Постанова № 7952341, 10.12.2009, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а 9467/08/1370

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2009 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі

головуючого судді Сакалоша В.М.

при секретарі судового засідання Дак Т.П.,

за участю представників сторін:

від позивача Дема Н.І.,

від відповідача Томашівський О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ТзОВ «Укренерго» до ДПІ в Личаківському районі м. Львова про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Личаківському районі м. Львова за № 0001392320/0/12246/23-2 від 03.06.2008 року (№ 0001392320/1/18561 від 15.08.2008 року, № 1392320/2 від 27.10.2008 року, № 0001392320/3/29009 від 27.10.2008 року.), -

встановив:

Позивач, ТзОВ «Укренерго», м.Львів, звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до ДПІ в Личаківському районі м. Львова про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Личаківському районі м.Львова за №0001392320/0/12246/23-2 від 03.06.2008 року (№ 0001392320/1/18561 від 15.08.2008 року, №1392320/2 від 27.10.2008 року, № 0001392320/3/29009 від 27.10.2008 року.)

Ухвалою суду від 12 грудня 2008 року провадження у справі відкрито і призначено попереднє судове засідання на 23.01.2009 року, а ухвалою суду від 23 січня 2009 року призначено до судового розгляду 20 лютого 2009 року. За клопотанням позивача, в звязку з відкриттям апеляційного провадження Львівським апеляційним адміністративним судом у справі за позовом ДПІ у Личаківському районі м.Львова до ТзОВ «Укренерго» та ТзОВ «Газтрейд ЛТД» про визнання господарського зобовязання недійсним, 05 березня 2009 року ухвалою суду провадження у справі зупинено до набрання законної сили рішення у вказаній справі за позовом податкової інспекції.

Ухвалою суду від 09.09.2009 року, за клопотанням позивача ТзОВ «Укренерго», в звязку з прийнятою Львівським апеляційнимадміністративним судом ухвалою у справі за позовом ДПІ у Личаківському районі м.Львова до ТзОВ «Укренерго» та ТзОВ «Газтрейд ЛТД» про визнання господарського зобовязання не дійсним, провадження у справі поновлено і призначено до судового розгляду на 22 жовтня 2009 року.

У доповненні до позовної заяви від 09.11.2009 року № 467 позивач додатково до попередніх позовних вимог просив визнати протиправним рішення ДПА України про результати розгляду повторної скарги від 28.11.2008 року за № 11764/6/25-0115. Проте, долучив до матеріалів справи 16 листопада заяву про зміну позовних вимог, зокрема про виключення вимоги про визнання протиправним рішення ДПА України стосовно результатів розгляду повторної скарги від 28.11.2008 року за № 11764/6/25-0115, а просив визнати нечинним податкове повідомлення рішення ДПІ у Личаківському районі м.Львова №0001392320/0/12246/23-2 від 03.06.2008 року (№ 0001392320/1/18561 від 15.08.2008 року, №1392320/2 від 16.10.2008 року, № 0001392320/3/29009 від 27.10.2008 року.).

Відповідно до положень ст. 51 КАС України, судом прийнято вказане в доповненнях від 09.11.2009 року збільшення, а в подальшому вказане в заяві від 16 листопада 2009 року зменшення позивачем позовних вимог.

В судовому засіданні 10 грудня 2009 року представник позивача позовні вимоги підтримав з мотивів, наведених у вищезазначених доповненнях, просив вимоги задоволити.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечив з мотивів, наведених у запереченнях, долучених до матеріалів справи від 30.11.2009 року.

Суд розглядає справу в порядку статті 71 КАС України на основі наявних доказів. Хід розгляду справи відображено в ухвалах суду. В судовому засіданні 10 грудня 2009 року проголошено вступну і резолютивну частини постанови суду, повний текст якої виготовлено 14 грудня 2009 року.

В судовому засіданні було досліджено письмові докази, які наявні в матеріалах справи.

Розглянувши документи і матеріали, подані учасниками процесу, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, оцінивши сукупно докази, які мають значення для справи суд даючи правову оцінку спірним правовідносинам виходив з наступного.

ДПІ у Личаківському районі м.Львова проведено невиїзну документальну перевірку ТзОВ «Укренерго» стосовно правових відносин із ТзОВ «Газтрейд ЛТД», за результатами якої складено акт від 20.05.2008 року № 199/23-2/30162581. На підставі висновків акту прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 03 червня 2008 року №0001392320/12246/23-2. Зокрема, перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пп.7.2.3, пп.7.2.4 п.7.2 ст.7, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7, п.п. 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР, внаслідок чого встановлено заниження ТзОВ «Укренерго» податкового зобовязання з податку на додану вартість в червні 2005 року на суму 34333,3 грн. зарахунок включення до складу податкового кредиту за червень 2005 р. ПДВ в сумі 34333,3 грн. з операції придбання природного газу в ТзОВ «Газтрейд».

