Рішення № 79523752, 23.01.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

23 січня 2019 р. Справа № 120/4214/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Томчука А.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Кушніренко О.В.

позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: Вербицька Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до: Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці

про: визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці (далі - управління, відповідач) про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії.

В обґрунтування заявленого позову зазначила, що 08.08.2018 звернулась до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком згідно ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Отримавши пенсію в значно меншому розмірі, ніж той на який позивач сподівалась, вона звернулась до відповідача про надання відповідних роз'яснень. З відповіді від 02.10.2018 дізналась, що їй при призначенні пенсії не застосовано середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за 2016-2017, а також про відсутність підстав виплати грошової допомоги згідно п.7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Єдиною підставою відповідач вказав, що ОСОБА_1 з 03.01.2012 призначено довічно пенсію за вислугу років. Вважаючи такі дії управління неправомірними та такими, що суперечать нормам чинного законодавства позивач звернулась до суду з вимогами:

- визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016-2017 роки та виплати грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню згідно п.7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";

- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з 8 серпня 2018 року із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016-2017 роки та виплатити грошову допомогу, що не підлягає оподаткуванню згідно п.7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Ухвалою суду від 10.12.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження.

26.12.2018 представником управління подано до суду відзив на заявлений адміністративний позов, зі змісту якого представник зазначив, що ОСОБА_1 з 03.01.2012 була призначена пенсія за вислугу років, обчислена за нормами закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". З 04.01.2012 виплата пенсії припинена у зв'язку з працевлаштуванням на посаду, що дає право на цей вид пенсії.

Вказала, що звернення позивача до управління не є заявою, встановленого та затвердженого зразка згідно додатку №2 Порядку та відповідь на звернення громадянина в межах Закону України «Про звернення громадян» не є рішенням суб'єкта владних повноважень, тому і відповідь від 02.10.2018 №307/К-1 на звернення ОСОБА_1 не може бути предметом оскарження.

Відповідно до п.3 ст.45 Закону №1058 переведення з одного виду пенсії на інший (переведення пенсії за вислугу років на пенсію за віком згідно заяви 08.08.2018) здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інший документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведені з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватись заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст.40 Закону - №1058, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менше як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена ч.2 ст.40 Закону - №1058 для призначення пенсії (застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії).

При переведені позивача на пенсію за віком, було пораховано страховий стаж з 04.01.2012 по 31.07.2018 та враховано заробітну плату за вказаний період стажу.

Оскільки позивач перебуває на обліку, як особа, якій призначена довічна пенсія за вислугу років, відсутні правові підстави для застосування середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за переведенням на пенсію за віком.

Пунктом 7-1 Прикінцевих положень Закону - №1058 передбачено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого ст.26 Закону - №1058, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «е» - «ж» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Враховуючи вищенаведене, відсутні правові підстави для виплати позивачу одноразової грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, оскільки позивач перебуває на обліку з 03.01.2012 та вже отримувала пенсію за вислугу років.

В судовому засіданні позивач надала пояснення, що відтворюють зміст позовної заяви, позовні вимоги просила задовольнити повністю.

Представник відповідача заперечила щодо заявлених вимог з підстав викладених у відзиві.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд встановив наступне.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, 08.08.2018 звернулась до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком згідно ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Отримавши пенсію в розмірі меншому ніж вона сподівалась, позивач 26.09.2018 звернулась до управління з завою про проведення перерахунку та виплати пенсії із застосуванням заробітної плати за 2016-2017 р. 5377,90 грн. та виплату грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій.

Листом від 02.10.2018 №307/К-1 повідомлено позивачеві, що вона перебуває в управлінні на обліку з 03.01.2012 на підставі заяви зареєстрованої 03.01.2012 за №3, і їй призначена пенсія за вислугу років з 03.01.2012 довічно. З 04.01.2012 виплата пенсії припинена у зв'язку з працевлаштуванням на посаду, що дає право на цей вид пенсії.

На підставі п.3 ст.45 Закону України №1058 переведення з одного виду пенсії на інший (у випадку позивача - переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком згідно заяви від 08.08.2018) здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватись заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

При переведенні позивача на пенсію за віком було дораховано страховий стаж з 04.01.2012 по 31.07.2018 та враховано заробітну плату за вказаний період стажу. Вказали, що оскільки позивач перебувала на обліку як особа, які призначена довічна пенсія за вислугу років, відсутні правові підстави для застосування середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за переведенням на пенсію за віком.

Крім того, посилаючись на п.7-1 Прикінцевих положень Закону №1058, вказали, що відсутні правові підстави для виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, оскільки позивач перебувала на обліку з 03.01.2012 та отримувала пенсію за вислугу років.

Відповідно довідки управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці №3914 від 29.10.2018 ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні за вислугу років з 04.01.2012 по 07.08.2018, але пенсію не отримувала. З 08.08.2018 переведена на пенсію за віком згідно ЗУ №1058.

Не погоджуючись з такої відмовою та її підставами, позивач звернулась до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Визначаючись щодо заявленого позову в контексті даної спірної ситуації, суд керується та виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини та громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються й не можуть бути скасовані. Під час прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту й обсягу наявних прав і свобод.

Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом (ст. 44 Основного Закону).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

За приписами ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-IVзаробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп -заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск -сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К -страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Згідно з п. 2, 16 розд. ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, які працювали на посадах, що дають право на пенсію за вислугою років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом № 1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону № 1788-XII застосовуються в частині визначення права на пенсію (…) за вислугу років.

Водночас ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV установлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

З аналізу зазначених вище норм законодавства вбачається, що ч. 3 ст. 45 Закону №1058-IV установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV. Однак у випадку із заявою позивача мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком).

Суд звертає увагу, що 03.01.2012 ОСОБА_1 було призначено пенсію за вислугу відповідно до ст. 55 Закону "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії.

Разом з тим з 04.01.2012 виплата пенсії була припинена у зв'язку з працевлаштуванням на посаду, що дає право на цей вид пенсії (що не заперечується відповідачем).

Для призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV, позивач звернулась вперше 08.08.2018 після досягнення пенсійного віку.

Відповідно до п. «е» ст. 55 Закону № 1788-XII (в редакції чинній на момент звернення позивача з заявою про призначення пенсії) право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Статтею 7 Закону № 1788-XII передбачено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.

При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.

Згідно з п. 11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, пенсія за вислугу років призначається у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. У разі зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з роботи.

Таким чином, позивач має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки (частина 2 статті 40 Закону України № 1058-IV).

Верховний Суд України у постанові від 29 листопада 2016 року у справі №133/476/15-а (№ 21-6331а15) зазначив, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV.

При цьому ст. 9 Закону № 1058-ІV не передбачено такого виду пенсії, як пенсія за вислугу років. Разом з тим, ч. 3 ст. 45 зазначеного Закону регламентує порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший.

Отже, при зверненні особи, якій було призначено пенсію за вислугу років у порядку Закону № 1788-XII, до територіальних органів ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону № 1058-IV, має місце саме призначення такого виду пенсії, а не переведення згідно з ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 876/5312/17 (номер судового провадження № 11-731апп18).

Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку про протиправність бездіяльності відповідача та зобов'язання останнього перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з 08.08.2018 із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016-2017 роки.

Крім того, відповідно п.7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1191 від 23.11.2011 затверджено Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати (Порядок № 1191).

Згідно з пунктом 5 Порядку № 1191 грошова допомога надається особам, яким почнаючи з 1 жовтня 2011 р. призначається пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

Таким чином, для набуття права на отримання грошової допомоги необхідно дотримання певних умов, а саме:

1. призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 1 жовтня 2011 року;

2. наявність відповідного стажу;

3. не отримання особою, яка звернулась із заявою про виплату грошової допомоги, будь-якої пенсії;

4. грошова допомога виплачується при призначенні пенсії за віком.

Матеріалами справи підтверджено наявність у позивача необхідного стажу, так ОСОБА_1 станом на момент призначення пенсії за віком мала 39 років 3 місяці 8 днів страхового стажу.

Крім того, стонами не заперечувалось, що з 03.01.2012 позивачеві була призначена пенсія за вислугу років як працівнику закладів охорони здоров'я відповідно до приписів пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», виплата якої ОСОБА_1 управлінням з 04.01.2012 року була зупинена, у зв'язку з продовженням її роботи на посаді, що дає право на цей вид пенсії.

Також з урахуванням вищевикладених висновків суду у даній справі, суд констатує призначення пенсії за віком позивачеві відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 1 жовтня 2011 року (з 08.08.2018).

Таким чином, ОСОБА_1 у 2012 році було призначено за вислугу років як працівнику закладів охорони здоров'я.

В контексті даної спірної ситуації, суд зауважує, що відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено та не надано до суду доків фактичної виплати (нарахування, отримання) позивачем пенсійних виплат за пенсії за вислугу років (пенсія припинена наступного дня з дня призначення).

Пунктом 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та пунктом 5 Порядку № 1191 чітко визначено право на отримання грошової допомоги, якщо вони (заявники) до цього не отримували будь-яку пенсію.

Тож умова щодо не отримання особою, яка звернулась із заявою про виплату грошової допомоги, будь-якої пенсії, дотримана, що свідчить про наявність законних підстав для виплати відповідної грошової допомоги позивачу.

Відповідно до частин першої - другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із статтею 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог.

З огляду на приписи наведених правових норм, суд вважає можливим у спірних правовідносинах визначити належний спосіб захисту прав позивача у спосіб зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з 8 серпня 2018 року із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016-2017 роки та виплатити грошову допомогу, що не підлягає оподаткуванню згідно п.7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"..

Згідно частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи положення вищезазначеної норми, а також те, що судові витрати здійснені позивачем у розмірі 704,80 грн. документально підтверджені, суд приходить до висновку про наявність підстав щодо присудження з суб'єкта владних повноважень на користь позивача судових витрат.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016-2017 роки та виплати грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню згідно п.7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з 8 серпня 2018 року із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016-2017 роки та виплатити грошову допомогу, що не підлягає оподаткуванню згідно п.7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 704,80 грн. (сімсот чотири грн. 80 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1)

Відповідач: Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці (Хмельницьке шосе, 7, м.Вінниця, код ЄДРПОУ 37979905)

Повний текст рішення суду складено 31.01.19

Суддя Томчук Андрій Валерійович