Рішення № 79525506, 31.01.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2019 р. справа № 1440/2461/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., розглянув в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до відповідача:Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001

про:визнання протиправними та скасування вимогу від 19.06.2018 р. № 38458-17 та рішення про опис майна у податкову заставу від 17.09.2018 р,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся з позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі-відповідач), в якому просить визнати протиправною та скасувати вимогу №38458-17 від 19.06.2018 р. та рішення про опис майна у податкову заставу від 17.09.2018 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача не було підстав для винесення оскаржуваної вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу, оскільки і на час винесення цієї податкової вимоги та рішення про опис майна, і на теперішній час, не є узгодженим. Податкове повідомлення-рішення, на підставі якого винесено спірні податкову вимогу та рішення про опис майна, позивач оскаржив до суду і на даний час хоча і є рішення суду про відмову у задоволенні позову, але воно не набрало законної сили, у зв'язку з апеляційним оскарженням.

Відповідач надав до суду відзив, згідно якого зазначив, що згідно даних АІС «Податковий блок» станом на 04.12.2018 р. заборгованість по транспортному податку відкликана.

Позивач надав до суду відповідь на відзив, згідно якої зазначив, що викладені відповідачем пояснення у відзиві щодо відкликання вимоги про сплату боргу не підтверджена відповідним рішенням податкового органу, а тому такі обґрунтування мають бути відхилені судом.

Ухвалою від 12.10.2018 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

31.01.2019 року ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

Ухвалою від 31.01.2019 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Інших заяв і клопотань учасники справи суду не подавали.

Інших процесуальних дій у справі судом не вчинялось.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

30.03.2018 р. відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №38458-17, відповідно до якого позивачу визначено податкове зобов'язання з транспортного податку за 2018 рік.

19.06.2018 року відповідачем була сформована та направлена позивачу вимога №38458-17 про сплату податкового боргу з транспортного податку фізичних осіб в сумі 25000 грн.

17.09.2018 року відповідачам прийнято рішення про опис майна у податкову заставу.

Позивач вважає податкову вимогу та рішення про опис майна протиправними, у зв'язку з оскарженням до суду податкового повідомлення-рішення, на підставі якого прийняті ці вимога та рішення.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач звернувся з позовом до Миколаївського окружного адміністративного суду про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.06.2018 р. №38458-17.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.08.2018 р. позивачу відмовлено у задоволенні позову. Рішення не набрало законної сили, ні станом на час винесення спірних податкової вимоги та рішення про опис майна, ні на час розгляду справи, у зв'язку з його апеляційним оскарженням.

Таким чином, на час винесення відповідачем податкової вимоги та рішення про опис майна позивача борг не був узгодженим.

Відповідно до п.п. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, передбачено, що податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки.

контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. З Розділу II «Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 № 610, протягом періоду оскарження суми грошових зобов'язань, визначених контролюючим органом відповідно до Кодексу, податкова вимога з податку, що оскаржується, не надсилається.

Щодо рішення про опис майна у податкову заставу, то п.п. 89.1.2 п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України, визначено, що право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Отже, відповідач протиправно прийняв спірну податкову вимогу та рішення про опис майна у податкову заставу, оскільки на час їх прийняття борг не був узгодженим, адже процес оскарження податкового повідомлення-рішення, на підставі якого їх прийнято, ще не закінчився.

Суд не приймає до уваги пояснення відповідача у відзиві щодо інформації у базі даних АІС «Податковий блог», що спірна податкова вимога є відкликаною, оскільки відповідач не надав доказів, а саме рішення про скасування податкової вимоги та скасування рішення про опис майна у податкову заставу.

Згідно статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідач, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів, що оскаржувані податкова вимога та рішення про опис майна на податкову заставу прийнято правомірно, тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ст. 139 ч. 1 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як визначено ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Судовий збір позивачем сплачено в розмірі 704,80 грн., що підтверджується платіжним дорученням №0.0.1152634609.1 від 08.10.2018 р. (а. с. 4), який підлягає присудженню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Крім того, позивач подав заяву, в якій просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу, які складають 8400 грн.

За правилами ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд знаходить заявлені позивачем до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу співмірними із виконаною представником позивача роботою, а відповідач не подавав клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, суд присуджує на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8400 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) до Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкову вимогу Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 6, 54001, ідентифікаційний код 39394277) №38458-17 від 19.06.2018 р. та рішення про опис майна у податкову заставу від 17.09.2018 р.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) судовий збір в сумі 704,80 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8400 грн.

4. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз