статусу проходження служби позивача та надати вичерпну відповідь позивачу на його заяву від 09.10.2018 року із зазначенням наявності у нього всієї сукупності критеріїв, визначених п.9-1 Порядку №1210 з посиланням на відповідні докази та, відповідно, наявності чи відсутності у нього права на перерахунок пенсії відповідно до положень ч.3 ст.59 "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Тому, за вказаних обставин, суд не може зобов'язати відповідача провести перерахунок розміру пенсії (є передчасним), а єдиною можливістю для суду вчинити дії з поновлення прав позивача є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.10.2018 року за №523/Р-11 із визначенням наявності підстав для здійснення перерахунку розміру пенсії відповідно до п.9-1 порядку №1210, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року та прийняти відповідне рішення, в зв'язку із чим, позовні вимоги підлягають задоволенню саме у такий спосіб, оскільки без встановлення зазначених обставин та прийняття відповідачем - суб'єктом владних повноважень відповідного рішення з цього питання суд позбавлений права зобов'язати здійснити перерахунок розміру пенсії позивача.

Відповідно до ч. 1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із ч.ч.1.2 ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, оцінюючи у сукупності надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі про визнання дій Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі протиправними, зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Одесі провести перерахунок розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі Закону України №2148 від 03.10.2017 року у відповідності до вимог ст..67 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із врахуванням ч.2 ст.42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2014-2016 роки - 3764,40 грн. у розмірі відшкодування фактичних збитків згідно ч.1 ст.54 Закону України №796-XII з 01.10.2017 року, підлягають задоволенню частково відповідно до положень ч.1 ст.245 КАС України.

Судові витрати розподілити за правилами ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст.139,242-246,371 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Скасувати рішення Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі від 10.10.2018 року №523/Р-11.

3. Зобов`язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Одесі повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.10.2018 року за №523/Р-11 із визначенням наявності підстав для здійснення перерахунку розміру пенсії відповідно до п.9-1 порядку №1210, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року.

4. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Повний текст судового рішення буде виготовлений 30.01.2018 року.

Рішення суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя Єфіменко К.С.

.