Рішення № 79524202, 30.01.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2019 р. Справа№200/11437/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зеленов А.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження у порядку письмового провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Слов’янського об'єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області про визнання рішення протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

26 жовтня 2018 року ОСОБА_1 до Слов’янського об'єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області про визнання рішення протиправними та зобов'язання вчинити певні дії/а.с.4-6/.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 10 липня 2018 року вона звернулася до Слов’янського об'єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області із заявою вх.№ 13178 про призначення пенсії в зв'язку з досягненням пенсійного віку відповідно до п.1 статті 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», бо маю 34 років 11 місяців 10 днів загального стажу, ш;о дають право на призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України № 1058 «Про загальнодержавне пенсійне страхування». 17 липня 2018 року було прийняте рішення №28 про відмову у призначенні пенсії за віком, оскільки загальний трудовий стаж складає -23 років 11 місяців 17 днів. Вважає, що відмова у призначенні пенсії є протиправною та такою, що порушує її право на соціальний захист у старості передбачене ст. 49 Конституції України.

Просить суд: визнати дії Слов’янського об'єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області щодо відмови їй у призначенні пенсії за віком відповідно до абз. 3 пункту 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» протиправними; скасувати рішення №28 від 17.07.2018 про відмову у призначені пенсії за віком та зобов'язати Слов'янське об'єднане управління пенсійного фонду України Донецької області призначити пенсію за віком з моменту подання заяви, а саме з 10.07.2018.

Представник відповідача, надав суду відзив на позовну заяву. У відзиві відповідач зазначив, що відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993р. № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчати, а також архівними установами. Позивач до управління трудову книжку не надала. Страховий стаж ОСОБА_1 згідно наданих документів складає 23 роки 05 місяців 22 дні. За таких обставин було відмовлено в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1, так як на момент звернення 10.07.2018 не має необхідного страхового стажу роботи для призначення пенсії за віком.

Ухвалою суду від 31 жовтня 2018 року відкрито провадження по справі.

Ухвалою суду від 21 листопада 2018 року зобов'язано Слов'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області надати суду в строк до 10 грудня 2018 року відзив на позовну заяву, детальні пояснення із зазначенням періодів, що не були враховані при призначенні пенсії ОСОБА_1 та копію пенсійної справи ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1 /а.с.41/.

03 грудня 2018 року позивачем було надано суду клопотання про відстрочення сплати судового збору /а.с.45-46/.

10 грудня 2018 року судом оголошено перерву до 21 грудня 2018 року у звязку із ненаданням відповідачем витребуваних судом доказів.

12 грудня 2018 року відповідачем надано відзив на позовну заяву з додатками /а.с.55-68/.

13 грудня 2018 року позивачем надано суду додаткові документи /а.с.69-106/.

21 грудня 2018 року позивачем надано суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ухвали суду від 26 грудня 2018 року закрито підготовче провадження по справі №200/11437/18-а за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача Слов’янського об'єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області про визнання рішення протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, а розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження в межах строків, визначених Кодексу адміністративного судочинства України для розгляду справи.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1, громадянка України, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 паспорт серії НОМЕР_2, ІПН НОМЕР_1 /а.с.8-9/.

У відповідності з довідкою від 24.11.2016 №0000043305 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, позивач є внутрішньо переміщеною особою з тимчасово окупованої території України м. Горлівки до м. Святогірська, фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 /а.с.11/.

Вищевказані обставини не є спірними та визнаються сторонами.

Відповідач - Слов'янське об'єднане управління пенсійного фонду України Донецької області, є юридичною особою (код ЄДРПОУ 37803258), в даних правовідносинах здійснює повноваження, покладені Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року №384/2011 (далі за текстом - Положення №384/2011) та відповідно до статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.

Судом встановлено та не заперечується сторонами по справі, що позивач звернувся до відповідача із заявою вх.№ 13178 про призначення пенсії в зв'язку з досягненням пенсійного віку відповідно до п.1 статті 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» /а.с.60/.

17 липня 2018 року рішенням Слов’янського об'єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області №28 відмовив у призначенні пенсії за віком, оскільки загальний трудовий стаж ОСОБА_1 складає 23 роки 11 місяців 17 днів/а.с.26/.

Не погоджуючись із рішенням Слов’янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 17 липня 2018 року, позивач звернувся до суду із даним позовом.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходить з наступного.

Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (ст. 3 Конституції України).

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України "Про пенсійне забезпечення".

Закон України "Про пенсійне забезпечення" №1788 від 05.11.1991 року, відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою КМУ №637 від 12.08.1993(далі Порядок) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 2 Порядку передбачено, що у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.

Як встановлено судом та не оспорювалося сторонами, трудова книжка позивача булла втрачена та не надавалася до органу ПФУ разом із заявою про призначення пенсії.

В своїх поясненнях, наданих суду під час підготовчого провадження по справі, ОСОБА_1 зазначила, що оригінал її трудової книжки був загублений її психічнохворим сином, інвалідом ІІ групи. Крім того, вона намагалася надати до органу ПФУ належним чином завірену копію трудової книжки її роботодавцем, протее її не було прийнято.

Копія трудової книжки серії НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_1 завірена належним чином управлінням кадрово-правового забезпечення Головного управління статистики у Донецькій області та наявна в матеріалах справи /а.с.12-15/.

Тому для підтвердження наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком ОСОБА_1 Слов'янське об'єднане управління пенсійного фонду України Донецької області повинно було керуватися положеннями «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою КМУ №637 від 12.08.1993.

Проте, відповідачем не надано доказів на підтвердження вжиття всіх доступних заходів по підтвердженнюю страхового стажу позивача.

Так, Слов'янське об'єднане управління пенсійного фонду України Донецької області не взяло до уваги наявні у позивача: засвідченої копії трудової книжки, профсоюзного квитка, службових посвідчень позивача, витяг з наказу Головного управління статистики Донецької області №223-к від 24.11.2014, листів Головного управління статистики Донецької області від 15.06.2018 №01.1-03/1891, від 06.12.2018 №01.1-03/3820, особової картки, архівних довідок. Не було допитано свідків які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.

За приписами статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідачем не було вжити достатніх заходів передбачених Порядком, у звязку із чим не доведено правомірності прийнятого спірного рішення.

Разом з цим, суд зазначає, що статтею 58 Закону №1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.

В контексті викладеного, враховуючи той факт, що суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати пільговий стаж позивача, суд вважає, що належним способом захисту прав позивача, буде зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

Враховуючи наведене, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Керуючись Конституцією України, статтями 2,5-14,19-22,72-78,94,132-143,159-165,192-205,241-247,255,295-297, п.п.15.5 ч.1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_3, ІПН НОМЕР_1) до Слов’янського об'єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області (84122, Донецької області, м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3, ЄДРПОУ 37803258) про визнання рішення протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Слов’янського об'єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області від 17 липня 2018 року №28 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком.

Зобов'язати Слов'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 №13178 від 10 липня 2018 року, з урахуванням висновків суду викладених в рішенні.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення прийнято в нарадчій кімнаті в порядку письмового провадження 30 січня 2019 року.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Зеленов А.С.