Ухвала суду № 79522133, 25.01.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову у задоволенні клопотання про забезпечення доказів

25 січня 2019 р. Справа №200/103/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олішевської В.В., при секретарі судового засідання Сєрих М.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів в адміністративній справі за позов ОСОБА_1

до відповідача: Військова частина А 2120

про: визнання протиправними дії Військової частини А 2120 Збройних Сил України щодо невиплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально – побутових питань в розмірі, що не перевищує місячного грошового забезпечення з посади начальника стройової частини відділення персоналу штабу військової частини А 2120 Збройних Сил України за 2018 рік, зобов’язання Військову частину А 2120 Збройних Сил України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально – побутових питань за 2018 рік в розмірі, що не перевищує місячного грошового забезпечення з посади начальника стройової частини відділення персоналу штабу військової частини А 2120 Збройних Сил України за 2018 рік.

за участю

представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 – особисто,

від відповідача: ОСОБА_2 – за довірен.

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військова частина А 2120 про визнання протиправними дії Військової частини А 2120 Збройних Сил України щодо невиплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально – побутових питань в розмірі, що не перевищує місячного грошового забезпечення з посади начальника стройової частини відділення персоналу штабу військової частини А 2120 Збройних Сил України за 2018 рік, зобов’язання Військову частину А 2120 Збройних Сил України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально – побутових питань за 2018 рік в розмірі, що не перевищує місячного грошового забезпечення з посади начальника стройової частини відділення персоналу штабу військової частини А 2120 Збройних Сил України за 2018 рік.

21 січня 2019 року від ОСОБА_1 надійшло клопотання про забезпечення доказів.

В обґрунтування клопотання позивач посилається на те, що предметом спору є протиправність дій відповідача щодо невиплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально – побутових питань. 12.12.2018 року позивачем отримано лист військової частини А2120 № 1206/ФС від 05.12.2018, відповідно до якого позивача повідомлено про те, що на момент звернення останнього з рапортом щодо виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально – побутових питань за 2018 рік від 12.11.2018 року у військової частини А2120 закінчились доведені обсяги видатків для виплати допомоги для вирішення соціально – побутових питань за 2018 рік. Позивач зазначає, що під час прийому передачі посади начальника строкової частини відділення персоналу штабу військової частини, ним встановлено, що відповідно до рапорту старшого оперативного чергового відділення бойового управління командного пункту штабу військової частини майора ОСОБА_3 від 25.10.2018 року № 7052 та наказу командира військової частини А2120 від 29.10.2018 року № 307 майору ОСОБА_3 було виплачено допомогу для вирішення соціально – побутових питань за 2018 рік. Крім того, як зазначає позивач після 05.12.2018 року матеріальну допомогу для вирішення соціально – побутових питань за 2018 рік було виплачено й іншім особам, однак надати відповідні копії рапортів, наказів та копій журналу обліку вхідних документів надати не має можливості. В зв’язку з тим, що на думку позивача, відповідач буде заперечувати існування вище зазначених документів та може спробувати сфальшувати вище зазначені документи, а саме внести зміни до наказів командира військової частини А2120 по строковій частині, змінити дати реєстрації рапортів та переписати журнал обліку вхідних документів позивач вважає за потрібне витребувати у військової частини А2120 документи.

Позивач у судовому засіданні підтримав викладені обставини у клопотанні та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засідання не заперечував стосовно того, що на підставі рапортів : майора ОСОБА_3,підполковника ОСОБА_4, майору ОСОБА_5, молодшого сержанта ОСОБА_6, останнім була виплачена матеріальна допомога для вирішення соціально – побутових питань за 2018 рік. Крім того, відповідач не вважає, що зазначені документи необхідні для вирішення справи по суті.

Розглянувши клопотання про забезпечення доказів та матеріали справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 114 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.

Частиною 3 статті 114 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення доказів до подання позовної заяви здійснюється судом першої інстанції за місцезнаходженням засобу доказування або за місцем, де повинна бути вчинена відповідна процесуальна дія. Забезпечення доказів після подання позовної заяви здійснюється судом, який розглядає справу.

Згідно зі статтею 115 Кодексу адміністративного судочинства України суд забезпечує докази допитом свідків, призначенням експертизи, витребуванням та оглядом письмових або речових доказів, у тому числі за місцем їх знаходження, забороною вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язанням вчинити певні дії щодо доказів.

Відповідно до ч. 1 статті 116 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у заяві про забезпечення доказів зазначаються: найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв’язку та адреса електронної пошти, офіційна електронна адреса за наявності; повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) іншої сторони (сторін), якщо вона відома заявнику, а також якщо відомо відомості, що її ідентифікують: її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв’язку, адреса електронної пошти, офіційна електронна адреса; докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; обґрунтування необхідності забезпечення доказів; спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності - особу, у якої знаходяться докази; перелік документів, що додаються до заяви.

Суд зазначає, що забезпечення доказів в адміністративному процесі дозволяє створити умови для ефективної реалізації процесу доказування в разі неможливості одержання (потенційної можливості втрати, знищення, псування засобів доказування, загрози смерті свідка тощо) чи виникнення ускладнень у разі надання відповідних доказів (через обставини, які потребуватимуть додаткових людських, економіко-майнових, часових ресурсів та ін.) під час судового розгляду справи. Забезпечення доказів є механізмом їх збору та фіксування судом до відкриття провадження у справі або на стадії підготовчого провадження, у період між судовими засіданнями в межах судового розгляду адміністративної справи в першій та апеляційній інстанціях.

Таким чином, забезпечення доказів доцільне та можливе лише за умови існування обставин, які б свідчили про те, що надання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим.

Суд зазначає, що позивачем у судовому засіданні не доведено існування обставин, які б свідчили про необхідність витребування доказів, а також неможливістю у подальшому у разі необхідності витребувати документи.

Крім того, стосовно посилання позивача на те, що не прийняття судом рішення щодо забезпечення доказів, може в подальшому сфальсифікувати документи, суд зазначає, що суд не може підчас винесення рішення по справі керуватися лише припущеннями позивача стосовно зазначених обставин.

З огляду на вищевикладене, суд приходить висновку про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про забезпечення доказів в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військова частина А 2120 про визнання протиправними дії Військової частини А 2120 Збройних Сил України щодо невиплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально – побутових питань в розмірі, що не перевищує місячного грошового забезпечення з посади начальника стройової частини відділення персоналу штабу військової частини А 2120 Збройних Сил України за 2018 рік, зобов’язання Військову частину А 2120 Збройних Сил України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально – побутових питань за 2018 рік в розмірі, що не перевищує місячного грошового забезпечення з посади начальника стройової частини відділення персоналу штабу військової частини А 2120 Збройних Сил України за 2018 рік.

Керуючись ст.ст. 117, 243, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про забезпечення доказів по справі № 200/103/19-а – відмовити.

Ухвала прийнята в нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина ухвали проголошена у судовому засіданні 25 січня 2019 року в присутності позивача та представника відповідача.

Повний текст ухвали буде складено та підписано 30 січня 2019 року.

Ухвала може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Відповідно до п.п. 15-5 п. 15 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Олішевська В.В.