Судом встановлено, що за результатами запиту відповідача до ДПІ у Голосіївському районі м Києва (лист № 197/23-0 від 11.01.2007р., № 4511/23-0 від 06.03.2007р., 6560/23-0 від 04.04.2007р.) з метою проведення зустрічної перевірки ТзОВ «Газтрейд ЛТД» стосовно взаємовідносин з ТзОВ «Укренерго» за червень 2005 року щодо надання інформації про постачальників природного газу отримано відповідь про те, що заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 23.01.2007 року у справі №2-1587/15 визнано недійсними установчі документи ТзОВ «Газтрейд ЛТД» а саме - статут у новій редакції у зв'язку із внесенням завідомо неправдивих відомостей про склад його учасників з дати державної перереєстрації з 25.04.2005р. та реєстрацію (перереєстрацію) ТзОВ «Газтрейд ЛТД» платником податку на додану вартість (свід. №37103570) з моменту реєстрації з 25.04.2005р.

Також, керуючись п.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. №509-ХП , ДПІ в Личаківському районі м. Львова було направлено запит на ТзОВ «Укренерго» (№18928/23-4 від 18.09.07 року) щодо надання пояснень та їх документальних підтверджень з питань здійснення взаєморозрахунків за природний газ з ТзОВ «Газтрейд ЛТД».

ТзОВ «Укренерго» довідкою від 03.10.2007р. №1081 повідомило наступне. Між ТзОВ «Укренерго» та ТзОВ «Газтрейд ЛТД» укладено договір №10-06 - П від 10.06.2005 року про купівлю-продаж природного газу. На виконання умов угоди, ТзОВ «Газтрейд ЛТД» передало, а ТзОВ «Укренерго» прийняло по акту прийому-передачі від 14.06.2005р природній газ, на що ТзОВ «Газтрейд ЛТД» виписана податкова накладна від 14.06.2005 року № 6-14/1-1 на суму 206 000 грн., в т.ч. ПДВ 34 333,3 грн. Вищезазначена податкова накладна відображена в реєстрі отриманих податкових накладних за червень 2005р. і сума ПДВ включена до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за червень 2005р.

Враховуючи, що вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 26.02.2008 року стосовно ОСОБА_1 директора ТзОВ «Газтрейд ЛТД», встановлено здійснення фіктивного підприємництва директором ТзОВ «Газтрейд ЛТД», рішенням господарського суду Львівської області від 01.10. 2008 року у справі № 28/166А визнано недійсним господарське зобовязання між позивачем та ТзОВ «Газтрейд ЛТД» згідно накладної № 6-14/1-1 на загальну суму 206000, 00 грн., а ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2009 року у справі № 22а-17000/08/9104 вказану постанову господарського суду в частині визнання зазначеного господарського зобовязання недійсним скасовано, у звязку з нікчемністю договору між ТзОВ «Укренерго» і ТзОВ «Газтрейд ЛТД» № 10/06-П від 10.06.2005 року. Суд дійшов висновку, шо на підставі наявних обставин, та за результатами розгляду отриманих документів, ДПІ в Личаківському районі м.Львова правомірно встановлено порушення позивачем вимог пп.7.2.3, пп.7.2.4 п.7.2 ст.7, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7, п.п. 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР, в наслідок чого ТзОВ «Укренерго» включено до складу податкового кредиту за червень 2005р. ПДВ в сумі 34 333,3 грн., що призвело до заниження податкового зобовязання з податку на додану вартість за червень 2005 року на суму 34333,3 грн.

Суд не приймає до уваги твердження позивача про те, що в червні місяці придбаний в ТзОВ «Газтрейд ЛТД» товар (газ) був проданий ТзОВ «Газтрейд ЛТД» в цій же ж кількості за таку ж ціну, і твердженням позивача про підписання акту погашення взаємної заборгованості.

Суд звертає увагу на те, що позивач ТзОВ «Укренерго» стверджувало про виконання ним господарських зобовязань повністю, а також на те, що позивачем на лист ДПІ у Личаківському районі м. Львова ТзОВ «Укренерго» надано довідку від 03.10.07р. № 1081, на яку є посилання в акті перевірки податкового органу.

