Ухвала суду № 79525851, 31.01.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

31 січня 2019 року м. Київ № 360/4095/18

Cуддя Окружного адміністративного суду міста Києва Григорович П.О., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали

за позовом Національного банку України

до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної

виконавчої служби Міністерства юстиції України

про визнання протиправною та скасування постанови №57203819

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2018 року Національний банк України (надалі - позивач) звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з даним позовом про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 10.10.2018 дану адміністративну справу передано за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва. Дана ухвала в апеляційному порядку не оскаржувалась.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.01.2019 позовну заяву залишено без руху, в зв'язку з відсутністю доказів сплати позивачем судового збору за реквізитами Окружного адміністративного суду міста Києва.

Станом на 31.01.2019 вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху позивачем не виконано - не надано доказів сплати судового збору за реквізитами, що вказані в ухвалі Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.01.2019 про залишення позову без руху.

В той же час, від позивача надійшла заява про відкриття провадження у справі, яка вмотивована тим, що КАС України та Закону України "Про судовий збір" не передбачають повторної сплати судового збору у випадку передачі справи за підсудністю з одного адміністративного суду до іншого.

Розглянувши подану заяву суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, як наслідок - повернення позовної заяви на підставі п.1 ч.4 ст.169 КАС України, з урахуванням наступного.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

В даному випадку судовий збір не сплачено за місцем розгляду справи, що виключає можливість його зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України за реквізитами Окружного адміністративного суду міста Києва.

Посилання позивача на те, що Закон України "Про судовий збір" та КАС України не передбачають повторної сплати судового збору у випадку передачі справи за підсудністю, судом відхиляються, адже порушення позивачем правил підсудності, що визначені КАС України, не може бути підставою для звільнення особи від сплати судового збору за місцем розгляду справи.

При цьому, посилання позивача на відсутність підстав для повернення судовго збору, що визначені ст.7 Закону України "Про судовий збір", судом відхиляються з огляду на положення абз. 1 п. 5 Порядку №787 "Про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів", відповідно до яких повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.

Таким чином, позивач не позбавлений можливості повернути помилково сплачений судовий збір, в зв'язку з порушення правил підсудності, на підставі Порядку №787.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 24.09.2018 по справі №805/168/18-а.

Пунктом 1 ч. 4 ст. 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до ч.5 ст.169 КАС України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п’яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Враховуючи, що позивач не усунув недоліки позовної заяви, суд вважає за необхідне повернути позовну заяву позивачу.

Посилання позивача на постанову Верховного Суду від 19.12.2018 по справі №813/4452/16, судом відхиляються, адже обставини сплати судового збору в даній справі та у справі №813/4452/16 є різними.

Згідно ч.8 ст.169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст.169, 243, 248 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву повернути.

2.Ухвалу про повернення позовної заяви разом із доданими матеріалами повернути позивачу супровідним листом негайно шляхом їх направлення рекомендованим поштовим відправленням із зворотнім повідомленням.

3.Роз’яснити, що повернення даної позовної заяви не перешкоджає особі, яка її подала, повторно звернутись до суду, якщо відпадуть обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у порядок та строки, встановлені ст. ст. 293-297 КАС України.

Суддя П.О. Григорович