Рішення № 79524336, 25.01.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2019 р. Справа № 520/10256/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко О.В.,

при секретарі - Остропілець Є.Є.,

за участі представників:

позивача - Ракочи Н.С., відповідача - Михайлової О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Тімін" до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, приватне підприємство "Тімін", з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0122921210 від 30.07.2018 року, винесене Головним управлінням ДФС у Харківській області.

В обґрунтування позовних вимог представником позивача зазначено, що оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням № 0122921210 від 30.07.2018 року неправомірно застосовано до підприємства штраф у розмірі 6 154,04 грн., за несвоєчасно сплачену узгоджену суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з юридичних осіб згідно податкової декларації за 2018 рік № 26113922 від 23.02.2018 року, чим на думку податкового органу порушено п.287.3 ст. 287, п.288.7 ст. 288 ПК України, оскільки: 1) зазначені статті взагалі не врегульовують питань щодо обчислення або своєчасності оплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; 2) позивач 23.02.2018 року подав податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018 рік № 26113922, якою узгодив суму податку на 2018 рік у розмірі 53 956,69 грн. та сплачував у визначений ПК строк. Таким чином, оскаржуване рішення винесене Головним управлінням ДФС у Харківській області без додержання вимог податкового законодавства, а тому підлягає скасуванню у судовому порядку.

Ухвалою суду від 21.11.2018 року відкрито провадження по справі та запропоновано відповідачу надати до суду відзив на позов.

11.12.2018 року (Вх. № 01-26/66876/18) представником відповідача надано до суду відзив на позов, в якому просив повністю відмовити в задоволенні позовних вимог зазначивши, що податковим повідомленням - рішенням № 0122921210 від 30.07.2018 року правомірно застосовано до підприємства штраф у розмірі 6 154,04 грн., з яких: 5 395,66 грн. за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов'язання, визначеного позивачем у податковій декларації з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки № 26113922 за 2017 рік та 758,38 грн. за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов'язання по декларації № 27676367 за 2018 рік (а.с. 25 - 29).

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити, з посиланням на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, в задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Розглянувши надані сторонами документи, заслухавши представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Судом встановлено, що посадовою особою Головного управління ДФС у Харківській області проведено камеральну перевірку ПП «Тімін» з питання дотримання граничних термінів сплати податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за результатами якої складено акт від 08.06.2018 року №8531/20-40-12-10-09/24479007.

Згідно акту перевірки при перевірці використано податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018 рік №26113922 від 23.02.2018р.

За результатами перевірки встановлено, що ПП «Тімін» несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з юридичних осіб, згідно податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018 рік №26113922 від 23.02.2018р., чим порушено п.287.3 ст.287, п.288.7 ст.288 ПК України.

За висновками перевірки зазначено, що данні перевірки свідчать про несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, згідно податкової декларації за 2018 рік №26113922 від 23.02.2018р.

На підставі акту камеральної перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0122921210 від 30.07.2018 року, відповідно до якого позивачу визначено до сплати штраф у сумі 6 154,04 грн.

Надаючи оцінку правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення суд виходить з наступних приписів законодавства та встановлених під час судового розгляду фактичних обставин справи.

Суд зазначає, що відповідно до результатів перевірки, зазначених в акті камеральної перевірки від 08.06.2018 року №8531/20-40-12-10-09/24479007, податковим органом встановлено порушення позивачем п.287.3 ст.287, п.288.7 ст.288 ПК України, відповідно до яких податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Отже, норми податкового законодавства, які на думку податкового органу порушив позивач, регулюють порядок сплати плати за землю та орендної плати за земельну ділянку, тоді як предметом перевірки, згідно акту, була саме податкова декларація з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018 рік №26113922 від 23.02.2018р.

Жодних виправлень до акту камеральної перевірки від 08.06.2018 року №8531/20-40-12-10-09/24479007 податковим органом не вносилось, що підтвердив представник відповідача в судовому засіданні, а тому суд дійшов висновку, що притягнення позивача до відповідальності за порушення норм Податкового кодексу України, які жодним чином не пов'язані з предметом перевірки є неправомірним, оскільки оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акту камеральної перевірки, застосування штрафу здійснене за порушення ПК України, встановлені за результатом перевірки.

Судом встановлено, що 23.02.2018 року ПП «Тімін» подало до податкового органу податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018 рік №26113922, визначивши собі до сплати 53 956,69 грн.

Як пояснив в судовому засіданні представник позивача (директор підприємства Ракоча Н.С.), після подачі вказаної декларації, згідно інформації електронного кабінету, нею було виявлено, що вказана декларація зареєстрована податковим органом як декларація з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017 рік.

Жодних обґрунтованих пояснень щодо причин зарахування податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки №26113922 поданої позивачем за 2018 рік податковим органом як декларації за 2017 рік представник відповідача до суду не надав.

Згідно п.50.1 ст.50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

З'ясувавши, що декларація №26113922 зареєстрована податковим органом як декларація з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017 рік, позивач 23.02.2018 року подав до податкового органу уточнюючу декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017 №26117132, якою зменшив податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017 рік на суму 53 956,69 грн.

Факт подачі уточнюючої декларації підтверджений квитанцією №1, з якої вбачається, що подавався саме уточнюючий документ; скріншотом електронного кабінету позивача, з якого вбачається, що документ прийнято та перевірено, документ є уточнюючим, що спростовує твердження представника відповідача, що уточнююча декларація №26117132 була звітною.

Таким чином, навіть за умови реєстрації податковим органом декларації №26113922 за звітній податковий період - 2017 рік, податкових зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки по декларації №26113922 у позивача не виникло.

З акту камеральної перевірки вбачається, що при перевірці використано податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018 рік №26113922 від 23.02.2018р., що взагалі не узгоджується та суперечить обставинам, викладеним у відзиві на позовну заяву та поясненням, наданим в судовому засіданні представником податкового органу.

13 березня 2018 року позивач подав до податкового органу податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018 рік №227676367, якою визначив собі до сплати податкові зобов'язання в загальному розмірі 53 956,69 грн. (13 489,18 грн. - 1, 2, 3 квартали, 13 489,15 грн. - 4 квартал).

Згідно п.б п.п. 266.10.1 п.266.10 ст.266 ПК України податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

З наданих до суду платіжних доручень №33 від 13.03.2018р., №68 від 18.07.2018р., №84 від 10.10.2018р., №93 від 26.10.2018р. вбачається, що позивач своєчасно протягом 2018 року сплачував податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

З урахуванням вищезазначеного, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13-14, 77, 139, 242-246, 250, 255, 257-262, 295, пп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов приватного підприємства "Тімін" (код ЄДРПОУ 34479007, адреса: вул. Українська, буд. 50, м. Південне, Харківський район, Харківська область, 62461) до Головного управління ДФС у Харківській області (код ЄДРПОУ 39599198, адреса: вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0122921210 від 30.07.2018 року, винесене Головним управлінням ДФС у Харківській області.

Стягнути на користь приватного підприємства "Тімін" (код ЄДРПОУ 34479007) судові витрати в розмірі 1762 (одна тисяча сімсот двадцять одна) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (код ЄДРПОУ 39599198).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено 30 січня 2019 року.

Суддя О.В.Шевченко