У вказаній довідці ТзОВ «Укренерго» стосовно питання всебічного та своєчасного відображення в обліку та звітності операцій по взаєморозрахунках з ТзОВ «Газтрейд ЛТД» зазначено, що між ТзОВ «Укренерго» та ТзОВ «Газтрейд ЛТД» укладено договір № 10/06-П від 10.06.05р. про купівлю-продаж природного газу. На виконання умов цього договору ТзОВ «Газтрейд ЛТД» передало, а ТзОВ «Укренерго» прийняло природний газ, що знаходився в підземних сховищах газу ДК «Укртрансгаз» по податковій накладній від 14.06.05р. №6-14/1-1.

Суми податку на додану вартість по зазначеній податковій накладній відображені в реєстрі обліку продажу товарів (робіт, послуг) затвердженому наказом ДПА України від 30.06.2005р. №244 та відповідають даним податкових декларацій з ПДВ за червень 2005 р., а розрахунки між підприємствами проводились у безготівковій формі. Також позивач зазначає, що в рахунок оплати за одержаний товар отримано: оплата на розрахунковий рахунок.

Відповідно до ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, враховуючи те, що серед наведених в довідці операцій відсутні дані про продаж ТзОВ «Укренерго» газу ТзОВ «Газтрейд ЛТД», суд вважає ці твердження позивача такими, що суперечать даним наведеним у довідці ТзОВ «Укренерго», а відповідно не визнається судом як належний доказ.

Згідно із ст.228 Цивільного кодексу України, правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, і згідно з частиною 2 згаданої статті, є нікчемним. Відповідно до частині 2 статті 215 ЦК України визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається.

Підтвердженням нікчемності правочинів, що були укладені між ТзОВ «Газтрейд ЛТД» та ТзОВ «Укренерго» є таким, як неправомірне право підприємства, що перевірялося, на податкову вигоду шляхом надмірного формування податкового кредиту у зв'язку із несплатою його контрагентом податку до бюджету, так і несплата належних податків із доходів ТзОВ «Газтрейд ЛТД». Крім цього, в ухвалі Львівського апеляційного адміністративного суду вказується, що представленими доказами податковим органом в порядку ч.2 ст.71 КАС України доведено нікчемність господарського зобовязання. Позивач погоджується з висновками судів про нікчемність угод з ТзОВ «Газтрейд ЛТД» і не оскаржує правову оцінку цих фактів.

Також слід звернути увагу на вирок по кримінальній справі згідно якого на стор.3 вказується, що в проведенні операцій з постачання природного газу імпортованого на територію України на підставі міжнародних угод з порушенням ст.9 Закону України «Про державний бюджет України на 2005р.», п.3 Постанови Кабінету Міністрів України №1729 від 27.12.2001р. «Про забезпечення споживачів природним газом» ТОВ «Газтрейд ЛТД» безпідставно здійснювало нарахування податку на додану вартість за ставкою 20%. Вказане свідчить про неправомірність оподаткування проведених операцій податком на додану вартість а відтак і неправомірність формування податкового кредиту підприємств-покупців природного газу в ТОВ «Газтрейд ЛТД».

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Цей обовязок є частиною публічного порядку. Тому правочини, що вчиняються з метою порушення цього обовязку, спрямовані на незаконне зменшення податкових зобовязань, є такими, що порушують публічний порядок. З цих підстав обгрунтованим є висновок податкового органу про нікчемність договору як такого, що порушує публічний порядок.Порядок обчислення і сплати податку на додану вартість регулюється Законом України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. №168/97-ВР (із змінами і доповненнями).

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. №168/97-ВР (із змінами і доповненнями), податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

На підставі норм п.п.7.2.1. п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону, для включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту достатньо таких підстав, як здійснення операції з придбання товарів; наявність належним чином оформленої податкової накладної, виданої платником податку на додану вартість.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 цього Закону визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8і цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В той же час, наведена вище норма п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону, крім обов'язкових підстав виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість, передбачає обов'язкову наявність ще й такої підстави, як сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум податку.

Згідно з п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту ).

А відтак, дії ДПІ у Личаківському районі м.Львова суд оцінює як скеровані на виконання вимог ст.ст. 67,68 Конституції України щодо конституційного обовязку платників податків сплачувати податки і збори в порядку і розмірах встановлених законом, та неухильного додержання Конституції і законів України, зокрема приписів Закону України «Про порядок погашення зобовязань платника податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р.

Згідно із положеннями ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи рішення відповідача на відповідність ч. 3 ст. 2 КАС України, суд вважає, що такі були прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України; з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та неупереджено. За таких обставин, суд вважає, що вимоги про визнання нечинними податкових повідомлень рішень є необґрунтованими, а у позові слід відмовити повністю.

У звязку з наведеним та керуючись ст. ст. 7- 14, 18, 19, 24, 143, 146, 158, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення,якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлено 14 грудня 2009 року.

Суддя В.М. Сакалош